Економіст-бухгалтер:професія сучасна і майбутня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Економіст-бухгалтер:професія сучасна і майбутня»

План 

Вступ ………………………………………………………………………………………………………………….3

Розвиток  наукової облікової думки ………………………………………………………………….3

Правила і  постулати в бухгалтерському  обліку……………………………………………….15

Бухгалтерська професія та її майбутнє ……………………………………………………………17

Висновок…………………………………………………………………………………………………………. 28

Список використаної літератури………………………………………………………………………29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

З року в  рік у нашій країні ринок праці  поповнюють десятки тисяч молодих  спеціалістів-бухгалтерів. А чи користується попитом бухгалтер на ринку праці, чи в кожного спеціаліста буде можливість працевлаштування? Чи довговічна професія бухгалтера?

Здійснивши  короткий екскурс в історію ми впевнились, що професія бухгалтера одна з найдавніших. Вона пройшла крізь  століття та війни і я впевнена, що доки на землі будуть існувати економічні відносини, доти буде існувати потреба  в такому спеціалісті, як бухгалтер.

В Україні  до.90-х років праця бухгалтера не оцінювалась належним чином: це була малопрестижна і невисокооплачувана робота. Облікова професія не приваблювала молодь. Але за останні роки спостерігається  зовсім інша картина, тому що будь-якій країні з перехідною економікою необхідно  в короткі строки забезпечити  наявність бухгалтерів, які зможуть  забезпечувати ринкову економіку, бухгалтерів, здатних приймати вагомі рішення на підставі глибокого розуміння  основних економічних принципів.

 

РОЗВИТОК  НАУКОВОЇ ОБЛІКОВОЇ ДУМКИ 

Знання історії  обліку важливе для розуміння  його сучасного стану і оцінки можливих напрямків розвитку. Історична  еволюція бухгалтерського обліку розглядається  не заради її самої, а для полегшення розуміння сучасного і оцінки майбутнього.

В літературі виділяють чотири основні періоди  розвитку бухгалтерського обліку: 1-й - з моменту виникнення товарно-грошових відносин до кінця XVIII ст.; 2-й - з кінця XVIII ст. до кінця XIX ст.; 3-й кінець XIX і  початок XX ст.; 4-й - з початку XX ст. і  до наших днів.

Перший період характеризується виникненням різних способів реєстрації фактів в облікових  регістрах (журналах, відомостях та ін.) у вигляді систематичних і  хронологічних записів. Вершиною періоду  становлення бухгалтерського обліку було широке розповсюдження методу подвійного запису.

Другий період припадає на час революційних перетворень  в галузі - виробництва, розвитку різних форм товарних відносин та збільшення обсягів торговельних, фінансових та інших операцій не тільки в окремих  країнах, але й в усьому світі. Протягом цього періоду видається  досить велика кількість праць з  обліку, виникають різні теорії: юридична - у Франції матеріалістична (економічна) - в Італії, камеральна - в Німеччині тощо. Історичне  значення цього періоду полягає  в тому, що саме тоді було визначено  основні напрямки науки "рахівництво", за якими відбувся подальший розвиток.

Третій період - становлення бухгалтерського обліку (рахівництва) як галузі наукових знань. Протягом цього періоду зусилля  більшості авторів були направлені виключно на те, щоб встановити теоретичні основи бухгалтерського обліку, визначити  область тих явищ, вивчення яких складає 

об'єкт даної  науки. Було сформульовано ряд визначень  бухгалтерського обліку і його цілей.

Четвертий період поділяють на дві основні стадії.

Перша стадія охоплює період до середини XX ст. і  характеризується розробкою базових  принципів об'єктивної оцінки майново-правового  стану самостійно господарюючого суб'єкта, галузеві, напрямком у побудові системи  бухгалтерського обліку, розширенням  державної регламентації національних систем бухгалтерського обліку та звітності.

Друга стадія - розпочалась з середини XX ст. і  триває, до наших днів -характеризується розробкою принципів оцінки майново-правового  стану господарюючих суб'єктів  в умовах зовнішнього ринкового  середовища і у зв'язку з прийняттям ефективних господарських рішень для  отримання майбутньої економічної  вигоди.

Історичні пам'ятки залишили нам відомості, які дозволяють говорити про наявність та характер господарського обліку в різних країнах  Стародавнього світу. Розвиток товарно-грошових відносин породжує подвійний запис  як відображення вибуття одного продукту і появу іншого.

Облік Стародавнього  світу — облік фактів — в  цілому був статичним. В його основу було покладено інвентаризацію і  пряму реєстрацію майна. Пряма реєстрація означала вказівки на певний об'єкт. Непряма  реєстрація з'явилась пізніше і  полягала в тому, що обліковий працівник  замість певного облікового об'єкту фіксував дані з так званих первинних документів. З цього часу облікові відомості та фактичний стан справ перестають бути адекватними.

