Євроінтеграційна стратегія України і проблеми її реалізації

       У згаданій сфері існує необхідність запровадження такого порядку, який унеможливлював би прийняття нормативно-правових актів без урахування законодавства ЄС.

       Водночас  наближення вітчизняного законодавства  до нормативних стандартів ЄС не повинно  розглядатися як просте механічне перенесення  європейських норм. Ідеться про творче впровадження принципів європейського регулювання з урахуванням досягнутого в Україні ступеня зрілості суспільно-економічних відносин та специфіки національного менталітету Українського народу.

       Виходячи  з цього, ефективним інструментом наближення законодавства України до норм ЄС має стати міжпарламентський діалог з Євросоюзом та країнами – його членами, запозичення українськими парламентаріями законотворчого досвіду європейських колег. Євроінтеграційний курс є невід’ємною складовою демократичних та економічних реформ, які відбуваються в нашій державі. Результативність цих перетворень безпосередньо пов’язана з реалізацією європейського вибору України.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ  

Результати  проведеного дослідження дозволяють зробити наступні, найбільш важливі висновки та рекомендації.

     У процесі написання роботи було досліджено сучасний стан та розвиток зовнішньоекономічних відносин України із  країнами ЄС у контексті подальшої інтеграції, проаналізовано стан і динаміку розвитку цих країн, розкрито проблеми, перешкоджаючі розвитку співробітництва.

     Європейська інтеграція і членство в Європейському  Союзі є стратегічною метою України  тому, що це є найкращим способом реалізації національних інтересів,  побудови економічно розвинутої і демократичної  держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин.

       Основними політичними вигодами послідовної європейської інтеграції є зміцнення стабільності демократичної політичної системи та ЇЇ інститутів, модернізація правового поля і забезпечення прозорості національного законодавства, поглиблення культури демократії і повага до прав людини тощо.

     Як молода незалежна держава, Україна прагне створити стабільну системи міжнародного регіонального, політично і економічно співробітництва. Майбутнє зовнішньої політики України, як і її внутрішньої політики, залежить насамперед від змін у домашніх умовах. У центрі уваги повинні бути просування реформ, а не консолідація геополітичних напрямків. Якщо Україна успішно пройде період трансформації, вона стане кращим партнером для Заходу, незалежно від того, є вона членом  ЄС або НАТО. Тому важливо, щоб Україна якомога швидше змінити свій імідж, як однієї з країн  колишнього Радянського Союзу і завоювати авторитет незалежної європейської держави. Досягнення цієї мети можливе лише у відродженні та відновлення національної економіки та затвердження громадянської ідентичності.

     Протягом наступних п'яти років, Україна повинна сконцентруватися на покращенні свого міжнародного імідж. Україна терміново потребує поліпшення своїх відносин з найбільш важливими партнерами: Росією та Європейським союзом. Нарешті, Україна має бути більш активною і конструктивною в своїх відносинах зі своїми сусідами. Це дозволить не тільки більш ефективно переслідувати свої  інтереси, але й довести своїм партнера що вона здатна на багатовекторну зовнішню політику.

     Формування  зовнішньоекономічних зв'язків і  інтеграційних процесів несе в собі виникнення, пов'язаних з цим процесом, чисельних проблем, подолання яких потрібно для подальшого успішного  функціонування  зв'язків Україна – ЄС і конструктивному діалогу між ними.

     В цьому контексті можна виділити такі важливі проблеми розвитку відносин України з ЄС, які потребують першочергового рішення: подолання негативного впливу зовнішніх факторів (політичної та соціальної нестабільності); поліпшення якісних характеристик вітчизняних товарів; підвищення ролі держави, а саме формування узгодженої системи державного регулювання та створення необхідної інфраструктури та правової бази; підвищення якості продукції; пошук нових ринків збуту для українських товарів.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додаток С

Рівень  науково-технічного та інноваційного  розвитку деяких країн  за значенням інноваційного  індексу, 2009 [61]