Це  фонд визначеного законодавством розміру. Він має бути не менше 25 відсотків  статутного фонду товариства. Формується він за рахунок чистого прибутку шляхом щорічного відшкодування 5% прибутку до отримання необхідної суми.

      Кошти резервного фонду зараховуються  на спеціальний рахунок в установі банку. Рішення про використання фонду приймає вищий орган  управління товариства.

      Резервний фонд має строго цільове призначення, тому дані кошти на інші цілі не використовуються.

      Кошти фонду виробничого розвитку спрямовуються на:

• фінансування витрат на технічне переозброєння, реконструкцію діючих виробництв;
• фінансування витрат по підготовці і освоєнню нової і модернізованої продукції;
• проведення науково-дослідних і проектних робіт;
• природоохоронні заходи;
• будівництво чи придбання будівель, споруд.

      Може  бути створений фонд розвитку персоналу, який забезпечує зацікавленість персоналу  товариства з обмеженою відповідальністю в належному виконанні ним своїх обов’язків перед товариством, підвищення кваліфікації персоналу.

      Фонд  участі персоналу в прибутках  товариства використовується для преміювання  і інших видів матеріального  заохочення персоналу за підсумками господарчої діяльності за рік.

      Фонд соціального розвитку спрямовується на житлове будівництво, будівництво і утримання об'єктів соціально-культурної сфери, спортивні, оздоровчі, культурно-масові заходи, інші соціальні потреби.

      Умови і порядок утворення і використання коштів фонду соціального забезпечення встановлюються в колективному договорі, який укладається на підприємстві. Кошти фонду спрямовуються на додаткові виплати працівникам при їх тимчасовій непрацездатності, додаткові виплати працівникам у випадку заподіяння шкоди здоров'ю при виконанні ними своїх трудових обов'язків, оплату путівок працівникам, страхування життя і здоров'я, крім передбачених чинним законодавством випадків обов'язкового страхування життя і здоров'я окремих категорій працівників та інші напрямки.

      Позиковий фонд товариства формується за рахунок випуску облігаційних позик на строк не менше одного року. Облігації можуть бути іменними і на пред'явника. Проценти по них повинні виплачуватись не рідше одного разу на рік в установлені строки, незалежно від отриманого товариством прибутку і його фінансового стану. Власники облігацій мають переваги на прибуток, що розподіляється, і активи товариства при його ліквідації.

      Приймаючи рішення про розподіл чистого  прибутку, товариство мусить знайти оптимальне співвідношення у спрямуванні додаткових фінансових ресурсів на виробничо-технічний та соціальний розвиток, матеріальне заохочення працівників та інші цілі.

      Заключення

      В організаційній та управлінській роботі будь-якого підприємства фінансова  діяльність займає особливе місце.

      Від фінансової діяльності товариства багато в чому залежить своєчасність та повнота  фінансового забезпечення його виробничо-господарської  діяльності та розвитку, виконання  фінансових зобов’язань перед державою та іншими суб’єктами господарювання.

      На  заключення доречно відмітити важливість контролю і аналізу фінансової діяльності товариства. Важливість цього питання пояснюється тим, що вони, по суті, є своєрідною діагностикою фінансового стану підприємства, що сприяє визначенню недоліків та прорахунків, виявленню та мобілізації внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів і прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності товариства в цілому.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список літератури

1. Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.1991 р.;
2. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами: Пер. с англ. Я.В. Соколов. – М.: Финансы и стаистика, 1997. – 800 с.
3. Е.И.Бородина, Ю.С.Голикова, Н.В.Колчина, З.М.Смирнова //

Финансы предприятий, Москва, 1995г.

4. Джон Ф. Берджес, Дэн Штайнхофф. Основы управления малым бизнесом / Москва, “Бином”, 1997 г.
5. Колхасс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия  Москва, “Финансы”, 1997 г.
6. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. – 2-ге вид., доп. І перероб. -  К.: КНЕУ, 2001. – 240 с.
7. Справочник финансиста предприятия. – 2-е изд., доп. и перераб.  

М.: ИНФА-М, 1999.

8. Финансы: Учебн. Пособие/Под ред. А.М. Ковалёвой. – 3-е изд., доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 1998
9. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., переоб. Та доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 460 с.