Особливості створення та резерви підвищення ефективності малих підприємств

      Визначившись  з найменуванням, складом засновників, юридичною адресою, статутним фондом, предметом діяльності майбутнього  підприємства перейдемо безпосередньо до процедури створення і державної реєстрації підприємства. Державна реєстрація підприємства проводиться на підставі ст. 8 Закону України "Про підприємництво" від 07.02.1991 р. № 698-ХІІ та Постанови КМУ від 25.05.1998 р. № 740 "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності".

      Для державної реєстрації власник або  уповноважена ним особа подає  особисто або надсилає рекомендованим листом до органу державної реєстрації (виконавчий комітет міської, районної у місті ради або в районну, районну міст Києва та Севастополя державну адміністрацію за місцезнаходженням або місцем проживання суб'єкта):

      1) Заява на реєстрацію (форма заяви  - реєстраційна картка, бланк, який  орган державної реєстрації зобов'язаний  представити заявнику безкоштовно).

      2) Статут підприємства (2 оригіналу  і нотаріально завірена копія), крім випадків, коли обрана організаційно  - правова форма не передбачає  розробки статуту (наприклад,  повне або командитне товариство).

      3) Рішення власника про створення  підприємства. Якщо створюється приватне підприємство - рішення не надається. Коли засновників 2 і більше, таким рішенням є установчий Договір (2 оригінали і 1 нотаріально завірена копія) і протокол установчих зборів. Якщо хоча б 1 засновник буде фізичною особою - установчий Договір посвідчується нотаріально.

      4) Документ, що підтверджує місцезнаходження  підприємства.

      5) Документ, що підтверджує внесок  до статутного фонду, якщо цього  вимагає законодавство. 

      6) Звіт про результати підписки  на акції, засвідчений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (для відкритих акціонерних товариств, крім тих, які створені в процесі приватизації або корпорації).

      7) Нотаріально завірену копію свідоцтва  про державну реєстрацію юридичної  особи, якщо воно є засновником. 

       8) Платіжний документ про сплату  збору за державну реєстрацію. 

      Процедура реєстрації суб'єкта підприємницької  діяльності в державних органах  складається з кількох етапів:

       1) Реєстрація в органах державної  статистики з видачею довідки  про включення до ЄДРПОУ з присвоєнням підприємству ідентифікаційного коду в порядку, визначеному Положенням про ЄДРПОУ, затвердженому Постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 118.

       2) Отримання дозволу на виготовлення  печаток і штампів. 

       3) Реєстрація в податкових органах з отриманням довідки за ф. 4-ОПП про взяття на облік платника податків - юридичної особи.

       4) Згідно з Інструкцією про  порядок обліку платників податків (у редакції Наказу від 17.11.1998 р. № 552) для взяття на облік  платник податків повинен представити чітко визначений цією інструкцією перелік документів:

• заява за ф. 1-ОПП;
• завірені в нотаріальному порядку копії Статуту (якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємства), установчих договорів з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію;
• копію положення (для бюджетних установ, благодійних організацій);
• копію свідоцтва про державну реєстрацію;
• копію довідки про включення до ЄДРПОУ з присвоєним підприємству ідентифікаційного коду.

        На практиці дана процедура  включає в себе не тільки відвідування податкової інспекції, але і співбесіду з податкової міліції, оскільки ДПІ ставить підприємство на облік без погодження заяви ф. 1-ОПП в органах податкової міліції.

       5) Реєстрація в якості платників  обраної суб'єктом підприємницької  діяльності системи оподаткування.

       6) Реєстрація у Пенсійному Фонді  України. 

       7) Реєстрація у Фонді соціального  страхування з тимчасової втрати  працездатності.

       8) Реєстрація у Фонді соціального  страхування від нещасних випадків  на виробництві та професійних захворювань України.

       9) Реєстрація у Фонді загальнообов'язкового  державного страхування України  на випадок безробіття.

       10) Відкриття поточного чи інших  рахунків в установах банків.

