Теоретичні основи організації обліку, аналізу і аудиту розрахунків з бюджетом по податкам і обов’язковим платежам

    2. Розташовані в Україні іноземні  підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародні), філії або представництва, які використовують найману працю, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України [73,c.42]

    3.    Фізичні особи — суб'єкти підприємницької  діяльності, фізичні особи, які  використовують найману працю.

    4.  Фізичні особи — суб'єкти підприємницької  діяльності, які не використовують праці найманих працівників, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах і сплачують внески до Фонду на добровільних засадах.

    Порядок сплати пенсійних внесків показано на рис. 1.3 [75,c.25]. 
 

Рис. 1.3. Строки сплати внесків [75,c.26] 

    Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в  Україні передбачає призначення, перерахунок і виплату пенсій, надання соціальних послуг із коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам [75,c.43].

    Розмір  мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:

    - вартісної величини мінімального  споживчого бюджету з поступовим  зближенням рівнів цих показників  у міру стабілізації та розвитку  економіки країни;

    - загального рівня середньої заробітної  плати; 

       - продуктивності праці, рівня  зайнятості та інших економічних  умов.

        Мінімальна заробітна плата повинна встановлюватися у розмірі не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу. Розмір мінімальної заробітної плати (табл.1.1) встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, як правило, один раз на рік при затвердженні Державного бюджету України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які об’єдналися для ведення колективних переговорів і укладання генеральної угоди.

    Таблиця 1.1-

    Розмір мінімальної заробітної плати у 2008-2010 р.р.

    Законом України „Про Державний бюджет України  на 2011 рік” [2] встановлено такі розміри  мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму в 2011 р. ( табл. 1.2):

    Таблиця 1.2-

    Отже, як можна побачити з даних, що надані в табл. 1.1-1.2 за період з 2008 по 2011 рік  спостерігається середньорічне  підвищення мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму. В абсолютних цифрах прожитковий мінімум піднявся з 547 грн. (це середній за 2008 рік) до 923 грн. (середньозважений за 211 рік), або на 32,1%. Мінімальну заробітну плату підвищено з 605 грн. у грудні 2008 - січні 2009 р.р. до 1 004 гривень у грудні 2011 року. Середньорічний показник мінімальної зарплати збільшиться на 38,1%.

    Також в бюджеті цього року затверджено мінімальний погодинний розмір оплати праці та відпрацьовано механізм її встановлення (зростання з 5,66 до 6,04 грн. протягом цього року). Мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі застосовується на підприємствах усіх форм власності, а також фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, якщо ними встановлено погодинну оплату праці із застосуванням нормованих завдань та обліком фактичного робочого часу.

    Отже, поступове підвищення розміру мінімальної заробітної плати та впорядкування системи оплати праці на основі єдиної тарифної сітки сприятиме підвищенню рівня доходів населення.

        Становлення ринкових відносин в Україні потребує подальшого розвитку і вдосконалення розрахунків з бюджетом, основою яких є обов'язкові платежі юридичних і фізичних осіб, то стягуються до бюджету – це податки.

            Таким чином, витрати суб'єкта господарювання на соціальні заходи виникають внаслідок здійснення обов'язкових відрахувань до: Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності; Фонду соціального страхування на випадок безробіття;  Фонду соціального страхування від нещасних випадків;  Пенсійного фонду України. Таким чином, обов'язкові збори в усі фонди системи соціального страхування України є навантаженням на фонд оплати праці підприємств і організацій. У свою чергу це призводить до підвищення собівартості продукції, що через ціни на товари і послуги збільшує тиск на всі прошарки населення, у тому числі - і на малозабезпечені. Така ситуація знижує соціальний ефект діяльності цих фондів. Може, на даному етапі розвитку це і виправдано, але надалі необхідно змінити розподіл навантаження по відрахуваннях у вищезазначені фонди, щоб не створювати податкові стимули для переходу платників у "тіньовий" сектор економіки. 

    1.3. Нормативно-правова база обліку розрахунків з бюджетом по податкам і обов’язковим платежами 

    Організаційно-правовою   основою   обліку, аналізу та аудиту витрат підприємства  є нормативні документи законодавчої та виконавчої влади держави, зокрема: Господарський Кодекс України,  Закони України "Про відпустки", "Про оподаткування прибутку підприємств",  "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення (стандарти) бухгалтерського обліку; "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

    Перелік та зміст деяких нормативних документів, які регламентують облік, аналіз та  аудит  розрахунків з бюджетом по податкам і обов’язковим платежами на підприємстві наведено в табл.1.3.

    Таблиця 1.3

      Перелік та зміст нормативних  документів, які регламентують облік,  аналіз та  аудит  розрахунків з бюджетом по податкам і обов’язковим платежами

Продовження табл. 1.3