Економічна ефективність виробництва яєць і шляхи її удосконалення

    rx₁y = = = 0,021

    rx₂y = = = - 0,99

    rx₁x₂ = = = - 0,01

    R = = = 1

    D = R² = 1² =1

    Аналізуючи  коефіцієнт множинної кореляції, можна  зробити висновок, що несучість курей  на 100% залежить від годівлі їх кормами. Для підвищення продуктивності птиці і покращення окупності кормів важливе значення має перехід на повні раціонні комбікорми заводського виробництва.

    РОЗДІЛ 4

    Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва

    4.1 Зміцнення і розвиток кормової  бази

    Міцна кормова база і повноцінна годівля птиці - важливі фактори, як впливають на ефективність птахівництва, на продуктивність птиці, її життєздатність і відтворювальні властивості.

    В промисловому птахівництві передбачається згодовування птиці заводських комбікормів, збалансованих по всіх поживних речовинах  і збагачених вітамінами та мікроелементами.

    Повноцінна  годівля дозволяє збільшити виробництво  яєць та м'яса птиці і знизити  собівартість продукції на основі підвищення продуктивності, збереженості дорослої птиці і молодняку. Неповноцінна годівля молодняку не лише збільшує падіж, а й затримує ріст і розвиток, негативно відбивається на продуктивності дорослої птиці. При повноцінній годівлі на виробництво яєць витрачається 0,016 – 0,018 ц  к.од., продуктивність становить 250-260 яєць в рік, а при неповноцінній годівлі відповідно 0,035 і більше ц к.од. на 10 яєць, при продуктивності 150 і менше. Тобто при неповноцінній годівлі кормів на одиницю продукції витрачається в 2 рази більше, ніж при повноцінній.

    Також повноцінна годівля позитивно впливає  на збереженість, ріст молодняку і  на економічні показники.

    Основою повноцінної годівлі птиці, забезпечуючи підвищення її продуктивності, являється  насичення поживності раціону по широкому комплексу поживних речовин  і обмінній енергії. При цьому  важливу роль відіграє співвідношення в комбікормах і раціонах енергії  і протеїну, амінокислот, мінеральних  речовин, тобто велике значення приділяється не тільки кількості, а й якості комбікормів. Велика роль в підвищенні продуктивності птиці, покращенні використання поживних речовин раціону і зниженні затрат кормів на одиницю продукції належить нормуванню раціону по обмінній енергії, по сирому протеїну і комплексу незамінних амінокислот. Обмінну енергію в комбікормах для птиці вимірюють в кілокалоріях або кілоджоулях (1 ккал = 4,1868 кДж).

    Основними кормами в раціонах птиці являється  зернові: в раціонах курей вони становлять 65-75% від маси сухих кормів. Зернові  корми розрізняються по вмісту енергії, протеїну, клітковини і інших поживних речовин. В залежності від вмісту поживних речовин максимальне введення зернових в раціони птиці неоднакове. Кукурудза і пшениця - самі високоенергетичні корми, вони містять мало клітковини і можуть складати до 60-70 % раціону. Ячмінь, овес і просо являються середньоенергетичними зерновими кормами, мають високий вміст клітковини , їх вводять у раціони у раціони до 30-40 %.

    Білкові корми - найбільш вживані, дорогі і дефіцитні компоненти раціону птиці, їх не можна замінювати зерновими або жирами. Білкова недогодівля - одна з основних причин низької продуктивності птиці, поганого росту молодняку і низької його життєздатності. При недостачі протеїну в раціоні витрата кормів на одиницю продукції збільшується в 1,5-2 рази .

    Велике  значення мають БВД (білково-вітамінно-мінеральні добавки) - кормові суміші з високим вмістом протеїну, мінеральних речовин і вітамінів. Використання повно раціонних комбікормів, отриманих із застосуванням БВД, підвищує продуктивність птиці на 7-10%, знижує затрати кормів на виробництво яєць і м'яса птиці на 8-12%.

    Для підтримання високої продуктивності курей не рекомендується часто змінювати  склад комбікорму. Переводити на другий раціон необхідно поступово, протягом 2-3 днів. Не слід припускати перебоїв в  годівлі, що може викликати линьку курей і припинення несучості. Економічно вигідно курей яєчних порід згодовувати комбікорм у вигляді гранул-крупки. Не припускається використання гранул розміром більше 4,8 мм, так як це може викликати ожиріння птиці, а також пониження репродуктивних якостей.

    Потрібно  також широко використовувати резерви, які сприяють зниженню затрат кормів. Одним з них являється удосконалення  конструкції годівлі і правильна  роздача кормів.

