Експортній потенціал підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Апреля 2012 в 17:19, реферат

Краткое описание

.1 Зовнішньоекономічна діяльність підприємства як фактор підвищення його конкурентоспроможності



Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Cуб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є: фізичні та юридичні особи, об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:

1) Принципом суверенітету народ України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:

Содержимое работы - 1 файл

1ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КРИЗИ.docx

— 208.60 Кб (Скачать файл)

 Сприятлива кон’юнктура на світових ринках на металопродукцію впродовж останніх років, включаючи 2005-й, стимулювала нарощування обсягів експорту, навіть незважаючи на труднощі, пов’язані з відсутністю в України статусу країни з ринковою економікою. Особливо успішним був 2004 рік, коли світові ціни на металопрокат у середньому зросли на 60—70%. Виручка від реалізації продукції 16 провідних металургійних підприємств України досягала 64 млрд. грн. (на 61,8% більше, ніж 2003 року), а експортна виручка становила 34,7 млрд. грн. Рентабельність виросла в середньому з 16,4 до 17,2%.

 

Проте переважання  пропозиції над попитом через  появу нових потужних продавців  негативно вплинуло на кон’юнктуру  світових ринків металопродукції. Так, Китай із імпортера металопродукції, у тому числі української, перетворився на експортера металу, який дешевший за собівартістю, ніж український. Він  збільшив випуск металу майже на третину  і в такий спосіб скоротив імпорт сталі, що позбавило українських  металургів присутності на китайському  ринку. Експорт дешевої китайської сталі на світові ринки призвів  до обвального падіння цін на металопродукцію  — за перший квартал 2005 року на 25—35%. Скорочення попиту на метал з України, різке падіння світових цін змусило  металургів зменшити темпи приросту обсягів експорту, проте 2005 року зберігалася  тенденція зростання валютної виручки. 
2.2 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «Євраз – ДМЗ ім. Петровського»

 

ПАТ «Євраз – Дніпропетровський  металургійний завод ім. Петровського»  є експортоорієнтованим підприємством, що постачає на зовнішній ринок більше 80% від всіє виробленої продукції. Необхідно відмітити, що цiлий ряд виробiв продукцiї підприємства є унікальним i не має аналогiв в вiтчизнянiй та закордоннiй практицi. Це, в першу чергу, рейки всiх типів та розмірів. Також завод є головним постачальником для пiдприємств СНД прокату для автомобiльної промисловостi, трамвайних рейок, профiлiв перiодичних для лемехiв, профiлiв для вагонобудування та iн.

Основними ринками збуту та основними клiєнтами на зовнiшньому ринку є:

  • споживачі рядового фасонного прокату та кранових рейок  (країни СНД, Балтiї, представники Євросоюзу: Польща, Румунiя, Болгарiя);
  • споживачі сортового прокату (товарного квадрату) (Азія та Африка);
  • рядового фасонного прокату  (Азія).

На внутрішній ринок здійснювалися поставки таких видів продукції: чавун, трубна заготовка, кранові рейки, сортовий, фасонний прокат, лист, леміш, обід , вісь, шахтна стійка.

Найбiльш впливовими конкурентами з основної продукцiї є:

  • ВАТ «Металургiйний комбiнат «Азовсталь» (швелери, балки, шахтний профiль СВП);
  • ВАТ «Алчевський металургiйний комбiнат» (швелери, кутики, шахтний профiль СВП);
  • ВАТ «Днiпродзержинський металургiйний комбiнат iм. Дзержинського» (квадратна та трубна заготiвка, кутики);
  • ВАТ «Макiївський металургiйний комбiнат» (фасонний прокат);
  • Новокузнецький металургiйний завод (бронефутировка для вугле- та рудорозмольних млинiв).

 

Сировинною  базою для виробництва є Україна. До основних видів сировини та матерiалiв, якi займають бiльш нiж 10% вiд загального обсягу постачання, вiдносяться :

- агломерат залiзорудний - постачальники: ВАТ «Марiупольський металургiйний комбiнат iм. Iллiча», ВАТ «Пiвденний гiрничо-збагачувальний комбинат» м. Крiвий Рiг;

- залiзоруднi катуни виробництва «ПiвдГЗК» - постачальники: ТОВ «Метiнвест Холдинг»

- кокс - постачальники:ВАТ «Днiпрококс», ВАТ «Баглiйкокс», ВАТ»Днiпродзержинський коксо-хiмiчний завод».

Єдиний  імпортний ресурс, який використовую підприємство – це природній газ. Проаналізуємо витрати підприємства на закупівлю природного газу протягом 2005-2010 рр. Природній газ використовується для виробництва чавуну.

