Тенденції й перспективи розвитку Донецького економічного району

    Міністерство освіти і науки України 
 
 
 

    Курсова робота 

    з дисципліни “Регіональна економіка”

    на  тему: “Тенденції й перспективи розвитку Донецького економічного району” 
 
 
 
 
 
 

        Студентки І курсу

    групи МЕ-12

    денної  форми навчання

    спеціальності “Економіки та менеджменту”                     
 

Вінниця 2009

 

     Зміст 

    Вступ………………………………………………………………………….....3

    1.Роль, значення та місце Донецького економічного районі в системі народногосподарських звязків України....................................................................6

    2.Загальна  характеристика природного-ресурсного та демографічного потенціалу Донецького району................................................................................11

    3.Динаміка функціонування основних галузей виробництва Донецького економічного регіону................................................................................................18

    4.Проблеми  та перспективи розвитку Донецького  економічного району..................................................................................................................…...27

    Висновки ……………....……………………………………………………...33

    Список  використаної літератури……………………………………….........35 
 

 

Вступ

    Різні регіони нашої країни відрізняються  один від одного не тільки природними, але й економічними умовами, трудовими ресурсами. Так, на одній території виробляють метал і машини, на іншій вирощують цукрові буряки чи видобувають вугілля. Спеціалізуючись на виробництві певної продукції, кожний регіон забезпечує нею інші регіони країни, а одержує ту продукцію ,яку потребує. Так відбувається обмін результатами праці. Такий поділ праці між окремими територіями чи країнами називається географічним, або територіальним.

      Спеціалізація окремої території складається  історично. З розвитком господарства вона може змінюватися. Внаслідок географічного поділу праці формуються економічні райони — території, що відрізняються одна від одної своєю спеціалізацією. Не є винятком і Україна, адже вона найбільша за площею держава Європи і має певні внутрішні територіальні відмінності.

      Природні, соціально-економічні, історичні та інші чинники спричинили до утворення  в Україні дев'ятьох економічних  районів: Донецького, Придніпровського, Північно-Східного, Столичного, Центрального, Подільського, Північно-Західного, Карпатського та Причорноморського.

    До  складу Донецького( Східного) району входять Донецька і Луганська області. Його площа 53,2 тис. км , що становить 8,8% території України. За розмірами він перевищує ряд країн Західної Європи (Бельгія, Нідерланди, Данія, Швейцарія), В районі проживає 7770,8 тис. чол. - це понад 15% усього населення країни. Тут висока густота населення— 145,2 чол. на км².

    Район розташований на сході України в  межах Донецького басейну. За природними ресурсами, соціально-економічними характеристиками та особливостями історико-етнічного розвитку він, виділився в один з найрозвиненіших в країні територіально-виробничих комплексів з переважаючою спеціалізацією видобувної та пов'язаних з нею галузей обробної промисловості.

    В Донецькому економічному районі виділились такі великі промислові центри: Луганськ (44 тис.чол.), Слов’янськ (22 тис.чол.), Бахмут (20 тис.чол.), Лисичанськ (12 тис.чол.), Дебальцеве, Красний Сулин (по 11-14 тис. чол.).

    Для розвитку господарства район має  в цілому сприятливі природні умови, значні природні ресурси (родючі ґрунти, кам’яне вугілля, кухонну сіль, ртутну руду, будівельні матеріали). Проблемою району є слабке забезпечення власними водними ресурсами.

    Тут зосереджені великі людські ресурси. За кількістю та густотою населення район посідає перше місце в Україні. Обидві області дуже урбанізовані (Донецька – 90%, Луганська - 87%). Переважна частина частина населення займається в промисловості. Є гострі проблеми раціонального використання трудових ресурсів, особливо в шахтарських селищах.

    Це  потужний територіально-виробничий комплекс із спеціалізацією на вугільній, металургійній, хімічній і нафтохімічній, машинобудівній (важке машинобудування) та промисловості  будівельних матеріалів. Менш розвинуті  лека й харчова промисловість. Сільське господарство має чітко виражену приміську спеціалізацію, за винятком крайнього заходу і півдня, де сільське господарство має зерновий напрям з вирощуванням соняшнику. Займаються виробництвом, плодівництвом, м’ясомолочним скотарством, птахівництвом, вівчарством.

