Економіст-бухгалтер:професія сучасна і майбутня

ПРАВИЛА І  ПОСТУЛАТИ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ

Постулат (лат. postulatum - вимога) - вихідне положення, припущення, що приймається без доказів. Очевидність постулату не може піддаватись  сумніву, і він буде вважатись  істинним до тих пір, поки не буде доведено протилежне.

Постулати бухгалтерського  обліку доповнюються правилами. Правило -положення, в якому відображена  закономірність, постійне співвідношення будь-яких явищ.

Постулати бухгалтерського  обліку визначають загальнометодологічні  концепції обліку - принципи. Слово  принцип (від лат. рrincipium - початок, основа) - вихідне положення будь-якої теорії, вчення, науки, що визначає всі наступні положення, які випливають з його твердження. На відміну від вихідних положень природничих наук - фізики, хімії, математики, принципи бухгалтерського  обліку розроблюються людьми і можуть не діяти при зміні економічної  ситуації.

Загальне  визнання облікових принципів залежить від того, наскільки вони відповідають трьом критеріям: доречності, об'єктивності і здійсненності.

Принцип доречний, якщо інформація має зміст і принесе  користь споживачам інформації про  певну господарську одиницю.

Принцип об'єктивний, якщо на інформацію не впливають особисті думки чи оцінки тих, хто її готує. Об'єктивність передбачає надійність, перевіреність, відповідність дійсності.

Принцип здійсненний, якщо його реалізація не викликає надмірних  труднощів чи витрат.

Принципи  бухгалтерського обліку вимагають  суттєвого уточнення і саме вони відрізняють одну модель обліку від  іншої та становлять найбільшу складність при узгодженні національної системи  обліку з міжнародною*

Принцип превалювання сутності над формою - десятий принцип  бухгалтерського обліку: перший принцип - автономність підприємства, другий принцип  — безперервність, третій принцип - єдиний грошовий вимірник, четвертий  принцип - історична (фактична) собівартість, п'ятий принцип -обачність, шостий принцип  — нарахування та відповідність  доходів і витрат, сьомий принцип  — періодичність, восьмий принцип  — повне висвітлення, дев'ятий принцип - послідовність.

Крім цих  десяти принципів, які законодавче  передбачені в Україні, існують  ще і інші принципи.

Принципи  бухгалтерського обліку визначають правила ведення обліку, тобто  те, що відноситься до роботи бухгалтера в кожній країні. Вони визначаються нормативними документами, що регулюють  облік.

В Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не зазначено, що саме відноситься до правил ведення обліку. Однак, проаналізувавши  систему бухгалтерського обліку в Україні, основні методологічні  прийоми, основні регулюючи документи, можна сказати, що правила ведення  бухгалтерського обліку в нашій  країні полягають у наступному:

1. Підприємства, організації зобов'язані вести  бухгалтерський облік майна, зобов'язань  і господарських операцій (фактів  господарського життя) шляхом  подвійного запису на взаємопов'язаних  рахунках бухгалтерського обліку, які включаються до робочого  Плану рахунків, що формується "в  обліковій політиці підприємства  на підставі єдиного Плану  рахунків.

2. Бухгалтерський  облік майна, зобов'язань і  господарських операцій (фактів  господарського життя) ведеться  у національній валюті України  - в гривнях. Документування майна,  зобов'язань та інших фактів  господарського життя, ведення  регістрів бухгалтерського обліку  і звітності здійснюється українською  мовою. 

3. Для ведення  бухгалтерського обліку в організації  формується облікова політика, що  передбачає майнову відокремленість  і безперервність діяльності  організації, послідовність застосування  облікової політики.

4. Підставою  для запису в облікові регістри  визнаються дані первинних облікових  документів, що фіксують господарські  операції. Вони повинні складатися  в момент здійснення господарських  операції або безпосередньо після  її закінчення і містити обов'язкові  реквізити. 

5, Майно,  зобов'язання і господарські операції  для відображення в бухгалтерському  обліку і звітності підлягають  оцінці в грошовому вимірнику  (в гривнях) шляхом сумування  фактично проведених витрат. Допускається  застосування й інших видів  оцінок у відповідності з діючим  законодавством.

Проведення  інвентаризації майна і фінансових зобов'язань та відображення її результатів  в бухгалтерському обліку є обов'язковим.

Постулати, принципи і правила визначають основні  етапи облікової процедури, способи  відображення господарських операцій в системі обліку, тобто облікова процедура - це умови реалізації правил ведення бухгалтерського обліку.