 У  таблицях 2.12-2.13 наведені витрати  на газ у докризовий та кризовий періоди відповідно.

 

Таблиця 2.12 – Витрати газу у докризовий період (2005-2007 рр.)

 

Середні витрати газу на

1 т чавуну, м3

Обсяги виробництва чавуну, тис. тонн/рік

Витрати газу за рік, тис. м3

2005

2006

2007

2005

2006

2007

220

1495,5

1467,3

1574,5

328900,0

322806,0

34639,0


 

Таблиця 2.13 – Витрати газу у кризовий період (2008-2010 рр.)

 

Середні витрати газу на

1 т чавуну, м3

Обсяги виробництва чавуну, тис. тонн

Витрати газу за рік, тис. м3

2008

2009

2010

2008

2009

2010

220

1167,2

963,2

920,3

256784,0

211904,0

202466,0


 

Як бачимо із табл. 2.12-2.13 збільшення обсягів виробництва  чавуну призводить до значного збільшення витрат газу, що в умовах постійного зростання ціни на нього унеможливлює отримання підприємством прибутків, оскільки собівартість продукції невпинно зростає.

Відповідно  до постанови Кабінету Міністрів  України від 27.12.2001 N 1729 потреби в природному газі промислових підприємств та інших суб'єктів господарської діяльності задовольняються з ресурсів газу: НАК «Нафтогаз України», отриманих за зовнішньоекономічними контрактами та договорами купівлі-продажу; газовидобувних підприємств, не підпорядкованих Компанії; інших постачальників газу, які закуповують газ за зовнішньоекономічними контрактами.

З метою відшкодування витрат НАК «Нафтогаз України», пов'язаних з реалізацією природного газу промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, та забезпечення в повному обсязі розрахунків за газ, закуплений за зовнішньоекономічними контрактами, НКРЕ постановою за погодженням з Міністерством економіки України щорічно встановлює граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів споживачів без урахування тарифів на транспортування та постачання природного газу і ПДВ.

У таблиці 2.14 наведені граничні ціни на газ за період з 2005 по 2010 рр.

 

Таблиця 2.14 – Граничні ціни на газ у 2005-2010 рр., грн/тис. м3

 

Рік

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Ціна

344,0

422,1

720,0

934,7

1899,3

1899,3

У % до попереднього року

115,3

122,7

170,6

129,8

203,2

100


 

Отже  за даними табл. 2.14 можемо бачити якими  стрімкими темпами зростали ціни на газ протягом 2005-2010 рр. Свого пікового значення ціни на газ досягли у 2009 році і такий же тариф залишився  і в 2010 році також, оскільки було досягнуто  домовленості із російською стороною про стабілізацію цін на природній  газ для підтримки вітчизняної  металургії.

Таким чином  розрахуємо загальні витрати підприємства на імпорт газу (див. табл. 2.15)

 

Таблиця 2.15 – Загальні витрати підприємства на імпорт газу, тис. грн.

 

Рік

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Витрати на газ, тис. грн

113141,6

136256,4

249400,8

240016,0

402469,3

384543,7

У % до попереднього року

111,7

120,4

183,0

96,2

167,7

95,5

Питома вага у собівартості продукції, %

17,4

15,0

12,7

6,7

6,9

4,8


 

Як бачимо з таблиці 2.15 питома вага витрат газу на виробництво продукції у загальній  собівартості продукції поступово  знижується, але такі зміни були викликані в основному зменшенням обсягів виробництва та подорожчанням  іншої сировини, зокрема коксу.

Найважливішим показником зовнішньоекономічної діяльності підприємства є його експортна діяльність. ПАТ «Євраз – ДМЗ ім. Петровського експортує свою продукцію у багато країн світу. У Таблиці 2.16 наведена географічна структура експорту продукції заводу.

Аналізуючи  дані табл. 2.16 можна сказати, що найбільшим ринком збуту для ПАТ «Євраз – ДМЗ ім. Петровського» є Росія та Турція. Важливим торгівельним партнеро також є Іорданія. Найменші обсяги реалізації припадають на країни Європейського Союзу, що зумовлено недостатнім рівнем якості виробленої продукції, а також тим, що китайська металопродукція на європейських ринках зараз користується набагато більшим попитом ніж українська.

Також необхідно  відзначити, що у 2008 році, коли українська металургійна галузь була на піку процвітання, спостерігаються збільшення обсягів  реалізації продукції заводу за всіма  напрямами, а в 2009 році відмічається значний обвал. В першу чергу це було спровоковано значним здешевленням продукції заводу на світових ринках та скороченням попиту на неї.

