Експортній потенціал підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Апреля 2012 в 17:19, реферат

Краткое описание

.1 Зовнішньоекономічна діяльність підприємства як фактор підвищення його конкурентоспроможності



Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Cуб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є: фізичні та юридичні особи, об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:

1) Принципом суверенітету народ України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:

Содержимое работы - 1 файл

1ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КРИЗИ.docx

— 208.60 Кб (Скачать файл)

Так, Господарський  кодекс України встановив вичерпний  перелік методів держрегулювання  цін. Ця норма відповідає Конституції. Однак відповідно до Закону «Про ціни і ціноутворення» Кабмін має право встановлювати «інші методи регулювання цін і тарифів», тобто не передбачені законом. У підсумку повноваження уряду у відповідній сфері розмиті. http://www.ukrrudprom.ua/digest/dkv010905.html

Таким чином  зазначені вище особливості вітчизняної  металургії можна назвати вихідними  даними її подальшого розвитку, які  в тій чи іншій мірі визначили  масштабність впливу глобальної фінансової кризи на галузь, зокрема на її експортну  діяльність.

Початком  серйозної кризи в металургійній галузі України став жовтень 2008 року, коли через падіння попиту і цін на українську металопродукцію на металургійних підприємствах були зупинені 15 доменних печей (8 – на капітальні ремонти та 7 печей – через відсутність реалізації продукції).

Необхідно зазначити, що подіям 2008 року  передували деякі насторожуючі тенденції, які  на той час не були прийняті до уваги. До них належить насамперед невиправдано висока динаміка зростання індексу цін на металургійну продукцію у попередні роки. Під впливом нестабільного курсу гривні збільшилося від’ємне сальдо зовнішньоекономічного торговельного балансу. Вже простежувалася вибіркова стагнація випуску продукції у певних товарних групах, орієнтованих на внутрішнього споживача (насамперед будівельного сортаменту). Швидкими темпами зростала дебіторська заборгованість на металургійних підприємствах, що було відображенням проблем із кредитуванням у наших споживачів. Однак на ці тривожні дзвіночки відреагували не одразу. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2009_25/kirichok.htm]

  Необхідно відмітити, що ринок чорних металів характеризується нестабільністю попиту і цін та високою чутливістю до загальноекономічних циклів. До того ж галузь характеризується значною капіталоємністю і високим рівнем постійних витрат, що знижує фінансову гнучкість компаній і збільшує їх чутливість до кризових явищ.

На хвилі  сировинного бума, який тривав до ІІ півріччя 2008 року, обсяги виробництва та реалізації чорних металів стабільно росли, що забезпечувало стійкий ріст промислового виробництва і ВВП Ураїни. Постійний ріст виробничих і фінансових показників вітчизняних металургів протягом останніх років складав уявлення відносного благополуччя галузі. Однак, економічна криза, що призвела до різкого спаду обсягів виробництва металопродукції восени 2008 року, виявила всі ті проблеми, які накопичились у галузі ще з радянських часів.

Оскільки  вітчизняна металургія є орієнтованою переважно на зовнішні ринки (біля 80% продукції реалізується на експорт), то цей факт робить її чутливою до кон’юнктури світових ринків чорних металів, а також до вживання різних дискримінаційних заходів по відношенню до українського експорту в країнах світу. До того ж майже половина українського експорту належить до напівфабрикатів, які є найбільш чутливими до коливань попиту і цін. А в умовах, коли спостерігається дуже повільне впровадження енергозберігаючих технологій, зниження собівартості продукції та підвищення її конкурентоспроможності є неможливим. [Н.М Грущинська]

Отже, основними відмінними особливостями металургії України, що визначають її уразливість в умовах кризи є:

  • майже повна експортна орієнтованість;
  • висока ціна енергоносіїв і перспектива їх подальшого підвищення;
  • суттєве запізнення програм модернізації виробництва у порівнянні з рівнем передуючих економік.

Українська  металургійна галузь, яка до 2008 року вважалася процвітаючою, дуже сильно була дестабілізована світовою фінансовою кризою через такі фактори:

  • безпрецедентний обвал попиту і цін на металопродукцію на світових ринках;
  • посилення конкуренції на зовнішньому ринку з боку Китаю і Росії та інших країн;
  • зниження внутрішнього попиту України через скорочення будівництва в країні та неплатоспроможність основних споживачів;
  • різке зростання цін на сировину і енергоносії;
  • постійне підвищення залізничних тарифів і вартості послуг з перевезення;
  • технологічна відсталість виробництва продукції;
  • коливання валютних курсів на українському фінансовому ринку, адміністративна ревальвація гривні, проблеми з поверненням ПДВ. [аналіз]

Ще одним  важливим фактором погіршення негативних тенденцій в металургії є відмінність інтересів власників металургійного бізнесу та потреб самих підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Власники в першу чергу зацікавлені в отриманні високих прибутків та оптимізації їх оподаткування через офшорні схеми. І лише по-друге, в стратегічному розвитку підприємств та експортоорієнтованої галузі країни, що є значною перепоною на шляху до розвитку експортного потенціалу згаданих підприємств.

