Суть валютних відносин

    У строгому сенсі - сукупність тільки іноземних  валютних депозитів і облігацій, випущених Центрбанками. Проте, в  широкому сенсі цей термін зазвичай включає іноземну валюту, золото, СПЗ і резерви МВФ. Тому для їхнього позначення використовується точніший термін – міжнародні резерви.

    Наші  ж золотовалютні резерви потроху  тануть:

    

    Рис 2.3. Міжнародні резерви НБУ у період з 2003 по 2009 роки.

    Коротко про історію скель 2008 і 2009 років:

• до вересня 2008 року були фінансові інвестиції, які вирівнювали платіжний баланс;
• в жовтні була купа валютних інтервенцій для підтримки гривні;
• в листопаді вони продовжились, але ми отримали перший транш МВФ;
• травень 2009 - другий транш МВФ;
• серпень 2009 – третій – ось власне і всі підйоми.

    Що  ж стосується 2010-го року, то ми можемо сказати, що міжнародні резерви скоротилися на 1,162 млрд. дол.. США і станом на 1 березня становили за поточним курсом близько 24,124 млрд. дол.. США.

    А як їх поповнити? Залишився лише один можливий транш, а далі лише сподіватись на інвестиції.

     

    Рис 2.4. Кількість резервів НБУ станом на грудень кожного року в період 2003-2009рр.

Висновок 

    Зробивши  аналіз показників, ми можемо сказати, що ситуація у нас в країні не блискуча. Якщо говорити про валютний курс, то можна сказати, що ситуація була більш-менш спокійною до 2008-го року. У 2008-му ж році до України дійшла світова криза, і курс гривні різко впав і  довго не міг закріпитися через високі темпи інфляції, політичну нестабільність та нестачу золотовалютних запасів. Зараз же, коли політична ситуація в країні можна сказати стабілізувалася, існує надія на закріплення національної валюти, але експерти вважають, що гривня буде падати.

    Що  стосується міжнародних резервів, то можна зробити висновок, що вони в основному скорочувалися. Але не все так погано: в березні міжнародні валютні резерви Національного банку України збільшилися на 4,1% - до 25 млрд. 147,27 млн. дол.. США. Про це повідомляється на сайті Нацбанку.

    Щодо зовнішнього боргу можна сказати, що незбалансованість державного бюджету України, дефіцитність торговельного балансу, прийняття державою боргів підприємств і невиважена політика державного запозичення вкрай загострили проблему. Щоб добитися послаблення тиску на бюджет і платіжний баланс, а також зумовити економічне зростання, Україна повинна добиватися укладання з кредиторами угод про реструктуризацію боргу на умовах зменшення боргових виплат і обміну боргових зобов’язань держави на майнові активи. При цьому з користю використовувати багатий світовий досвід щодо врегулювання зовнішньої заборгованості.

 

     Розділ 3. Проблеми валютних відносин та шляхи їх розв’язання 

    3.1. Проблеми валютних  відносин 

     Сучасний  валютний ринок ¾ це не просто місце здійснення валютних операцій. Він представляє систему різноманітних економічних та організаційних відносин між країнами-учасниками з приводу зовнішньої торгівлі, надання послуг, залучення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання іноземної валюти.

    Ключовим  елементом механізму зовнішньої економіки є валютна політика, яка являє собою заходи, які  приймає держава та Національний банк України у сфері валютних відносин (різноманітні валютні обмеження, здійснення валютного контролю, регулювання валютного курсу, депозити) з метою впливу на платіжний баланс, коливання валютного курсу та конкурентоспроможність виробництва. Також Україна повинна вирішувати в сфері валютних відносин проблеми, які випливають із ситуації, яка склалася сьогодні:

• забезпечення стабільного курсу гривні щодо іноземних валют;
• активне залучення іноземних валют в Україну і використання їх для стабілізації національної економіки;
• створення державного валютного фонду й ринку валюти.

