Аналіз Платоспроможності Підприємства

1. Коефіцієнт співвідношення довгострокової заборгованості та акціонерного капіталу.

 
 

                                                                                                                            (1.1)

2. Відношення надходжень готівки до довгострокової заборгованості.

 
 

                                                                                                                           (1.2)

3. Відношення суми надходжень готівки і відсотків по кредиту до відсотків по кредиту.

 
 

                                                                                                                          (1.3)

4. Відношення прибутку до сплати податків і відсотків до виплачених відсотків.

 
 

                                                                                                                                (1.4)

5. Відношення суми готівки і постійних витрат до постійних витрат

 

                                                                                                                           (1.5)

6. Відношення суми прибутку до сплати податків і постійних витрат до постійних витрат.

 
 

                                                                                                                           (1.6)

7. Співвідношення суми активів до довгострокової заборгованості.

 
 

                                                                                                                           (1.7)

8. Коефіцієнт співвідношення нерозподіленого прибутку до суми активів.

 
 

                                                                                                                           (1.8)

     Деякі вчені визначають платоспроможність за такими групами показників:

     – показники ліквідності або статичної  платоспроможності:

     1) коефіцієнт загального покриття (потенційної платоспроможності) 

     (Кзп)  розраховується як відношення  поточних активів до поточних  пасивів підприємства:  

                                                                                                                            (1.9)

     Показує ступінь покриття поточних пасивів поточними активами. Характеризує платіжні можливості підприємства, що оцінюються за умови не тільки своєчасних розрахунків з дебіторами та сприятливої реалізації готової продукції (товарів), але й продажу у випадку необхідності інших елементів матеріальних оборотних активів.

Коефіцієнт покриття

Поточні активи 

Фактори впливу

ІІ розділ активу балансу 

Поточні зобов’язання 

Запаси 

Кредиторська  заборгованість 

Дебіторська заборгованість 

IV розділ  пасиву балансу 

Грошові кошти 

Короткостро-кові кредити і позики 

Інші  короткостро-кові пасиви 

     Рис. 1.3. Структурно-логічна модель факторної системи коефіцієнта покриття 

Критичне значення цього коефіцієнту становить 2. Значення у межах 1- 1,5 свідчить про спроможність підприємства повністю розраховуватися  по своїх боргах за рахунок оборотних  активів. Зростання показника вище 2 свідчить про неефективне управління грошовими коштами, що може негативно  позначитись на доходності підприємства. Фактори впливу на коефіцієнт покриття зображені на рис.1.3. [10,359].  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2)   коефіцієнт проміжної ліквідності (розрахункової платоспроможності) (Кпп) розраховується як відношення грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості до поточних пасивів:  
 

                                                                                                                         (1.10)

     Показує здатність виконувати поточні зобов'язання за рахунок коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості.

     Критичне  значення не встановлюється. Позитивним вважається стабільність значення цього  показника в межах 0,7-0,8 або дотримання його середньогалузевого значення.

     3) коефіцієнт абсолютної ліквідності (грошової платоспроможності) (Кал) розраховується як відношення грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до поточних пасивів:  
 

                                                                                                                         (1.11)

     Показує, яка частина короткострокових зобов'язань  підприємства може бути негайно сплачена за рахунок високої ліквідності.

     Критичне  значення 0,2 - 0,35. Значення коефіцієнта нижче 0,2 - зовнішня ознака неплатоспроможності. Але зростання показника вище критичної межі також не вважається позитивною тенденцією, оскільки може призводити до падіння дохідності підприємства.

     4) коефіцієнт співвідношення дебіторської  та кредиторської заборгованості  розраховується як відношення  дебіторської заборгованості до  кредиторської:  
 

                                                                                                                         (1.12)

     Показує ступінь покриття кредиторської  заборгованості вимогами на користь  підприємства.

     Позитивним  є стабільність показника, що свідчить про дотримання певної політики кредитування покупців та залучення товарних кредитів. Доцільно вивчити структуру дебіторської та кредиторської заборгованості за строками погашення, а також порівняти  даний показник з середньогалузевим  рівнем. Рекомендоване значення 1.

     5) коефіцієнт забезпеченості поточних пасивів власними коштами (Кзвк) розраховується як відношення власних оборотних коштів до оборотних активів: 
 

                                                                                                                         (1.13)

     Показує ступінь покриття поточних зобов'язань  власними оборотними активами.

     Даний показник використовується як узгоджувальний у законодавстві деяких країн, зокрема  в Росії, де його критичне значення встановлено в розмірі 0,1. В будь-якому  випадку підвищення показника свідчить про фінансове оздоровлення підприємства, покращення його платоспроможності; зниження показника є негативним явищем, сигналом потенційної втрати платоспроможності, зростання залежності від кредиторів [10,360].

