Валютний ринок

• покупець ф’ючерсного контракту має право продати такий контракт

протягом  строку його дії іншим особам без  погодження умов такого продажу з  продавцем контракту;

• стандартизована форма валютних контрактів зі специфічно

обумовленою сумою валюти та стандартизованими  датами валютування;

• правила випуску та обігу валютних деривативів поширюються

також на ф’ючерсні валютні контракти;

• торгівля ними здійснюється тільки на біржовому ринку.

      Учасники  ф’ючерсних ринків

      Міжнародна  практика:

• клієнт;
• брокер;
• біржа;
• уповноважена особа;
• клірингова палата;
• торгівельно-комерційний центр;
• банк;
• розрахункова фірма.

      Національна практика:

• клієнт;
• банк (дилер);
• біржа;

 

      Опціонні  валютні контракти

      Валютний  опціон — угода, що дає право (для покупця) і зобов’язання (для продавця) купити або продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу за фіксованим у момент укладання угоди курсом у визначений момент у майбутньому.

      Опціонна  премія — грошова сума, яку покупець опціону сплачує за його придбання.

      Фактори, що впливають на премію: внутрішня цінність опціону, строк опціону, рухомість валют, процентні витрати.

      Типи  опціонів:

      1.Опціон-пут — дає право продати валюту в майбутньому за ціною, зафіксованою в даний момент;

      2.Опціон-кол — дає право купити валюту в майбутньому за ціною, зафіксованою в нинішній момент;

      3.Опціон пут-кол — «стелаж».

      Стилі опціонів:

• європейський — опціони можуть бути реалізовані тільки в день

закінчення  терміну дії контракту;

• американський — опціони дають право купити чи продати базовий

актив у будь-який час від дня закінчення терміну дії контракту.

      Валютні опціони дають можливість обмежити ризик, пов’язаний з коливанням курсів валют, зберігаючи при цьому шанси на отримання прибутку.

      Опціон  на купівлю дає власнику право  придбати валюту, високо оцінену ринком, за нижчим курсом і отримати прибуток. 

      Інституціональна класифікація опціонів:

• позабіржові опціони;
• біржові опціони.

      Позабіржові опціони — виписуються клієнту банком або брокерською фірмою, пристосовані до вимог клієнта як за сумою, ціною (тобто обмінним курсом), величиною премії, так і за строком дії опціонного контракту, який може бути подовжений за згоди сторін (контракти не мають стандартних умов, а все залежить від взаємної згоди сторін).

      Біржові опціони — це стандартні контракти, у яких зазначено вид опціону (кол або пут), ціну страйк, дату виконання, обсяги контракту, величину премії та якими торгують на біржах.

      Опціон  як одна з форм строкових угод надає  інвесторам великі можливості. Використовуючи комбінації з опціонів різних видів  з неоднаковими цінами страйк і датами виконання, інвестор може побудувати цікаві стратегії та отримати додатковий прибуток.

      Стратегії проведення опціонних угод:

      стратегія «спред» (вертикальні та горизонтальні  спреди):

      — «кол-спред ведмедя»;

      — «кол-спред бика»;

      — «пут-спред бика»;

      — «пут-спред ведмедя»;

      — «спред метелика»;

      комбінації:

      — «короткий стредл»;

      — «довгий стредл»;

      — «короткий стринг»;

      — «довгий стринг».

      Що  стосується особливостей механізмів реалізації валютних опціонів, принципів ціноутворення  на ринку та інших параметрів цих  деривативів, можна сказати, що це є  чи не найскладніші з існуючих сьогодні валютних інструментів. Торгівля валютними опціонами проходить на валютній ф’ючерсній біржі, тому між правилами торгівлі цими цінними паперами є багато спільного. Тут діють єдині положення.

      Своп-операції

      Своп-операція — валютна операція, що поєднує купівлю-продаж двох валют на умовах негайної поставки з одночасною контроперацією на визначений строк з тими валютами. Не створюють відкритої позиції та тимчасово забезпечують валютою без ризику, пов’язаного зі зміною курсу.

      Строки: від 1 дня до 6 місяців, рідко зі строком виконання до 5 років.

      Здійснюються  між: комерційними банками; комерційними й центральними банками; центральними банками країн.

      Способи застосування:

      Як  інструмент для придбання іноземної  валюти на обмежений період за фіксованим обмінним курсом (на основі схеми «своп» — спот проти форварду).

      Для швидкого реагування на зміни в очікуваних вхідних та вихідних валютних потоках  скороченням чи подовженням строків  своп-контрактів, які вже було укладено (на основі схеми «своп» — спот форвард  проти форварду)

      Нині  отримали поширення комбінації з  процентною ставкою, опціоном, золотом, цінними паперами, кредитами, депозитами.

