Валютний ринок

 

      Механізм  валютних ринків створює умови для  валютних спекуляцій, оскільки дає  змогу проводити угоди за відсутності  валюти. В результаті валютних операцій посилюються стихійний рух "гарячих" грошей, нестабільність валютних курсів. "Валютна лихоманка" згубно впливає  на слабкі валюти, підриває стабільність валютно-економічного становища окремих  країн, світової економіки та валютної системи. Валютні негаразди, що підсилюються стихійною діяльністю валютних ринків, справляють тиск на економічну політику країн і є важливою проблемою  при узгодженні їхніх дій з  регулювання економіки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. ПОНЯТТЯ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ЇХНЯ КЛАСИФІКАЦІЯ 

      Валютні операції — це контракти агентів  валютного ринку щодо купівлі-продажу  та надання позик в іноземній  валюті на певних умовах, у певний момент часу.

      Валютна операція у широкому розумінні —  це конкретна форма прояву валютних відносин у народногосподарській практиці, у вузькому розумінні — операції, пов’язані з переходом права  власності на валютні цінності, використанням  валютних цінностей як засобу платежу  в міжнародному обороті, увезенням, вивезенням, переказуванням на територію  країни та за її межі валютних цінностей.

      Класифікація  валютних операцій зображено на рисунку 2.1

 
 
 
 
 
 

 
 
 

      Рисунок 2.1 – Класифікація валютних операцій

      Конверсійні операції:

• угоди з негайною поставкою: угоди типу «today», «tomorrow»,

«spot»;

• строкові угоди: форвардні, ф’ючерсні, опціонні;
• угоди типу «swap»;
• валютний арбітраж: просторовий, часовий, конверсійний валютний

арбітраж.

      Кореспондентські  відносини з іноземними банками:

• установлення прямих кореспондентських відносин з іноземними

банками;

• самостійне відкриття банком рахунків для міжнародних розрахун

ків з  іноземними банками;

• досягнення домовленості про порядок і умови ведення банківських

операцій  за міжнародними розрахунками;

• робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних роз

рахунків  НБУ або через кореспондентські рахунки вповноважених банків;

• установлення кореспондентських відносин і здійснення міжнарод-

них банківських  операцій з іноземними банками через  кореспондентські рахунки Центру міжнародних  розрахунків НБУ або вповноважених  банків.

      Відкриття та ведення валютних рахунків:

• відкриття валютних рахунків юридичним особам (резидентам та  нерезидентам), фізичним особам;
• нарахування процентів на залишки на рахунках;
• надання овердрафтів (особливим клієнтам, згідно з рішенням керівництва банку);
• надання виписок під час здійснення операції;
• оформлення архіву рахунку за будь-який проміжок часу;
• виконання операцій з розпорядження клієнтів коштами на своїх валютних рахунках (оплата наданих документів, купівля та продаж іноземної валюти за рахунок коштів клієнтів);
• списування сум, передбачених законодавством;
• контроль експортно-імпортних операцій.

 

      Неторгові операції:

• купівля та продаж готівкової іноземної валюти та платіжних документів у іноземній валюті;
• інкасо іноземної валюти та платіжних документів у іноземній валюті;
• випуск та обслуговування пластикових карток клієнтів;
• купівля (оплата) дорожніх чеків іноземних банків;
• оплата грошових акредитивів та висунення аналогічних акредитивів;
• організація роботи й порядку проведення операцій в обмінних пунктах.

      Операції  з залучення та розміщення валютних коштів:

• кредитні;
• депозитні;
• з цінними паперами;
• лізингові;
• форфейтингові;
• факторингові.

 

      Спот-ринок

      Спот-ринок  — це ринок негайної поставки валюти.

      Основні учасники — комерційні банки, які ведуть операції з:

напряму з клієнтами-підприємствами приватного та державного секторів;

на міжбанківському  ринку напряму з іншими комерційними банками;

через брокерів з банками та клієнтами;

з центральними банками країн;

      Валютна операція «спот» — це купівля-продаж валюти за умов її поставки протягом двох робочих днів від дня укладення угоди за курсом, зафіксованим в угоді.

      Звичаї  спот-ринку:

1. Здійснення платежів протягом двох робочих банківських днів без

нарахування процентної ставки на суму поставленої  валюти.

2. Операції здійснюються переважно на базі комп’ютерної торгівлі

з підтвердженням електронними повідомленнями (авізо) протягом наступного робочого дня.

3. Існування твердих валютних курсів: якщо дилер великого банку

цікавиться  котируванням іншого банку, повідомлені  йому валютні курси є обов’язковими  для виконання операції з купівлі-продажу  валюти

      Ці  звичаї не зафіксовано в спеціальних  міжнародних конвенціях, але їх точно  додержуються всі учасники цього  ринку.

      Торгівля  на ринку здійснюється на базі встановлення обмінного курсу валют (котирування  валют). Різні методи котирування  створюють практичні зручності  для валютних операторів, оскільки виключають необхідність додаткових розрахунків. Котирування за прямим методом на двох ринках повинні бути оберненими, тобто вартість курсового перерахунку  валюти дорівнює 0.