Характерною рисою обліку елліністичного періоду  було прагнення все обліковувати і нічого не пропускати. Це стало  передумовою суворої регламентації  обліку. В Греції вперше з'явились  такі поняття, як матеріальна відповідальність та інвентаризація. Виникли перші  принципи класифікації рахунків: матеріальні, особові та фінансові.

У Давньому Римі завершився розвиток стародавнього  бухгалтерського обліку. Римська  облікова система опосередковано увібрала в себе практично все найкраще, всі переваги та позитивні риси грецької і східної бухгалтерії, до того ж  зробила це розумно, відповідно до власних  умов господарювання і власних інтересів. З'явились такі регістри, як прибутково-видаткова  книга і книга рахунків клієнта. Обидві книги вела бухгалтерія банку. Прибуткововидаткова книга була універсальною. Вона застосовувалась  як в торгівлі, так і в домашньому господарстві.

Виникнення  книг, термінів, які застосовуються в сучасному бухгалтерському  обліку (депозит, акцепт, сума, конкуренція, дебітор, кредитор тощо) - це те, що отримала сучасна бухгалтерія завдяки  цій країні.

Нікому невідомо, хто був винахідником бухгалтерського  обліку. Можна лише стверджувати, що система подвійного запису поступово  почала з'являтись в 13-14 ст. в деяких торгових центрах Північної Італії.

Відомий в  світі вчений А.Ч. Літтлтон описав передумови розвитку системи подвійного запису, а також виділив історичні  передумови, які, на думку вченого, призвели до виникнення подвійного запису в  італійських містах-державах.

А.Ч. Літтлтон зазначає, що кожна з названих ним  передумов існувала окремо в різних місцях і в різний час, але одночасно  вони жодного разу не спостерігались. Поєднання цих передумов відбулось, коли Хрестові походи призвели до масового переміщення людей через держави  Північної Італії (тоді ще не єдиної), яка відігравала роль центру торгівлі між Європою та Близьким Сходом.

Саме з  епохою Відродження пов'язується виникнення терміну "бухгалтер" (звідси і "бухгалтерія"). Першою посадовою особою, яка отримала звання бухгалтера, був Христофор Штехер, діловод Інсбрукської облікової палати. В Женевському державному музеї зберігається Указ імператора Максиміліана І від 13 лютого 1498 р.

В XV ст. бухгалтерський облік як сформована система обліку в окремих купецьких підприємствах  набула літературного оформлення. Першим літературним твором з бухгалтерії  стала праця, написана в Неаполі  в 1458 р. Венедиктом Котрулі "Про торгівлю і досконалого купця", хоча надрукована  вона була лише в 1573 р. Робота була присвячена організації і техніці ведення  торгівлі. Бухгалтерський облік розглядався  в ній як один з інструментів управління одиничним підприємством і тому автор присвятив йому спеціальну частину.

Однак вперше систематизацію обліку провів францисканський  монах Лука Пачолі. Це математик  зі світовим ім'ям, людина універсальних  знань, учень Пьєра делла Франческа  і Леона Батіста Альберті, друг і вчитель Леонардо да Вінчі.

Його слава  ґрунтується на відомому XI "Трактаті про рахунки і записи", який увійшов до складу фундаментальної  праці - "Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції і відношення". Він був надрукований на чотири роки раніше книг Аристотеля і на вісімнадцять років - книг Платона. Трактат був  перекладений багатьма мовами, і за ступенем впливу на розвиток обліку з  ним не може зрівнятись жодна праця. Історики відмічають п'ять найголовніших  моментів, які Лука вніс до справи розвитку бухгалтерського обліку.

1. Теоретичне  обґрунтування подвійного запису. Л. Пачолі був першим, хто спробував  пояснити поняття дебет і кредит, хоча сам їх не вживав. Він  створив персоналістичну модель  обліку і тим самим заклав  основи для його юридичного  тлумачення, яке пізніше знайшло  своє відображення у відомих  працях Е. Дегранжа і Дж. Чербоні.  Видатний французький бухгалтер  П. Гарньє назве свою книгу  "Облік - алгебра права", в  якій принцип подвійного запису  пояснить виходячи з причинно-наслідкових  зв'язків (кредит - причина, дебет  - наслідок). Персоналістична модель  виявилась настільки вдалою, що  нею зацікавились і використовували  у своїх геніальних працях  К. Маркс і Ф. Енгельс при  поясненні подвійного запису.

