Суть валютних відносин

План 

Вступ

Розділ 1. Міжнародні валютні відносини

     1.1. Поняття валютних відносин та  валютної системи

     1.2. Роль золота в міжнародних  валютних відносинах

     1.3. Валютний курс і фактори, що впливають на його формування

     1.4. Методи регулювання валютного  курсу

     1.5. Режими валютного курсу

Висновки

Розділ 2. Аналіз показників

     2.1. Обмінний курс

     2.2. Зовнішній борг

     2.3. Міжнародні резерви НБУ

Висновки

Розділ 3. Проблеми валютних відносин та шляхи їх розв’язання

     3.1. Проблеми валютних відносин

     3.2. Шляхи вирішення проблем

Висновки

Список використаної літератури 
Вступ

     Міжнародні  валютні відносини - складова частина  й одна з найбільш складних сфер ринкового господарства. У ній  фокусуються проблеми національної та світової економіки, розвиток яких історично йде паралельно і тісно переплітаючись. У міру інтернаціоналізації і глобалізації світового господарства, збільшуються міжнародні потоки товарів, послуг і особливо капіталів і кредитів. Разом з тим, кожна держава, будучи незалежним і самостійним суб'єктом, має національну валютну систему, проводить самостійну грошово - кредитну політику і відстоює в умовах міжнародної конкуренції свої інтереси. Одним з найважливіших елементів валютної системи є валютний курс, який показує ціну валюти однієї країни, виражену у валюті іншої.

      Актуальність  дослідження не викликає сумнівів, оскільки в даний час валютні відносини отримали значний розвиток в економіці країн.

      Ступінь розробки проблеми. Аналіз використаних джерел свідчить про те, що проблема стабілізації валютного курсу знаходиться в центрі уваги уряду і Нацбанку.

      Об'єктом  є валютна система та валютний ринок України.

     Предмет-міжнародні валютні відносини розвинених країн світу.

     Мета-вивчення міжнародних валютних відносин в Україні.

     Досягнення  поставленої мети передбачає постановку наступних завдань:

     - Розгляд поняття валютних відносин  та валютної системи; 

     - Розгляд ролі золота в міжнародних  валютних відносинах;

     - Характеристика валютного курсу  та факторів, що впливають на  його формування;

     - Розгляд методів регулювання та режимів валютного курсу.

 

      Розділ 1. Міжнародні валютні відносини 

1. Поняття валютних відносин та валютної системи

 

     У світовому господарстві неможливо  обійтися без налагодженої системи  валютних (грошових) і кредитних  відносин між країнами.

     Розвиток  міжнародних валютних відносин обумовлено формуванням міжнародної системи господарства. Економічні відносини між країнами з приводу обміну товарами на світовому ринку об'єктивно призводять до міжнародних валютних відносин.

     Міжнародні  валютні відносини - це економічні відносини, пов'язані з функціонуванням національних валют на світовому ринку, грошовим обслуговуванням товарообміну між країнами, використанням валюти як платіжного засобу і кредиту[1].

     Валютні відносини так або інакше супроводжують  міжнародну торгівлю, вивіз капіталу за кордон, науково - технічний обмін, кредитування, міжнародні розрахунки і інші економічні і культурні зв'язки між державами.

     Міжнародні  валютні відносини поступово  придбали певні форми організації  на основі інтернаціоналізації господарських зв'язків. Валютна система - форма організації і регулювання валютних відносин, закріплена національним законодавством або міжнародними угодами. Розрізняються світова, національна валютні системи.

     Національна валютна система представляє  собою форму організації міжнародних валютних відносин країни, яка визначається національним законодавством.

     Світова валютна система - це форма організації  міжнародних валютних відносин, обумовлена розвитком світового господарства і юридично закріплена міжнародними угодами.

     Зв'язок і відмінність національної та світової валютних систем проявляються в їх елементах (Табл. 1).

 

      Таблиця 1. Основні елементи національної і світової валютних систем 

 

     Основою національної валютної системи є  національна валюта - встановлена законом грошова одиниця даної держави. У міжнародних розрахунках звичайно використовується іноземна валюта. З нею пов'язано поняття девізу - будь-яке платіжний засіб в іноземній валюті. При сильній інфляції та кризової ситуації в країні національну валюту витісняє стабільна іноземна валюта в сучасних умовах - долар, тобто відбувається доларизація економіки.

     Світова валютна система базується на функціональних формах світових грошей. Світовими називаються гроші, які  обслуговують міжнародні відносини[5].

