Фінансове планування на підприємстві

Перелік джерел фінансування проекту містить назви внутрішніх і зовнішніх джерел, які будуть використані для фінансування проекту, їх обсяг та умови залучення. Обсяги джерел фінансування мають відповідати обсягам витрат, передбачених кошторисом витрат за проектом.

У календарному плані-графіку виконання робіт за проектом визначають та узгоджують в часі види й обсяги робіт, пов'язані з придбанням і введенням в експлуатацію необхідного для реалізації проекту обладнання та устаткування.

7. Фінансовий план узагальнює результати попередніх розділів і є заключним розділом бізнес-плану.

2.5. Фінансовий план

У фінансовому плані на основі припущень щодо фінансових розрахунків та аналізу поточного фінансового стану підприємства прогнозують основні фінансові показники його діяльності, визначають достатність чистих грошових надходжень для обслуговування боргу, а також оцінюють ефективність проекту в цілому. Фінансовий план включає:

1. Аналіз поточного фінансового стану підприємства.

2. Припущення щодо фінансових розрахунків.

3. Прогноз фінансового стану на плановий період.

4. Оцінку ефективності проекту.

1. Аналіз поточного фінансового стану підприємства здійснюється на основі фінансової звітності за останні 1-3 роки. У ньому наводять дані про ліквідність, платоспроможність, фінансову стійкість підприємства, а також про рівні рентабельності, дебіторської та кредиторської заборгованості за останні роки.

2. Припущення щодо фінансових розрахунків містять інформацію про:

      курс гривні до валют, в яких виражено вартість імпортних складових інвестиційних та експлуатаційних витрат;

      існуючі ціни на продукцію та ресурси (промислову електроенергію, матеріали, паливо і запасні частини), а також прогноз їх змін на період, що планується;

      частку витрат, що спрямовується на загальновиробничі та загальногосподарські потреби;

      рівні дебіторської і кредиторської заборгованості за розрахунками з постачальниками та споживачами продукції;

      норми амортизації, а також механізм нарахування і використання амортизаційних відрахувань;

      податок на додану вартість, сплачений за устаткування, прилади і будівельно-монтажні роботи, що підлягає відшкодуванню;

      ставки податку на прибуток, норми нарахувань на заробітну плату і відрахувань у фонди;

      умови залучення кредитів і позик (строк користування, плата за користування, відстрочка за платежами, періодичність здійснення платежів);

      структуру розподілу чистого прибутку на виробничі, соціальні та інші потреби.

3. Прогноз фінансового стану підприємства на плановий період здійснюється на основі інформації, наведеної в таких планах:

3.1. План здійснення платежів за банківськими кредитами та іншими позиками формується у вигляді таблиці, що містить інформацію про кожне із джерел позикових коштів, які передбачено залучити в процесі реалізації проекту. В таблиці наводять перелік усіх позик з відображенням платежів у погашення кожної з них. Таблиця складається з розбивкою на роки чи квартали залежно від механізму погашення заборгованості.

3.2. План амортизації основних засобів і нематеріальних активів формується у вигляді таблиці, що містить розрахунок амортизаційних відрахувань на весь строк реалізації проекту.

З метою нарахування амортизації основні засоби поділяють на групи відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Нарахування амортизації проводиться поквартально множенням норми амортизації на залишкову вартість основних засобів на кінець попереднього кварталу. Залишкову вартість визначають як різницю між залишковою вартістю основних засобів за попередній квартал та нарахованою за квартал амортизацією.

Амортизаційні відрахування в складі валових витрат зменшують прибуток, що підлягає оподаткуванню.

3.3. План доходів та витрат розробляють з метою розрахунку операційного, балансового та чистого прибутку – показників, які використовують при розрахунку рентабельності й окупності проекту. Показник чистого прибутку виступає також основою для розрахунку чистого надходження грошових коштів у результаті операційної діяльності в плані руху грошових коштів.

3.4. План руху грошових коштів надає інформацію про чисті надходження коштів у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, визначає поточний залишок коштів на розрахунковому рахунку підприємства. Його складають з метою оцінки майбутніх потреб підприємства у грошових коштах.

