Теоретичні основи організації обліку, аналізу і аудиту розрахунків з бюджетом по податкам і обов’язковим платежам

    Регулююча функція полягає в тому, що через  податки і податкові пільги держава  впливає на виробництво, розподіл, обмін  і споживання. З одного боку, податки  скорочують фінансові можливості підприємця, як покупця засобів виробництва й "особливого товару" - робочої сили.

    На  налагодження дії цих функцій  держави затратили сторіччя, але  гармонії їх взаємодії повністю не досягли. Достатньо далека від досконалості й нині діюча система податків і обов'язкових зборів в Україні.

    Податкові платежі підприємства залежать від  наявних об'єктів оподаткування, ставок податків та податкової політики держави в сфері податкових пільг.

    2011 року здійснено радикальний крок щодо забезпечення конституційної рівності платників податків - скасовано більшість податкових пільг”. Це сприяло детінізації економіки. Так, 2011 року на 73% збільшилися надходження до Загального фонду Держбюджету від Державної митної служби – при незмінних ставках оподаткування. Доходи митниці 2011 року майже дорівнюють доходам за два попередні роки, разом узяті.

    Про легалізацію тіньової економіки  свідчить також той факт, що номінальний  ВВП збільшився на 22%, а доходи – на 63%, тоді як 2010 року номінальний ВВП збільшився на 29%, доходи – на 23%. Динаміка співвідношення ВВП і доходів 2011 року свідчить про зменшення тіньових оборотів.

    Найбільший  приріст доходів відбувся від  сплати податку на додану вартість – при незмінності ставок оподаткування  і майже повному відшкодуванні ПДВ.

    Надходження від податку на прибуток зросли на 45% при зростанні номінального ВВП  на 22%, в той час, коли 2010 року відповідні цифри склали 22% і 29%.

    Структура доходної частини державного бюджету  згідно закону „Про Державний бюджет України на 2011 рік” суттєво змінилася порівняно з планом на 2010 рік та з фактичним його виконанням за 9 місяців цього року. В узагальненому вигляді ці дані представлені у таблиці 1.1. 

                                                                                                                 Таблиця 1.1

    Структура доходів державного бюджету в 2010 - 2011 роках

 

    Законом України “Про Державний бюджет України  на 2011 рік” заплановано 16 702,9 млн. грн. надходжень від податку на прибуток підприємств проти 12 606,8 млн. грн., запланованих на попередній рік. Проте, 2 460,5 млн. грн. з цих надходжень передбачено зарахувати до спеціального фонду для погашення знецінених заощаджень населення (пункт 25 статті 10 Закону «Про Державний бюджет України на 2011 рік»). Тобто, як  зазначалося вище, мова йде про взаємозалік, і ці надходження бюджет фактично  не отримає. На думку експертів ГАБП для коректного співставлення динаміки даного показника слід брати заплановану на 2011 рік суму податку на прибуток підприємств, що зараховуватиметься до загального фонду - 14 242,4 млн. грн., що на 1 635,7 млн. грн. або 13,0% більше показника, запланованого на попередній рік.

    Водночас, згідно даних оперативного звіту  Держказначейства, в 2010 році до державного бюджету надійшло 16 025,9 млн. грн., що на 27,1% більше річного планового показника. Це означає, що у 2011 році  надходження від податку на прибуток заплановані в меншому обсязі, ніж фактичні надходження податку в попередньому році. А саме, плановий показник надходжень податку на прибуток підприємств на 2011 рік зменшено порівняно з попереднім роком на 1 783,5 млн. грн. або на 11,1%. 

    

    Рис. 1.2. Динаміка надходжень податку на прибуток до державного бюджету 

    На  думку експертів Групи аналізу бюджетної політики, це свідчить про значне заниження прогнозного показника податку на прибуток підприємств у 2005 році.

    В основі побудови механізму стягнення  податків лежать такі елементи системи  оподаткування:

    •   Суб'єкт оподаткування;

    •   Об'єкт оподаткування;

    •   Джерело сплати;

    •   Ставка податку;

    •   Одиниця оподаткування;

    •   Квота.

    Суб 'єкт оподаткування - це платник податку, тобто фізична чи юридична особа, яка забезпечує та безпосередньо проводить його сплату. Платниками податків та інших обов'язкових платежів є юридичні і фізичні особи, на яких, згідно з діючим законодавством, покладено обов'язок сплачувати податки та інші обов'язкові платежі.

    Права суб'єктів оподаткування:

    • подавати   ДПА (Державна податкова Адміністрація)   документи,   що   засвідчують   право   на   пільги   щодо оподаткування у порядку, встановленому законодавчими документами;

    •   ознайомлюватися та одержувати акти перевірок;

    • оскаржувати   у   встановленому   законом   порядку   рішення   ДПА   та   її службових осіб.

    Обов'язки суб'єктів оподаткування:

    • сплачувати  своєчасно  та в  повному  обсязі  належні  суми  платежів  у

    встановлений  термін;

    • вчасно подавати звітність до ДПА;

    • вести податковий облік;

    • надавати службовим особам ДПА необхідні документи для перевірок з питань правильності нарахування і своєчасності та повноти сплати податків

    Суб'єкти оподаткування несуть відповідальність за порушення податкового законодавства,     тобто  до  платника,  який  не  має  у  встановлений  період бухгалтерських звітів за результатами фінансової діяльності, застосовуються штрафні санкції, а саме:

    юридичні  особи - 110% суми податку, обчисленого  за попередній звітній період, фізичні  особи - суми податку за попередній період. Якщо суб'єкт оподаткування  не подав, або невчасно подав декларацію, розрахунки та інші документи, необхідні для обчислення і сплати податків, платники податків додатково сплачують до бюджету 10% належних до сплати сум податків. У разі приховання (зниження) суми податку з платників стягується донарахованого податку і штраф у двократному розмірі тієї ж суми, у разі повторного порушення протягом року - штраф у п'ятикратному розмірі.

