Банковская система Украины

2. Ліквідність у банківській системі та здатність до відновлення.

     На  початку 2009 року спостерігалося істотне погіршення платоспроможності значної кількості банків, що було спровоковане перш за все відтоком депозитів і зниженням ліквідності робочих активів. Банківським установам була надана значна фінансова (у вигляді кредитів рефінансування НБУ) і регуляторна (ряд постанов НБУ, спрямованих на утримання ресурсної бази) підтримка НБУ.

     Починаючи з другого кварталу 2009року спостерігається  стабілізація ресурсної бази, а з  другого півріччя – приріст депозитів. В той же час, питання довіри до банківської системи України  як з боку внутрішніх інвесторів, так  і зовнішніх кредиторів залишається  відкритим, тому впродовж найближчого  року стабільність ресурсної бази значною  мірою залежатиме від дій регулятора відносно конкретних банків (включаючи  банки, в яких на поточний момент діють  тимчасові адміністрації, введені  НБУ), а також загальної ситуації в країні (економічної та політичної стабільності).

   Для банківської системи України  характерним залишається неістотний обсяг ринкового фондування, тому, в середньостроковій перспективі  основні зусилля банків, ймовірно, будуть сконцентровані на роботі з  клієнтськими коштами. В той же час, певний ризик для ліквідності  банківських установ пов’язаний із «зустрічним фондуванням» активних операцій і «транзитним кредитуванням», що, зважаючи на особливості вітчизняного банківського законодавства, підсилює вразливість банківського сегменту від дій регулятора та інших контролюючих органів по відношенню до окремих  фінансових установ. Одним із чинників ризику під час таких операцій є спрощена оцінка кінцевого позичальника при транзитному кредитуванні, і  в разі неплатоспроможності останнього, найбільш захищеним є банк-кредитор, найменш захищеним – транзитний банк. Слід зазначити, що транзитне  кредитування в ряді випадків не закріплене додатковими зобов'язаннями кінцевих позичальників і банків кредиторів - першої інстанції. Зустрічне фондування найчастіше використовується для «поліпшення» фінансової звітності (використовується як короткострокове фондування на перехідні звітні дати). Такі операції призводять до спотворення даних фінансової звітності і значних розбіжностей між реальною платоспроможністю банків і їх декларованою ліквідністю.

   Напрямок  розвитку банківського сектору на деяких етапах може відрізнятися від розвитку реального сектору економіки  країни, хоча кореляція між ними є істотною. Не зважаючи на істотні  проблеми і ризики банківського сегменту країни, ми вважаємо здатність до відновлення  банківського сегменту помірною, що визначається:

• специфічним регуляторним і операційним середовищем, що дозволяє банківським установам розраховувати на значну фінансову і регуляторну підтримку НБУ з метою збереження платоспроможності;
• досить налагодженими (порівняно з суб'єктами інших галузей) інструментами юридичного (регуляторного) захисту банків, як кредиторів так і позичальників;
• високим рівнем використання власних і позикових ресурсів, а також більш ліберальним (порівняно з іншими суб'єктами) доступом до ресурсної бази. Останнє обумовлене слабким розвитком в країні альтернативних джерел інвестування;
• високим попитом на банківське фінансування, особливо на етапі підйому економічного циклу.
• Довідкова інформація.

3. Якість  активів та ресурси  у банківській  системі у 2009 та на початку 2010 роках.

     У 2009 році банки зіткнулися із наслідками агресивної політики захвату ринку. Погіршення ділової активності у  ряді галузей економіки спричинило зниження доходів підприємств і  населення, а девальвація національної валюти призвела до збільшення фінансового  навантаження на позичальників, які  отримали валютні кредити. Наслідком  впливу вказаних чинників було значне погіршення якості робочих активів  банків через збільшення кількості  неплатоспроможних позичальників. Впродовж останнього року спостерігалося 4-х кратне збільшення простроченої заборгованості, що призвело до збиткової діяльності більшості банків (в окремих випадках – до ліквідації). Впродовж останнього року банківська система (зокрема, державні банки) також були залучені до фінансування дефіциту держбюджету і дефіциту ресурсів окремих держкомпаній, платоспроможність яких сумнівна. Здатність держави і окремих компаній своєчасно розраховуватися за зобов'язаннями буде визначати напрямок розвитку банківської системи впродовж найближчого року.

     Основним  завданням банківського сегменту впродовж останнього року була підтримка ліквідності, що також досягалося за рахунок вивільнення  засобів із робочих активів. Цей період характеризувався низькою кредитною активністю, а основний обсяг нових кредитів був направлений на рефінансування наявної заборгованості підприємств і населення. На початок 2010 року заборгованість юридичних осіб за банківськими кредитами склала 475 млрд.грн. (станом на 01.01.09р. – 473 млрд.грн.). При цьому обсяг нових кредитів, наданих у 2009 році банками підприємствам, склав 750,5 млрд.грн., що в цілому відповідало обсягу погашення раніше отриманих кредитів суб'єктами господарської діяльності. В той же час, населенню за рік було надано нові кредити всього лише на суму 45,5 млрд. грн., що, враховуючи погашення кредитів позичальниками, призвело до зменшення заборгованості фізичних осіб на 17%. У деяких випадках реструктуризація відбувалася зі зміною валюти кредиту, що призвело до зменшення питомої ваги валютних кредитів у заборгованості резидентів перед банками з 59% (на початок 2009 року) до 51% (на початок 2010 року), навіть при незначному зростанні офіційного валютного курсу.

