Порівняння економічних систем Франції та Білорусії

 Великі депозитні банки здійснюють  операції комерційних та інвестиційних  банків (купівля, андеррайтинг та  продаж цінних паперів, прямі  інвестиції).

 Завдяки державним гарантіям ці установи сконцентрували понад половину поточних рахунків підприємств, операцій із цінними паперами, 67% депозитів і кредитів.

Ділові банки — універсальні комерційні банківські установи, що здебільшого  виконують інвестиційні функції (купівля, андеррайтинг та реалізація цінних паперів), здшснюють постійні інвестиції (участь у капіталах й управління підприємствами), приймають короткотермінові депозити від компаній, у яких ділові банки володіють не менш ніж 15% акціонерного капіталу.

 До спеціалізованих комерційних банків Франції належать:

Банки взаємного кредиту — спеціалізовані комерційні банківські установи, які  проводять кредитування інших банків.

Іпотечні банки — спеціалізовані комерційні банківські установи, які  здійснюють іпотечне кредитування і  перепродаж іпотек.

 Наприклад, "Креді Фонсьє  де Франс", заснований 1852 p., спеціалізується  на наданні іпотечних позичок.  За формою організації це приватний  акціонерний банк, але керуючий  банку та його заступники призначаються  державою. Капітал банку становить акціонерний і позиковий, який мобілізується шляхом випуску облігацій. Основне місце в його операціях посідає середньо- і довготермінове кредитування будівельних організацій і землевласників на промислове та житлове будівництво. Він також надає позики місцевим органам влади.

 До небанківських кредитно-фінансових  установ належать:

Ощадні каси. У Франції існують  приватні й державні ощадні каси. Державні входять до складу Державної національної ощадної каси. За розмірами активів найбільшою із цих установ є Депозитно-ощадна каса, яка об'єднує всі ощадні каси при поштових відділеннях. За формою організації це напівдержавна установа з особливим статусом. Всі ощадні каси мають право видавати кредити, хоча основну частину акумульованих ресурсів вони зобов'язані надавати Депозитно-ошадній касі.

Кредитні кооперативні установи. Серед них за сумою активів перші два місця посідають кредитні кооперативи, що пов'язані з Національною касою сільськогосподарського кредиту і Центральною касою народних банків і мають, відповідно, 60% та 65% всієї кількості кооперативних банків і їхніх відділень.

Національна каса сільськогосподарського кредиту — фінансово автономна  державна організація. її капітал мобілізується  шляхом випуску облігацій, вільних  коштів регіональних кас, кредитів держави і позик Банку Франції, одержуваних шляхом переобліку коротко- і середиьострокових зобов'язань членів кредитних кооперативів. Активні операції цієї каси — це здебільшого операції з надання позичок регіональним касам.

Кредитні кооперативи, що об'єднують дрібних промисловців і торговців, називаються народними банками. Перший такий банк було створено в 1878 р.

 Система народних банків  посідає особливе місце в кредитній  системі Франції. Очолює її "'Креді  Агрікьоль", найбільший банк Франції.  Вш спеціалізується на наданні середню- і довготермінових кредитів, має безліч філш. Значна його роль у провінціях, де він зосереджує близько половини активів кредитних установ. Державний контроль за діяльністю народних банків здійснюється такими самими методами, що й контроль за діяльністю приватних банків. Діяльність Центршіьної каси народних банкіїз після Другої світової війни також контролює представник держави, якого призначає Міністерство фінансів. Центральна каса народних банків уп-рааляє вільними коштами народних банків, надає їм позички, є розрахунковим центром, а також виконує ряд інших операцій.

Каси муніципального кредиту —  це державні установи, підпорядковані одночасно місцевим префектурам  та Міністерству фінансів. Зазначені  установи мають право здійснювати  кредитні операції з приватними особами. їхні активи становлять незначну частку в сукупному кредитному обсязі Франції. [6]

 

Білорусь

  Другий рівень фінансово-кредитної  системи в Республіці Білорусь  складають комерційні банки та  небанківські фінансово-кредитні установи. Відповідно до чинного законодавства вони надають суб’єктам господарювання кредитно-розрахункові та інші кредитні послуги.

Розглянемо детальніше діяльність структурних елементів кредитної  системи Республіки Білорусь.

 Комерційні  банки отримують право юридичної особи з моменту їх реєстрації в Національному банку Республіки Білорусь і здійснюють свою діяльність на підставі ліцензій на проведення банківських операцій. Станом на  01.01.2011 р. Національним банком Республіки Білорусь в країні зареєстровано 32  комерційних банки. Надають іпотечні та іноземні кредити, здійснюють класичні банківські операції із залучення депозитних внесків, купівлю-продаж цінних паперів, інформаційно-комерційну, консультаційну і посередницьку діяльності. Однак основним завданням будь-якого комерційного банку Республіки Білорусь є сприяння розвитку виробництва, чому сприяє поширення таких банківських операцій як факторинг та лізинг. Останнім часом банки все активніше здійснюють нехарактерні для них операції, надаючи натредиційні для банківської сфери фінансові послуги, постійно розширюючи коло і підвищуючи якість послуг, що надаються, конкуруючи за залучення нових перспективних клієнтів.