До процедур обліку відносяться такі питання, як документування операцій, збір і обробка  документів, способи групування, послідовність  записів у регістри синтетичного та аналітичного обліку, спосіб заповнення Головної книги та звітності. Обліковий  процес - це здійснення облікових робіт  в певній послідовності, за окремими стадіями, які тісно пов'язані  між собою і представляють  єдину систему. Основні стадії облікового процесу - це виявлення, вимірювання  і первинна реєстрація явищ, що обліковуються; обробка первинної інформації і  отримання облікових показників з необхідною деталізацією та групуванням  з одночасною перевіркою правильності цих показників.

БУХГАЛТЕРСЬКА ПРОФЕСІЯ ТА ЇЇ МАЙБУТНЄ

Професія  бухгалтера має великий спадок не тільки тому, що вона є однією з найбільш давніх професій, а, головним чином, в  силу того, що мистецтво запису і співвідношення вперше знайшло втілення в якості інструменту обліку.

Одним з невід'ємних  елементів економіки є розвинута  і ефективно організована бухгалтерська  справа. Бухгалтери відіграють життєво  важливу роль в наданні доказової  і правильної інформації, необхідної для прийняття рішень щодо постачання, найму кадрів і використання ресурсів, від чого залежить ефективність ринкової економіки. Це стосується як внутрішніх бухгалтерів, які обслуговують підприємства шляхом надання інформації для прийняття  управлінських рішень, так і зовнішніх, однією з основних функцій яких є  полегшення функціонування ринку капіталу за рахунок забезпечення достовірності  фінансових звітів підприємств.

Бухгалтерський  облік - це те, що згідно із заданими правилами  робить бухгалтер.

Бухгалтери, природно, бувають різні: погані та хороші, у зв'язку з чим в 1927 р. висловився знаменитий американський  аудитор Р. Монтгомері: "хороший  облік - наслідок роботи хороших бухгалтерів".

Бухгалтерська професія - професія чесних людей. Неоціненний  внесок саме в таку її інтерпретацію  вніс основоположник бухгалтерської науки  Лука Пачолі. Моральна чистота і  бездоганна чесність проникли через  усе його вчення про рахунки і  записи.

В основі рахівництва, як вже зазначалось, лежить процедура  і саме вона зумовлює всю практичну  роботу бухгалтера. Бути бухгалтером-практиком - означає володіти цією процедурою, вміти за її допомогою вирішувати облікові задачі, тобто реєструвати  факти господарського життя, відображати  господарські процеси і керувати ними. Облікова процедура дозволяє замість дійсних об'єктів працювати  з їх символьними зображеннями так  само, як людина замість огляду місцевості вивчає її карту.

Справжній бухгалтер  повинен завжди сумніватися в  даних, які він отримує, і в  інформації, яку представляє. Вивчаючи кожний факт господарського життя, зважуючи його, бухгалтер і користувачі  даними обліку повинні керуватися правилом: more likely than not - більш ймовірне, ніж  ні, прийнятому в США, і при цьому  пам'ятати, що "сумнів, - як писав Дайте, - приносить не менший присмак, ніж  знання".

Як наслідок, набуває актуальності питання розробки теоретичних аспектів бухгалтерського  обліку, які б сприяли задоволенню  потреб соціальне орієнтованого  суспільства. Тому на підприємствах  високорозвинутих країн складалась система працівників з бухгалтерського  обліку, які вирішують проблеми, породжені складністю та великим  обсягом облікової інформації. На сьогодні такі працівники повинні, поряд  із загальним керівництвом економікою підприємства, забезпечувати ефективну  роботу облікової служби, контроль за правильністю ведення бухгалтерського  обліку на підприємстві, організовувати облік відповідно до потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Традиційно, саме головний бухгалтер несе юридичну і моральну відповідальність за законність та ефективність використання фінансових і матеріальних ресурсів підприємства, господарських операцій, що здійснюються. За ним зберігається правило другого  підпису, яке закріплює контрольні функції бухгалтерії. Однак, справжній  престиж професії визначається не формальними  правами, а об'єктивними потребами  суспільства. В умовах ринкових відносин, заснованих на послідовному застосуванні економічних методів управління, підвищуються вимоги до інформаційного забезпечення і підсилюються управлінські аспекти обліку. Бухгалтер сьогодення повинен володіти не тільки новими методами роботи, але й новими уявленнями про ту систему управління, в рамках якої вони повинні застосовуватись.

