Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Апреля 2013 в 20:56, курсовая работа
Мета дослідження даної роботи – визначити основні складові зовнішньоторговельної угоди з експорту цукру в Україні.
Об’єкт дослідження – є зовнішньоекономічний контракт на імпорт товару.
Предметом дослідження: процес складання зовнішньоторговельної угоди з експорту певного товару.
Вступ………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Аналітична маркетингова оцінка ринку цукру………………….5
Розділ 2 . Правове обґрунтування можливості здійснення даної зовнішньоекономічної угоди………………………………………………..21
Розділ 3. Зовнішньоекономічний контракт………………………………...28
Висновки та пропозиції……………………………………………………...32
Додатки……………………………………………………………………….34
Список використаних джерел……………………………………………….41
Оптова ціна на білий цукор в Україні у 2011-2012 р.р. залишится на рівні минулого року – 6,5-7 тис. грн./т.[13] На початку 2011 Національна асоціація виробників цукру « УкрЦукор» оцінила економічно обґрунтований рівень цін на цукор в 8,5 тис. грн.т. Виробництво цукру у цьому році становить 2–2,1 млн. т. при внутрішньому попиті України на цукор – 2 млн. т. Обсяг урожаю цукрового буряку у 2011 р. вище ніж був у 2010 р. і складають, 2,8 млн. т., при цьому рівень цукровості буряку вище. На 26 вересня 2011 р. цукрові заводи України відзвітувалися, що виробили 300 тис. т. цукру з цьогорічного урожаю цукрового буряку, а це на 35 % більше в порівнянні з аналогічною датою 2010р. [24]
Основними факторами, що впливають на ціну цукру є:
Світова ціна на цукор в період з 1 серпня по 15 жовтня 2011 року, суттєво зросла, з 24,64 до 27,93. Станом на 16 жовтня ціна ф’ючерсних договорів на світовій біржі склала 27,93доларів США за 1 фунт.
Динаміка ціни на цукор протягом 2011 року заливається досить стабільною, що показано на рис. 1.4.
Рис. 1.4. Ціна ф’ючерсних договорів на світовій біржі USD/ фунт
Джерело: розроблено на основі [25]
РОЗДІЛ 2
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ЗДІЙСНЕННЯ ДАНОЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ УГОДИ
У наш час не існує уряду в світі, який би не регулював свій внутрішній ринок засобами тарифного і нетарифного регулювання. За останні роки держава приділяла значну увагу цукровій галузі. Було прийнято ряд документів, серед них: Закон України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” від 17.02.2011р. №3039-VI, Указ Президента України “Про додаткові заходи відносно вирішення соціальних проблем на селі і подальшого розвитку аграрного сектора економіки” від 21.02.2002р. [1]
№170/2002, Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру” від 15.02.2002 р. № 142, Наказ Міністерства аграрної політики України “Про заходи щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру на період з 1 вересня 2002 р. по 1 вересня 2003 року” від 06.03.2002 р. №74, Наказ Міністерства аграрної політики України “Про зміни і доповнення до Положення про умови розподілу обсягів виробництва цукру квоти “А” і “В” між цукровими заводами на конкурсних засадах” від 19.03.2002 р. №91. Наказ Міністерства аграрної політики України “Про порядок видачі ліцензій на імпорт цукру-сирцю та тростинного цукру” від 16.07.2001р. №146 Меморандум про узгодження дій між Кабінетом Міністрів України і професійними об`єднаннями агропромислового комплексу на ринку цукру від 25.03.2002р. тощо.