Загалом банківська система Республіки Беларусь концентрує основні економічні ризики, пов’язані з проблемами формування господарського механізму, функціонування народного господарства в цілому, його окремих галузей і підприємств. Збиткова робота підприємств-позичальників, неплатежі, непропорційно велика частка бартерних розрахунків, низька кредитна дисципліна, слабкість економічних і правових чинників забезпечення поверненості кредитів перешкоджають своєчасному погашенню кредитних заборгованостей, призводять до підвищення банківських ризиків у реальному секторі економіки, погіршенню фінансового стану окремих банків і зниженню стійкості банківської системи в цілому.

Особливістю розвитку небанківських кредитно-фінансових установ у Репсубліці Біларусь є те, що розвиток одержав лише страховий сектор. Але через свою незначну потужність страхові компаніі володіють та оперують, як правило, незначними кредитними ресурсами. Станом на 01.01.2011 р. страовий сектор Республіки Білорусь включав 24 страхових компанії, у тому числі 4 компанії, що здійснюють види страхування, що відносяться до страхування життя.

Стосовно інших небанківських  кредитно-фінансових інститутів необхідно  зазначити, що у своїй більшості  вони не досягли значного розвитку. Так, нечисленні інвестиційні фонди створені на етапі сертифікаційної приватизації, або володіють незначними ресурсами внаслідок того, що дана приватизація так і не отримала серйозного розвитку в Республіці Білорусь (фактично вона була припинена), або взагалі фонди розорилися або закрилися через свою не перспективність.

Особливістю розвитку фінансових компаній є те, що вони є нечисленними. Переважна більшість інвестиційних фондів та фінансових компаній будували свою діяльність не на комерційній основі, а за принципом піраміди, що викликало хвилю їх банкрутств і серйозні претензії з боку суб’єктів господарювання і населення.

Інші структурні елементи кредитної системи, такі як пенсійні і добродійні фонди, трастові компанії, ощадно-позичкові асоціації, кредитні спілки не отримали розвитку в Республіці Білорусь. [7, 4]

 

 

 

 

 

6. Зовнішньоекономічна  діяльність

Франція

 

У зовнішньоекономічних зв’язках Франція орієнтована, насамперед, на Європейський Союз. На нього припадає 62% експорту й 61% імпорту країни, в тому числі 78% експорту сільськогосподарської продукції, 70% експорту автомобілів. У країнах ЄС розміщується 70% обсягу французьких зарубіжних інвестицій.

Вартість експорту Франції 2007 р. становила 548 млрд дол., імпорту – 600,1 млрд дол. та товарообігу зовнішньої торгівлі – 1 148,1 млрд дол. (за кожним з показників 5-те місце у світі). Негативне сальдо зовнішньої торгівлі від початку ХХІ ст. вперше з’явилося 2004 р. і наразі має тенденцію до зростання (у 2007 р. становило 52,1 млрд дол.).

 

Таблиця 6.1 Показники зовнішньоекономічної діяльності Франції  
у 2003–2007 рр., млрд дол.

Показники	Роки
	2003	2004	2005	2006	2007
Оборот зовнішньої торгівлі	686,4	838,7	916,7	1 019,1	1 148,1
Експорт	346,5	419	443,4	490	548
Імпорт	339,9	419,7	473,3	529,1	600,1
Сальдо зовнішньої торгівлі	6,6	–0,7	–29,9	–39,1	–52,1

 

Головними статтями експорту є комплектуючі товари (31,8 %), інвестиційні товари (23,6 %), товари широкого вжитку (15,2 %), автомобілі та транспортне обладнання (12,9 %), продукти харчування (11,8 %). У імпорті переважають комплектуючі товари (30,7 %), інвестиційні товари (20,0 %), товари широкого вжитку (15,6 %), енергоресурси (13,7 %), автомобілі та транспортне обладнання (11,2 %).

Франція є великим експортером  та імпортером капіталу. Обсяг прямих французьких інвестицій зза кордон становив 1,71 трлн дол.

на 2007 р. Природно, що основна частина французьких інвестицій припадає на країни ЄС (близько 70%). Більше чверті ідуть в країни, що розвиваються (половина з них – в Африку). Таким чином на інші країни залишається невелика частка інвестицій. Проте останнім часом швидко зростають потоки французьких інвестицій у США, де Франція посідає вже шосту позицію серед іноземних інвесторів.