      Пряме котирування дорівнює 1/ Обернене котирування

      Крос-курс — співвідношення між двома валютами, що є похідними від їхніх курсів відносно третьої валюти (звичайно долара США). 

      Строковий валютний ринок

      Строкова  валютна операція — це операція, пов’язана з поставкою валюти на строк, більше ніж 3 дні з дня  її укладення.

      Серед учасників строкового валютного  ринку слід назвати хеджекерів, спекулянтів (позиційних та скалперів), арбітражерів і трейдерів. Хеджекери здійснюють конверсійні операції, намагаючися  закрити свої відкриті валютні позиції. Спекулянти свідомо беруть на себе валютний ризик, підтримуючи відкриту валютну позицію для отримання  прибутку від непрохеджованої валютної позиції. Позиційні спекулянти підтримують  відкриті позиції протягом довгого  періоду — до кількох місяців. Скалпери грають на зміні курсів протягом однієї торгової сесії, систематично закриваючи позиції в кінці кожного робочого дня. Арбітражери здійснюють купівлю  іноземної валюти на одному валютному ринку з одночасним продажем її на іншому валютному ринку. Вони відкривають протилежні позиції щодо однієї валюти на різні (однакові) строки на одному чи кількох взаємопов’язаних ринках, зменшуючи величину валютно-курсового ризику. Трейдери купують валюту за дорученням та за рахунок клієнта в торговому залі біржі за комісійну винагороду.

 
 
 
 
 
 
 
 

      Рисунок 2.2 - Види строкових операцій 

      Форвардні валютні операції

      Форвардний  валютний контракт — це обов’язкова  для виконання угода між банками  про купівлю чи продаж у певний день у майбутньому визначеної суми іноземної валюти (при цьому валюта, сума, обмінний курс і дата платежу  фіксуються в момент укладання угоди).

      Форвардні валютні угоди — це позабіржові  угоди, що не мають жорсткої стандартизації щодо строків виконання. Строки виконання цих угод — від 1 тижня до 5 років, найбільш поширені — 1, 3, 6, 12 місяців з дня укладення угоди.

      Дата  укладення форвардної угоди —  це дата досягнення домовленості між  клієнтом і банком щодо суми, валютного  курсу та терміну. Дата валютування  — це дата зарахування коштів на кореспондентський рахунок банку. Звичайно вона визначається методом додавання до дати укладення форвардної угоди дати валютування спот-угоди й терміну дії форвардної угоди. У міжнародній практиці застосовують контракти на ламану дату (дата платежу, віддалена від дати укладення угоди на нестандартний термін — 45, 98 днів); форвардні контракти з правом вибору дати (форвардні опціони).

      Форвардний  валютний курс котирують за допомогою  методу «аутрайт» та методу своп-ставок. Згідно методу «аутрайт», клієнт отримує  інформацію про повний спот курс, повний форвардний курс, строк та суму поставок валюти. За методом своп-ставок визначається тільки премія (pm) чи дисконт (dis), які за прямого котирування відповідно додаються до курсу «спот» або вираховуються з нього.

      Валютні курси, процентні ставки мають дві  сторони котирування — bid та offer, тому, щоб розрахувати двостороннє котирування форвардного курсу, необхідно використати формули (1, 2):

(1)

(2)

де S — курс спот (відповідно bid та offer);

R_C — процентна ставка валютного котирування (bid та offer);

R_B — процентна ставка бази котирування (bid та offer);

D — кількість днів у періоді;

B — 366 або 365. 

      Ф’ючерсні валютні операції — це строкові біржові угоди купівлі-продажу валюти, золота, фінансових та кредитних інструментів за фіксованою в момент укладання контракту ціною, з виконанням операції через певний проміжок часу (більше трьох днів і до двох-трьох років). 
 

 
 
 
 
 
 
 

      Рисунок 2.3 -. Форма ф’ючерсного контракту 

      Фінансовий  ф’ючерс — це контракти на купівлю чи продаж певного фінансового інструменту за завчасно узгодженою ціною протягом визначеного місяця в майбутньому (у певний день цього місяця).

      Види  фінансових ф’ючерсів

      За  суб’єктами:

• угоди хеджерів;
• угоди спекулянтів;

      — арбітражні;

      — торгівля спредами;

      — відкриття позицій.

      За  об’єктами:

• процентні ф’ючерси;

      — короткострокові;

      — довгострокові;

• валютні ф’ючерси.

 

      Валютний  ф’ючерс — це контракт на купівлю-продаж валюти в майбутньому, за яким продавець бере на себе зобов’язання продати, а покупець — купити визначену її кількість за встановленим курсом у вказаний строк.

      Особливості ф’ючерсних угод:

• будь-яка сторона ф’ючерсного контракту має право відмовитися від

його  виконання лише зі згоди іншої  сторони контракту;