КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ  ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Реферат 

з дисципліни: «Економічна теорія»

на тему: 

«”Піраміда Маслоу” та її трансформації. Практичне застосування теорії потреб» 
 
 
 
 

Виконала: 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ - 2010

 

зміст:

 

Вступ

 

     У сучасному бізнесі дедалі більше значення мають мотиваційні аспекти.  Мотивація персоналу є основним засобом забезпечення оптимального використання ресурсів, мобілізації наявного кадрового потенціалу. Основна мета процесу мотивації - це отримання максимального віддачі використання наявних трудових ресурсів, що дозволяє підвищити загальну результативність і прибутковість діяльності підприємства.

     З огляду на нинішню ситуацію в Україні, розглядаючи особливості економічного і функціонального розвитку її структур, можна прийти до висновку, що час мотивації, заснованої лише на грошовому заохоченні, поступово йде в минуле. А отже, потребують переосмислення і вдосконалення існуючі моделі мотивації. Розроблені на базі західної наукової парадигми, ці моделі є класичними в історії розвитку моделей мотивації. Але, вивчаючи їх, не можна також забувати,що будь-які сліпо скопійовані схеми рідко приносять користь. Адже вони не завжди відображають національні та економічні особливості. Все це свідчить про необхідність становлення нових теорій мотивації, а також пристосування вже існуючих до сучасних умов, як у вітчизняному, так і світовому управлінні.

     Еволюція  застосування різних методів мотивації  показала як позитивні, і негативні аспекти їх застосування. Але у теорії та практиці управління й досі не було винайдено ідеальної моделі стимулювання, яка відповідала би різним вимогам. Існуючі моделі мотивації дуже різні за своїм спрямуванням і ефективності.

     Розробкою і вдосконаленням теорії наявності загальнородових людських потреб у свій час займалося досить багато дослідників і науковців, серед яких А.Маслоу, Д.Прайс, Дж.Баррел, К.Левін, К.Альдерфер, Ф.Герцберг , МакКелланд та інші. Безперечно, теорія А. Маслоу є аксіомою, але існує певна її невідповідність сучасним реаліям життя. Тому метою моєї роботи є висвітлення суперечностей у даній теорії при спробі її застосування до сучасних умов життя у якості підґрунтя для створення більш досконалої системи мотивації персоналу.

     Актуальність проблем мотивації не заперечується ні наукою, ні практикою, тому що від чіткої розробки ефективної систему мотивації залежить як підвищення соціальної і творчої активності певного працівника (менеджера, робочого), так і кінцеві результати діяльності різних підприємств.

 

     І. Теорія ієрархії потреб Абрахама Маслоу

1.1 Коротка біографія Абрахама Харольда Маслоу

     “Нікому не вдасться зробити розумний життєвий вибір, якщо він не зважиться кожну хвилину свого життя прислухатися до себе, до власного «Я».”

     Абрахам Х.Маслоу

The Father’s Reaches of Human Nature, 1971.

 

     Абрахам Маслоу (1908-1970) - найбільший американський  психолог і філософ, один із засновників  гуманістичної психології. З його ім'ям нерозривно пов'язані такі поняття, як самоактуалізація, ієрархія потреб, пікові переживання, які не тільки широко використовуються в сфері психології, але і мають величезний вплив на сучасний розвиток освіти та культури, бізнесу та менеджменту, соціології та охорони здоров'я. А. Маслоу, з його унікальними ідеями, любов'ю до життя, оптимізмом і вірою в людину, в закладені в ньому можливості, зробив внесок у розвиток сучасних поглядів на природу людини, який важко переоцінити.[13; задня обкладинка]

     Абрахам Харольд Маслоу (Abraham Harold Maslow) народився в Брукліні, Нью-Йорк, в 1908 році. Він був сином неосвічених батьків-євреїв, які емігрували з Росії. Батьки дуже хотіли, щоб він, старший із семи дітей, отримав освіту.

