МІНІСТЕРСТВО  ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ 

Кафедра світового господарства та міжнародної  економічної інтеграції 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Міжнародна торгівля»

на тему:

«Оренда (лізинг) та лізингові компанії»

 
 
 
 

                                                                                         Виконавець:

            Слухачка 4 курсу 2 групи

            спеціальності «Міжнародна економіка»

            денної форми навчання

            Бондарчук Ксенія Володимирівна

        ______________________________ 
 
 

                         Науковий керівник:

             К.е.н. Коровайченко Наталія Юріївна

           _________________________________

Курсова робота захищена “___”_____________ 2009 р.

з оцінкою __________________ 
 
 

Київ 2009

 

ЗМІСТ 

Вступ..............................................................................................................................3

1. Теоретичні засади дослідження діяльності лізингових компаній

1.1. Поняття, функції та види лізингу ........................................................................4

   1.2. Фактори розвитку міжнародного лізингу...........................................................8

   1.3. Поняття, види та роль лізингових компаній у міжнародній торгівлі..............11

   Висновки  до розділу 1.................................................................................................14

   2. Аналіз діяльності лізингових компаній на світовому ринку та в Україні

   2.1. Досвід провідних  країн світу у наданні лізингових послуг.............................15

   2.2. Лізингові компанії в Україні, їх діяльність та наявні проблеми.......................17

2.3. Нормативно-правове регулювання діяльності лізингових компаній в Україні та світі............................................................................................................................21

Висновки  до розділу 2..................................................................................................24

3. Перспективи покращення функціонування лізингових компаній на ринку України

3.1. Перспективи розвитку лізингової діяльності в Україні.....................................25

3.2. Можливості гармонізації законодавства України з міжнародними нормами у сфері лізингу.................................................................................................................29

Висновки  до розділу 3..................................................................................................33

Висновки.......................................................................................................................35

Список  використаних джерел.....................................................................................36

Додатки..........................................................................................................................40 
 

 

ВТУП 
 

    В часи фінансово-економічної кризи  все більшого поширення в світовій економіці набувають альтернативні  методи кредитування та  інвестування. Серед них значне місце посідають лізингові операції, що протягом багатьох років довели свою ефективність.

    При активному втіленні в практику лізинг, внаслідок властивих йому можливостей, може стати потужним імпульсом технічного переозброєння виробництва та структурної  перебудови економіки.

      Що стосується нашої країни, то поряд з іншими фінансово-кредитними інструментами фінансового забезпечення, оновлення та розширення основних фондів підприємств, тема лізингу сьогодні надзвичайно актуальна. Як дуже вигідний інструмент інвестиційної політики, він має величезне значення для розвитку виробництва в період спаду економіки в країні. В період економічних потрясінь, безробіття, низької платоспроможності українських підприємств цей вид діяльності – через свою особливу економічну природу – здатний зробити вагомий внесок в підйом та розвиток національної економіки, а на міжнародному рівні – створити і закріпити нові зв’язки з іноземними інвесторами.

    Проте важливою умовою розвитку лізингових відносин є створення сучасного мобільного законодавства, що стимулюватиме ділову активність усіх учасників лізингових угод: лізингових фірм, банків, підприємств виробничої та сервісної сфери, потенційних лізингоодержувачів.

    Мета  даної роботи – проаналізувати роль лізингу та лізингових компаній в світовій економіці та економіці України.

    Об’єктом  дослідження є поняття лізингу  та лізингових компаній. Предметом  дослідження – їх значення для розвитку економіки світу та України. 

 

     1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІЗИНГОВИХ КОМПАНІЙ 

    1.1. Поняття, функції та види лізингу 

    Лізинг  як вид господарської діяльності має досить довгу історію. Перші  згадки про нього датуються ХІ ст., найбільшого розповсюдження в  світі він набув у ХХ ст., а  в Україні почав використовуватись лише в 90-х рр. ХХ ст.

      У зарубіжній і вітчизняній літературі немає єдиного визначення лізингу як поняття. Проте існуючі розбіжності не є істотними. Вони стосуються лише другорядних аспектів цієї категорії, що не є визначальними і не торкаються її суті — довгострокової оренди основних засобів (машин, споруд виробничого призначення, устаткування, транспортних засобів тощо). Саме довгострокова оренда майна, тобто передача його у тимчасове користування на умовах платності, строковості і зворотності (або викупу), є основоположним, стержневим аспектом лізингу [1, с.221].

    У Законі України «Про фінансовий лізинг» за редакцією 2003. дається таке визначення лізингу: «Лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів» [2].

    У діловому ж обороті лізинг має  ширшу, складну, багатогранну основу, містить  у собі одночасно значні властивості  кредитних і інвестиційних відносин, відносин оренди і купівлі-продажу, які тісно взаємодіють між собою, створюючи нову організаційно-правову форму бізнесу.

    Як  різновид орендних відносин лізинг має  наступні особливості:

• предмет лізингу: зазвичай — це машини, обладнання та устаткування, споруди, виробничого призначення (перелік предметів оренди як такої є набагато ширшим, враховуючи майно споживчого характеру);
• термін лізингу: як правило він наближається до терміну повної амортизації предмета лізингу (що не є обов’язковим для оренди в цілому);
• купівля орендодавцем майна: виходячи безпосередньо з потреб орендаря [3, с.76].