Ставки митного та не митного регулювання затверджуються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Правові, економічні та організаційні засади державної політики щодо виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі цукром визначені законом України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” від 17.02.2011р. [10]
Державне регулювання виробництва і реалізації цукру та вирощування цукрових буряків, контроль за виконанням умов виробництва та реалізації цукру здійснюють Кабінет Міністрів України та уповноважені ним органи. Державне регулювання у цій сфері базується на принципі квотування.[9]
Закон передбачає такі види квот:
Граничні розміри квоти "А" та квоти "В" визначаються щорічно Кабінетом Міністрів України. Обсяги виробництва цукру в межах вказаних квот розподіляються між цукровими заводами органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, на конкурсних умовах не пізніше 1 січня поточного року. Порядок та умови розподілу обсягів виробництва цукру в межах вказаних квот визначаються Кабінетом Міністрів України. Обсяги вирощування цукрових буряків для виробництва цукру в межах квоти "А" та квоти "В" визначаються щорічно Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом і розподіляються обласними та районними органами виконавчої влади на конкурсних умовах. [9]
За експорт цукру не сплачується ПДВ. Важливим елементом експортно-імпортних операцій є встановлення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності ціни на експортні товари. Ціни на експортні товари товари визначаються самостійно сторонами зовнішньоекономічних контрактів. При цьому варто враховувати, що у випадках передбачених чинним законодавством України та міжнародними угодами, регулювання ціноутворення при експортних операціях в Україні здійснюється шляхом встановлення нормативно - правовими актами індикативних, фіксованих, або граничних рівнів цін при зовнішньоекономічних угодах.
Під індикативними розуміють ціни на товар, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної операції з урахуванням умов здійснення розрахунків, визначених згідно з законодавством України .
Індикативні ціни можуть запроваджуватися на товари:
Упакований цукор-рафінад транспортують у критих транспортних засобах і контейнерах згідно з умовами ГОСТ 18477 транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних на транспорті даного виду. Транспортування цукру пакетами - згідно з ГОСТ 23285, ГОСТ 24597 і ГОСТ 26663. [29] Рафінований цукор-пісок, фасований у поліетиленові пакети й упакований в ящики із гофрованого картону, допускається перевозити автомобільним та залізничним транспортом у межах області. Вимоги у випадку транспортування залізничним або морським видом транспорту: криті вагони, контейнери і трюми повинні бути сухими, без щілин, з дахом, який не протікає, з люками і дверима, що добре закриваються. Не допускається перевозити цукор-рафінад у брудних вагонах, контейнерах і трюмах із слідами забруднювальних вантажів (вугілля, вапно, цемент, сіль та ін.), отруйних та з сильним запахом а також у вагонах, контейнерах і трюмах, які не просохли після фарбування або зберігають запах фарби. Перед завантаженням цукру вагони, контейнери і трюми повинні бути ретельно очищені, за необхідності промиті та продезинфіковані, підлога застелена папером або чистими паперовими обрізками. В залізничних вагонах крючки та гострі частини, що виступають, обгортають папером чи тканиною. Під час перевезення цукру-рафінаду автомобільним транспортом мішки з цукром слід укладати на дерев'яні піддони. У разі відсутності піддонів кузов автомобіля вистеляють брезентом, папером або чистими паперовими обрізками. Після укладання мішки з цукром накривають брезентом.
Зберігання. Цукор-рафінад повинен зберігатися в складах за температури не вищій ніж 40 °С. Відносна вологість повітря на рівні поверхні нижнього ряду мішків і ящиків повинна бути не вищою від 75 %. Забороняється зберігати цукор разом з іншими матеріалами. Контроль за температурним режимом зберігання цукру здійснюється за допомогою термометрів чи термографів, за відносною вологістю повітря - за допомогою гігрографів або психрометрів. Штабелі складають з однорідного за якістю цукру-рафінаду, упакованого в тару одного виду, яка має однакову стандартну масу. Мішки з цукром під час укладання в штабель повинні бути повернені горловиною усередину штабеля. На кожний укладений штабель заводять штабельний ярлик, в якому вказуються: назва цукру, вид і категорія тари, кількість місць, дата виготовлення, маса нетто, позначення цього стандарту і показники якості. У штабельних ярликах повинні бути зазначені: назва цукру, назва постачальника, номер вагона, номер накладної, кількість місць, маса нетто, вид тари, дата прибуття, номер документа про якість і основні показники якості.