    На  превеликий жаль, проблеми валютних відносин вирішуються в нашій країні дуже повільно. Слабкий експортний потенціал не забезпечує достатніх валютних надходжень у країну, а відсутність нормальної економічної ситуації примушує експортерів приховувати валюту за кордоном, оскільки у них немає гарантій вільного розпорядження своїми валютними коштами й необхідних стимулів до їх інвестування в національну економіку. Зроблені лише перші кроки до організації системи купівлі валюти Національним і комерційними банками, торгівлі валютою за участю держави та її структур, функціонування української валютної біржі. Розбалансованість механізму валютних операцій не дає змоги звести валютний та платіжний баланси України. Таким чином, нинішня неефективна валютна політика є фактором, що дестабілізує економіку, й одним із могутніх джерел інфляції.

    Найскладнішим і неоднозначним за своїми економічними наслідками елементом проведеної грошової реформи в Україні є введення валютної конвертованості. Конвертованість - це один з дійових заходів стабілізації національної грошової системи, посилення її впливу на розвиток ринкових відносин, забезпечення ефективної структурної перебудови економіки, її конкурентоспроможності та прискорення інтеграції у світове господарство.

    Нині  для валютних операцій використовуються обмінні курси іноземних валют, виражені у валюті України. Вони встановлюються Національним банком на основі результатів торгів на міжбанківському валютному ринку України.

    Включення валютних стабілізаторів у зовнішньоекономічний механізм забезпечило б значною  мірою створення умов для зниження курсу вільно конвертованої валюти відносно української гривні, формування передумов для її повної конвертованості, рееміграції валютних коштів в Україну, залучення іноземної валюти в країну тощо. 

 

     3.2. Шляхи вирішення  проблем 

    Глобалізація - складна й багатоперспективна проблема, за якою стоїть багато реальних явищ і процесів, а також проблем , які турбують усе людство.

    У найбільш узагальненому вигляді  валютний ринок - це організаційно оформлена  система стійких взаємозв'язків  між уповноваженими структурами по купівлі-продажу іноземної валюти.

    Основними суб'єктами сучасних валютних ринків виступають держави, юридичні та фізичні особи, банки, валютні біржі та брокерські фірми.

    Основними видами операцій, які виконують суб'єкти цього ринку є традиційні операції до яких відносять операції спот, форвард та ф'ючерсні операції та нетрадиційні валютні операції - своп, опціони, а також процентні інструменти.

    Для вдалого існування та функціонування валютного ринку потрібні такі вимоги:

• гарантування відповідної ліквідності. Припускається існування резервів в урядах країн, які приймають участь у міжнародній торгівлі. Також потрібні стимули для того, щоб комерційні банки мали достатні резерви валюти для забезпечення потреб приватного сектору;
• дія регулювального механізму. Потребується, щоб окремі країни проводили економічну, фінансову та валютну політику, яка би підтримала збалансовану міжнародну систему платежів;
• впевненість у міжнародній грошовій системі. Якщо фірми та інвестори приватного сектору будуть впевнені у тому, що уряди проводять політику, яка веде до збалансованої міжнародної системи платежів, вони будуть мати довіру до системи. Міжнародні організації, такі як МВФ, намагаються сприяти проведенню такої політики урядами. У доповнення до цього уряди здійснюють спільні зусилля для того , щоб викликати довіру до системи.

 

    Висновки 

    Для ведення міжнародної торгівлі в  умовах існування різних валют людство  створило механізм взаємних розрахунків  між громадянами і фірмами  різних країн - валютний ринок. Інфраструктура валютного ринку України перебуває в стадії формування й уособлена комерційними банками, що отримали ліцензію на проведення операцій з іноземною валютою. Сучасний вітчизняний валютний ринок формується під впливом валютної політики держави, яка регулює валютні курси та надає можливість учасникам валютних відносин здійснювати валютні операції й отримувати прибутки, а також створює умови для страхування від валютних ризиків.

    Для успішного функціонування валютної системи і валютного ринку  України потрібно вирішити наступні проблемні завдання:

    - прискорення ринкової трансформації, забезпечення фінансової стабільності та інтегрування України до міжнародної спільноти;

    - відповідність умов кредитування України міжнародними фінансовими інститутами пріоритетам її економічного та соціального розвитку;

    - спрямування цих ресурсів на забезпечення економічного розвитку.