Таблиця 1. Динаміка і вартість нових наданих кредитів

     На  думку рейтингового агентства, рівень проблемної заборгованості не буде надалі істотно збільшуватися (відповідно до офіційної статистики, на початок 2010 року обсяг прострочених кредитів склав 69,935млрд.грн. або 9,4% від сукупного обсягу кредитів), при цьому рейтингове агентство вважає, що більша частина банків може впоратися з наявними і потенційними проблемами якості портфеля. Не виключається, що максимально можливий обсяг списань за кредитами не перевищить 20%. Законодавчі зміни дозволяють банкам більш адекватно відображати реальну вартість активів, хоча не будуть стимулювати фінансові установи до системного очищення власних балансів. В той же час, будь-які заявлені заходи, у тому числі, викуп державою проблемних кредитів з метою очищення банківських балансів у поточному році буде складно реалізувати.

     Також у 2009 році була завершена діагностика фінансових установ, метою якої було визначення потреби банківського сектора у додатковому капіталі. В той же час, у зазначений період спостерігалася певна лібералізація вимог до якості капіталу банківських установ, що дало можливість банкам враховувати в капіталі внески акціонерів ще до моменту їх реєстрації, а також включати субординований борг в іноземній валюті.

     Станом  на початок поточного року регулятивний капітал банківської системи  становив 135,8млрд. грн. (станом на 01.01.09р. – 123,07млрд. грн.). Балансовий капітал  у 2009 році зменшився на 4,09млрд.грн., оскільки збільшення статутних фондів (на 36,74млрд. грн.) значною мірою було знівельовано збитками банківського сектору (38,45млрд. грн. за 2009 рік) і знеціненням  фінансових інструментів.

     Не  зважаючи на значний обсяг заборгованості банківського сектору перед іноземними кредиторами (станом на 01.01.2010 р. – майже 30 млрд. USD, з яких кредити – 21,95 млрд.USD), такі ресурси для більшості фінансових установ не є істотною загрозою платоспроможності  навіть у складній економічній ситуаці.

     У той же час, при збереженні негативних тенденцій в економіці, слабкому операційному середовищі, а також  нестабільній грошово-кредитній і валютно-курсовій політиці, привабливість вітчизняного банківського сегменту залишатиметься на низькому рівні внаслідок високих локальних і глобальних суверенних ризиків. Це може загрожувати збереженню підтримки західними структурами дочірніх підрозділів в Україні, велика частина яких була збитковою. Обсяг короткострокового боргу банківського сектору перед іноземними кредиторами на початок поточного року склав 6,1 млрд. USD (за даними НБУ). В той же час, динаміка іноземного боргу банківського сектору значною мірою залежатиме від економічної ситуації в країні. Не виключено, що приймаючи до уваги законодавчі зміни буде прийнято рішення про скорочення масштабів бізнесу в Україні, що для дочірніх підрозділів іноземних банків буде мати наслідком скорочення прямого дотування і переорієнтацію на внутрішній ресурсний ринок.

     Кредити НБУ є найбільш стабільним і надійним джерелом для банків, проте у деяких випадках супроводжуються додатковими  обмеженнями свободи дій останніх. У четвертому кварталі 2008 року НБУ  надав банкам кредитів на суму, що перевищує 100млрд.грн. (у 2009 році – 64,4 млрд. грн., включаючи  кредити для рефінансування раніше наданих позик), основною метою надання  яких була підтримка ліквідності  банківського сектора на тлі нестабільної динаміки інших складових ресурсної  бази. Це дозволило банкам замістити  значну частину клієнтських ресурсів і коштів материнських структур. Національний банк України зберіг політику масштабного  кредитування банків і в першому  кварталі минулого року, хоча в подальшому сальдо рефінансування було негативним. 
 
 
 

1. Динаміка рефінансування банків НБУ

Рисунок 2. Динаміка залучених коштів банківською системою, млн. грн.

     Станом  на початок 2010 року заборгованість банківського сектору перед Національним банком України склала 86,3млрд.грн. Не виключено, що велика частина раніше наданих  банкам позик буде пролонгована або  рефінансована регулятором, що дозволить окремим банківським установам зберегти ліквідність у разі подальшого погіршення якості робочих активів.

     Клієнтські  ресурси (кошти населення і нефінансових корпорацій) зберегли своє ключове  значення для банківської системи  – на початок 2010 року їх обсяг перевищив 325 млрд.грн., що дозволяє фондувати  майже половину кредитного портфеля банківської системи на цю дату. Обсяг нових депозитів, залучених до банківської системи країни від населення і нефінансових корпорацій в 2009 році, склав 970,8 млрд. грн. (при відносно невеликій терміновості клієнтських ресурсів), з яких в останньому кварталі 2009 року було залучено 174,9 млрд. грн. депозитів населення і 70,1 млрд. грн. коштів підприємств.

   Не  зважаючи на позитивну динаміку депозитів  населення, яка спостерігалася останнім часом, говорити про повернення довіри населення до банківської системи  передчасно. Позитивна динаміка коштів фізичних осіб на протязі останнього часу, перш за все, обумовлена: зниженням  рівня недовіри серед вкладників (яка домінувала в кінці 2008 і на початку 2009 року), активними заходами щодо залучення клієнтських ресурсів з боку банків, відсутністю доступу  у низки підприємств до банківського фінансування, що вимушує власників  надавати в якості забезпечення депозити. В той же час, в процесі взаємодії  банків з клієнтами залишається  низка проблем, які стримують  повернення вилучених раніше депозитів  до банківської системи.