Оптова торгівля цукром на зовнішньому ринку здійснюється суб'єктами господарювання за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії). Ліцензії видаються органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, у межах квоти "А" з урахуванням квартальних і місячних обсягів. Кількість ліцензій на здійснення оптової торгівлі цукром не обмежується. Роздрібна торгівля цукром може здійснюватися виключно особами, які зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, у порядку, встановленому законодавством. Вказані суб'єкти мають право одержувати призначений для реалізації цукор виключно від осіб, які мають ліцензії на здійснення оптової торгівлі цукром. Для стабільного забезпечення потреб внутрішнього ринку цукром протягом року та недопущення значних сезонних коливань ціни на нього визначаються квартальні та місячні обсяги реалізації цукру. Реалізація цукру за межі України згідно з міжнародними договорами здійснюється підприємствами, які мають спеціальні дозволи (ліцензії) на експорт цукру. Ліцензії видаються органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, у межах квоти "В" з урахуванням квартальних і місячних обсягів. Реалізація цукру квоти "В" здійснюється за цінами, що визначаються міжнародними договорами. Реалізація цукру з квоти "В" та квоти "С" на внутрішньому ринку України забороняється. Виробництво цукру в Україні з імпортної сировини допускається виключно за умови подальшого вивезення готової продукції у повному обсязі за межі України в терміни, передбачені законодавством.
Експорт цукру для виконання зобов'язань держави за міжнародними договорами, здійснюється органами (підприємствами), уповноваженими Кабінетом Міністрів України. Відносини між вказаним органами (підприємствами) і виробниками цукру регулюються законодавством та угодами, що між ними укладаються.
Закон встановлює особливості ціноутворення в бурякоцукровому комплексі. Мінімальна ціна на цукрові буряки для виробництва цукру квоти "А" та квоти "В", і мінімальна ціна на цукор квоти "А" визначаються щорічно Кабінетом Міністрів України із застосуванням щомісячних індексів інфляції. Мінімальні ціни на цукор і цукрові буряки встановлюються на рівні, що забезпечує прибутковість виробництва відповідних видів продукції.
Відносини між цукровими заводами, бурякосійними господарствами та іншими суб'єктами бурякоцукрового комплексу здійснюються на основі господарських договорів, які укладаються між ними відповідно до Закону. Типові умови господарських договорів затверджуються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом і є обов'язковими до застосування у відносинах між вказаними суб'єктами усіх форм власності.
Законом передбачена відповідальність за порушення встановлених умов виробництва та реалізації цукру. У разі поставок цукру на внутрішній ринок понад встановлену квоту або реалізації його за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, з суб'єкта господарювання стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку. Зазначений штраф стягується до місцевого бюджету за місцем реєстрації винного суб'єкта. Рішення про стягнення штрафів приймаються господарським судом за позовами органів, які за дорученням Кабінету Міністрів України здійснюють контроль за виконанням Закону. Дії цих органів можуть бути оскаржені до господарського суду згідно із встановленим порядком.
Станом на вересень 2011 року серед діючих законів, які містять неузгоджені положення щодо регулювання зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією наступний :“Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру” від 17.02.2011р. №3039-VI. Згідно статті 3.11 Закону України “Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру від 17.02.2011р. №3039-VI виробництво цукру в Україні з імпортної сировини допускається виключно за умови подальшого вивезення готової продукції у повному обсязі за межі України в терміни, передбачені законодавством України. Стаття XI:1 Угоди ГАТТ 1994 року “Загальне скасування кількісних обмежень” вказує на те, що “ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків, інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій чи інших заходів, не повинні встановлюватися або застосовуватися щодо імпорту будь - якого товару, який походить з території будь-якої іншої сторони, або щодо експорту чи продажу на експорт будь-якого товару, призначеного для вивезення на територію будь-якої іншої сторони”. Деякими країнами СОТ вимога статті 3.11 Закону України “Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру від 17.02.2011р. №3039-VI щодо виробництво цукру в Україні з імпортної сировини лише за умови подальшого вивезення готової продукції розглядається як непрямий захід обмеження імпорту в Україну цукру з тростини. [10]
Информация о работе Підготовка та укладання зовнішньоторговельної угоди на експорт цукру