Державний кредит та його форми

4.      Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості. Даний процес базується на визначенні попередньої оцінки вартості власного і позиченого капіталу, за різними умовами його залучення, на основі багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу.

5.      Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Даний метод оптимізації структури капіталу пов’язаний із процесом диференційованого вибору джерел фінансування різних складових частин активів підприємства.

6.      Формування показника цільової структури капіталу.
Граничні рівні максимально рентабельної і мінімально ризикової структури капіталу дозволяють визначити поле вибору конкретних його значень на плановий період. У процесі даного вибору враховуються всі розглянуті фактори, що характеризують особливості діяльності кожного підприємства.

Розглянувши етапи оптимізації позикового капіталу на рівні підприємства, які теж впливають на загальну структуру позикового капіталу держави, можно зробити висновок, що застосовуючи та підтримуючи таким чином підприємства, національна економіка буде стабільна, ефективна, справедлива. Вона буде проявлятися через:

-         стабільний зріст національного об’єму виробництва;

-         високого та стабільного рівня занятості;

-         стабільного рівня цін;

-         підтримки зовнішнього балансу .

Висновки за розділом III

1.      Позиковий капітал представляє собою капітал, отриманий в вигляді боргового зобов’язання.

2.      Структура капіталу - це сукупність фінансових коштів підприємства з різних джерел довгострокового фінансування, а якщо говорити точніше - співвідношення короткострокових зобов'язань, довгострокових зобов'язань і власного капіталу організації.

3.      Структура капіталу відображає співвідношення позикового і власного капіталів, притягнених для фінансування довгострокового розвитку підприємств держави.

4.      Отже, підприємство або держава, що використовує позиковий капітал, має вищий потенціал і можливість приросту рентабельності власного капіталу. При цьому втрачається фінансова стійкість. Для виміру сукупних результатів, що досягаються при різному співвідношенні власного і позикового капіталу використовують фінансовий показник, – фінансовий леверидж.

5.      Національна економіка проявляється через:

-         стабільний зріст національного об’єму виробництва;

-         високого та стабільного рівня занятості;

-         стабільного рівня цін;

-         підтримки зовнішнього балансу.

Висновки

     Дослідивши проблему державного кредиту і його ролі у формуванні фінансових ресурсів держави, можна зробити наступні висновки:

     1. Державний кредит – це специфічний елемент державних фінансів, в якому держава відіграє роль позичальника коштів (найчастіше), кредитора або гаранта повернення коштів. Держава змушена бути позичальником коштів у зв'язку з необхідністю вирішити такі завдання:

–        збалансованість бюджету;

–        фінансова підтримка сфери виробництва;

–        розвиток соціальної сфери.

     2. Державний кредит може бути внутрішнім і зовнішнім.

Внутрішній державний кредит виступає в таких формах: державні позики, перетворення частини вкладів населення в державні позики, запозичення коштів загальнодержавного позичкового фонду, казначейські позики, гарантовані позики

     3. Міжнародний державний кредит являє собою сукупність відносин, у яких держава виступає на світовому фінансовому ринку в ролі позичальника або кредитора.

     4. У 2009 році загальна сума державного та гарантованого боргу склала 301 512 736,92 тис. грн., що на 112,102 тис. грн., або на 59,1849% більше, ніж було у 2008 році.

     5. Насамперед наявність державного боргу не дає уявлення щодо реального фінансового становища держави.

     Державний борг – це складне явище, зумовлене низкою факторів, яке в умовах кожної держави може мати свою специфіку. Якщо нестачу коштів у бюджеті держава покриває за рахунок отриманих позик, то це не можна вважати нормальним явищем. Це свідчення нездорового фінансового становища, при якому виникатиме потреба укладати договори на позики, а в кінцевому підсумку – розраховуватися за боргами за рахунок збільшення податків.

На сьогодні майже кожна держава має певний розмір заборгованості. Різниця лише в тому, що поряд із збільшенням боргу не кожна держава знаходить шляхи для його своєчасного повернення.

     6. Дефіцит бюджету і державний борг, безперечно, впливають на функціонування національної економіки. Наслідки цього впливу поділяють на короткострокові та довгострокові. Короткострокові – це економічні наслідки бюджетного дефіциту, відомі як проблема витіснення. Довгострокові – це економічні наслідки державного боргу, відомі як тягар боргу.

