Банковская система Украины

      За  діяльністю інших банків здійснює контроль Головне управління банківського нагляду  Національного банку України, Кримське республіканське та обласні управління НБУ.

      Державне  регулювання діяльності банків здійснюються у таких формах:

              І. Адміністративне регулювання:

• реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;
• встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;
• застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру;
• погляд за діяльністю банків;
• надання рекомендацій щодо діяльності банків.

     ІІ. Індикативне регулювання

• встановлення обов’язкових економічних нормативів;
• визначення норм обов’язкових резервів для банків;
• встановлення норм відрахувань до резервів на покриття коштів від активних банківських операцій;
• визначення процентної політики;
• рефінансування банків;
• кореспондентських відносин;
• управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції;
• операції з цінними паперами на відкритому ринку;
• імпорт та експорт капіталу.

      Наглядова діяльність НБУ охоплює всі банки  і підрозділи, афішованих та споріднених  осіб банків в межах України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних  та фізичних осіб у частині дотримання вимог законодавства щодо здійснення банківської діяльності.

      Відповідно  до Закону України  “Про банки і  банківську діяльність” НБУ встановлює для всіх інших банків обов’язкові  економічні нормативи:

• мінімальний розмір статутного фонду для інших банків, які створюються та вже діють;
• достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків;
• нормативи ліквідності банку
• максимальний розмір ризику на одного позичальника
• норматив інвестиційної діяльності.

      Робота  по банківському нагляду диференційована  по трьом основним напрямкам: загальний  нагляд, інтенсивний нагляд та високого ступеня.

      Загальний нагляд розповсюджується на стало працюючі банки, які є фінансово-стійкими, виконують економічні нормативи, норми діючого законодавства та накази НБУ, мають добру ділову репутацію. Загальний нагляд полягає в контролі за виконанням економічних нормативів та перевірки інших звітів, що надаються банками.

      Інтенсивний нагляд розповсюджується на банки, які  порушують економічні нормативи  а також допускають інші незначні порушення, вони не відрізняються фінансовою стабільністю.

      Нагляд  високого ступеня застосовується по відношенню до банків, які систематично порушують економічні нормативи  та допускають інші грубі порушення  або мають незадовільний фінансовий стан.

      Що  стосується інщіх банків, то вони є  основною ланкою кредитної системи країни, в яку входять кредитні установи, що здійснюють різноманітні банківські операції для своїх клієнтів на началах комерційного розрахунку. Головною метою інших банків, є оперативне отримання їх засновниками та клієнтами широкого кола банківських послуг, вирішене засновниками за допомогою власного банку своїх групових або індивідуальних проблем, отримання максимального прибутку для своїх акціонерів.

      На  сьогоднішній день відповідно до чинного  законодавства інші банки різних видів і форм власності створюються  у вигляді акціонерних товариств  або кооперативного банку відповідно до Закону України “Про банки і  банківську діяльність”, “Про господарські товариства”, “Про цінні папери і  фондову біржу”,  “Про підприємництво”, “Про обмеження монополізму та недобросовісної  конкуренції у підприємницькій  діяльності”, інших законодавчих актів  Національного банку України.

2. Банківська система України на сучасному етапі.
1. Причини дестабілізації  банківської системи України в період світової  економічної кризи 2008-2009рр.

   Економічна  криза, яка набула розвитку в Україні, починаючи з вересня 2008 року, все  більше поглиблюється, розповсюджуючись на грошово-кредитну, фіскальну, соціальну  сфери, невпинно погіршуючи соціальне  самопочуття та очікування суб’єктів  ринку й пересічних громадян. Тому дослідження сучасного стану  банківської системи в Україні  та впливу економічної кризи  2008-2009 рр. на діяльність комерційних банків є досить актуальним сьогодні.

   Підґрунтям  економічної дестабілізації в Україні  стали довгострокові системні суперечності:

·                        надмірна частка споживання та недостатні обсяги нагромадження в умовах нерозвиненості внутрішнього ринку, що призвело до необхідності покриття надлишку внутрішнього попиту за рахунок випереджаючого зростання імпорту, а відтак – стабільного погіршення сальдо зовнішньої торгівлі та ризиків валютної дестабілізації;

·                        інституційна нерозвиненість фінансової системи та вузькість механізмів рефінансування банківської системи, що обумовило активний вихід комерційних банків на зовнішні ринки запозичень, причому використання споживчих кредитів зосередилося насамперед на придбанні товарів імпортного асортименту та в іпотечному сегменті ринку;

·                         несприятливі умови для довгострокового інвестування, що обумовило переважаючу інвестиційну привабливість секторів з високою ліквідністю та якнайшвидшим обігом коштів, а також випереджаючі темпи інвестування в сектори, які здійснюють перерозподіл сукупного продукту, над інвестиціями у виробництво, що посилювало ризики нестабільності фінансової системи та інфляційний потенціал;

·                         концентрація експортної спеціалізації України на невеликій кількості товарних груп при зростанні відкритості економіки, що сформувало високу залежність економічної динаміки та фінансового становища від кон’юнктури зовнішніх ринків.

     З метою ліквідації наслідків кризи  в країні Національний банк України  починаючи з жовтня 2008 року вживає певні заходи. Зокрема, з метою підтримання банківської системи України, НБУ ввів обмеження на дострокове вилучення депозитів та заборонив відхилення між курсом купівлі та продажу готівкової іноземної валюти більш ніж на 5%.

     НБУ заборонив банкам достроково виплачувати  термінові депозити і збільшувати  портфель кредитування, заморозивши  розмір їхніх активів.

