Отже провівши наступні розрахунки можна сказати, що ефективність даної угоди експорту цукру з України є досить високою, адже рентабельність угоди складає 28%.

     Для більш точного визначення ефективності запропонованої угоди необхідно провести коефіцієнтний аналіз. Для проведення коефіцієнтного аналізу необхідно визначити коефіцієнт ефективності експорту товару(4.1)  та альтернативний коефіцієнт ефективності експорту (4.2).

     Для того, щоб експорт товару був ефективний, необхідно, щоб експортний доход перевищував експортні витрати. Експорт товару доцільний, якщо експортний прибуток перевищує внутрішній прибуток підприємства від продажу товару усередині країни. Експортний прибуток дорівнює експортному доходу за винятком експортних витрат, а внутрішній прибуток - внутрішньому доходу за винятком собівартості товару. При цьому внутрішній дохід-це гривневий виторг від продажу товару, призначеного на експорт, в Україні.

     

                                                     (4.1) 

     де:

     Е _е ^б - базовий коефіцієнт ефективності експорту;

     В_е - виторг від експорту;

     С_м - собівартість товару;

     Т_в - транспортні витрати;

     О_{в -} організаційні витрати.

     

                (4.2)

     де:

     Е _е ^а - альтернативний коефіцієнт ефективності експорту;

       В_в  -   внутрішній виторг (виторг від продажу товару у середині країни);

     інші елементи є аналогічними елементами формули (4.1).    

     Значення коефіцієнтів ефективності експорту наведено в таблиці 4.2 

     Таблиця 4.2

     Значення коефіцієнтів ефективності експорту

       

       Отже на основі проведеного коефіцієнтного аналізу можна сказати,  що зовнішньоекономічний контракт на експорт цукру є ефективним, тому що базовий коефіцієнт експорту та альтернативний коефіцієнт ефективності експорту більше одиниці. А це означає, що прибуток від реалізації цукру на зовнішньому ринку є вищім ніж прибуток від реалізації такої ж партії цукру на внутрішньому ринку. Також необхідно зазначити, що при реалізації даної угоди експортні витрати перевищують експортний дохід.

     Отже використання запропонованої угоди є доцільним тому що згідно з даними коефіцієнтного аналізу , угода є ефективною.

 

      Висновки

 

     На основі проведеного аналізу світового ринку цукру та ринку цукру України можна сказати, що:

     - Найбільшими в світі виробниками цукру є Бразилія, Індія, Китай, Австралія, Таїланд, Куба, а також країни ЄС, серед яких виділяються Франція та Німеччина.

     - Більша частина виробленого цукру споживається самими країнами-виробниками, а решта поставляється на світовий ринок і йде до запасу. Основними споживачами цукру є Індія, ЄС та Бразилія. Значні обсяги цукру імпортують Росія, ОАЕ, Єгипет, також Китай, Нігерія, Румунія, Марокко, Нігер, Іран.

     - В Україні існує перспектива зростання імпортної залежності, оскільки імпорт цукру зростає рік у рік, а експорт цього продукту дійшов майже до нуля. Україна імпортує білий цукор з Білорусі, Молдови, Чехії, Росії, Литви та Польщі, а цукор-сирець - з Бразилії, Куби, Сальвадору, Південної Америки, США, Кіпру, Франції, Гватемали.

     - Всього в Україні 192 цукрових заводи, які дозволяють щорічно переробляти 5 млн. т цукру. Проте внаслідок загальноекономічних причин та не конкурентоспроможності переробних підприємств українські заводи не здатні задовольнити навіть внутрішню потребу в цукрі - 2 млн. т на рік.

     - Зараз існує потреба в імпорті цукру, тому я пропоную завозити в Україну цукор-сирець з метою його подальшої переробки і реалізації переважно на внутрішньому ринку. На сьогоднішній день найдешевший цукор-сирець пропонує Бразилія.

     - Однак імпорт цукру можна розглядати лише як тимчасовий захід для покриття внутрішнього дефіциту. Основним пріоритетом державної політики в цукровій галузі має бути захист національних товаровиробників та підвищення їх конкурентоспроможності.

     - Перевагами, які можна отримати від збереження бурякоцукрового виробництва є традиції економіки України (майже 2 сторіччя масового виробництва бурякового цукру); придатні кліматичні умови; сприяння вирішення проблеми зайнятості в селах, оскільки цукровий буряк - це високо інтенсивна культура; зміцнення економічної безпеки держави шляхом орієнтації на власну сировинну базу, що використовується в кондитерській, спиртовій, дріжджовій промисловості, які є стабільними платниками податків; економія на затратах на перевезення імпортної продукції.