    - мобілізація та ефективне використання внутрішніх фінансових ресурсів;

    - дотримання економічного обґрунтування і загально визначених меж і порогів рівня зовнішньої заборгованості відповідно до міжнародних критеріїв платоспроможності держави;

    Та  першочерговим завданням нашої  держави має бути забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Стабільна  національна валюта держави - це ознаки її економічної і політичної стабільності, авторитету у світі і благополуччя її громадян. Наша держава вже на початку свого існування зіткнулася з труднощами пов'язаними з утриманням стабільності своєї валюти. Ми пережили гіперінфляцію, великі стрибки цін та знецінення зароблених грошей. Вивчення та аналіз факторів що впливають на стабільність, вживання необхідних заходів повинне вивести національну економіку з кризи та забезпечити економічне зростання держави

Основним  із методів зміцнення української  національної валюти повинна стати ефективна урядова антиінфляційна політика, яка повинна виразитись в осмисленому і чітко продуманому державному контролю та регулюванню цін, обмінного курсу та реальної ціни національної валюти.

     Розв'язання вказаних завдань реально сприятиме успішному функціонуванню валютної системи і валютного ринку, надійній стабілізації національної валюти України, стане запорукою політичної, економічної і фінансової системи нашої держави.

 

    Висновки 

    Аналіз  результатів роботи дозволяє зробити  наступні висновки:

• В міжнародних валютних відносинах оперують такими поняттями, як валютний паритет, валютний курс, золотовалютний запас, валютні операції та ін.
• Валютні відносини виникають на національному та на міжнародному рівнях. На національно-державному рівні вони формують національну валютну систему, яка включає в себе валютні відносини країни.
• Міжнародний валютний фонд займає центральне місце у регулюванні світових валютних і фінансових ринків. Його метою є спостереження за станом національних економік і валютними системами окремих країн і коректування валютного ринку з використанням кредитних механізмів, включаючи механізми резервних і кредитних часткою, угоди про резервні кредити, а так само механізми розширеного та додаткового фінансування.
• Формування валютного курсу - складний багатофакторний процес, обумовлений взаємозв'язком національної та світової економіки і політики. Тому при прогнозуванні валютного курсу враховуються розглянуті курсоутворюючої фактори та їх неоднозначний вплив на співвідношення валют залежно від конкретної обстановки.
• Основними методами регулювання валютного курсу є валютна інтервенція, дисконтна політика, девальвація і ревальвація.
• Важливим завданням для будь-якої країни є вибір оптимального, з точки зору досягнення повної зайнятості і стабільного рівня цін, режиму валютного курсу.
• Наслідки коливань валютного курсу залежать від валютно-економічного потенціалу країни, її експортної квоти, позицій у МЕВ. Валютний курс є об'єктом боротьби між країнами, національними експортерами та імпортерами, є джерелом міждержавних розбіжностей. З цієї причини проблеми валютного курсу займають чільне місце в економічній науці.

 

 

    Список  використаної літератури 

1. Вахрин  П.И., Нешитой А.С. Финансы, денежное обращение, кредит: Учебник. – М.: Издательско торговая корпорация «Дашков и К^о», 2002. с.. 614
2. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини. Київ: Знання,  2004, 409 с.
3. Івасів Б.С. Гроші та кредит. Тернопіль: Карт-бланш,  2000, 510 с.
4. Міжнародні валютно-кредитні відносини / За ред. А.С. Філіпенка. - К.: Либідь, 1997. - 208 с.
5. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси. Київ: Зання-Прес,  2002, 311 с.
6. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини. Київ Знання, 2008, 582 с.
7. Руденко Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції. Київ: ЦУЛ,  2003, 616 с.
8. Козик В.В. й ін. Міжнародні економічні відносини. - К.: Знання-Перс, 2002. - 216.
9. www.profibank.ru
10. www.fin.blox.ua
11. www.ua.glavred.info
12. www.bank.gov.ua
13. www.ukrstat.gov.ua
14. www.minfin.gov.ua
15. www.me.gov.ua