Державний кредит та його форми

                   Нинішні західні вчені переконані, що покриття дефіциту за рахунок державних запозичень не є виправданим. Водночас більшість дотримується думки, що розмір державного боргу не можна обмежувати, тому що на відміну від приватних господарств і корпорацій, які можуть збанкрутувати, уряд не може стати банкрутом. Одностайною є думка, що в кожній державі розмір державного боргу необхідно пов'язувати з обсягами ВВП, створеного економікою [7, C 65].

                   На сьогодні майже кожна держава має певний розмір заборгованості. Різниця лише в тому, що поряд із збільшенням боргу не кожна держава знаходить шляхи для його своєчасного повернення.

                   Країни, що розвиваються, вирізняються стрімкими темпами зростання заборгованості. Так, їхня заборгованість із 1970 р. до середини 1990-х років зросла майже в 20 разів. За даними експертів Організації економічного співробітництва та розвитку, відбувається зростання зовнішньої заборгованості у світі. На початок 1996 р. найбільший розмір зовнішнього боргу мала Мексика (125 млрд. дол.) і Китай (111 млрд. дол.). Значні розміри зовнішнього державного боргу мають також Бразилія, Росія, Індонезія, Іран, Угорщина.

                   Однією з головних характеристик становища боргової залежності країни є співвідношення суми зовнішнього державного боргу до ВВП. Міжнародний банк реконструкції та розвитку критичним рівнем цього показника вважає 80-100%. За даними МВФ, у 1995 році сумарний борг щодо ВВП становив у США – 69%, у Німеччині – 56%, у Франції – 51,9%, у Великобританії – 46,6%, у Японії – 87%, в Італії – 126,7% [2, C 303] .

                   Все сказане вище дає підстави дійти висновку, що проблема полягає насамперед не в розмірах державних запозичень, а в їхньому використанні. Заслуговують на увагу наукові висновки про те, що розмір річних державних запозичень завжди повинен дорівнювати обсягові капітальних вкладень в економіку. Залучення додаткових коштів зі світового ринку позикових капіталів має стимулювати економічне зростання держави. Часто кошти, що виділяються міжнародними кредитними інститутами, видаються під певні умови. Виконання цих умов може призвести до формування незахищеного внутрішнього ринку, зростання соціального напруження та інших негативних явищ. Тому в подібних випадках пріоритетними повинні бути економічні інтереси держави. У більшості країн світу величина державного боргу регулюється законодавче.

Висновки за розділом 1

1.      Державний кредит - це специфічний елемент державних фінансів, в якому держава відіграє роль позичальника коштів , кредитора або гаранта повернення коштів;

2.      За економічною сутністю державний кредит є формою вторинного перерозподілу ВВП, доходів і нагромаджень – прибутку, заробітної плати, амортизації тощо, частина яких перерозподіляється через бюджетну систему у вигляді податків, зборів, платежів, а решта може використовуватись як позика державі;

3.      Державний кредит  розподільчу , регулюючу та контролюючу функції;

4.      Державний кредит має свою класифікацію форм і вони розподіляються за різними ознаками.

5.      Існує також таке поняття як державний борг. Сума його складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави як внутрішніх, так і зовнішніх, включаючи гарантії за кредитами, що надаються іноземним позичальникам, місцевим органам влади, державним підприємствам. Величина боргу характеризує становище економіки та фінансів держави, ефективність функціонування її урядових структур.

Розділ 2

Аналіз показників державного кредиту України за останній період

2.1. Аналіз структури і динаміки державного боргу за 2008-2009 роки

                   Державний борг представляє собою суму заборгованості, яка складена з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань, що вступають в дію внаслідок виданих гарантій..

У Бюджетному кодексі визначено також граничний обсяг боргу. Граничний обсяг внутрішнього і зовнішнього боргу, боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування , граничний обсяг надання гарантій установлюється на кожний бюджетний період відповідно до Закону про Державний бюджет України на поточний рік чи рішення про місцевий бюджет.

                   Розглянемо державний та гарантований державою борг України за 2008-2009 роки у додатку В: Основні показники приведено у таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Аналіз структури і  динаміки державного боргу України за 2008-2009 роки

Продовження табл..2.1.

Державний борг України на 2008 рік становив 189 410 386,82 тис. грн.,але за станом на 31 грудня 2009 року вже зріс до 301 512 736,92 тис. грн Проаналізувавши загальну суму у тис. грн. та долю у процентах державного боргу України можна зробити висновки проте, що

1)     Державний борг збільшився на 112,102 тис. грн;

2)     Найбільшу питому вагу має заборгованість,яка не віднесена до інших категорій, вона склала 279,2158% , далі йде заборгованість перед юридичними особами, яка склала 218,3327% та заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку і складає 175,9577% ;

3)     Найменш питому вагу склала заборгованість перед банківськими установами та дорівнює 1,14% .

