Аналіз фінансових ресурсів підприємства

 

Таблиця 2.18 – Розрахунок мінімально необхідної суми грошей ВАТ „ДніпроАЗОТ”

№	Показник	Сума
1.	Операційні витрати	1432318
2.	Обсяг реалізованої продукції  за мінусом ПДВ та АЗ	955067,9
3.	Середні залишки грошових коштів та дебіторської заборгованості	194798,6
4.	Обертання грошових коштів, разів (р2/р3)	5
5.	Мінімально необхідна  сума грошей (р1/р4)	286463,6

 

Отже, мінімально необхідна  сума коштів для ВАТ „ДніпроАЗОТ” складає 286463,6 тис. грн.

 

2.4 Оцінка ділової  активності ВАТ „ДніпроАЗОТ”

 

Ділова активність підприємства виявляється в динаміці його розвитку, досягненні цілей, які відображають натуральні та вартісні показники, в ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту продукції.

Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівняння діяльності даної компанії з однотипними  за сферою застосування капіталу підприємствами.

Активність підприємства в фінансовому аспекті проявляється насамперед в швидкості обороту  його коштів, відображає ефективність роботи підприємства відносно величини авансованих ресурсів або відносно величини їх споживання в процесі виробництва.

Дослідити ділову активність можна за допомогою наступних  показників:

1. Фондовіддача

 

Ф = ЧВ/Основні виробничі  фонди

 

  (2.38)

 (2.39)

   (2.40)

Судячи з динаміки даного показника, ефективність використання основних виробничих фондів протягом звітного періоду зросла.

2. Оборотність активів  (коефіцієнт трансформації)

Кт = ЧВ/Активи

 

   (2.41)

 

 (2.42)

 (2.43)

  (2.44)

Протягом звітного періоду  оборотність активів зросла. Зростання  показника оборотності активів  свідчить про прискорення їх обертання, що є позитивною динамікою для  підприємства.

3. Коефіцієнт оборотності  оборотних коштів

 

 (2.45)

 

  (2.46)

  (2.47)

  (2.48)

Протягом звітного періоду  спостерігалася тенденція до зниження обіговості оборотних коштів. Це свідчить про зниження ефективності використання оборотних коштів.

4. Оборотність запасів

 

 (2.49)

 

   (2.50)

   (2.51)

 (2.52)

Протягом звітного періоду  оборотність запасів зросла на 4,43. Це може свідчити про:

-зростання виробничого  потенціалу підприємства;

-прагнення за рахунок  вкладів у виробничі запаси  захистити грошові активи підприємства  від знецінення під впливом  інфляції.

5. Коефіцієнт оборотності  готової продукції

 

 (2.53)

 

   (2.54)

   (2.55)

   (2.56)

Протягом звітного періоду  коефіцієнт оборотності готової  продукції збільшився, що може свідчити про розширення обсягів виробництва.

6. Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості

 

   (2.57)

 

  (2.58)

 (2.59)

 (2.60)

Протягом звітного періоду  оборотність дебіторської заборгованості знизилась, що може свідчити про зменшення реалізації продукції підприємства.

7. Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості

 

(2.61)

 

  (2.62)

 (2.63)

   (2.64)

Протягом звітного періоду коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості значно збільшився, що говорить про зростання заборгованості ВАТ „ДніпроАЗОТ” перед іншими підприємствами.

8. Період одного обороту  оборотних коштів

 

  (2.65)

 

(2.66)

(2.67)

(2.68)

Протягом звітного періоду  оборот зріс на 76 днів, що свідчить про  значне зменшення ефективності використання оборотних коштів.

9. Період одного обороту  запасів

  (2.69)

 

(2.70)

   (2.71)

  (2.72)

Протягом звітного періоду  кількість днів, яка була необхідна  підприємству для поповнення його запасів  зменшилась на 19 днів, що позитивно  впливає на ефективність використання запасів.

10. Період погашення  дебіторської заборгованості

 

  (2.73)

 

(2.74)

(2.75)

  (2.76)

Період погашення дебіторської заборгованості протягом звітного періоду  збільшився на 50 днів.

11. Період погашення  кредиторської заборгованості

 

  (2.77)

 

(2.78)

(2.79)

  (2.80)

Період погашення кредиторської  заборгованості протягом звітного періоду  зменшився на 59 днів, що свідчить про спроможність підприємства відповідати за своїми зобов’язаннями перед кредиторами.

12. Період операційного  циклу

 

Гоц = Гвц+Гдз  (2.81)

  (2.82)

  (2.83)

 

  (2.84)

  (2.85)

   (2.86)

  (2.87)

  (2.88)

  (2.89)

  (2.90)

   (2.91)

   (2.92)

13. Період фінансового  циклу

 

Гфц = Гоц – Гкз

 

  (2.93)

   (2.94)

 (2.95)

Збільшення періоду  фінансового циклу є негативною тенденцією для підприємства. Це свідчить про уповільнення виробничого процесу, обертає мості дебіторської заборгованості та критичного уповільнення кредиторської  заборгованості.

Для аналізу ділової активності також доцільно здійснити аналіз ефективності використання капіталу. Він проводиться за допомогою наступних показників

І Аналіз прибутковості 

1. Коефіцієнт прибутковості (КП) характеризує досягнутий керівництвом підприємства рівень віддачі на вкладені кошти.

 

 (2.96)

 

де П – прибуток

К – капітал 

  (2.97)

  (2.98)

  (2.99)

Аналіз прибутковості  капіталу ВАТ „ДніпроАЗОТ” здійснюємо за допомогою таблиці 2.19.