    Луганська область є менш заселена. Область  продовжує залишатися житницею не лише району, а й країни в цілому. ЇЇ північна частина – це типово хліборобський край. В межах даного обласного району виділяють такі підрайони: Луганський, Антрацитовий, Старобільщина.

    Різноманітність і складність території району пов'язана  з характером рельєфу і геологічних  умов, мінливістю рослинного покриву  в межах північної і південної  провінцій Степової зони.

    Потужні економічні і культурні центри Донецьк  і Луганськ утворюють два ядра територіально-виробничого комплексу району. Третій великий центр — Маріуполь є морськими воротами Донбасу в Азовське море. В містах багато науково-дослідних інститутів, вузів, культурно-освітніх установ. У Донецьку створено науковий центр НАН України.

    Важливими передумовами розвитку і функціонування Східного району є його географічне положення, демографічні, природо-ресурсні особливості.

      Метою курсової роботи є розкриття економічної характеристики Донецького економічного району, вивчення  тенденцій та перспектив його розвитку.

    Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

• ознайомлення з загальною характеристикою Донецького економічного району;
• економічна характеристика його природно-ресурсного та демографічного потенціалу району;
• ознайомлення з динамікою функціонування провідних галузей виробництва ;
• визначення проблем і перспектив розвитку Донецького економічного району.

      Курсова робота складається з вступу, 4 розділів, висновків, використаної літератури та додатків. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1. Роль, значення та місце Донецького економічного районі в системі народногосподарських зв’язків України 

    Донецький економічний район — потужний міжрегіональний територіально-виробничий комплекс, до складу якого входить  Донецька і Луганська області, розташований на південному сході України поруч з промислово розвиненими районами країни: промисловим і лівобережним Придніпров'ям. На півночі межує з Бєлгородською і Воронезькою областями, а на сході — з Ростовською областю Російської Федерації. На півдні омивається водами Азовського моря. Він являє собою вагому частину економічного потенціалу України.

      Вигідне географічне положення,  близькість джерел сировини і  ринків збуту продукції, багатогалузева  промисловість, розвинута мережа  транспортних комунікацій, висока густота населення району виділяють його серед інших економічних районів країни. Займаючи 8,8 % території і зосереджуючи 15,0% населення від загальної кількості населення країни, Донецький економічний район виробляє 25,7% обсягу промислової та 7,8 % обсягу сільськогосподарської продукції країни. Тут найвища густота міського населення, найнижча — сільського, найбільший промисловий потенціал і в той же час найнижча густота сільського розселення. За рівнем техногенного навантаження на навколишнє середовище район посідає одне з перших місць у Європі та світі. У районі утворився індустріально-аграрний господарський комплекс із переважним розвитком важкої промисловості. Більшість галузей спеціалізації — вугільна, чорна, металургія, машинобудування, хімічна, нафтохімічна — мають міжрегіональне і міжнародне значення.

    Вигідність  економіко-географічного положення  обумовлюється  сусідським,  прикордонним та приморським положенням. Район  межує з високорозвиненими Придніпровським, Північно – Східним районами, Російською Федерацією. Розгалужена транспортна система дозволяє як розвивати внутрішні й зовнішні зв'язки, так і використовувати транзитний потенціал району, що розміщений на перехресті доріг між європейськими та азійськими країнами..