Промислова  інфляція (зростання оптових цін  виробників) цього року знаходиться  на історичному максимумі за всі  роки існування гривні. Тому знекровлюється попит на інвестиції. Споживча інфляція (зростання роздрібних цін) пресує схильність домогосподарств витрачати кошти  на товари народного споживання і  продукти. Це завдає подвійного удару  перспективам ділової активності. Більшість  експертів ринку вважає дії головної фінансової установи цілком правильними  і своєчасними. Безперечно, дії НБУ  стабілізують роботу банківської системи, днак заперечує дефіцит депозитів.

     Проте, деякі фахівці вважають, що криза призведе до переділу банківського ринку і дуже скоротить кількість фінансових установ в Україні. «Божевільне зростання сукупного кредитного портфеля банків — у 50 разів за п'ять років — призвело до того, що кредити давали мало не бомжам. А банки отримали величезний обсяг «поганих» кредитів — майже 10% портфеля. Причому все робилося свідомо. Банки непогано заробляли і заманювали вигідними умовами нових клієнтів», — зазначив один економічний експерт. Ослаблення національної валюти і «короткозорість» банкірів призвела до того, що значна частина капіталів українських банків була знищена буквально в лічені дні. Тепер же, в нинішній складній кризовій ситуації, вистояти зможуть тільки найсильніші представники фінансового сектора.

     Аналіз  динаміки показників розвитку грошово-кредитного ринку в квітні  2009 року свідчить про покращення ситуації та зниження напруги в фінансово-банківській сфері. Це, зокрема, проявляється у стійкій тенденції до зниження темпів інфляції, припиненні відпливу коштів населення з банків та зростанні обсягів кредитування підприємств реального сектору економіки.

     Кредити, надані резидентам депозитними корпораціями (банками),    на кінець  квітня  2009 року   становили  715 млрд.  грн., а   темп   їх   приросту склав 44,5% у річному обчисленні порівняно з 49% на кінець березня.                   

     Депозити  резидентів на кінець квітня 2009 року становили 315 млрд. грн., темп їх приросту уповільнився до 0,1% у річному обчисленні порівняно  з 3,2% на кінець березня.

     Обсяг депозитів фізичних осіб у квітні збільшився на 0,6% (з початку року зменшився на 10,7%) – до 192,5 млрд. грн. Збільшення обсягу депозитів населення зафіксовано як в національній, так і в іноземній валютах.

     Більш прискорені темпи зростання коштів у гривні свідчать про поступове  відновлення довіри як до банківської  системи, так і до національної валюти України.

     Національний  банк України з метою підтримки  ліквідності банків у квітні проводив операції з рефінансування банків на загальну суму 9,6 млрд. грн.               (з початку року – 44,0 млрд. грн.). За цей самий період з метою ефективнішого перерозподілу ресурсів на грошово-кредитному ринку НБУ здійснив операції з мобілізації коштів банків на загальну суму 12,5 млрд. грн. Середньозважена   процентна         ставка        за      операціями        з      рефінансування    в    квітні становила 16,9% річних, у т.ч. за кредитами овернайт – 20,0%.

     Протягом  квітня 2009 року Міністерство фінансів України здійснювало розміщення облігацій внутрішніх державних  позик (далі – ОВДП), завдяки чому до Державного бюджету України надійшло коштів у сумі 3 576,57 млн. грн. (з початку року – 6659,74 млн. грн.).

     Негативною  тенденцією в банківській системі  Україні є те, що в наслідок кризи  велика кількість банків ліквідується. Cтаном на 20 травня 2009 року         в Україні ліквідовано 10 банків.  Виключення з Державного реєстру банків 10 комерційних банків лише в першій половині 2009 року є досить великою цифрою, оскільки починаючи з 2004 року такої кількості ліквідованих банків не спостерігалось і за весь рік.

     За   станом   на   20.05.2009 р.   НБУ з метою забезпечення   схоронності   активів та   капіталу при   загрозі    платоспроможності     призначено     тимчасову   адміністрацію   у   п’ятнадцяти   банках: ТОВ «Укрпромбанк»,        АКБ  «Національний кредит»,    ВАТ   КБ   «Причорномор’я»   , АКБ     «Київ» та інші.

     В усіх банках тимчасову адміністрацію  призначено терміном на 1 рік і введено  мораторій на задоволення вимог  кредиторів на 6 місяців з дня  прийняття рішення про призначення  тимчасової адміністрації.

     Аналізуючи  результати діяльності комерційних  банків можна однозначно сказати  про те, що світова фінансово-економічна криза суттєво вдарила по  стану справ  в банківській системі України. Внаслідок світової фінансової кризи суттєво знизилась рентабельність капіталу комерційних банків, лише за чотири місяці з 8,51% в січні до 23.33 % на початок травня 2009 року. Рентабельність активів також суттєво знизилась з 1,03% у січні до 3,16% у травні 2009 року. Це свідчить про те, що наслідки світової економічної кризи лише починають проявлятися в діяльності комерційних банків.

     В результаті проведеного дослідження  можна зробити висновок про те, що світова економічна криза суттєво  вплинула на стабільність  в банківській сфері, на ліквідність та рентабельність роботи українських комерційних банків у бік погіршення цих показників.

     Лише  за 5 місяців 2009 року ліквідовано і  виключено зі списку Державного реєстру  комерційних банків України 10 банків.

     Проте поточні тенденції квітня 2009 року свідчать про покращення ситуації та зниження напруги в фінансово-банківській  сфері. Це, зокрема, проявляється у стійкій  тенденції до зниження темпів інфляції, припиненні відпливу коштів населення  з банків та зростанні обсягів  кредитування підприємств реального  сектору економіки.