     Спочатку, вступаючи до коледжу, Маслоу збирався вивчати закон, щоб догодити батькові. Два тижні, проведені в Сіті-коледжі у Нью-Йорку, переконали його, що він ніколи не стане адвокатом. У юнацькі роки Маслоу перебрався в Університет Вісконсіна, де закінчив офіційний академічний курс з психології, отримавши ступінь бакалавра в 1930 році, магістра гуманітарних наук у 1031 і доктора в 1934 році. Під час навчання у Вісконсині він працював з Гаррі Харлоу (Harry Harlow), відомим психологом, який у той час організовував лабораторію приматів для вивчення поведінки макак резусів. Докторська дисертація Маслоу Була присвячена дослідженню сексуального і домінантного поведінки в колонії мавп! [2. 480-481]

     Не  задовго до переїзду в Вісконсін  Маслоу одружився на Берті Гудман. Шлюб і навчання в Університеті були дуже важливими подіями в житті  Маслоу, він сказав: «Життя фактично не починалася для мене, поки я не одружився і не поїхав в Вісконсін».

     Після отримання докторського ступеня  працював з відомим теоретиком в  області навчання Е.Л. Торндайком в  Колумбійському університеті в Нью-Йорку. Потім він перейшов в Бруклінський коледж, де пропрацював 14 років.

     У 1951 році Маслоу був призначений завідувачем  кафедри психології в Університеті Брандеіс. Він залишався на цій  посаді до 1961 року, а потім був  там професором психології. У 1969 році він пішов з Брандеіс і став працювати в Благодійному фонді У. П. Логліні в Менлоу-парк, Каліфорнія.

     У 1970 році у віці 62 років Маслоу помер  від серцевого нападу.

Його  роботи:

     «Релігії, цінності і вершинні переживання» (1964)

     «Еупсіхея: щоденник» (1965)

       «Психологія науки: Рекогносцировка  »(1966)

     «Мотивація  і особистість» (1967)

     «У  напрямку до психології буття» (1968)

     «Нові виміри людської природи» (1971)

     «Пам'яті  Абрахама Маслоу» (1972, опублікований  після смерті, за участі його дружини)

     "Людина  — це піраміда потреб з біологічними  в основі і  духовними на вершині, — писав А. Маслоу. — Причетність до вищих, духовних цінностей дивним чином возвеличує і тіло, і всі його потреби. Якщо спрямувати людину до усвідомлення всіх своїх потреб, до актуалізації їх... то дуже скоро ми зможемо  спостерігати розквіт цивілізації нового типу. Людина стане більш відповідальною за свою долю, буде керуватися цінностями  розуму, перестане бути байдужою до оточуючого її світу... що  означатиме наближення до суспільства, побудованого на духовних цінностях" [12; c.206-207.]

 

1.2 Сутність теорії  А.Маслоу. «Піраміда  Потреб»

 

Теорія  ієрархії потреб Абрахама Маслоу, іноді  званої «пірамідою» або «сходами»  Маслоу, є фундаментальною теорією, визнаної фахівцями з менеджменту  у всьому світі. У своїй теорії Маслоу розділив потреби людини на п'ять основних рівнів за ієрархічним принципом, який означає, що людина при задоволенні своїх потреб рухається як по сходах, переходячи від низького рівня до високого (Мал.1).

Теорія  ієрархії потреб Абрахама Маслоу ґрунтується  на тезах:

1)потреби людини мають ієрархічну структуру (пріоритетність).  

2)поведінка людини визначається найсильнішою на даний момент потребою;

3)найсильніша потреба визначає поведінку людини до моменту її задоволення;

4)за одночасного існування кількох сильних потреб домінують потреби нижчого рівня.