В останній час попит на бухгалтерські послуги  різко збільшився, але й змінилися  вимоги до їх якості.

В той же час зміна статусу бухгалтера в нових умовах діяльності дає  йому й нову альтернативу. Формування ринку бухгалтерських послуг здійснюється двома шляхами. З одного боку, аудиторська  фірма надає консультативну допомогу з питань обліку, з іншого - гостро постає проблема залучення кваліфікованого  бухгалтера на контрактній або постійній  основі.

В умовах господарської  самостійності підприємств значення бухгалтерської служби та облікової  інформації різко підвищується. Нова система повинна спрямовувати управлінців  на правильний шлях. Наприклад, вона не повинна допустити помилки, що вкладати кошти в обладнання вигідніше, ніж  у програмне забезпечення або  на підготовку кадрів. Адже ця "вигода" буде явною тільки тому, що вартість техніки розподіляється рівномірно за бухгалтерськими рахунками протягом кількох років, а інвестиції в людський капітал негайно знизять поточний рівень рентабельності виробництва.

Ведення бізнесу  в ринкових умовах висуває підвищені  вимоги і до якості інформації, яка  повинна бути пристосована до запитів  користувачів, вирішення їх проблем. Завдання бухгалтера або бухгалтерської служби полягає у формуванні якісної, достовірної і повної інформації про ведення 

господарської діяльності та її результати, її правильне  використання дозволить зробити  оптимальними управлінські та фінансові  рішення. Неточності, помилки, несвоєчасність подання інформації можуть не лише завдати збитків, але й призвести  до банкрутства підприємства. Високий  ступінь залежності від якості бухгалтерської інформації для прийняття управлінських  і фінансових рішень визначає роль бухгалтера в процесі розвитку бізнесу  в будь-якій сфері діяльності будь-якої країні.

Рівень розвитку бухгалтерської справи в різних країнах  неоднаковий. Ситуація в країнах  Східної Європи, де триває процес переходу від планової економіки до ринку, значно відрізняється від стану  в Західній Європі, де ринкова економіка  функціонує протягом десятиліть, а, отже, облікова справа володіє досвідом, накопиченим не одним поколінням бухгалтерів.

Слід зазначити, що в Східній Європі немає нестачі  у кваліфікованих і досвідчених  бухгалтерах. Проблема полягає в -ому, що протягом більшої половини століття, аж до 1989 p., роль бухгалтерів полягала в обслуговуванні системи централізованого планування шляхом виконання інструкцій центральних органів управління щодо підготовки різноманітних бухгалтерських відомостей, статистичних звітів, рахунків різних фондів тощо.

Бухгалтерський  облік є одним з найбільш очевидних "вузьких місць" в системі, яке  може уповільнити розвиток економіки. Тому у всіх європейських країнах  висловлюється загальна думка про  те, що країнам з перехідною економікою, необхідно в короткі строки забезпечити  наявність бухгалтерів, які зможуть  обслуговувати ринкову економіку  і які здатні приймати рішення  на підставі глибокого розуміння  основних економічних принципів.

В Україні  сьогодні престиж бухгалтерської професії на порядок вищий в порівнянні з образом бухгалтера минулих  років. Тоді його діяльність обмежувалась, як правило, обліком витрат, калькуляцією собівартості, контролем за зберіганням соціалістичної власності і визначенням ступеню виконання планових показників. Поняття прибутку, збитку, втраченої користі та багато інших мали переважно абстрактний характер. Зараз ці поняття наповнені реальним змістом і для власників фірм, і для бухгалтерів.

До 90-х років  бухгалтерів називали "державними контролерами". Насправді, праця  бухгалтера не оцінювалась належним чином: це була малопрестижна і низькооплачувана робота. Облікова професія не приваблювала молодих людей. Із усіх економічних  факультетів вузів на обліковому був найнижчий конкурс. Навіть дипломовані  спеціалісти в галузі обліку прагнули уникнути роботи в бухгалтерії.

Вже декілька років в Україні спостерігається  зовсім інша картина. Більшість тих, хто вирішує присвятити себе господарській  діяльності, віддає перевагу не абстрактно-економічній, а бухгалтерській або управлінській  освіті. Бухгалтерська професія суттєво  помолодшала.

Рівень спеціальних  знань та навичок перевіряється  шляхом складання кваліфікаційного іспиту, який проходить в три етапи. Програма і порядок складання  іспиту визначається Комітетом з  питань професійної освіти і затверджується Радою Федерації професійних  бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ).