Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарства

     З енергетичною програмою України  безпосередньо пов'язана й структурна перебудова економіки. Економіка України  має деформовану структуру народного господарства, яка залишилася їй від колишнього Союзу. Її докорінна перебудова в напрямі зниження частки важкої індустрії, військово-промислового комплексу й підвищення виробництва наукоємних продуктів і товарів народного споживання дасть можливість значною мірою ослабити залежність наших підприємств-гігантів від поставок палива й енергії з-за меж України. Адже тільки на потреби індустрії використовується 78% річного обсягу газу.

     І, нарешті, треба підкреслити, що елементарні заходи щодо економії світла та пального, утеплення приміщень і житла можуть забезпечити країні не менше, ніж 10% економії енергії.[19, с. 21-27]

     Таким чином, проблеми енергетичного майбутнього  України слід розв'язувати комплексно, виходячи з жорсткого режиму економії, враховуючи власні теплові, ядерні, гідрологічні ресурси, відновлювальні джерела енергії, розвиваючи економічне співробітництво з близьким і дальнім зарубіжжям.

     В Україні відчувається гостра нестача  лісових ресурсів. У зв'язку з  цим потреба в лісоматеріалах як деревообробних підприємств, так і населення своїми ресурсами не задовольняється.

     Лісистість  території країни становить лише 14,3%. Виснаження-лісосировинних запасів  призвело до зменшення обсягів лісокористування. За рахунок місцевих ресурсів потреба в деревині задовольняється лише на 38-40%, а решта сировини ввозиться з багатолісних районів Росії (до 60%).

     Оскільки  постачання деревини з Росії дуже ускладнилося й обсяг його обмежений, необхідно ввести суворий режим  економії деревини у сфері споживання і на деревообробних підприємствах, де рівень її використання в два - два з половиною рази нижчий, ніж у розвинутих країнах. Дослідження науковців показують, що лише за рахунок упровадження на підприємствах деревообробної галузі прогресивних технологій можна заощадити й додатково залучити в господарський обіг 10-12 млн. м3 деревини щорічно.

Не останню  роль в економії відіграє байдуже  ставлення до лісосировинних ресурсів, які відносно дешево діставалися  споживачам у минулому. Збільшення обсягу лісокористування можна також досягти за рахунок раціонального проведення рубок лісу, що не суперечить природоохоронним заходам. Нині інтенсивність рубок лісу в країні відносно невисока. В розрахунку на 1га вкритої лісом площі в середньому вирубується 1,56 м3 деревини, а її щорічний приріст дорівнює 4 м3. Це означає, що в лісах державного лісового фонду відбувається інтенсивний процес нагромадження деревинної маси, приблизно 15,5 млн. м3 (без урахування рубок лісу) щорічно, яку, враховуючи гостру потребу в деревині, можна використати також у господарських цілях.

     Дуже  гостро стоїть проблема забезпечення країни картоном і папером. Свої потреби  в цій продукції країна забезпечує за рахунок своїх ресурсів тільки на 20-40%. Сировиною для целюлозно-паперового комбінату, який буде розміщено у північно-західному регіоні, може слугувати деревина від рубок, догляду та перерозподілу лісоматеріалів у сфері споживання. Водночас треба збільшити обсяги плантаційного лісовирощування безпосередньо при целюлозно-паперових комбінатах.

     Продовольчі ресурси України достатні не тільки для повного задоволення потреб населення, а й для поставки за її межі.

     Економіка України забезпечується продукцією власного виробництва на 82%. Практично  повністю за цей рахунок покриваються потреби у вугіллі, електроенергії, продуктах коксохімії, продукції м'ясо-молочної, комбікормової промисловості, у хлібобулочних і макаронних виробах. За межі України вивозиться понад 16% суспільного продукту, в тому числі понад 40% чорних металів і металевих виробів, окремих видів енергетичного, підйомно-транспортного, нафтового, хімічного й ковальського пресового устаткування, автомобілів, тракторів, трансформаторів, екскаваторів, тепловозів, шин, автобусів, сільськогосподарської техніки й цукру.[21, с. 36]

     Існують усі передумови для становлення України як процвітаючої незалежної держави. До них можна передусім віднести:

     1. Наявність промислових, сировинних  і водних ресурсів, чорноземів, що  дає змогу повністю забезпечити  населення продуктами харчування.

     2. Потенційну здатність кадрів до висококваліфікованої і наукоємної праці, яка може бути реалізована у короткий час за рахунок активізації сильніших ринкових стимулів до праці.

     3. Вигідне географічне положення,  вихід до моря, сприятливий клімат, різноманітна й мальовнича природа. 
 
 
 
 
 
 

Висновки  до другого розділу 

     Таким чином, проведений аналіз дає можливість зробити висновок, що Україна має  достатні трудові й природні ресурси, сировинну базу та виробничі потужності, необхідні для її розвитку як незалежної, суверенної держави, інтеграції у світову співдружність.