     - Лідерами цукрового виробництва в Україні, безумовно, є дві структури: «Українська продовольча компанія» та Група компаній «УкрРос». Ці оператори покривають практично чверть всього виробництва цукру в країні.

     Серед інших операторів, можна визначати ряд компаній, виробничі показники яких дозволяють віднести їх до середньої ланки ринку. Ці структури мають у своїй власності по 3-6 заводів, обсяги продукції виробництва коливаються на рівні 2-5% від загальнонаціонального показнику. До цієї групи операторів входить холдинг «АстартаКиїв» (4 заводи), група «Укрпромінвест» (3 заводи), компанія «Дубноцукор» (5 заводів), Інцукорпром-К» (діючі заводи Одеської області), підприємство «СумиАгроЦукор» (6 заводів), група «Євросервіс» (З заводи).

     В Україні існує чинно нормативно правова база що регламентує реалізацію цукру та процес складання зовнішньоекономічних торговельних контрактів.

     Сьогодні цукрова промисловість вимагає значних капіталовкладень, більша частина яких повинна піти на перепрофілювання цукрових заводів. Лише скорочення кількості переробних підприємств дозволить цукровим АПК, які залишилися, збільшити тривалість сезону переробки, знизити собівартість і дістати оборотні кошти для проведення ремонту й підвищення технічного рівня виробництва цукру-піску. 

     На основі проведеного дослідження зовнішньоекономічного контракту з експорту цукру можна сказати, що зовнішньоекономічний контракт на експорт цукру є ефективним, тому що базовий коефіцієнт експорту та альтернативний коефіцієнт ефективності експорту більше одиниці. А це означає, що прибуток від реалізації цукру на зовнішньому ринку є вищім ніж прибуток від реалізації такої ж партії цукру на внутрішньому ринку. Також необхідно зазначити, що при реалізації даної угоди експортні витрати перевищують експортний дохід.

     Отже використання запропонованої угоди є доцільним тому що згідно з даними коефіцієнтного аналізу , угода є ефективною. 

 

      Список використаних джерел

 

Закон України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” від 17.06.99р. №758-X1V.

Закон України “Про ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного в 2001 році” від 29.05.2001 р. №2462-111.

Закон України “Про податок на додану вартість” із змінами та доповненнями.

Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р.

Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру” від 15.02.2002 р. № 142.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про механізм регулювання імпортних поставок цукру-сирцю тростинного в 2001р.” від 27.06.2001р. №731.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про ставки митних зборів” від 27.01.97 р. №65.

Наказ Міністерства аграрної політики України “Про заходи щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру на період з 1 вересні 2002 р. по 1 вересні 2003 року” від 06.03.2002 р. №74.

Наказ Міністерства аграрної політики України “Про зміни і доповнення до Положення про умови розподілу обсягів виробництва цукру квоти “А” і “В” між цукровими заводами на конкурснох засадах” від 19.03.2002 р. №91.

Наказ Міністерства аграрної політики України “Про порядок видачі ліцензій на імпорт цукру-сирцю тростинного” від 16.07.2001р. №146.

Державний комітет статистики України: “Сільське господарство в Україні. Статистичний щорічник”, piзнi випуски.

Бондар В., А.Задворний. Ринок цукру в Україні в контексті функціонування світових цукрових ринків// Економіка України.-2006.-№7.-С. 61-65.

Кубровська І.О.  Ринок цукру в Україні//Економіка АПК. - 2002 - №8 - С.132-133.

Правик Ю. Маркетингові дослідження ринку цукру в Україні//Пульсар. - 2005. - №5. - С. 48-49.

Розділ “Деловые ведомости” в газеті “Киевские Ведомости” за жовтень-листопад 2002р.

Сладострасти//Бизнес. - №15.- 15.04.2002р - С.28-29.

Шпичак О. М. Ринок цукру один. Ціни різні// Діловий вісник. - 2004-№5.-С. 14.

“Україна на роздоріжі: уроки з міжнародного досвіду економічних реформ”,  за редакцією Акселя Зінберга і Лутца Хоффманна // видавництво “Фенікс”, К-2002рік.

http://www.ukrsugar.kiev.ua

http://www.fooddept.gov.ua

http://zn.kiev.ua