              Довгострокові наслідки державного боргу пов'язані з його впливом на економічне зростання у тривалому періоді, а отже й на рівень життя майбутніх поколінь. Збільшення державного боргу і підвищення процентних ставок у довгостроковому періоді спричиняють витіснення державним боргом приватного капіталу. Зростання процентних ставок веде до того, що люди нагромаджують зобов'язання уряду замість приватного капіталу. Тому зростання державного боргу зменшує виробничі потужності, які використовуватимуть майбутні покоління, а отже вони матимуть нижчий рівень доходу.

Позиковий капітал представляє собою капітал, отриманий в вигляді боргового зобов’язання. На відміну від власного капіталу, має кінцевий строк та підлягає безсуперечному поверненню.

                   Необхідність залучення позикового капіталу повинна обґрунтовуватися заздалегідь зробленим розрахунком потреби в оборотних коштах. До складу позикових засобів входять:

      фінансовий кредит, отриманий від банківських і небанківських фінансово-кредитних установ;

      комерційний кредит від постачальників;

      кредиторська заборгованість підприємства;

      заборгованість по емісії боргових коштовних паперів і ін.

Список використаних джерел

1.             Аналітичні матеріали щодо державного боргу // Законодавство України [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Електрон. Дані. – К : Упр. комп’ютериз. систем Апарату Верхов. Ради України, 1996-2009. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=224494&cat_id=224493

2.             Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навчальний посібник / За заг. ред. Базилевича В.Д. – К.: Атіка, 2002. – 368 с.

3.             Бюджетна система: інтегрований навчальний комплекс / під ред. Омелянович Л.О - Донецьк: ДонНУЕТ – 2008.-237 с.

4.             Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України.-2001.

5.             Василик О.Д. Теорія фінансів. – К.: НІОС, 2000.- 480 c.

6.             Василик О.Д.,Павлюк К.В Державні фінанси України: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 2003. – 608 с.

7.             Галабурда М.К.Обґрунтування  ролі внутрішнього боргу в Україні // Фінанси України. – 2002. -№ 9 .- С.65.

8.             Довідка щодо гаранованого державного боргу України на 31.07.2008 // Законодавство України [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Електрон. Дані. – К : Упр. комп’ютериз. систем Апарату Верхов. Ради України, 1996-2009. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=148403&cat_id=103274

9.             Іванов В.М. Бюджетна система: Конспект лекцій. - К.:МАУП,2005.-80 с.

10.        Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник для студ. вузів. У 2-х ч. / С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін. За ред. С. Будаговської. – К.: Основи, 2000. – 458 с.

11.        Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.

12.        Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. – К.: НІОС, 2004. – 256 с.

13.        Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посіб. – К.: Либідь, 2001. – 436 с.

14.        Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2006. – 607 с.

15.        Політика управлінням державним боргом у 2009 році боргу // Законодавство України [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Електрон. Дані. – К : Упр. комп’ютериз. систем Апарату Верхов. Ради України, 1996-2009.–Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=246015&cat_id=224493

16.        Про Державний бюджет України на 2008 рік: закон України від 28.12.2007 № 107-VI// Законодавство України [Електронний ресурс] / Верховна рада України.- Електрон. Дані. – К : Упр. комп’ютериз. систем Апарату Верхов. Ради України, 1996-2009. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=95608&cat_id=35489

17.        Про Державний бюджет України на 2009 рік: закон України від 26.12.2008 № 835-VI // Законодавство України [Електронний ресурс] / Верховна рада України.- Електрон. Дані. – К : Упр. комп’ютериз. систем Апарату Верхов. Ради України, 1996-2009. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main/cgi?nreg=835-17.

18.        Сафонова Л.Д. Бюджетний менеджмент: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ. – 2001. – 186 с.

19.        Сироткин В. Б., Фінансовий менеджмент компаний. - СПб - 2001. – 302 с.

20.        Статистичні матеріали про стан державного боргу України на 31.12.2008// Законодавство України [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Електрон. Дані. – К : Упр. комп’ютериз. систем Апарату Верхов. Ради України, 1996-2009. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_id=103274

21.        Фатхутдинов Р.А., Стратегічний менеджмент. - М.: изд. Бізнес-школа «Інтел-Синтез», 2006. – 508 с.

22.        Фінансове право: Підручник / (Алісов Є.О., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т. та ін.); Керівник авт. колективу і відп. ред. Л.К. Воронова. – Видання друге, виправлене та доповнене – X.: Фірма "Консум", 2003. – 496 с.

23.        Фінанси (теоретичні основи): Підручник / М.В. Грідчіна, В.Б. Захожай, Л.Л. Осіпчук та ін. – К.: МАУП, 2004. – 312 с.

24.        Юрій С.І. Бюджетна система України. – К.: НІОС, 2000. – 344 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Позитивні та негативні аспекти державного кредиту