Також необхідно  відмітити, що в Україні відсутня цілісна система підтримки експорту, недостатнім є захист інтересів експортерів на зовнішніх ринках, нерозвинений механізм експортного кредитування, зберігаються суттєві проблеми з відшкодуванням ПДВ.

 

2 АНАЛІЗ  ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ (НА ПРИКЛАДІ ПАТ «ЕВРАЗ – ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ ПЕТРОВСЬКОГО»)

 

2.1 Аналіз  виробничо-збутової діяльності підприємства

 

Публічне  акціонерне товариство «Євраз – Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського є одним з провідних підприємств України з виробництва чавуну, сталі і прокату. Підприємство розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 3.

Завод був  заснований наприкiнцi XIX столiття Брянським акцiонерним товариством. В 1887 роцi високоякiсний метал дала перша доменна пiч заводу, з виробництвом до 6000 пудiв чавуну на добу.

Першим  директором заводу став керiвник його будiвництва Олексiй Михайлович Горяїнов. На початку ХХ столiття працiвники заводу приймали активну участь у робiтничому русi, революцiйних подіях, громадянськiй вiйнi. У 1922 роцi заводу присвоєно iм'я Г. Петровського. В роки Великої Вiтчизняної вiйни петровцi захищали Батькiвщину вiд фашистiв. В пiслявоєннi роки завод показав себе передовим пiдприємством чорної металургiї. У 1956 році підприємство під керівництвом І. Коробова вперше в СРСР освоїло застосування природного газу в доменному виробництві та киснево-конвертерний метод виплавки сталі.

За досягнутi високi показники у 1966 роцi завод  нагороджено орденом Ленiна, а  на честь 100-рiччя з дня заснування – орденом Жовтневої революцiї.

У 1987 році почав роботу новий прокатний цех заводу – стан «550»-2, продукції якого присвоєно міжнародний сертифікат якості.

З 1995 року завод є відкритим акціонерним  товариством. З 2007 року металургійне підприємство входить у «Євраз» – одну з найбільших в світі вертикально-інтегрованих металургійних і гірничодобувних компаній з активами в Росії, Україні, Європі, США, Канаді та Південній Африці.

З 1 листопада 2010 року заводу офіційно була присвоєна назва Публічне акціонерне товариство «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського». Цього ж року було прийнято рішення про приєднання до заводу ВАТ «Дніпрококс».

На сьогоднішній день заводу виповнилося 123 роки з дня  заснування. ПАТ «Євраз - ДМЗ iм. Петровського» не має в своєму складi дочiрнiх пiдприємств, фiлiй i представництв.

Органiзацiйно-виробнича  структура товариства складається з таких компонентiв як:

  • адмiнiстративно-управлiнський персонал (АУП);
  • персонал комерцiйної дiяльностi;
  • виробничий персонал;
  • непромисловий персонал.

 До  складу АУП входять: дирекцiя  з правових питань, фiнансова дирекция, дирекцiя з персоналу, дирекцiя  з загальних питань, дирекцiя з реструктуризацiї i розвитку, дирекцiя з безпеки, дирекцiя з постачання, дирекцiя з транспорту, дирекцiя з виробництва, головний iнженер.

До персоналу  комерцiйної дiяльностi вiдноситься  дирекцiя комерцiйна. Непромисловий  персонал складають: комунальне господарство, цех соцiального забезпечення, музей заводу, медико-санiтарна частина, санаторiй-профiлакторiй.

Промисловий персонал подiляється на головне  та допомiжне виробництво. Основне виробництво – це виробництво, до складу якого входять пiдроздiли, пов'язанi з виробництвом основної продукцiї: доменний цех, киснево-конверторний цех, прокатнi цехи №1 i №2.

Допомiжне  виробництво – це виробництво, яке обслуговує дiяльнiсть основного виробництва. В його склад входять: залiзничний цех, цех переробки вiдходiв металургiйного виробництва, автотранспортний цех, цехи головного механiка, цехи головного енергетика, виробничий вiддiл, вiддiл технiчного контролю, технiчне управлiння, центральна заводська лабораторiя, управлiння капiтального будiвництва, проектно-конструкторський вiддiл, вiддiл охорони працi, вiддiл охорони навколишнього середовища, газорятiвна служба, спецiалiзована дiлянка з ремонту i обслуговування холодильного устаткування i вентиляцiї в промислових цехах, вiддiл матерiально-технiчного постачання, вiддiл сировини i палива, вiддiл устаткування, штаб цивiльної оборони, управлiння первинного облiку.

 ПАТ «Євраз - ДМЗ iм. Петровського» – пiдприємство з повним металургiйним циклом. Як вже було зазначено, завод має у своєму складі доменний цех, конвертерний цех та 2 прокатні цехи.