    Район має одну з найсучасніших в Україні мережу автомобільних і залізничних шляхів загальнодержавного значення. Через територію проходять транзитні нафто- і газопроводи. Завдяки вигідному економіко-географічному положенню Донецький економічний район активно залучений до розвитку міжрегіональних зв'язків, а також до торговельних, виробничих та науково-технічних взаємовідносин України з іншими державами, насамперед з країнами СНД, а також з державами Чорноморсько-середземноморського регіону, Східної та Північної Європи. Район має значні потенційні можливості для створення промислових економічних зон, розвитку міжнародної системи торгівлі, транспортних коридорів, сучасних ліній зв'язку. Він вивозить кам'яне вугілля, кокс, чорні метали, вогнетривкі глини, продукцію машинобудування, міндобрива, соду, нафтопродукти, будівельні матеріали, кухонну сіль. Ввозить газ, нафту, лісоматеріали, кольорові метали, деяке промислове устаткування, продукцію легкої і харчової промисловості. Протягом останніх 150 років у регіоні на базі інтенсивного розвитку галузей гірничопромислового комплексу, металургії, машинобудування та хімічної промисловості сформувалось оптимальне територіальне розміщення продуктивних сил. Проблема полягає у зниженні частки у народногосподарському комплексі гірничодобувного фактора та подальшому розвитку обробних галузей, нарощуванні частки наукоємної продукції, розвитку безвідходних технологій, галузей, що є носіями технічного прогресу, зниженні забруднення водних ресурсів та запилення атмосфери у промислових районах, різкому підвищенні продуктивності сільського господарства на основі біотехнології та агротехніки. Екологічними проблемами є дефіцит чистої води, запилення та загазованість гірничопромислової зони, загроза посух і пилових бур на чорноземах, проблема стікання бактеріально забруднених вод до шахт, забруднення стічними водами Азовського моря, нагромадження відвалів гірських порід.

    Рельєф  району є рівнинним. Висоти коливаються  в межах 50-100-300м. Район розміщений у межах Східноєвропейської рівнини, по його центральній частині проходить Донецький кряж, який має ускладнений структурно-денудаційними формами рельєф, що зумовлює труднощі у господарській діяльності, у південно-західній частині знаходиться Приазовська височина. На півдні району розташована Приазовська низовина рівнинний  розораний степ, який круто обривається до Азовського моря.

    В районні типовими є степові розчленовані ландшафти, які переважно складаються  із сильно розчленованих височин  та річкових долин, балок, ярів. Область  має значну кількість антропогенних форм рельєфу — терикони, кар'єри, давні могильники (кургани), провалля на місцях підземних виробок.

    Частка  природно-ресурсного потенціалу Донецького району у потенціалі країни складає 21%.У структурі природно-ресурсного потенціалу переважають мінерально-сировинні та земельні ресурси (відповідно 73,3% та 15,6%). Район обмежений у використанні водних (5,6%), лісових (0,8%) та фауністичних (0,2%).(рис.1.1.)

    

    Рис.1.1. Структура природо-ресурсного потенціалу Донецького району

    Демографічна ситуація у районі є несприятливою порівняно з іншими територіями та середніми показниками по країні. Це проявляється у вищих темпах депопуляції населення, що обумовлено показниками народжуваності (7,5%) та смертності (17,7%). У середньому по району природне скорочення населення складає 10,3% (для порівняння по Україні — 7,0%). Причинами несприятливої демографічної ситуації стало падіння життєвого рівня населення у 1991-2000 рр., екологічна ситуація її районі. Динаміка чисельності населення району відображена на (рис. 1.2.).

    Статево-вікова структура населення характеризується більшою часткою населення у  віці, старшому за працездатний (25,3%) порівняно  з середніми показниками по країні та, відповідно, меншою часткою населення, молодшого за працездатний вік (14,0%). Більш швидкі темпи старіння населення району у майбутньому призведуть до зниження частки населення працездатного віку та збільшення частки населення, старшого за працездатний вік. 

    

Рис. 1.2. Динаміка чисельності населення Донецького району.

    Середня густота населення в районі становить близько 147,5 осіб на 1 км², що у 1,7 разу більше від середньої по країні. Найгустіше заселена Донецька область — 177 чол/км². Найбільшим містом у районі є Донецьк (1000 тис. чол.), інші міста дещо поступаються йому за людністю: Маріуполь (482 тис.чол), Луганськ (453 тис.чол.), Краматорськ (175 тис.чол.), Алчевськ (117 тис). На території Донецькою економічного району розміщено 89 міст (19,8% від загальної кіль кості в Україні), з них 42 (30,7%) обласного підпорядкування. В районі розташовані найбільші промислові агломерації країни: Донецько-Макіївська, Горлівсько-Єнакієвська та Сєвєродонецько-Лисичансько-Рубіжанська. Розвиток промислового виробництва став основною причиною високого рівня урбанізації в районі, що досяг 88,3% і на 20% перевищив середній показник по країні.