Обоснование хозяйственных решений

Рішення приймається в  інтересах певних осіб, а наскільки  діючим воно виявиться, залежить від  виконавців, їх підготовленості, і, звичайно ж, від обставин. Господарське рішення  буде ефективне, якщо воно реалізовано  відповідно до запропонованих вимог. Однак, при реалізації довгострокових цілей, важко оцінити ступінь ефективності прийнятих рішень щодо досягнення кінцевих результатів.

 

 

 

3. Забезпечення співвідношення альтернативних варіантів господарських рішень.

 

Від прийняття господарських  рішень, їх якості, раціональності й  обґрунтованості в багатьох випадках залежать реальні можливості досягнення цілей організації, її ефективна  діяльність. Звідси випливає необхідність розуміння сутності господарських  рішень, вивчення основних правил, прийомів і наукових методів їх розробки.

Поняття «рішення» в науковій літературі трактується по-різному. Найчастіше воно розуміється і як процес, і як акт вибору, і як результат  вибору. Рішення як процес характеризується тим, що, відбуваючись у часі, здійснюється в декілька етапів (підготовка, формування, прийняття й реалізація). Воно містить  окремі, але тісно взаємопов’язані  елементи: постановку мети та планування діяльності за кращою альтернативою  її досягнення; розподіл часу, ресурсів і дій, необхідних для вирішення  завдання; мотивацію чи спонукання до дій; координацію та регулювання  процесу; здійснення обліку й контролю зробленого, аби переконатися, що результати відповідають запланованим. Етап прийняття  рішень можна трактувати як акт вибору особою за допомогою визначених правил. Рішення як результат вибору являє  собою розпорядження до дії (план роботи, варіант проекту).

Існування рішення як такого передбачає наявність певних елементів: суб’єкта, що приймає рішення (менеджер, відділ, підприємство в цілому); об’єкта  — виконавця рішення (підлеглий, відділ, підприємство в цілому); предмет  рішення; мета й причини розробки рішення.

Господарське  рішення (ГР) — це результат аналізу, прогнозування, оптимізації економічного обґрунтування та вибору альтернативи із сукупності варіантів досягнення конкретної мети підприємства.

Загалом господарське рішення  характеризують такі ознаки:

можливість вибору єдиної дії з безлічі альтернатив (якщо немає альтернативи, то немає і  вибору, а отже, немає і рішення);

наявність мети (безцільний вибір не вважається рішенням);

необхідність вольового  акту особи, що приймає рішення (ОПР) стосовно його вибору, оскільки ОПР  формує рішення через боротьбу думок  і мотивів.

Господарські рішення  мають місце в управлінні процесами  всередині організації, процесами  взаємодії організації із зовнішнім  середовищем, в безпосередньому  управлінні організацією.

Сутність  господарських рішень проявляється в різних аспектах, які засвідчують вплив цих рішень на економічні, організаційні, правові та технологічні інтереси підприємства. Згідно з економічною сутністю на розробку та реалізацію будь-якого рішення необхідні фінансові, матеріальні й інші витрати. Тому кожне рішення має реальну вартість, а його реалізація повинна приносити підприємству прямий чи опосередкований прибуток. Помилкове або неправильно сприйняте підлеглими рішення може завдати компанії збитків чи навіть призвести до банкрутства. Організаційна сутність полягає в тому, що для розробки та реалізації рішення підприємство повинно мати: необхідний персонал; документи, які регламентують повноваження, права, обов’язки та відповідальність працівників і самого підприємства; налагоджену систему контролю, а також здійснювати координацію роботи персоналу. Соціальну сутність закладено в механізмі управління персоналом задля узгодження їхньої діяльності всередині колективу. Правова сутність рішень полягає в можливості здійснення певних заходів у рамках законодавчого поля (виходячи із законодавчих актів України, міжнародних зобов’язань, статутних та інших документів власне підприємства). Технологічна сутність рішень проявляється в можливості забезпечення персоналу, що здійснює розробку та реалізацію рішень, необхідними технічними, інформаційними ресурсами.