     – показники динамічної платоспроможності:

     1) коефіцієнт відновлювання (втрати) платоспроможності (Квпл) характеризує  найближчу перспективу зміни  рівня платоспроможності підприємства (відновлення чи втрату). Він визначається за формулою:  

                                                                                                                         (1.14)

     де  Кзп - коефіцієнт загального покриття;

     Кпп - коефіцієнт проміжної ліквідності;

     Кзпн - нормативне значення (Кзпн = 2);

     Т – звітний період  (12 місяців);

     3(6) - період відновлення платоспроможності  в місяцях.

     Якщо  показник дорівнює або більше одиниці - це є свідченням наявності резервів поліпшення рівня платоспроможності, при Квпл менше 1 - рівень платоспроможності  підприємства в найближчий час буде недостатнім [3,125]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 2

     АНАЛІЗ  СТАНУ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ  ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ»   
 
 

     

1. Загальна  характеристика діяльності ТОВ «Карпатнафтохім»

 
 

     Товариство  з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» створене згідно з рішенням засновників 29 жовтня 2004 року. Засновниками товариства є закрите акціонерне товариство «ЛУКОР» (м.Калуш, Івано-Франківська область) та компанія «LUKOIL Chemical B. V.», зареєстрована Торговельно-промисловою палатою м.Амстердам  (Нідерланди). У статутному фонді ТОВ «Карпатнафтохім», який становить 1581280 тис. грн., частка капіталу ЗАТ «ЛУКОР» дорівнює 24%, а компанії «LUKOIL Chemical B. V.» – 76%.

     Закрите акціонерне товариство ЗАТ «ЛУКОР» зареєстроване в грудні 2000 року і його засновниками є ВАТ «Оріана» (м.Калуш,Івано-Франківської області) і ТзОВ «Лукойл-Нафтохім». Основними підрозділами нафтохімічного комплексу є виробництва хлору і каустичної соди, хлористого вінілу, виробництво «Поліолефін». Зважаючи на вигідне географічне положення і тісне партнерство з Європою, ЗАТ «ЛУКОР» став, по суті, вікном в Європу для підприємств групи «Лукойл-Нафтохім».

     В 2000 році ТзОВ «Лукойл-Нафтохім» стало переможцем конкурсу, організованого Фондом державного майна України на створення спільного підприємства з великим нафтохімічним концерном «Оріана» (м. Калуш, Івано-Франківської обл.).

     6 грудня 2000 року було зареєстровано  ЗАТ «ЛУКОР», співзасновниками якого виступили ВАТ «Оріана» і ТзОВ «Лукойл-Нафтохім» (м.Київ). Статутний фонд створений шляхом об'єднання вкладів учасників товариства і становив 245 млн. доларів США. П'ятидесятивідсотковим внеском ВАТ «Оріана» до статутного фонду став нафтохімічний комплекс, на підприємствах якого працювало 6,5 тис чол., ще 50% внесків ТзОВ «Лукойл-Нафтохім» - це грошові кошти, технічне обладнання, дизельне паливо та інша сировина. Найвищим керівним органом ЗАТ «Лукор» є Спостережна рада у складі 6 чоловік (по три з кожної сторони), яку очолює Олексій Смірнов, генеральний директор ТзОВ «Лукойл-Нафтохім». Вищим виконавчим органом є правління ЗАТ «Лукор» чисельністю 11 чол., яке очолює голова правління Сергій Чмихалов.

     29 жовтня 2004 року закрите акціонерне  товариство «ЛУКОР» (м.Калуш, Івано-Франківська область) та компанія «LUKOIL Chemical B. V.», зареєстрована Торговельно-промисловою палатою м. Амстердам  (Нідерланди) виступили засновниками товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім».  У статутному фонді ТОВ «Карпатнафтохім», який становить 1581280 тис. грн., частка капіталу ЗАТ «ЛУКОР» дорівнює 24%, а компанії «LUKOIL Chemical B. V.» – 76%.Це по суті новий шлях діяльності нафтохімічного підприємства, який повинен призвести до інтеграції в європейську і світову економіку.

     У травні 2009 року у структурі компанії НК «ЛУКОЙЛ» створено бізнес-сектор «Нафтохімія», куди увійшли калуські підприємства «Карпатнафтохім» і «ЛУКОР».

     «ЛУКОЙЛ» - найбільша російська нафтова компанія, заснована в 1991 році як державний концерн, у 1993 була реорганізована в акціонерне товариство відкритого типу на базі ряду приватизованих підприємств нафтової галузі країни. Компанія швидко розвивалася, консолідуючи розрізнені активи. Це супроводжувалося ростом обсягів виробництва, розширенням ресурсної і збутової бази, диверсифікацією і глобалізацією бізнесу, поліпшенням корпоративних стандартів.