У доменному  цеху розташовані  дві доменні печі загальним обсягом 1733 м3. Проектна потужність цеху – 1795 тис. тонн (у переробний чавун). Щорічно цех виплавляє більше 1,2 млн. тонн високоякісного чавуну. Вперше у світовій практиці на доменних печах ДМЗ ім. Петровського в 1957 році була випробувана і впроваджена технологія доменної плавки з вдуванням в горн печі природного газу, що дозволило істотно підвищити температуру дуття, знизити питомі витрати коксу, підвищити продуктивність доменних печей.

Влітку 2010 року обидві доменні печі були капітально відремонтовані з установкою сучасних бетонних жолобів, які дозволяють скорочувати витрати заліза і коксу на тонну чавуну, приблизно на 10 і 7 кілограмів відповідно, а також значно знижують частку ручної праці.

Киснево-конвертерний цех має у своєму складі три конвертери об'ємом 50 м3. Проектна потужність цеху – 1230 тис. тонн сталі на рік. Обладнання цеху дозволяє проводити обробку металу рідкими синтетичними шлаками і виплавляти до 70 плавок на добу. Цех виробляє більше 70 марок сталі: киплячі, спокійні, напівспокійні, конструкційні та низьколеговані сталі звичайної і підвищеної якості. У конвертерному цеху вперше в СРСР була освоєна виплавка сталі з продувкою металу киснем зверху у ванні конвертера, що дозволило інтенсифікувати процес виробництва високоякісної сталі.

Прокатний цех №1 передставлений блюмінгом  «1050» та станом «800». Виробнича потужність блюмінга «1050» – 1200 тис. тонн прокату на рік. Стан «800» призначений для виробництва кранових, трамвайних і рудникових рейок, балки 22С, швелерів з паралельними полицями, профілів. Виробнича потужність стану «800» – 865 тис. тонн готового прокату на рік. У 2010 році цех освоїв виробництво нового виду прокату – круглої заготовки діаметром 100 мм. [http://dmz-petrovka.dp.ua/index.php?page=history]

У 2010 році підприємством були визначені такі основні напрями його діяльності:

  1. Виробництво чавуну, сталі та феросплавів.
  2. Оптова торгівля чорними та кольоровими металами.
  3. Виробництво коксу.

ПАТ «Євраз - ДМЗ iм. Петровського» належить до категорiї заводiв середньої потужностi, що дозволяє оперативно виконувати замовлення широкого сортаменту. Пiдприємство виробляє та пропонує до реалiзацiї наступну продукцiю:

  • чавун переробний та ливарний;
  • сталь різних видів;
  • сортовий та фасонний прокат;
  • рейки крановi, рудничнi та трамвайнi;
  • швелери;
  • кутики;
  • заготовка кругла та квадратна;
  • спецпрофiлi для автомобiльної промисловостi;
  • спецпрофiлi для сiльського господарства;
  • спецпрофiлi для вугольної промисловостi та iншi види товарної продукцiї.

Для аналізу господарської діяльності підприємства та впливу світової фінансової кризи на неї в першу чергу розглянемо обсяги виробництва та реалізації основної продукції, а також економічний результат від виробничо-збутової діяльності заводу за період з 2005 по 2010 рік.

У таблицях 2.1 та 2.2 наведені обсяги виробництва основних видів продукції заводу в докризовий та кризовий періоди відповідно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1 – Обсяги виробництва  основних видів продукції заводу в докризовий період (2005-2007 рр.)

 

               Рік

 

 

 

 

 

 

Продукція

2005

2006

2007

Обсяг виробництва,

тис. тонн

Відхилення до попереднього року

Обсяг виробництва,

тис. тонн

Відхилення до попереднього року

Обсяг виробництва,

 тис. тонн

Відхилення до попереднього року

тис. тонн

%

тис. тонн

%

тис. тонн

%

Чавун:

1495,5

347,2

130,2

1467,3

-28,2

98,1

1574,5

107,2

107,3

 - чавун товарний

214,3

83,3

163,6

144,5

-69,8

67,4

210,1

65,6

145,4

Сталь

1245,9

225,8

122,1

1328,3

82,4

106,6

1351,6

23,3

101,8

Прокат:

1105,4

198,9

121,9

1174,0

68,6

106,2

1219,9

45,9

103,9

- заготовка квадратна

714,3

160,1

128,9

863,5

149,2

120,9

929,2

65,7

107,6

- рейки

20,9

1,0

105,0

18,3

-2,6

87,6

23,7

5,4

129,5

- швелери

232,9

3,8

101,7

206,7

-26,2

88,8

232,4

25,7

112,4

- кутики

18,9

1,6

109,2

22,3

3,4

118,0

31,9

9,6

143,0

Всього

3846,8

771,9

125,1

3966,6

119,8

105,8

4146,0

179,4

101,9

Информация о работе Експортній потенціал підприємства