    Для отримання високої продуктивності птиці і зниження затрат кормів необхідно  підтримувати в приміщенні оптимальну температуру. Зниження температури  на кожний градус підвищує втрати кормів на продукцію на 0,2-0,4 %, і в цілому втрати по цій причині можуть скласти 4-6 % . Важливо також в раціон птиці  включить гравій. Його відсутність  підвищує витрати кормів на продукцію  на 5-6 %.

    Таким чином, застосування повно раціонних  комбікормів, згодовування їх птиці  по нормах в залежності від статі, віку, продуктивності, використання резервів економії затрат кормів дозволить збільшити  виробництво продукції птахівництва і значно покращити окупність  кормів, що в свою чергу, позитивно  впливатиме на ефективність виробництва  цієї продукції.

    4.2 Інтенсифікація птахівництва

    Інтенсифікація  - це форма розширеного відтворення, яка ґрунтується на оптимальному формуванні та раціональному використанні на основі науково-технічного прогресу затрат живої праці на одиницю об'єкта інтенсифікації з метою збільшення обсягу продукції та підвищення ефективності її виробництва.

    Суть  інтенсифікації полягає не тільки в  ефективному використанні землі чи тварин, а й в удосконаленні всіх інших факторів виробництва -матеріальних і трудових ресурсів, впровадженні нових організаційних форм господарювання, нових технологій.

    В умовах ринкових відносин поряд із впливом на кінцеві результати виробництва  механізації, автоматизації, хімізації  та інших факторів збільшується роль і значення так званих нематеріальних факторів - підприємливості, організованості, вміння працювати в у мовах, що швидко змінюються.

    Інтенсифікація  має бути направлена на створення  оптимальних варіантів організації  виробництва і праці, забезпечуючи максимальний вихід високої якості продукції на одиницю трудових і  матеріальних затрат.

    Важливими шляхами інтенсифікації в птахівництві являються:

• зміцнення матеріально-технічної бази, технічне переоснащення рівня механізації і автоматизації виробничих процесів;
• подальший розвиток спеціалізації, концентрації і інтеграції, удосконалення, розміщення виробництва;
• запровадження нових високопродуктивних кросів птиці;
• удосконалення кормової бази і підвищення ефективності використання кормів;
• впровадження нових прогресивних технологій, технологічних прийомів, інтенсивних систем вирощування і утримання птиці;
• удосконалення організації і оплати праці;
• покращення планування і управління на основі госпрозрахунку.

    Велику  увагу слід приділяти організації  нових і розширенні діючих племінних  господарств, особливо репродукторів  першого порядку. Значне підвищення яєчної і м'ясної продуктивності птиці повинно досягатися на основі використання нових кросів з високою  інтенсивністю несучості і довгим строком експлуатації. Пристосованих  до кліткового утримання, витривалих до ряду захворювань. В м'ясному птахівництві важливе значення має подальше скорочення строків вирощування і підвищення швидкості росту бройлерів всіх видів птиці. Особлива увага в процесі селекції і гібридизації має бути звернена на підвищення якості продукції і покращення окупності кормів.

    Технологія  виробництва яєць і м'яса птиці  повинна удосконалюватись в напрямку концентрації одновікового поголів'я, поліпшення мікроклімату, переводу на кліткове утримання не лише промислової  а й племінної птиці, переходу на нову технологію інкубації яєць в інкубаторах боксового типу, впровадження безпересадочного вирощування  і утримання птиці, застосування штучного запліднення, примусової ліньки та інших прийомів, які підвищують ефективність галузі .

    Птахівництву  великий економічний збиток наносять хвороби птиці. Тому важливе значення має застосування системи міроприємств. Запобігаючи занесенню і виникненню захворювань. До них відносяться: підвищення імуностійкості птиці в процесі  селекції; використання обшивок пташників  з антикорозійними властивостями, зручних для очищення і дезінфекції, повітряних бактерицидних фільтрів; профілактичні аерозольні обробки  поголів'я; автоматичні прибирання та утилізація посліду; санітарна обробка  приміщень, транспорту, тари, спецодягу; недопущення на територію господарства сторонніх осіб.

    Інтенсифікація  птахівництва буде успішно здійснюватись  на тих підприємствах і в об'єднаннях, де технічне переоснащення і прогресивна  технологія доповнюються впровадженням  нових форм організації праці  і управління виробництвом, систем матеріального і морального стимулювання працівників, підвищенням кваліфікації спеціалістів і працівників.  
 

ВИСНОВКИ

    Отже, проаналізувавши економічну ефективність виробництва продукції птахівництва, можна зробити висновки, що ефективність виробництва останнім часом значно знизилась, особливо у 2008 році. Значно скоротилось поголів'я птиці, продуктивність її, зросла собівартість, підвищились затрати праці і кормів на виробництво одиниці продукції, зменшилась рентабельність виробництва. Факторами, що зумовили це погіршення, можна назвати значне скорочення поголів'я птиці, подорожчання матеріальних ресурсів при швидкому зростанні цін на продукцію птахівництва, прорахунки керівництва.