 

Таблиця 2.16 – Географічна структура експорту підприємства

 

Регіон світу

Країна

2007

2008

2009

2010

Виручка від реалізації, тис. грн

СНД

Вірменія

2 246

4 352

-

3 308

Азербайджан

1 849

4 156

9 776

9 287

Білорусія

20 935

16 624

4 149

5 104

Грузія

15 488

10 148

3 256

5 079

Казахстан

10 233

5 596

4 912

5 551

Молдова

3 658

8 816

1 545

3 554

Росія

800 654

1 782 456

719 904

892 681

Узбекистан

860

1 932

3 800

3 268

Болгарія

2 310

4 052

1 845

3 487

Європа

Естонія

-

7 372

-

2 654

Італія

24 566

62 957

26 553

30 536

Латвія

-

27 500

11 296

7 455

Литва

28 941

16 512

-

-

Польща

852

1 180

2 412

796

Румунія

3 128

4 480

1 780

2 029

Словакія

1234

3 495

-

-

Швейцарія

-

-

115 649

-

Туреччина

884 561

1 043 834

415 363

299 061

Африка

Єгипет

110 230

-

220 444

600 657

Азія

Іорданія

139 997

221 772

144 855

480 912

Іран

1 369

3 428

4 496

5 170

Сирія

24 563

30 779

544 501

729 631

Всього

2 077 674

3 261 441

2 236 536

  3 090 221

Питома вага у загальній виручці  від реалізації, %

68,1

85,2

78,3

84,1


 

 

ПАТ «Євраз – ДМЗ ім. Петровського відзначається  високою ескпортоорієнтованістю у  своїй діяльності, що робить його залежним від коливань конюктури зарубіжних ринків.

Реалізація  продукції споживачам здійснюється заводом на умовах поставки DAF. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS в редакції 2000 року це означає, що завод виконав поставку, коли він надав товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту на прибулому транспортному засобі в розпорядження покупця в названому пункті чи місці на кордоні до надходження товару на митний кордон суміжної країни зазначеної в умові DAF поставки. Під терміном «кордон» розуміється будь-який кордон, включаючи кордон країни експорту. Тому, дуже важливо точне визначення границі шляхом указівки на конкретний пункт або місце в умовах DAF поставки.

Оскільки  поставки DAF використовуються лише для сухопутного транспорту, то це робить завод залежним від тарифів на перевезення «Укрзалізниці».

У таблиці 2.17 наведена товарна структура експорту ПАТ «ЄВРАЗ – ДМЗ ім. Петровського»

 

Таблиця 2.17 – Товарна структура експорту підприємства

 

2.3. Вплив світової фінансової  кризи на фінансовий стан підприємства

 

Формування  експортного потенціалу підприємства вимагає детального аналізу як його виробничо-збутового потенціалу, так  і загальних умов, в яких формується цей потенціал.  Найяскравішим  відображенням результатів діяльності підприємства постає його фінансовий стан. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності, але існує і зворотній зв'язок, адже  брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже і у виробничому процесі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.1 – Основні показники фінансового  стану підприємства в докризовий період (2005-2007 рр.)

 

Показник

Нормативне значення

Фактичне значення

Характеристика показника

2005

2006

2007

1. Оцінка майнового стану

1.1  Сума господарських коштів, тис.  грн

Зростання –нарощування майнового потенціалу підприємства.

1809960

3313183

3507305

Узагальнена вартісна оцінка активів, що перебувають на балансі підприємства.

1.2 Коефіцієнт зносу основних засобів (ОЗ)

-

0,62

0,74

0,75

Частка зношених ОЗ у загальній їх вартості.

2. Оцінка ліквідності та платоспроможності

2.1 Власний капітал, тис. грн

Має зростати

-53043

361361

604088

Частина власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів

2.2 Коефіцієнт покриття загальний

>1

0,68

0,83

1,17

Співвідношення оборотних активів і поточних зобов'язань.

2.3 Коефіцієнт швидкої ліквідності

>1

0,58

0,73

1,00

Частина короткострокових зобов'язань, яку можна погасити негайно за рахунок грошових коштів та очікуваних фінансових надходжень.

2.4 Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності)

>0,2

0,01

0,03

0,05

Частина короткострокових зобов'язань, яку можна погасити негайно за рахунок грошових коштів.

3. Оцінка фінансової стійкості та стабільності

3.1 Коефіцієнт автономії

>0,5

-0,03

0,11

0,17

Залежність підприємства від зовнішніх  джерел фінансування.

Информация о работе Експортній потенціал підприємства