    Згідно  з чинним законодавством службові особи  та громадяни, винні у порушенні  податкового законодавства, притягуються др. Адміністративної та кримінальної відповідальності.

    Об'єкт  оподаткування - економічна категорія, яка обкладається податком. Ним виступають прибуток, додана вартість продукції, робіт чи послуг, контрактна вартість товарів, митна вартість товарів, земля, транспортні засоби, природні ресурси (ліс, надра, вода). Ключовим об'єктом оподаткування виступає дохід або прибуток. При оподаткуванні дохід може збільшитись на відповідну суму коштів.

    Об'єктом  оподаткування прибутку підприємств  є оподатковуваний прибуток, який за економічним змістом є оподатковуваним доходом. Він визначається в такій послідовності:

    - визначають сукупний валовий дохід від усіх видів діяльності, отриманий платником протягом звітного періоду;

    - коригують валовий дохід, зменшуючи  його на суму доходів, які  за своїм змістом підлягають виключенню зі складу валових доходів з метою оподаткування;

    - зменшують скоригований валовий дохід на суму валових витрат і на суму амортизаційних відрахувань.

    Дохід або прибуток при оподаткуванні  збільшується на:

    • суму коштів фондів, створених платником податку за рахунок собівартості продукції (робіт, послуг), використаних ним не за цільовим призначенням;

    • суму   коштів,   включаючи   валютні   цінності,   вартість   матеріальних цінностей, нематеріальних активів, у тому числі корпоративні права і цінності папери, одержані платником від інших суб'єктів підприємницької діяльності на власні потреби безкоштовно чи у вигляді безповоротної фінансової допомоги або не врахованих на рахунку реалізації.

    З метою об'єктивного оподаткування балансовий прибуток зменшується на суму прибутку від володіння корпоративними програмами(отримання дивідендів) і податку на майно підприємств, що вноситься до бюджету згідно з законодавством тощо. При визначенні прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг виручка зменшується на суму нарахованого ПДВ, акцизного збору, ввізного мита, митного збору, а також на суму витрат, що відносяться на собівартість реалізованої продукції. Перелік цих витрат наведений у Правилах застосування Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.12.2002 р.

    Наступним об'єктом оподаткування виступає додана вартість продукції, робіт чи послуг на кожному етапі виробництва, при імпорті товарів до або  під час проведення митного оформлення. При оподаткуванні даного об'єкту сплачується податок на додану вартість.

    Високорентабельні та монопольні товари або продукція  є також об'єктом оподаткування. До переліку підакцизних товарів  відносять - транспортні засоби, тютюнові вироби, алкогольні напої, нафтопродукти, шоколад, каву (крім тих, які відносять до гуманітарної допомоги). Сума податку, що стягується, включається до цін цих товарів або продукції. Податок, який стягується таким чином називається акцизним збором.

    Звичайно, об'єктом оподаткування є земля, транспортні засоби, природні ресурси, відповідно до яких і утворились такі види податків, як плата за землю, фіксований сільськогосподарський податок, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, податок на промисел, лісовий податок та інші.

    Джерело сплати — це дохід платника, з якого сплачується податок. Джерелом сплати виступають - прибуток, виручка від реалізації, позареалізаційні доходи.

    Джерело сплати часто ототожнюють з об'єктом  оподаткування, але це дві різні  категорії. Хоча, при застосування податку на прибуток, прибуток виступає як джерело сплати і як об'єкт оподаткування. А при сплаті фіксованого сільськогосподарського податку об'єктом оподаткування є земля, а джерелом сплати податку є виручка від реалізації продукції. При сплаті ввізного мита об'єктом оподаткування є митна вартість товарів, які перевозяться через кордон, а джерелом сплати є дохід платника податку. Одиниця оподаткування - це елемент (фізичного чи грошового) еквіваленту, яким проводиться сплата або зарахування в рахунок податкових платежів.

    Згідно  з діючою системою оподаткування  в Україні передбачено єдину  одиницю оподаткування - гривню. Хоча протягом формування податкової системи  в державі і були приклади сплати податку у вигляді реалізованої товарної продукції через товарні біржі (фіксований сільськогосподарський податок), але це, швидше, випадковість, ніж закономірність.

    Ставка  оподаткування - це розмір податку на одиницю оподаткування

    В залежності від обсягу оподаткованих  операцій ставки можуть бути універсальні або диференційовані. Прикладом універсальних ставок можуть бути ПДВ, акцизний збір.

    Диференційовані ставки - це фіксований сільськогосподарський  податок. За побудовою ставки поділяються  на тверді та процентні. Тверді - це ставки, які встановлюються у грошовому розмірі до об'єкта оподаткування (підакцизні товари).

    Процентні - це ставки, які встановлюються у  відсотках до доходу, прибутку чи обороту. В свою чергу, тверді ставки поділяються  на фіксовані - тобто в грошовому  виразі на одиницю оподаткування, і відносні - тобто в частках до встановленої державою величини в грошовому виразі, наприклад, в частках до мінімальної заробітної плати.

    За  окремими видами прибутку встановлено  льготні ставки оподаткування (табл. 1.2).

 Таблиця 1.2

 Ставки  податку на прибуток підприємств