2. Персоналістична  модель призводила до неможливості  самостійного розгляду таких  абстрактних бухгалтерських категорій,  як дебет і кредит, що призвело  до створення умов для виділення  бухгалтерського обліку в окрему  науку, 

1. Лука Пачолі  розглядав бухгалтерський облік  як самостійний метод, що базується  на застосуванні подвійного запису  і використовується для відображення  господарських процесів, які відбуваються  на окремому підприємстві та  за його межами. Таке тлумачення  відрізнялось від праці В. Котрулі,  який вважав, що об'єктом бухгалтерського  обліку є окреме підприємство.

4. Подвійний  запис на рахунках трактується  як система (план) обліку, що не  може бути постійною і залежить  від мети, яку переслідує адміністрація. 

5. Вперше  ввів в бухгалтерський облік  моделювання, що базувалось на  комбінаториці Л. Пачолі. Це дало  можливість побудувати загальну  модель, в межах якої будь-який  обліковий факт пояснюється як  окремий випадок. 

Вчений першим зібрав і систематизував окремі відомості  про прийоми, які застосовувались  купцями того часу при веденні  своїх торгових рахунків і записів. Тим самим Л. Пачолі заклав основи наукової розробки обліку, виводячи його з суто практичної діяльності. Ідеї подвійного запису, закладені в середньовічній Італії, привернули до себе увагу багатьох видатних вчених того часу. Бухгалтерський облік став предметом наукових досліджень. В цей період в історії розвитку обліку було закладено підвалини  для зародження науки - бухгалтерії. Попри всі негативні фактори  і те, що розвиток обліку відбувся в  епоху пізнього Середньовіччя, саме завдяки їм виникли посада бухгалтера і термін "бухгалтерія".

З кінця XV ст. італійські міста почали занепадати. З відкриттям Нового Світу та нових  торгових шляхів центр комерції змістився  в Іспанію і Португалію, а потім  в Антверпен і Нідерланди. Досить природно, що італійська система подвійної  бухгалтерії повинна була розповсюджуватись  і на інші країни. Голландський математик  Симон Стевін в числі інших  авторів популяризував ідеї Пачолі у своїй книзі "Vorstelicke Boukhouding", яку було видано в 1607 р. в Лейдені  і пізніше перекладено на французьку мову. Були введені незначні зміни  методів рахівництва.

Історик Раймонд  де Рувер назвав період з 1494 по 1800 pp. епохою Застою в бухгалтерському  обліку, що не зовсім справедливо, оскільки саме в цей час закінчились  революційні перетворення і почались серйозні дослідження. Світ змінювався, а разом з ним змінювався й  облік.

До кінця XIX ст. система бухгалтерського обліку, основи якої були , закладені Лукою  Пачолі, зазнала певних змін, що були пов'язані із специфікою господарської  діяльності великих промислових  корпорацій: 1) створені перші компанії, які були відокремлені від їх власників; 2) виник акціонерний капітал; 3) розмежовано  капітал і прибуток; 4) введено  поняття "діюче підприємство"; 5) почали працювати фондові біржі; 6) розширилась промисловість і  торгівля. На сцені з'явились люди облікової професії.

Саме життя  висувало вимоги до бухгалтерії. Винаходи та відкриття створювали нові форми  промисловості і торгівлі; розгалужувалась  мережа залізниць; постійно удосконалювалась галузь пароплавства; розширювались  торгові центри; розвивались пошта  і телеграф; почали видаватись бюлетені, газети, циркуляри, які сприяли підвищенню попиту та пропозиції різних товарів; були введені в обіг векселі та чеки; зазнали перетворень мінова та кредитна системи; збільшувався обсяг  біржових операцій і торговий оборот різних корпоративних підприємств; підвищувався рівень загальної та спеціальної  освіти населення, - все це сприяло  усвідомленню необхідної і раціональної, ефективної звітності, яка неможлива  без бухгалтерії.

Середина XIX ст. - це рубіж, який характеризувався значним  розвитком наукової думки в різних країнах світу. В цей час в  науковій літературі з'являються твердження про необхідність відтворення бухгалтерії, її розвитку і застосування на різних торговельних та промислових підприємствах. Такі ідеї були провідними у Німеччині  та Австрії, де відкривались комерційні школи з ґрунтовним та ретельним  викладанням бухгалтерії. В загальноосвітніх училищах теж вводився курс бухгалтерії, організовувались публічні лекції та читання з питань рахівництва  в прикажчицьких товариствах  та ферейнах, проводились диспути  на конференціях бухгалтерів. З часом  почали з'являтися нові докладні праці  з бухгалтерії, все частіше на користь обліку почали виступати  діячі науки, закипіла робота, і бухгалтерія  почала перетворюватись з мистецтва  на науку яка набувала все більшого значення в економічному житті.