                   Державний борг України за 2009 рік зріс на 80,9 млрд. грн. до 211,6 млрд. грн. за рахунок:

а) зростання державного зовнішнього боргу на 34,5 млрд. грн.:

-     отримання до бюджету частини позики Міжнародного валютного фонду на суму 48,5 млрд. грн.;

-     зростання курсів іноземних валют до гривні на суму 3,0 млрд. гривень.

 б) зростання державного внутрішнього боргу на 46,4 млрд. грн.:

-    випуску ОВДП для збільшення статутних капіталів банків на суму 19,6 млрд. грн.;

-    випуску ОВДП для збільшення статутного капіталу НАК «Нафтогаз України» на суму 24,4 млрд. гривень .

                   Гарантований державою борг України станом на 31.12.2009 становив 89,9 млрд. грн. та збільшився на 31,2 млрд. грн. за рахунок:

- зміни курсів валют (на суму 2,8 млрд. грн.);

- отримання Національним банком України частини позики Міжнародного валютного фонду на суму 10,1 млрд. грн.;

- випуску облігацій НАК «Нафтогаз України» під державні гарантії на суму 12,8 млрд. грн.;

- отримання позик іншими підприємствами під державні гарантії у сумі 5,5 млрд. гривень .

                   У зв’язку з подорожчанням ресурсів на світових ринках капіталу урядом активізовано співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями. Зокрема, наприкінці минулого року укладено угоду з Міжнародним валютним фондом щодо залучення кредиту в розмірі 16,4 млрд. дол. США для подолання негативних наслідків фінансової кризи. Частина коштів від траншів кредиту Міжнародного валютного фонду спрямовується на покриття дефіциту державного бюджету. Крім того, для фінансування дефіциту державного бюджету у 2008 році залучено 0,8 млрд. дол. США від Світового банку, а у 2009 році передбачається залучити у нього 1,25 млрд. дол. США. Основною причиною активної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями є низька вартість їх кредитів та довші строки надання коштів у порівнянні із залученням кредитних ресурсів на ринках капіталу.

                   Здійснення внутрішніх державних запозичень наштовхується на складнощі низького рівня розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів. Уряд наразі здійснює ряд заходів з розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів.

                   Зокрема, Кабінет Міністрів України розпорядженням від 25.03.09 № 316-р схвалив Концепцію розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів в Україні на 2009-2013 роки. Концепція передбачає здійснення таких заходів:

-  запровадження ринкового ціноутворення при розміщенні внутрішніх державних облігацій;

- розширення спектру інструментів державної позики;

- створення системи первинних дилерів державних цінних паперів;

- підвищення прозорості здійснення державних запозичень;

- розміщення коштів єдиного казначейського рахунку;

- управління ризиками, які пов’язані з державним боргом.

     Починаючи з 14 травня 2009 року запроваджено ринкове ціноутворення при первинному розміщенні внутрішніх державних облігацій: аукціони проводяться в один етап при попередньому оголошенні обсягу коштів, який обов’язково залучається на ринку незалежно від рівня відсоткових ставок, запропонованих учасниками аукціонів.

                   На виконання Концепції урядом прийнято постанови:

- «Про випуск казначейських зобов’язань» від 14.04.09 № 362;

- «Про запровадження інституту первинних дилерів на ринку державних цінних паперів» від 14.04.09 № 363;

- «Про затвердження Порядку купівлі у 2009 році облігацій внутрішньої державної позики» від 10.06.09 № 568.

     Крім цього, наказом Міністерства фінансів від 10.06.09 № 757 визначено Порядок відбору та функціонування первинних дилерів, а наказом від 21.07.09 № 918 затверджено склад комісії з відбору та оцінки функціонування первинних дилерів і примірного договору про співпрацю на ринку державних цінних паперів. 6 серпня поточного року Міністерством фінансів оголошено конкурс по відбору первинних дилерів державних цінних паперів.

     Наразі ведеться робота з:

- підготовки випуску казначейських зобов’язань;

- розроблення порядку відбору контрагентів для здійснення купівлі облігацій внутрішньої державної позики;

- створення методологічної основи для оцінки та управління ризиками, які пов’язані з державним боргом.

     З початку року урядом здійснено випуск облігацій внутрішньої державної позики на суму 20,6 млрд. грн., з них 10,5 млрд. грн. – для рекапіталізації банків і 1,4 млрд. грн. – для поповнення Стабілізаційного фонду .