    Для того, щоб підвищити економічну ефективність виробництва, потрібно будувати подальшу діяльність у таких напрямах: значно покращити годівлю птиці, перейти лише на повно – раціонні комбікорми промислового виробництва поряд із застосуванням певних способів годівлі птиці; значно підвищити інтенсифікацію птахівництва, а саме: використовувати нові високопродуктивні кроси птиці, повністю механізувати і автоматизувати виробничі процеси із запровадженням нового обладнання, яке є більш продуктивним ніж застаріле, більше уваги приділяти зооветеринарним заходам, від них залежить збереженість птиці, її життєздатність та продуктивність, застосування прогресивних технологій, технологічних прийомів, інтенсивних систем вирощування і утримання птиці, впроваджувати нові форми організації праці та управління; розширювати зв'язки з іншими організаціями та підприємствами як у горизонтальному та і у вертикальному напрямах; розширювати її асортимент, покращувати якість продукції, використовувати нові пакувальні матеріали, розширювати маркетингові дослідження ринку. 
 

ПРОПОЗИЦІЇ

      Отже, можна сформувати такі основні  пропозиції виробництву, які в  першу чергу будуть підвищувати  економічну ефективність виробництва:

• годівлю птиці здійснювати виключно повно раціонними комбікормами, щоб забезпечити річну несучість 1 курки-несучки не менше як 220 шт. яєць;
• провести ремонт і технічне переоснащення виробничих приміщень, замінивши застаріле обладнання новим, більш продуктивним і економічним;
• покращити організацію праці на птахофабриці з метою підвищення продуктивності праці і повнішого використання трудових ресурсів. 

    Проведення  названих першочергових заходів  в поєднанні з іншими дасть  можливість найближчим часом значно збільшити обсяги виробництва продукції  та підвищити економічну ефективність виробництва цієї продукції. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бесулін В. І. Птахівництво і технологія виробництва яєць та м`яса птиці – Біла Церква, 2003. – 448 с.
2. Бессарабов Б. Ф. Птицеводство и технология производства яиц птиц, СПб: Лань, 2005. – 352 с.
3. Божко П. Е. Производство яиц и мяса птицы на промншленной основе. - М.: Колос, 1998. - с.257 – 261.
4. Булгаков В. Д. Куры и индейки – Донецк: ПКФ «БАО», 2002 – 128 с.
5. Добрьшин В. А., Беляев А. В., Дунаев П. П. Економика сельского хозяйства. – М.: Агропромиздат, 2000. - с.114 – 118.
6. Жабка В.В., Руснак П.П., Рудий М.М., Чалий А.А. Економіка сільського господарства. - К.: Урожай, 2006. - с.57 – 63.
7. Журнал «Організація і шляхи підвищення виробництва яєць і м`яса курей». - К.: 1991. - с.216 – 219.
8. Журнал «Сучасне птахівництво» - 2003. №7,6,4,1.
9. Карюкина К.И., Витол З.И., Волков Д.Н. Економика промышленного птицеводства. - М.: Колос, 1999. - с.317 – 322.
10. Коваленко В.П., Кущак С.М., Гаврик А.П. Підвищення ефективності промислового птахівництва. - К.: Урожай, 2005. - с.167 – 172.
11. Кочин И. И. Птицеводство. – М.: Колос, 2004. - 407 с.
12. Левченко А. Г. Организация и пути интенсификации призводства яиц и мяса кур. – К.: Издательство Украины сельскохозяйственной академии, 1991. – 51 с.
13. Лукьянова В.Д. Промислове птахівництво. - К.: Урожай, 2002. - с.87.
14. Малік М.Й. Реформування власності і реструктуризації підприємств в АПК.  // Економіка АПК. – 2004. - №11.
15. Мельник Б.А. Розвиток інтеграційних процесів у промисловому птахівництві. // Економіка АПК. – 2000. - №2.
16. Околелова Т. М. Кормление сельскохозяйственной птицы – М.: Агропромиздат, 1990. – 111 с.
17. Патрєва А. С. Технологія виробництва продукції птахівництва – Миколаїв: МДАУ, 2008. – 281 с.
18. Рубан Б. В. Птицы и птицеводство – Харьков: Эспада, 2002. – 520 с.
19. Рябоконь Ю. О. Каталог племінних ресурсів сільськогосподарської птиці – К.: Атмосфера, 2006. – 80 с.
20. Рябоконь Ю. А. Производство куриных яиц – Х.: Эспада, 2005. – 304 с.
21. Шкільов О.В. Організація виробництва і підприємницької діяльності в сільськогосподарських підприємствах. – К.: Урожай, 2000. - с.147 – 156.