        Слід пам'ятати, що не завжди  після завершення процесу реєстрації  у вищезгаданих державних органах можна буде відразу приступити до здійснення господарської діяльності. Залежно від специфіки і предмета діяльності підприємства може виникнути необхідність в отриманні відповідних ліцензій, реєстрації чи погодження з такими органами, як Антимонопольний комітет України, органи санепідемстанції, органи державного нагляду за охороною праці, органи держ. пожежного нагляду і т.д. [6, С.431]. 

      1.2 Розробка бізнес-плану 

      В умовах ринкових відносин, коли повною мірою реалізуються принципи самостійності та відповідальності підприємств за результати своєї діяльності, виникає об'єктивна необхідність фінансового планування. Без фінансового планування неможливо домогтися успіху на ринку, розширення виробничо-господарської діяльності та соціального розвитку колективу. Фінансове планування безпосередньо пов'язане з плануванням виробничої діяльності підприємства. Практично всі фінансові показники базуються на показниках обсягу виробництва, асортименту продукції (товарів, робіт, послуг), собівартості продукції.

        Фінансове планування сприяє  виявленню внутрішніх резервів  підприємства, дотримання режиму  економії. По-перше, отримання планового  розміру прибутку та інших  фінансових показників можливо  лише за умови дотримання планових  норм витрат праці і матеріальних ресурсів. По-друге, обсяг фінансових ресурсів, розрахованих на основі фінансових планів, усуває надмірні запаси матеріальних ресурсів, непродуктивні витрати, позапланові фінансові інвестиції і т. д. По-третє, створює необхідні умови для ефективного використання виробничих потужностей, підвищення якості продукції.

        Фінансове планування - це процес  розробки системи заходів щодо  забезпечення розвитку підприємства  необхідними фінансовими ресурсами  і підвищенню ефективності фінансової  діяльності в майбутньому періоді. Фінансове планування на підприємстві охоплює три основні його виду, кожному з яких відповідають певні форми представлення його результатів.

1. оперативне планування фінансової діяльності;
2. поточне планування фінансової діяльності;
3. прогнозування фінансової діяльності.

        Всі види фінансового планування  знаходяться у взаємозв'язку і  здійснюються у певній послідовності.  Первісним етапом фінансового  планування є прогнозування фінансової  діяльності, що визначає завдання  поточного її планування. У свою чергу, поточне планування фінансової діяльності створює основу для більш поглибленого оперативного її планування.

        Прогнозування фінансової діяльності  підприємства являє собою найбільш  складний етап планування, що  вимагає високої кваліфікації  виконавців. Під прогнозуванням фінансової діяльності підприємства слід розуміти формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнень. Прогнозування фінансової діяльності підприємства є частиною загальної стратегії економічного розвитку підприємства і носить по відношенню до неї підлеглий характер і повинно бути погоджено з її цілями і напрямами. У рамках прогнозування фінансової діяльності розробляється загальна концепція фінансового розвитку та фінансова політика підприємства щодо окремих аспектів фінансової діяльності. Прогнозування фінансової діяльності передбачає встановлення послідовності і термінів досягнення окремих цілей і стратегічних завдань. Як правило, період прогнозування становить 3-5 років.

        Поточне планування фінансової  діяльності полягає в розробці  системи фінансових планів з  окремих аспектів фінансової  діяльності підприємства. Поточне  планування дозволяє визначити  на майбутній період усі джерела  фінансування діяльності підприємства, сформувати систему його доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможність підприємства, визначити структуру його активів і пасивів на кінець планованого періоду. У процесі поточного фінансового планування на підприємствах розробляються зазвичай такі види фінансових планів, як план доходів і витрат за основною господарської діяльності, план надходження і витрачання грошових коштів, балансовий план і план формування та використання фінансових ресурсів. Розробка плану доходів і витрат за основною господарської діяльності є початковим етапом поточного планування фінансової діяльності підприємства. Метою розробки цього плану є визначення суми чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства в планованому періоді. Основними показниками цього плану є: обсяг виробництва продукції (товарів, послуг); сума і рівень доходів від продажу продукції; сума і рівень валових витрат виробництва та обігу; ставки і сума основних податкових платежів, сума оподатковуваного та чистого прибутку підприємства.