 

Таблиця 2.19 – Аналіз прибутковості капіталу ВАТ „ДніпроАЗОТ”

Показник	Роки			Відхилення
	2004	2005	2006
1. Чистий прибуток	105655,7	152026,0	42862,3	-62793,4
2. Середня сума загального  капіталу	1368710,4	1551901,7	1680971,5	312261,1
3. Середня сума оборотного капіталу	686411,9	904438,6	1038791,1	352379,2
4. Середня сума власного  капіталу	910730,9	1180601,1	1277627,4	366896,5
5. Прибутоковість загального капіталу (р1/р2)	0,08	0,1	0,03	-0,05
6. Прибутоковість оборотного капіталу (р1/р3)	0,15	0,17	0,04	-0,11
7. Прибуток власного  капіталу (р1/р4)	0,12	0,13	0,03	-0,09
8. Виручка від реалізації	830683,4	955067,9	1052674,2	221990,8
9. Прибутковість реалізації (рентабельність продажу) (р1/р8)	0,13	0,16	0,04	-0,09

 

Згідно таблиці 2.19 прибуток загального капіталу досягнув свого максимального значення у 2005 році і дорівнював 0,1. Але протягом трьох років цей показник зменшився на 0,05 пункти, що свідчить про тенденцію до зниження прибутковості загального капіталу підприємства. Прибутковість оборотного та власного капіталу також знизилась на 0,11 та 0,09 пунктів відповідно.

2. Рентабельність активів характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку.

 

ЕР = КР*КТ, де

 

КР – рентабельність реалізації продукції

КТ – коефіцієнт трансформації

 

 (2.100)

 (2.101)

 

  (2.102)

 (2.103)

 (2.104)

Отже, кожна гривня активів  принесла підприємству у 2004 році прибуток 7 копійок, у 2005 – 9, у 2006 – 3 копійки.

Наступним етапом проводимо  факторний аналіз економічної рентабельності.

 

Таблиця 2.20 – Факторний аналіз економічної рентабельності ВАТ „ДніпроАЗОТ”

Роки	Показники						Вплив факторів
	А, тис. грн.	ЧВР, тис. грн.	ЧП, тис. грн.	КР, %	КТ, %	ЕР, %	КР	КТ
2004	1449134,1	830683,4	105655,7	13	57	7	-	+
2005	1654663,2	955067,9	152026,0	16	58	9	-	+
2006	1707279,9	1052674,2	42862,3	4	62	3	-	+

 

3. Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу.

 

РВК = КР*КТ*Кфз, де

 

Кфз – коефіцієнт фінансової залежності

 

  (2.105)

 

де ПК – позиковий капітал

  ВБ – валюта балансу.

  (2.106)

  (2.107)

(2.108)

РВК 04 = 0,13*0,57*0,443 = 0,033 (3,3%)

РВК 05 = 0,16*0,58*0,239 = 0,022 (2,2%)

РВК 06 = 0,04*0,62*0,237 = 0,006 (0,6%)

Рентабельність власного капіталу протягом 2004 – 2006 року знизилась  на 2,7%.

 

Рисунок 2.11. Динаміка  рентабельності активів та власного капіталу ВАТ „ДніпроАЗОТ”

 

 

3 Дослідницька частина. Оптимізація структури фінансових ресурсів підприємства

 

Поняття "структура  капіталу" в найбільш загальному виді характеризується всіма закордонними та вітчизняними економістами як співвідношення всіх форм власних та позичених фінансових коштів, що використовуються підприємством в процесі своєї господарської діяльності для фінансування активів. Існує дві основні схеми: змішане фінансування передбачає формування капіталу як за рахунок власних, так і за рахунок позичкових коштів, що залучаються у різних пропорціях; повне самофінансування передбачає формування капіталу підприємства лише за рахунок власних його видів, що відповідають організаційно-правовій формі підприємства.

Оптимальна структура капіталу являє собою співвідношення між зобов'язаннями та власним капіталом підприємства, яке збільшує величину власного капіталу підприємства і як наслідок – прибутки його акціонерів. Це співвідношення не є постійним, а змінюється з часом і під впливом певних факторів.

Оптимальну структуру  капіталу кількісно визначити неможливо.

Однак керівництво підприємства може знати приблизне її значення, розраховане на підставі факторів впливу та власного практичного досвіду, яке  максимально наближає планову структуру до оптимального значення.

Мета управління структурою капіталу – мінімізувати витрати на залучення довгострокових джерел фінансування і цим забезпечити власникам капіталу максимальну ринкову оцінку вкладених ними коштів.

Оптимізація структури  капіталу є однією зі складних проблем у фінансовому менеджменті. Процес оптимізації структури капіталу проводиться в такій послідовності:

1. Аналіз складу капіталу  в динаміці (визначити показники  ефективного використання складових  капіталу та їх використання – коефіцієнт фінансової незалежності; заборгованості, співвідношення між довго- і короткостроковими зобов’язаннями; оборотність і рентабельність активів і власного капіталу).

2. Оцінка основних  факторів, які визначають структуру  капіталу (галузеві особливості; кон’юнктура товарного і фінансового ринків; рівень прибутковості поточної діяльності підприємства; рівень податків, які сплачує підприємство; ступінь концентрації акціонерного капіталу).

3. Оптимізація структури  капіталу за критерієм дохідності  власного капіталу.

Ураховуючи ці етапи, підприємство визначає на плановий прогнозний період найбільш прийнятну для себе структуру капіталу.

Управління капіталом (пасивами балансу) здійснюється за допомогою  оцінки його вартості.

Вартість капіталу відбиває ціну, яку підприємство сплачує за його залучення з різних джерел у відносному виразі.