   Отже, підводячи підсумки до другого розділу  ми можемо сказати, що система міжнародних економічних відносин формується на основі інтернаціоналізації продуктивних сил, яка у свою чергу виростає із міжнародного поділу праці (МПП). Суть міжнародного (як і будь-якого) поділу праці полягає у єдності двох процесів - розчленування й об'єднання виробництва, відособлення і спеціалізації різних видів трудової діяльності, в їх взаємодії, взаємодоповненні. Міжнародний поділ праці здійснюється з метою підвищення ефективності виробництва, економії затрат суспільної праці, раціонального розміщення продуктивних сил.

     На  шляху формування інтернаціонального виробництва на грунті міжнародної  спеціалізації та кооперування зроблені лише перші кроки, які виявилися передусім у створенні на території України кількох сотень спільних з іноземним капіталом підприємств, а також у підписанні поки що незначної кількості контрактів із зарубіжними фірмами на поставку українським підприємствам комплектуючих деталей тощо.

     Для прискорення процесу входження  України у світові господарські структури необхідно брати до уваги такі обставини: по-перше, основними орієнтирами українських виробників мають бути: технологічний фактор, світові норми та ємність ринку, по-друге, характерною рисою сучасного ефективного виробництва є його вибірковість, по-третє, важливою закономірністю інтернаціоналізації сучасних світових продуктивних сил є те, що економічна доцільність створення в окремих країнах багатогалузевої економіки, включаючи підприємства з повним технологічним циклом, поступово відпадає, бо прагнення кожної країни до самозабезпечення всіма товарами вимагає великих затрат, по-четверте, пошук власного місця у світовій господарській структурі вимагає знання специфіки сучасного світового ринку, який також зазнає суттєвих змін: не тільки розширюються його межі, а й зростають потреби, змінюється їхня структура, а також склад тих виробників, які задовольняють основну частку світового попиту на продукцію, по-п'яте, НТР додала до традиційних факторів всесвітнього поділу праці нові об'єктивні стимули, що набувають поступово визначального характеру. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки 

     Отже, МПП — складна, багаторівнева система міжнародної спеціалізації, що постійно розвивається і наповнюється новим змістом на кожному етапі суспільного розвитку. Зворотною стороною цієї спеціалізації є міжнародне кооперування. Поглиблення цих процесів зрештою призводить до зростання суспільної продуктивності праці та економії робочого часу.[16, с. 51]

   Соціально-економічний вплив МПП на розвиток ринкової економіки:

1. У  світовому господарстві зберігається  і навіть поглиблюється розрив  між промислово розвинутими країнами  і країнами і країнами, що розвиваються. На розвинуті країни припадає  близько 25% населення і 80% сукупного національного продукту.

2. Основним  в МПП став внутрішньогалузевий  поділ праці на основі предметної, а особливо по детальної та  технологічної спеціалізації.

3. Внаслідок  нерівномірності соціально-економічного  розвитку продовжуються зміни в розстановці політичних і економічних сил в групі промислово розвинутих країн, насамперед між 3-ма основними центрами - США, Японією і Західною Європою. Це викликає необхідність частої перебудови в системі МПП.

4. Змінилася  участь в МПП колишніх країн  соціалістичного табору. Відбувається переорієнтація їхніх економік та залучення їх до участі у МПП на іншій основі.

5. Постійно  зростає роль ТНК у міжнародному  економічному обміні та МПП.  ТНК контролюють майже половину  світового промислового виробництва  та світової торгівлі.

6. Посилюються  інтеграційні процеси, інтеграціоналізація  господарської діяльності. Відзначається  тенденція до об'єднання зусиль  провідних країн для колективного  регулювання та зменшення наслідків  економічних та валютних потрясінь.  Зростає роль міжнародних організацій - МВФ, МИРР тощо.

7. На  МПП періодично впливають структурні  кризи, дисбаланси в міжнародній  торгівлі.

8. Зростає  об'єктивна необхідність в докорінній  перебудові МПП та МЕВ в  цілому.

     Процес  інтернаціоналізації виробництва  і праці пройшов три стадії або може бути поділений на три великі етапи.

     Економічна  інтеграція - якісно новий етап інтернаціоналізації  господарського життя. Вона передбачає зближення і взаємопереплетіння національних економік, проведення узгодженої державної економічної політики. Інтеграційні тенденції є природним процесом, який випливає із об'єктивних потреб міжнародного поділу праці й науково-технічного прогресу.

     Найсуттєвішою зміною у всесвітньому поділі праці  є перехід від раніше існуючої глобальної моделі поділу праці між промислово розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, до нової моделі. Для попередньої системи характерним було переважання загального поділу праці, тобто поділ праці між сільським господарством та промисловістю, добувною та обробною галузями індустрії. Загальний поділ праці пізніше був доповнений частковим поділом праці між різними галузями обробної промисловості, а також підприємствами всередині галузі, тобто потоварним поділом праці, що базується на предметній спеціалізації.