      Розробка  плану надходження та витрачання грошових коштів також є важливим моментом поточного планування фінансової діяльності підприємства. Метою розробки цього плану є забезпечення постійної платоспроможності підприємства на всіх етапах планованого періоду.  Розроблюваний план надходження і витрачання грошових коштів складається з двох розділів, які повинні бути збалансовані між собою. У розділі «Надходження коштів» планується залучення грошових активів від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), продажу іншого майна, стягнення простроченої дебіторської заборгованості та з інших джерел. У розділі «Витрачання грошових коштів» передбачається використання грошових коштів на покупку сировини, матеріалів і товарів; малоцінних і швидкозношуваних предметів; оренду і зміст основних фондів і на інші цілі.

      Балансовий  план підприємства відображає прогноз  складу його активів і пасивів  і являє собою частину поточного  фінансового планування на підприємстві. Метою розробки балансового плану  є визначення можливості приросту окремих активів і формування оптимальної фінансової структури капіталу підприємства, які забезпечують фінансову стійкість його розвитку. У процесі розробки балансового плану використовується укрупнена схема статей балансу підприємства, відбиває вимоги бухгалтерського обліку стосовно до специфіки підприємства даної організаційно-правової форми (акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і т. п.) При плануванні активів оптимізується співвідношення оборотних і необоротних їх видів, а у складі оборотних - окремих їх груп за рівнем ліквідності. При плануванні пасивів оптимізується співвідношення власних і позикових коштів, а в складі позикових - короткострокових і довгострокових зобов'язань.

        План формування та використання  фінансових ресурсів являє собою частину поточного фінансового планування підприємства, метою розробки якого є акумуляція і цілеспрямоване витрачання фінансових ресурсів, що забезпечують стратегічний розвиток підприємства в планованому періоді. Розроблюваний план складається з двох розділів, збалансованих між собою. У розділі «Джерела формування фінансових ресурсів» виділяються наступні показники: сума чистого прибутку, спрямовується на виробничий розвиток; сума амортизаційних відрахувань; інші джерела формування власних фінансових ресурсів; сума залучених довгострокових кредитів і позик; суми залучених короткострокових кредитів і позик та інші. У розділі «Напрямки використання фінансових ресурсів» виділяються наступні показники: капітальні вкладення у необоротні активи; фінансування приросту оборотних активів; вкладення в нематеріальні активи; приріст довгострокових фінансових вкладень та інші.

        Оперативне планування фінансової  діяльності полягає в розробці  системи бюджетів. Бюджет являє  собою оперативний фінансовий  план короткострокового періоду (до 1 року), що відображає витрати і надходження коштів з окремих аспектів фінансової діяльності, окремих господарських операціях або інвестиційним проектам.

        Розробка бюджету спрямована  на вирішення двох основних  завдань:

       1) визначення обсягу і структури витрат;

       2) забезпечення покриття цих витрат  фінансовими ресурсами з різних  джерел.

      З метою збільшення обсягу прибутку, рентабельності своєї роботи підприємство повинне постійно розробляти проекти, які передбачають вкладення фінансових ресурсів в створення нових технологій, організацію нових виробництв, реконструкцію виробничих площ і устаткування для випуску конкурентоспроможних товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках, будівництво філій і цехів, наближених до джерел сировини і ринкам збуту і т. д. Кожен з цих проектів має бути обґрунтований в бізнес-плані від ідеї до розрахунку конкретної суми прибутку, яка буде отримана від його реалізації.

      Таким чином, бізнес-план являє собою програму, яка описує економіко-організаційну  сторону проекту, реалізація якого повинна принести прибуток підприємству-інвестору. Всім учасникам бізнес-план дає необхідну інформацію для аналізу та оцінки проекту з точки зору його розумності та реалістичності, перспективності і результативності.