      Типи  свопів:

• процентні;
• валютні;
• валютно-процентні;
• диференційні.

      Валютні свопи — операції з обміну валюти з фіксованим валютним курсом на валюту з плаваючим валютним курсом.

      Процентні свопи — операціїї з обміну валюти з фіксованою процентною ставкою проти плаваючої ставки або ж із плаваючою ставкою проти плаваючої, але в іншому режимі.

      Валютно-процентні  свопи — комбінації згаданих свопів.

      Диференційні  свопи — свопи з нетто-платежем однієї сторони на користь іншої під час укладання угоди.

Класичні  свопи, залежно від послідовності  виконання операцій «спот» та «форвард», поділяються на репорт та депорт. Репорт — це продаж валюти на умовах «спот» і одночасно купівля на умовах «форвард». Депорт — купівля валюти на умовах «спот» і продаж на умовах «форвард».

      Класифікація  свопів:

• звичайні (операції репорту та депорту);
• тижневі — своп s/w (spot-week swap), коли перша угода виконується

на умовах «спот», а друга — на умовах тижневого  споту;

• одноденні — своп t/n (tomorrow-next swap), коли перша операція

здійснюється  з датою валютування «завтра», а зворотна — на умовах «спот»;

• форвардні (форвард—форвард).

      Для класичних своп-угод (репорт і депорт) використовуються два валютні курси  — спот і аутрайт. Останній визначається за стандартною методикою: курс спот плюс (мінус) форвардна маржа (премія або дисконт).

      Структура контракту на укладення своп-угод:

• предмет контракту;
• умови анулювання свопу;
• умови кредитування;
• відповідальність сторін;
• інші умови.

      Арбітражні  операції

      Валютний  арбітраж — операції з валютами для отримання прибутку через використання у визначений час існуючих на фінансових ринках розривів між курсами та процентними ставками з касових і строкових операцій (розрив має бути більший за величину операційних витрат).

      Основний  принцип — купити фінансовий актив дешевше й продати його дорожче.

      Види:

• часовий валютний арбітраж (валютна операція для отримання

прибутку  від різниці валютних курсів у  часі);

• просторовий (часовий) валютний арбітраж (передбачає отримання

прибутку  за рахунок різниці курсу валют  на двох різних територіально віддалених ринках);

• простий арбітраж (виконується з двома валютами);
• складний арбітраж (крос-курсовий) — виконується з трьома й

більше  валютами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Бункина М. К., Семенов А. М. Основы валютных отношений: Учеб.

пособие. — М.: Юрайт, 1998. — С. 37—65.

2. Валютный рынок и валютное регулирование. Учеб. пособие / Под

ред. И. Н. Платоновой. — М.: БЕК, 1996. — С. 103—170.

3. Максимо В. Энг, Френсис А. Лис, Лоуренс Дж. Мауер. Мировые

финансы: Пер с англ. — М.: ООО Изд.-консалт. комп. «ДеКА», 1998. — С. 81—144.

4. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения:

Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. / Под  ред. Л. Н. Красавиной. — М.: Финансы  и статистика, 2000. — С. 333—375.

5. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посіб. / О. І.

Береславська, О. М. Наконечний, М. Г. Пясецька та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 156—382.

6. Міжнародні фінанси: Навчальний посібник /О.М. Мозговий,

Т.Є.Оболенська, Т.В. Мусієць, за аг. ред.. д-ра екон. наук., проф. О.М. Мозгового. – К: КНЕУ, 2005.

      7. Офіційний сайт Forex Club- http://www.fxclub.org/

      8. Про банки і банківську діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради. — 2001.— № 5—6. — Ст. 30 (зі змінами, внесеними ВРУ від 10 січ. 2002 р. № 2922-ІІІ).

      9. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лют. 1993 р. № 15-93 // Відомості Верховної Ради. — 1993. — № 17. — Ст. 184.

      10. Про порядок регулювання та аналізу діяльності комерційних банків: Інструкція, затв. постановою Правління Національного банку України від 14 квіт. 1998 № 141.

      11. Правила випуску та обігу валютних деривативів: Затв. постановою Правління Національного банку України від 7 лип. 1997 р. № 216.

      12. Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України: Затв. постановою Правління Національного банку України від 18 берез. 1999 р. № 127 (зі змінами та доповненнями, унесеними постановами Правління Національного банку України від 24 берез. 1999 р. № 139 та від 15 верес. 1999 р. № 456).

      13.Порядок купівлі фізичними особами-резидентами іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України: Затв. постановою Правління Національного банку України від 23 верес. 1996 р. № 245.

      14.Положення про порядок застосування ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лют. 1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»: Затв. постановою Правління Національного банку України від 4 лип. 1997 р. № 212.