В імпорту капіталу головними  партнерами також є країни ЄС у  сукупності. Обсяг прямих іноземних інвестицій на 2007 р. в економіку Франції становив 1,211 трлн дол. Якщо ж розглядати кожного інвестора поодинці, то перше місце за інвестиціями у французьку економіку посідають США. Після лібералізації режиму економіки Франції, в країну посилився приток іноземних інвестицій. Іноземний капітал зараз контролює 52% виробництв у нафтохімії, 55 – у хімічній промисловості, 49% - у виробництві засобів інформатики і електроніки.

 

Білорусь

Зовнішню торгівлю Республіки Білорусь складно назвати ефективною, оскільки протягом тривалого періоду в  її розвитку спостерігається негативне  сальдо платіжного балансу. Але в  той же час сальдо послуг традиційно позитивне (у 2005 р. становило 823,7 млн дол.), у формуванні якого визначальну роль вдіграють транспортні послуги. У 2005 р. уперше досягнуто позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами в розмірі 296,4 млн дол., що вплинуло на рахунок поточних операцій платіжного балансу, який склався позитивним у розмірі 496,1 млн дол. Неабияким аспектом у поліпшенні результативності зовнішньої торгівлі є перехід у товарообміні між Білоруссю і Росією на новий принцип стягування податку на додаткову вартість по країні призначення. Крім цього сприятливий вплив зробила сприятлива кон'юнктура на світовому нафтовому ринку і ринках сировинних ресурсів.

Найбільш актуальним завданням  для Білорусі є нарощування експорту товарів. З країнами поза СНД, у тому числі з країнами Європейського співтовариства, спостерігається досить висока ефекти­вність зовнішньої торгівлі, що підтверджується значним перевищенням товарного експорту над імпортом. Це ще раз підтверджує актуальність проведення багатовекторної зовнішньоторговельної політики.

З європейських країн (поза СНД) основними  партнерами, що імпортують білоруську продукцію, є Нідерланди, Велико-Британія, Німеччина і Польща, серед азійських  країн - Китай, на американських континентах - США і Бразилія, а на африканському - Єгипет. У свою чергу, Білорусь імпортує основну масу продукції з Німеччини, Польщі, Італії, Китаю і США.

У рейтингу серед країн СНД за обсягом постачань білоруських  товарів перші місця займають Росія, Україна, Казахстан і Молдова, а Республіка Білорусь довозить продукцію переважно російських і українських виробників.

У цілому експортно-імпортні операції в 2005 р. проводилися із 160 країнами світу, причому білоруські товари поставлялися на ринки 130 держав, а імпортувалася  продукція з 140 країн.

Стійкі три перших місця за останнє  п'ятиріччя займає постачання за рубіж  мінеральних продуктів; машин, устаткування і транспортних засобів; продукції  хімічної промисловості, каучуку (включаючи  хімічні волокна і нитки).

Основною імпортованою продукцією є нафта, нафтопродукти, природний газ, електроенергія, чорні метали, спирт, синтетичний каучук, рослинні олії, цукор.

Поглиблення і розширення експортної орієнтації економіки республіки спрямовано на зміцнення експортних позицій, зростання  обсягів і диверсифікованість експорту шляхом освоєння нових ринків. Приділяється увага розвитку інфраструктури експорту, в тому числі створенню об'єктів товаропровідної мережі, що стимулюється шляхом надання пільг по податку на прибуток. Удосконалюється система пільгового кредитування виробництва експортної продукції, активно сертифікується продукція, що випускається, і діючі виробництва.

Створенню сприятливих умов на валютному  ринку Білорусі також сприяла  стабілізація сальдо зовнішньої торгівлі в 2005 р. У результаті Національний банк Республіки Білорусь мав можливість нарощувати золотовалютні резерви, що привело до зміцнення обмінного курсу білоруського рубля стосовно основних світових валют. Це робить вигідним вкладення фінансових коштів у національні проекти, залучення іноземних інвестицій у білоруську економіку.

Створення відносно сприятливого інвестиційного клімату привернуло увагу іноземних  партнерів, про що свідчить діяльність на території Республіки Білорусь більше ніж 3,5 тис. спільних та іноземних підприємств, створених за участю інвесторів з 90 країн світу. Для закордонних інвесторів національним законодавством закріплений ряд переваг і в достатньому ступені гарантується без­пека вкладень іноземного капіталу в білоруську економіку. Неабияким фактором є прийняття в Білорусі Інвестиційного кодексу. Він регулює національні й іноземні інвестиції на території країни, за­хищає права власності іноземних інвесторів, що забезпечує сприятливі умови їхньої діяльності, а також встановлює спеціальні стимулюючі переваги в податковій, митній і валютній сферах.