     Особливою категорією конвертованою національної валюти є резервна валюта, яка виконує  функції міжнародного платіжного і  резервного засобу, служить базою  визначення валютного паритету і  валютного курсу для інших  країн, широко використовується для  проведення валютної інтервенції з метою регулювання курсу валют країн-учасниць світової валютної системи.

     Статус  резервної валюти дає переваги країні-емітенту: можливість покривати дефіцит платіжного балансу національною валютою, сприяти зміцненню позицій національних експортерів в конкурентній боротьбі на світовому ринку. У той же час висунення валюти країни на роль резервної покладає певні зобов'язання на її економіку: необхідно підтримувати відносну стабільність цієї валюти, не вдаватися до девальвації, валютних і торгових обмежень.

     Не  маючи власної вартості, національні  кредитні гроші не є повноцінними світовими грошима на відміну  від золота. Аналогічно євровалюти - за формою це світові гроші, а за своєю природою - це національні  гроші, які використовуються іноземними банками для депозитно-позичкових операцій.

     Міжнародна  рахункова валютна одиниця використовується як умовний масштаб для порівняння міжнародних вимог і зобов'язань, встановлення валютного паритету та курсу, як міжнародний платіжний  і резервний засіб.

     Наступний елемент валютної системи характеризує ступінь конвертованості валют, тобто розміну на іноземні. Розрізняють:

     - Вільно конвертовані валюти, без  обмежень обмінюється на будь-які  іноземні валюти;

     - Частково конвертовані валюти  країн, де зберігаються валютні обмеження;

     - Неконвертовані (замкнуті) валюти країн,  де для резидентів і нерезидентів  введена заборона розміну валют. 

     Елементом валютної системи є валютний паритет - співвідношення між двома валютами, яке встановлюється в законодавчому  порядку.

     Режим валютного курсу так само є  елементом валютної системи. Розрізняють  фіксовані валютні курси, що коливаються  у вузьких рамках, плаваючі курси, що змінюються в залежності від ринкового  попиту та пропозиції валюти, а так  само їх різновиди.

     Елементом валютної системи є наявність або відсутність валютних обмежень. Обмеження операцій з валютними цінностями служить так само об'єктом міждержавного регулювання.

     Регулювання міжнародної валютної ліквідності  як елементу валютної системи зводиться  до забезпеченості міжнародних розрахунків необхідними платіжними засобами. Міжнародна валютна ліквідність - здатність країни забезпечувати своєчасне погашення своїх міжнародних зобов'язань прийнятними для кредитора платіжними засобами.

     Світова валютна система повинна забезпечувати міжнародний обмін достатньою кількістю користуються довірою платіжно-розрахункових засобів; підтримувати відносну стабільність і еластичність пристосування валютного механізму до зміни умов світової економіки; служити інтересам всіх країн - учасниць. Виконанню цих вимог перешкоджають протиріччя відтворення, зміни у структурі світового господарства і в співвідношенні сил на світовій арені. 

2. Роль  золота в міжнародних  валютних відносинах

 

    Розглянемо  основні зміни ролі золота у валютній сфері.

    1. Кредитні гроші витіснили золото  з внутрішнього та міжнародного  обігу. Золото перестало безпосередньо  обмінюватися на товари, не встановлюються  золоті ціни. Воно перестало безпосередньо  обслуговувати як засіб обігу  і платежу економічні зв'язки  товаровиробників. Проте золото зберігає за собою важливу роль в економічному обороті в якості: надзвичайних світових грошей, забезпечення міжнародних кредитів, втіленні багатства. Участь золота в міжнародних валютних відносинах опосередковується нерозмінні кредитними грошима і зосереджено на особливих ринках - ринках золота, де відбувається їх фактичний розмін.

    2. Функція грошей як засобу утворення  скарбів з відходом золота  з обігу характеризується новими  моментами. Скарби перестали служити  стихійним регулятором грошового обігу, так як золото не може автоматично переходити з скарбів в обіг і назад в силу нерозмінну кредитних грошей. Сьогодні скарб виступає як страховий фонд держави і приватних осіб. Обсяг золотого запасу відображає валютно - фінансові позиції країни і служить одним з показників її кредитоспроможності.

    3. У функції золота як світових  грошей так само відбулися  зміни. 

    По-перше, тенденція до обмеження міжнародних розрахунків золотом завершилася тим, що відпала необхідність безпосереднього його використання в цій сфері.

    По-друге, золото виступає як світові гроші, зберігаючи їх у три способи значення - служити загальним купівельним, платіжним засобом і матеріалізацією суспільного багатства. При кризових ситуаціях зростає роль золота як світових надзвичайних грошей[2].