Рішення, що приймаються  в господарській практиці, характеризуються різноманітністю. Тож необхідність класифікації зумовлена потребою у  визначеності термінологічного апарата, виборі оптимальних методів прийняття  й обґрунтування рішень.

Господарське рішення  має бути оптимальним, ефективним і результативним. Оптимальність ГР — властивість ГР бути найкращим відповідно до критерію (системи критеріїв) оптимальності. Ефективним є рішення, що приводить до потрібних і дієвих результатів. Результативним можна назвати рішення, реалізація якого приводить до остаточних результатів.

4. Вибір рішення в різних умовах.

 

Визначеність

Рішення приймається в умовах визначеності, коли керівник може з точністю визначити  результат кожного альтернативного  рішення, можливого в даній ситуації.Порівняно  мало організаційних або персональних рішень приймається в умовах визначеності. Однак вони все-таки мають місце. Крім того, елементи складних великих рішень можна розглядати як певні. Рівень визначеності при прийнятті рішень залежить від зовнішнього середовища. Він збільшується при наявності твердої правової бази, що обмежує кількість альтернатив і знижує рівень ризику.

Ризик

До рішень, що приймаються в умовах ризику, відносяться такі рішення, результати яких не є визначеними, але імовірність  кожного можливого результату можна  визначити. Ймовірність визначається в проміжку від 0 до 1 і являє собою ступінь можливості здійснення даної події. Сума ймовірностей всіх альтернатив повинна дорівнювати одиниці.

Ризик при прийнятті рішень може бути різним. В економіці розрізняють кілька типів ризику: страховий, валютний, кредитний і т.д. Залежно від типу ризику, ймовірність його можна визначити математичними та статистичними методами.

Найбільш бажаний спосіб визначення ймовірності - об'єктивність. Імовірність об'єктивна, коли її можна визначити математичними методами або шляхом статистичного аналізу накопиченого досвіду. Ймовірність може бути об'єктивно визначено, якщо надійде досить релевантної інформації для того, щоб прогноз виявився статистично достовірним.

У багатьох випадках організація не має достатню інформацію для об'єктивної оцінки ймовірності. В такому випадку часто керівники використовують судження про можливість здійснення альтернатив з тією чи іншою суб'єктивної або передбачуваної ймовірністю.

Невизначеність

Рішення приймається в умовах невизначеності, коли неможливо оцінити імовірність  потенційних результатів. Це має місце, коли фактори настільки нові і складні, що неможливо отримати досить релевантної інформації, здатної допомогти об'єктивно визначити ймовірність, або наявна ситуація не підкоряється відомим закономірностям. Тому імовірність певного наслідку неможливо передбачити з достатньою мірою достовірності. Невизначеність характерна для деяких рішень, прийнятих у швидко мінливих умовах.

Стикаючись з невизначеністю, керівник може використати дві основні можливості. По-перше, спробувати отримати додаткову релевантну інформацію і ще раз проаналізувати проблему. Цим часто вдається зменшити новизну і складність проблеми. При цьому керівник поєднує цю інформацію з накопиченим досвідом, здатністю до судження чи інтуїцією, щоб надати ряду результатів суб'єктивну чи ймовірний ймовірність. По-друге, він може діяти в точній відповідності з минулим досвідом, думками та інтуїцією і зробити припущення про імовірність подій. Це необхідно, коли немає достатньо часу на збір додаткової інформації.

Рішень, прийнятих в умовах абсолютної визначеності, в реальному житті  бути не може. Однак існують ситуації, коли рішення приймається в умовах майже повної визначеності. Наприклад, рішення про вкладення нерозподіленого прибутку в цінні папери держави. В даному випадку менеджер точно знає розмір вкладеної суми, може вибрати терміни вкладення, розрахувати дохідність і може точно підрахувати планований прибуток від даного вкладення і терміни її отримання. Держава може не виконати свої зобов'язання лише при виникненні надзвичайних обставин, вірогідність виникнення яких дуже мала. Однак в умовах, що склалися на даний момент в нашій республіці, даний приклад відображає менший рівень визначеності, ніж у розвинених країнах.

У країнах з розвиненою стабільною економікою менеджер може також точно  розрахувати витрати на виробництво  певного виду виробів на найближчу  перспективу. Це можливо, тому що постійні витрати, вартість матеріалів і робочої  сили відомі або можуть бути розраховані  з високим ступенем точності.

Рішення, що приймаються в умовах ризику, займають вагому частину всього безлічі рішень, прийнятих менеджерами. Керівництво має враховувати рівень ризику при прийнятті рішень як найважливішого чинника. Для прийняття рішень в умовах ризику підприємство повинно володіти достатнім обсягом релевантної інформації. Дана інформація може бути отримана різними способами. Існують зовнішні джерела - різні статистичні дані міністерств і відомств, результати соціологічних досліджень, результати перепису і т.д.

При відсутності зовнішніх джерел інформації підприємство може провести власні дослідження. Аналіз ринку дуже широко використовується для прогнозування сприйняття нових продуктів, телевізійних шоу, політиків. Він став дуже важливою сферою діяльності і став невід'ємною частиною діяльності майже всіх великих організацій, що мають справу з широкою публікою. Наприклад, автомобільні гіганти "Форд", "Крайслер" перш ніж почати проектування нового вигляду автомобіля ретельно вивчають попит та потреби споживачів, розраховують ймовірності різних об'ємів продажів в залежності від кон'юнктури ринку і тільки потім приступають до проектування нового автомобіля.

Хорошим прикладом прийняття рішення  в умовах ризику є прийняття рішень про страхування. Статистика страхових випадків в усіх областях ведеться дуже повно.Тому, керівник може вирахувати ймовірність настання або настання страхового випадку та прийняти рішення про страхування або не страхуванні певного майна компанії, яких або фінансових операцій і так далі.

Керівник же страхової організації  на підставі цих же даних визначає суму можливих страхових виплат і  відповідно суму, на яку необхідно  укласти страхових полісів для  покриття можливих збитків та отримання  прибутку.

Наприклад, керівник автотранспортного  підприємства не впевнений, що аварії будуть, а якщо і будуть - на яку  суму. Але з статистики відомо, що кожен десятий водій потрапляє раз на рік в аварію. Також відомо, що середня сума збитку від однієї аварії - 2000 доларів. Маючи парк з 100 машин, керівник може прийняти рішення, що в аварію потраплять 10 машин і загальний збиток складе близько 20000 доларів і, отже, ухвалить рішення про страхування на таку суму.

На практиці рішення, що приймаються  в умовах повної невизначеності, практично  не зустрічаються. Це відбувається тому, що в будь-якому випадку можна або зібрати деяку додаткову релевантну інформацію і ще раз проаналізувати ситуацію, або прийняти рішення на основі думок, інтуїції, аналізу накопиченого досвіду керівника, що також зменшує невизначеність. Найбільший потенціал невизначеності зустрічається в соціокультурної, політичної та наукомісткої середовищі.

Яскравим прикладом прийняття  рішень в умовах невизначеності може бути рішення, про розробку нового дуже складного обладнання. Причина в тому, що на розробку потрібен тривалий час, а за цей час конкурентами може бути створено більш ефективне обладнання або можуть бути вчинені відкриття, що виключають застосування розроблюваного обладнання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практична частина.

ГОСПОДАРСЬКА СИТУАЦІЯ №1

Аналіз якості продукції, яку випускає фірма, показав, що за останні  роки зменшився обсяг продажу  товару А Товар фірми почав  поступатися аналогічним товарам  конкурентів. Фірма провела дослідження  змін конкурентних переваг, конкурентоздатність  технології, організаційного рівня виробництва, рекламації і пропозиції своєї продукції, тенденції науково-технічного прогресу в галузі виробництва даної продукціі, якість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, інформації.

Детальний аналіз встановив, що електродвигун, як комплектуючий  виріб до товару А, не відповідає вимогам якості.

На другому  етапі був вивчений ринок електродвигунів  даного класу і визначені три крапок варіанта якісних електродвигунів, які випускають інші фірми.

Заміна електродвигуна повинна забезпечити високу якість входу, що відповідно високої якості процесу в системі забезпечить високу якість і конкурентоспроможнісгь товару А

На підставі наведених  важливіших параметрів альтернативних варіантів господарського рішення з підвищенням якості товару А слід вибрати кращий.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ  ЕКОНОМІЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ З ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ВХОДУ ФІРМИ

Показники                         а)б)в)-альтерн.варіанти	Варіанти завдань
	1,2	3,4	5,6	7,8	9,0
1	2	3	4	5	6
1.Річна  програма випуску                       а) товару А в 2000р.,шт.                              б)                                                                    в)	1200 1200 1200	1220 1220 1220	1240 1240 1220	1260 1260 1260	1280 1280 1280
2.Тривалість  випуску нового                  а) товару даної моделі, років                      б)                                                                    в)	3 3 3	однакова для всіх варіантів
3. Ціна  товару А в 2000р. ,                      а) грн.                                                            б)                                                                    в)	5500 5500 5500	5510 5510 5510	5520 5520 5520	5530 5530 5530	5540 5540 5540
4. Ціна  електродвигуна для                    а) Нового товару в 2000р., грн.                  б)                                                                    в)	1300 1500 1100	1310 1510 1110	1320 1520 1120	1330 1530 1130	1340 1540 1140
5. Коефіцієнт  освоєння                           а) електродвигунів в серійному                 б) виробництві в 2000р.                              в)	1,0 для всіх варіантів 1,07 для всіх варіантів 1,05 для всіх варіантів
6. Одночасні  витрати на                          а) маркетинг, організаційний                     б) проект, тис.грн.                                        в)	125 150 200	135 160 210	140 165 215	145 177 220	150 180 230
7. Витрати  на транспорту-                      а) вання і зберігання партії                         б) електродвигунів із 100                            в) одиниць в 2000р., грн.	4000 6500 7000	4100 6550 7050	4150 6600 7100	4200 6650 7150	4300 6700 7200
8. Прогноз  обсягу ринку з                                а) нових товарів на 2001-2003р                           б) шт/рік                                                                 в)	1300 1500 1350	1320 1520 1370	1360 1550 1400	1400 1600 1450	1450 1650 1500
9. Прогноз  витрат від браку                            а ) грн./рік                                                               б)                                                                             в)	3000 2500 4200	3060 2550 4250	3070 2580 4270	3070 2600 4300	3080 2650 4350
10.Рік  початку випуску                                     а) нового товару                                                    б)                                                                             в)	2001 2001                для всіх варіантів 2001
11. Коефіцієнт  зміни ко-                                  а) рисного ефекту(якості                                      б) електродвигуна по відноше-                            в) нню до старого товару	1,2 для всіх варіантів 1,15 для всіх варіантів 1,05 для всіх варіантів
12. Фактор  ризику, частка                                а) одиниці                                                               б)                                                                             в)	0,75 для всіх варіантів 0,70 для всіх варінтів 0,85 для всіх варіантів
13. Фактор  інфляції                                           а)                                                                             б)                                                                             в)	1,08 для всіх варіантів 1,08 для всіх варіантів 1,08 для всіх варіантів
14. Ціна  старого електро-                                 а) двигуна, грн.                                                      б)                                                                             в)	1000 для всіх варіантів 1000 для всіх варіантів 1000 для всіх варіантів
15. Витрати  на транспортування                     а) і зберігання партіі старих                                 б) електродвигунів., грн.                                     в)	3500 для всіх варіантів 3500 для всіх варіантів 3500 для всіх варіантів