Залишок на рахунку формується як різниця між надходженням та витратами грошових коштів підприємства. Всі надходження і витрати коштів відображують у плані в період, що відповідає фактичній даті здійснення платежів із урахуванням затримки оплати (дебіторської та кредиторської заборгованості).

Для коригування чистого грошового потоку в результаті операційної діяльності здійснюють розрахунок руху робочого (чистого оборотного) капіталу за даними про обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості на кінець кожного періоду виходячи з їх рівня, встановленого в припущеннях.

Залишок грошових коштів на початок кожного періоду встановлюють на рівні залишку коштів на кінець попереднього періоду. Залишок коштів на початок першого періоду дорівнює нулю.

У результаті складання плану руху грошових коштів виявляють дефіцит або надлишок коштів на рахунку підприємства, який може утворитись у процесі реалізації проекту. Як правило, надлишок коштів обумовлюється прибутковістю діяльності за проектом, використанням коштів амортизаційного фонду, надходженням коштів у результаті повернення ПДВ чи зниженням рівня дебіторської заборгованості. Дефіцит коштів виникає під впливом таких чинників, як збиткова діяльність за проектом, погашення значних сум кредитів (позик), суттєве зростання дебіторської, зниження кредиторської заборгованості тощо.

Дефіцит коштів на рахунку вказує на необхідність додаткового фінансування, яке можна здійснити за рахунок власних коштів підприємства або за рахунок залучення додаткових кредитів (позик). Фінансування здійснюється у період, на кінець якого відзначається утворення дефіциту. На суму дефіциту збільшується також обсяг коштів, вкладених у проект.

4. Оцінку ефективності проекту здійснюють за допомогою методів, описаних раніше, а також коефіцієнтів ефективності, рентабельності та покриття. Для розрахунків беруть дані, подані в прогнозній фінансовій звітності, планах та таблицях, сформованих у попередніх розділах бізнес-плану. Зокрема, для розрахунку початкового грошового потоку використовують інформацію про джерела фінансових ресурсів, подану у відповідному переліку, та обсяг дефіциту грошових коштів, отриманий у результаті складання плану руху грошових коштів. Чисті надходження коштів за періодами визначають на основі плану амортизаційних відрахувань та даних плану про доходи і витрати підприємства в плановому періоді.

Для оцінки ефективності здійснюють розрахунок рентабельності виробничої діяльності та рентабельності інвестицій в кожному з періодів протягом строку реалізації проекту. Рентабельність виробничої діяльності оцінюють за допомогою процентного співвідношення балансового чи чистого прибутку і витрат (чи інших коефіцієнтів рентабельності). Рентабельність інвестицій розраховують як співвідношення чистого прибутку і вкладених у проект коштів. Для розрахунку коефіцієнтів покриття використовують дані планів амортизаційних відрахувань, здійснення платежів за банківськими кредитами та іншими позиками, а також плану доходів і витрат. Результати оцінки ефективності проекту мають бути позитивними, оскільки бізнес-план призначено для обґрунтування доцільності реалізації проекту.

3.      Бюджетування в системі фінансового планування

Бюджетування – це необхідна складова фінансового планування, оскільки основою будь-якого оперативного чи поточного фінансового плану є система відповідних бюджетів. Як і поточне планування в цілому, бюджетування спрямоіване на поетапну трансформацію стратегічного фінансового плану в систему поточних планів, послідовне їх виконання з метою досягнення стратегічних цілей підприємства.

Бюджет і відповідно процес бюджетування – більш вузькі поняття, ніж фінансовий план та фінансове планування. План включає весь спектр дій, спрямованих на досягнення сформульованих цілей, які можуть бути описані як з допомогою формалізованих кількісних оцінок, так і шляхом опису якісних показників. Бюджет є робочим інструментом фінансового планування, який полегшує реалізацію намічених планів і робить більш обґрунтованим їх коригування.

Бюджет – це фінансовий документ, що стосується конкретного напряму діяльності, в якому узгоджуються та фіксуються за обсягами та розподілом у часі надходження й витрати грошових коштів, доходи та витрати структурного підрозділу чи підприємства в цілому.