    Сполучення  трьох наведених якостей, що притаманні лізингу, досить чітко відрізняє  його від інших форм оренди. Лізинг визначається як оренда майна саме виробничого призначення, яка за терміном наближається до періоду повної амортизації предмета оренди.

    За  формою організації власності, що позичається, лізинг зовнішньо подібний і до комерційного кредиту, але між ними існують принципові відмінності стосовно питання власності на майно (предмет лізингу). При лізингу право користування майном відокремлено від права власності на нього, лізинг є довгостроковою угодою, предметом лізингу є елементи основного капіталу, що не притаманно комерційному кредиту. Як бачимо, абсолютної схожості лізингу хоча б з однією із форм або видів кредиту немає, хоча до складу лізингових відносин безумовно входять відносини кредитні.

    Так, визначення лізингу як оренди об’єктів основного капіталу, а також як форми довгострокового кредиту, вказують на зовнішню схожість лізингу  з інвестиціями. Під інвестиціями прийнято розуміти фінансові операції, що пов’язані з вкладанням грошових коштів у реалізацію певних проектів, які забезпечують вигоду за період, що перевищує один рік. Таке визначення цілком відповідає довгостроковому кредиту, що має місце при проведенні лізингових операцій. Розрізняють інвестиції у фізичні, грошові та нематеріальні активи. А за допомогою лізингу можна здійснювати інвестиції у фізичні активи. Тому, враховуючи певні схожості лізингу з інвестиціями, лізингові відносини також можна розглядати, як певну форму інвестицій [4].

    Отже, лізинг поєднує в собі ознаки оренди, кредиту та інвестицій, проте є цілком самостійним видом господарської діяльності, що виконує ряд важливих функцій, зокрема:

• Фінансова функція лізингу. Виражається у тому, що лізинг є формою вкладення коштів у основні фонди, і у сьогоднішніх умовах лізинг стає доповненням до традиційних джерел коштів (бюджетні, власні кошти підприємств, довгостороковий банківський кредит та ін.) для задоволення інвестиційних потреб підприємств. 
• Виробнича функція лізингу. Полягає у оперативному та гнучкому розв’язку лізингоодержувачем своїх виробничих задач шляхом тимчасового використання, а не придбання машин та обладнання у власність. Він є найбільш ефективним при використанні дорогоцінної, з найбільшим ризиком морального старіння техніки.
• Збутова функція лізингу. Має значення лише тоді, коли до нього вдаються задля розширення кола споживачів та завоювання нових ринків збуту [5, с. 34].

    Розрізняють близько 30 видів лізингу. Класифікації здійснюються за різними критеріями. Наприклад, за терміном контракту лізинг розрізняють оперативний і фінансовий.

    Оперативний лізинг має на увазі передачу в користування майна багаторазового використовування на термін за часом коротше за його економічний термін служби. Він характеризується невеликою тривалістю контракту (до 3 - 5 років) і неповною амортизацією устаткування за час оренди. Після закінчення терміну устаткування може стати об'єктом нового лізингового контракту або повертається орендодавцю. Звичайно в оперативний лізинг здається будівельна техніка (крани, екскаватори і т. д.), транспорт, ЕОМ і т.д.

    Фінансовий  лізинг характеризується тривалим терміном контракту (від 5 до 10 років) і амортизацією всій або більшої частини вартості устаткування. Фактично фінансовий лізинг є формою довгострокового кредитування покупки. Після закінчення терміну дії фінансового лізингового контракту орендар може повернути об'єкт оренди, продовжити угоду або укласти нове, а також купити об'єкт лізингу по залишковій вартості (звичайно вона носить чисто символічний характер).

    За  об’єктами операцій лізинг підрозділяється  на лізинг рухомого і нерухомого майна. При лізингу нерухомості орендодавець будує або купує нерухомість за дорученням орендаря і надає йому використовування в комерційних і виробничих цілях. Так само, як і в операціях з рухомим майном, контракт полягає звичайно на термін менший або рівний амортизаційному періоду об'єкту; орендар несе всі ризики, витрати і податки під час дії контракту.

    Виходячи з особливостей організації відносин між позичальником і орендодавцем виділяється прямий лізинг, коли виробник або власник майна виступає як особа, що здає його в оренду, і непрямий, при якому здача в оренду ведеться через третю особу.

    За  методом фінансування розрізняється терміновий лізинг, при якому здійснюється одноразова оренда, і відновлюваний (револьверний), при якому договір лізингу продовжується після закінчення першого терміну контракту [1, с. 215].

    Відповідно  до українського законодавства розрізняють два типи лізингу: внутрішній і міжнародний.

    При здійсненні внутрішнього лізингу лізингодавець, лізингоодержувач і продавець (постачальник) є резидентами України. Якщо предмет лізингу знаходиться у власності резидента України, договір міжнародного лізингу регулюється законодавством України.