     Отже, об'єктивна основа сучасної системи міжнародних економічних відносин — глибинні процеси і зміни, що відбуваються у світовому господарстві, матеріальних умовах існування людства.

     На  жаль, демонтаж адміністративно-командної  системи господарювання у більшості  колишніх соціалістичних країнах здійснюється нерідко насильницькими, нецивілізованими методами, що відкидає їх з раніше зайнятих позицій у міжнародному поділі праці. У даний час об'єктивна необхідність динамічної інтеграції країн Східної Європи в нову модель розвитку світового господарства передбачає пошуки ними своєї ніші в системі всесвітнього поділу праці, передусім загальноєвропейського.

В курсовій роботі були виконані наступні завдання:

• розглянуто сутність, функції та форми міжнародного поділу праці;
• визначено соціально-економічний вплив міжнародного поділу праці на розвиток ринкової економіки;
• окреслено інтернаціоналізацію господарського життя та його вплив на економіку України;
• розглянуто проблеми та перспективи розвитку України у контексті міжнародного поділу праці.

Отже поставлена мета роботи була досягнута. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел 

1. Андрийчук В.Г. Для інтеграції в систему світогосподарських відносин // Політика і час. - 2000. - № 4. - С. 25.
2. Антипина О. Диалектика стоимости в постиндустриальном обществе // Мировая зкономика и международные отношєния. - 1998. -№ 5. -С. 48-59.
3. Арзумапян Г, Гончаренко С. Экономическое сотрудничество в Черноморском регионе и интеграция инновационных технологий // Мировая экономика и международные отношения. - 2001. - № 4. - С. 96-100.
4. Бендерский Е. Реалии мирохозяйственньїх процессов и место в них Украинм // Зкономика Украинм. - 2000. - № 1. - С. 30.
5. Білорус О.Т. Глобальні трансформації і стратегії розвитку. - К.: НАН України, 1998. 415-416 с.
6. Болотин Б. Мировая экономика за 100 лет: статистика // Мировая экономика и международные отношения. - 2001. - № 9. - С. 23.
7. Бублай Н.К. «Экономічна теорія» - 2000, С. 49
8. Бендель Е. К. Ротішина К.Р. «Міжнародна економіка». – 2001, С. 412
9. Бещуцький К. Р. « Економіка світу» - 2002, С. 12
10. Буглай В.Б., Лженцев Н.Н. Международные экономические отношения. - М.: Маркетинг, 1998.- 153 с.
11. Булатов Т. Мировая экономика. - М., 2001. 734- 735 с.
12. Бункипа М.К., Семенов В.А. Макроэкономика: Учебное пособие. - М.: Эльф К-пресе, 1995.-242 с.
13. Вісник Національного банку України. - № 7. - 2000. - С. 41.
14. Гнибиденко Н. Проблеми трудовой миграции в Украине и их решение // Економіка України. - 2001. - № 4. - С. 19-22.
15. Григорьевич Н. Трудовме ресурси и их использование в Украине // Информационный бюллетень Государственного Комитета статистики Украины. - 1999. №10-12.-С. 12.
16. Мочерний “Основи економічної теорії” , С. 51
17. І.Ф. Родіонова, І.С. Кравченко “ Основи економіки” ІІ кн, С. 35
18. Осови економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко, Л.О.Каніщенко та ін.; за ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк. – Знання, 1997, С. 58-59.
19. Ростов Є.В. Економіка країн світу: Довідник. – К.: Картографія, 1998, С. 21-27.
20. Світова економіка: Підручник/А.С.Філіпенко, О.І.Рогач, О.І.Шнирков та ін. – К.:Либідь, 2000, С. 61.
21. Спиридонов И.А. Мировая экономика: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 2001, С. 36.
22. Журнал «Економічний часопис ХХІ», № 12, С. 7.
23. Міжнародний журнал «Економічна теорія», № 8, С. 18
24. Politekonom. Международный журнал по экономической теории и практике, 2000, № 1(14), с.7.
25. Канів О. Державна власність в економічній системі суспільства: деякі теоретичні аспекти. // Економіка України. – 1996. – №2. – С 33-42.
26. Тимошенко Ю. Перспективи трансформації власності в Україні // Економіка України. – № 10. – 2003. – С. 17-24.
27. Тимошенко Ю.В. Регіональні та галузеві особливості трансформації відносин власності в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. – 2004. – №5. – С. 8-15.
28. " Урядовий кур'єр". - 2000. - 27 червня. - № 115.
29. Чечетов М. Жадан І. Соціально-економічний аспект трансформації відносин власності в Україні // Економіка України. – № 10. – 2004. – С. 4-17.
30. Чечетов М. Трансформація відносин власності в Україні (правовий аспект) // Економіка України. – № 9. – 2004. – С. 4-14.