 

     Мал.1 Ієрархія потреб А.Маслоу

 

     В основі цієї схеми лежить правило, що домінуючі потреби, розташовані  внизу, повинні бути більш-менш задоволені до того, як людина усвідомити наявність  і бути мотивованим потребами, розташованими вгорі, тобто. задоволення потреб, розташованих внизу ієрархії, уможливлює усвідомлення потреб, розташованих вище в ієрархії, і їх участь у мотивації. За Маслоу, це є головним принципом, що лежить в основі організації мотивації людини, і чим вище людина може піднятися в цій ієрархії, тим велику індивідуальність, людські якості і психічне здоров'я він продемонструє. [1; c.240]

     Ключовим  моментом у концепції ієрархії потреб Маслоу є те, що потреби ніколи не бувають задоволені за принципом  «все або нічого». Потреби частково збігаються, і людина одночасно може бути мотивований на двох або більше рівнях потреб. Маслоу зробив припущення, що середня людина задовольняє свої потреби приблизно так:

• фізіологічні - 85%
• безпека та захист - 70%
• любов та приналежність - 50%
• самоповага - 40%
• самоактуалізація - 10%.

     Якщо  потреби більш низького рівня  перестануть задовольнятися, людина повернеться на даний рівень і  залишиться там, поки ці потреби не будуть у достатній мірі задоволені.[1; c. 242]

     Фізіологічні потреби

     Фізіологічні  потреби безпосередньо стосуються біологічного виживання людини і  повинні бути задоволені на якомусь  мінімальному рівні перш, ніж будь-які  потреби більш високого рівня  стануть актуальними, тобто. людина, якій не вдається задовольнити ці основні потреби, достатньо довго не буде зацікавлений у потребах, що займають вищі рівні ієрархії, оскільки вона дуже швидко стає настільки домінуючою, що всі інші потреби зникають або відходять на задній план.

     Потреби безпеки та захисту.

       Сюди включені наступні потреби: потреби в організації, стабільності, в законі і порядку, у передбачуваності подій і у свободі від таких загрозливих сил, як хвороба, страх і хаос. Таким чином, ці потреби відображають зацікавленість в довготривалому виживанні. Перевага надійної роботи зі стабільним високим заробітком, створення ощадних рахунків, придбання страховки можна розглядати як вчинки, почасти мотивовані пошуками безпеки.

       Інший прояв потреби в безпеці  та захисті можна бачити, коли  люди стикаються з реальними  надзвичайними обставинами - такими, як війна, повінь, землетрус, повстання, громадські заворушення і т.д.

      Потреби приналежності і любові.

       На цьому рівні люди прагнуть  встановити відносини прихильності  з іншими у своїй родині  або в групі. Дитина хоче  жити в атмосфері любові і турботи, в якій всі його потреби задовольняються і він отримує багато ласки. Підлітки, які прагнуть знайти любов у формі поваги і визнання своєї незалежності і самостійності, тягтися до участі в релігійних, музичних, спортивних та інших згуртованих групах. Молоді люди відчувають потребу в любові у формі сексуальної близькості, тобто незвичайних переживань з особою протилежної статі. [2; c. 491]

     Маслоу  визначив два види любові у дорослих: дефіцітарная або Д-любов, і буттєва  або Б-любов. Перша заснована на дефіцітарних потреби - це любов, яка виходить з прагнення отримати те, чого нам не вистачає, скажімо, самоповаги, секс чи суспільство когось, з ким ми не відчуваємо себе самотніми. Це егоїстична любов, яка бере, а не дає. Б-любов, навпаки, заснована на усвідомленні людської цінності іншого, без будь-якого бажання змінити або використовувати його. Ця любов, на думку Маслоу, дає можливість людині зростати.

       Потреби самоповаги.

     Коли  наша потреба любити інших і бути ними улюбленими досить задоволена, ступінь її впливу на поведінку зменшується, відкриваючи дорогу потребам самоповаги. Маслоу розділив їх на два типи: самоповага і повага іншими. Перший включає такі поняття, як компетентність, впевненість незалежність і свобода. Людині потрібно знати, що він гідна людина, може справлятися із завданнями та вимогами, які пред'являє життя. Повага іншими включає в себе такі поняття, як престиж, визнання, репутація, статус, оцінка і прийняття. Тут людині необхідно знати, що те, що він робить, визнається та оцінюється. [2; c.492]