Бюджетування – це процес підготовки, складання та затвердження системи пов'язаних між собою бюджетів, узгоджених за строками, напряме ми діяльності, підрозділами чи центрами відповідальності. Бюджетування, як і фінансове планування в цілому, передбачає контроль за реалізацією бюджетів з подальшим регулюванням діяльності підприємства чи внесенням змін до системи бюджетів з метою узгодження бюджетних показників із фактичними. Боно охоплює всі сфери фінансово-господарської діяльності підприємства (виробництво, реалізацію продукції, управління фінансовими потоками) і узгоджує діяльність усіх його підрозділів.

До основних функцій бюджетування належать функції планування, координації та контролю. У процесі бюджетування уточнюють планові та розраховують допоміжні фінансові показники, а також визначають послідовність дій, спрямованих на їх досягнення, здійснюють координацію діяльності різних підрозділів підприємства і різних видів його виробничо-господарської діяльності. Впровадження на підприємстві бюджетування означає не тільки складання системи бюджетів, а й здійснення постійного контролю за їх виконанням, аналізу поточної ситуації та внесення коректив до бюджетів у ході їх виконання залежно від змін у діяльності підприємства та кон'юнктурі ринку. Бюджетування сприяє виявленню слабких ланок у фінансовому забезпеченні та в організаційній структурі підприємства, вирішенню проблем комунікації та розподілу відповідальності між окремими підрозділами й учасниками виробничого процесу, забезпеченню належної планової дисципліни. Саме бюджетний процес дає змогу вчасно виявити неузгодженість у діяльності окремих підрозділів підприємства, неефективне використання ресурсів, низький рівень управління запасами чи грошовими коштами.

Обов'язковими етапами бюджетування є:

      аналіз виконання показників бюджету за попередні бюджетні періоди або у разі першого складання бюджету, аналіз фінансових показників діяльності підприємства за попередні звітні періоди;

      складання бюджету з урахуванням даних виконання бюджету за попередні періоди та можливих змін у діяльності підприємства в майбутньому;

      затвердження бюджету, у результаті якого бюджет стає обов'язковим до виконання для відповідних підрозділів та їх працівників;

      виконання бюджету з відстеженням точності його складання та виконання;

      здійснення контролю за виконанням бюджету та аналіз результатів контролю;

      коригування бюджету чи діяльності підприємства з метою узгодження бюджетних і фактичних показників.

Слід зауважити, що бюджет може виконуватись незадовільно через неефективний менеджмент, непередбачені зміни у діяльності підприємства, недбалий чи некваліфікований підхід до процесу складання бюджету. В усіх випадках необхідно або здійснювати коригування бюджету та вносити зміни до відповідних фінансових планів, або змінювати завдання структурним підрозділам підприємства з тим, щоб результати їх діяльності відповідали бюджетним показникам, оскільки бюджет, який не відповідає дійсності, не може бути ефективним інструментом управління та виконувати координуючу функцію.

Нагадаємо, що готівковий бюджет є одним із основних документів оперативного фінансового плану. У системі бюджетів підприємства, які покладено в основу поточного фінансового плану, розрізняють бюджети різних рівнів. Кожний бюджет вищого рівня формується із сукупності бюджетів нижчого рівня і фактично є їх сумою. До бюджетів найнижчого рівня належать часткові операційні бюджети за окремими видами діяльності або за окремими підрозділами. Операційний бюджет (бюджет доходів і витрат) – це сукупність узгоджених між собою часткових операційних бюджетів, що відображує виробничі плани всіх підрозділів підприємства. До складових операційного бюджету, які деталізують процес формування прибутку, відносять: плани реалізації, виробництва, прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, витрат на збут, адміністративних витрат тощо.

На основі операційного бюджету формується прогнозна фінансова звітність, яка відображує очікувані в майбутньому рух грошових коштів, фінансовий стан підприємства та його фінансові результати. Основними формами прогнозної звітності є плани звітів про фінансові результати та про рух грошових коштів, а також плановий баланс. Доповнювати чи деталізувати інформацію, наведену у фінансових звітах, можуть додаткові плани (інвестиційних витрат, погашення позик, сплати податків тощо).