Розділ 3. Оподаткування в Україні –

проблеми  та шляхи вдосконалення

      Законодавством  України визначені такі принципи побудови та призначення податкової системи:

      • стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності;

      • обов'язковість — впровадження норм сплати податків і зборів, визначених на підставі достовірних даних;

      • рівнозначність і пропорційність у  справлянні податків;

      • рівність, недопущення будь-яких виявів податкової дискримінації;

      • соціальна справедливість щодо різних верств населення;

      • стабільність, забезпечення незмінності  податків і зборів (обов'язкових платежів) та їхніх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

      • економічна обгрунтованість, встановлення податків на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей;

      • рівномірність сплати, встановлення строків сплати податків і зборів, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

      • єдиний підхід до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку, об'єкта оподаткування, джерела сплати податку, строку та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

      • доступність, забезпечення зрозумілості норм податкового законодавства для платників податків.

      Згідно  з Законом України «Про систему  оподаткування» від 18 лютого 1997 р. податки  йдуть на формування доходної частини  Зведеного бюджету нашої країни.

      У доходній частині Зведеного бюджету  за січень-листопад 2004 p., яка становила 26,7 відсотка до ВВП, або 24 190,1 млн грн., податкові надходження становили 74,4 відсотка, або 17 986,4 млн грн., неподаткові — 9,4 відсотка, або 2275,2 млн грн., інші надходження — 16,2 відсотка, або 3928,5 млн грн.

      Найбільшу частку в загальній сумі доходів  становить податок на додану вартість — 24,3 відсотка (5875,5 млн грн.), податок на прибуток підприємств — 19,5 відсотка (4723,5 млн грн.) та прибутковий податок з громадян — 12,9 відсотка (3102,1 млн грн.). Від акцизного збору надійшло 976,2 млн грн., або 4,1 відсотка.

      Податки, що надійшли до Зведеного бюджету  України, розподіляються так.

      До  Державного бюджету у 2004 р. зараховувалися:

      • податок на додану вартість у повному  обсязі;

      • 50 відсотків від загальної суми акцизного збору;

      • 30 відсотків податку на прибуток підприємств усіх форм власності та підпорядкування та плати за торговий податок на деякі види підприємницької діяльності, зібраних на території м. Києва; по 20 відсотків — тих самих зборів, зібраних на території Донецької, Запорізької, Полтавської та Харківської областей;

      • 30 відсотків коштів від земельного податку, що надходить на спеціальні рахунки місцевих бюджетів.

      До  місцевих бюджетів у 2004 р. зараховувалися:

      • 100 відсотків прубуткового податку  з громадян;

      • 70 відсотків податку на прибуток і податку на майно підприємств всіх форм власності і підпорядкування та плати за пільговий патент на деякі види підприємницької діяльності, зібраних на території м. Києва; 80 відсотків — зібраних на території Донецької, Запорізької, Полтавської та Харківської областей; 100 відсотків — інших регіонів України;

      • 50 відсотків акцизного збору, що надходять на території Автономної Республіки Крим, областей і міст Києва і Севастополя (за винятком акцизного збору з ввезених на територію України підакцизних товарів);

      • 70 відсотків від земельного податку, що надходить на спеціальні рахунки  місцевих бюджетів.

      Крім  того, щороку до бюджетів регіонів підлягають передачі з Державного бюджету України  певні суми. Перелічені раніше показники змінюються вищими органами влади залежно від економічного, соціального, політичного становища.

      Реформа оподаткування в Україні розпочалася  у 1997 р. і досі не завершена. Метою  реформи є створення системи  податків, яка б сприяла підвищенню ефективності господарювання в усіх ланках народного господарства. Складність цього завдання полягає в тому, щоб бюджет не втратив необхідних надходжень доходів і водночас, щоб податки не гальмували розвиток виробництва.

 

ВИСНОВОК

 

     Податки — це плата суспільства за виконання  державою її функцій. Це ціна, яку ми сплачуємо за можливість жити у цивілізованій країні. Ми користуємося суспільними благами. Кожен з нас покладається на державу, яка має забезпечувати національну безпеку, громадянський мир, добрі дороги, доступ до освіти і охорони здоров'я та безліч інших послуг, охороняти навколишнє середовище, захищати країну від зовнішньої експансії. Для виконання своїх функцій державі потрібні кошти, значна частина яких формується за рахунок податкових надходжень. Податками зазвичай називаються обов'язкові платежі, які справляються державою з юридичних і фізичних осіб. Доходи держави складаються з різних видів виплат, зборів, відрахувань.

      Податки є частиною загальної фінансової системи як держави в цілому, так  і окремих її суб’єктів. Крім того, вони виступають однією з категорій ринкової економіки.

      Податки існують у сфері виробничих відносин, оскільки є вилученням частини виробленого  продукту (в грошовій формі) в дохід  держави. Але податки — це нестійка категорія. Вони постійно змінюються. Змінна й сфера їх дії.

 

      СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Абалкин Л. Роль государства в становлении  и регулировании рыночной экономики // Вопр. экономики. - 1997. - № 6. - С.4-12.
2. Бланк І. А. Инвестиційный менеджмент. — К.: ІТЕМ, 1995, С. 98-114.
3. БіленчукП. Д., ЗадоянийМ. Т., Форостовець В. А. Місцеві податки і збори. Правове регулювання: Навч. посіб. — К.: АТІКА, 1999, С. 34-38, 67-81.
4. Болдырев Г. И. Подоходный налог на Западе и в России. — Л., 1924, С 14-56
5. Боголепов Д. Краткий курс финансовой науки. — Харьков: Пролетарий, 1929.
6. Василии О. Д. Державні фінанси України. — К.: Вища шк., 1997, С. 87-91.
7. Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової системи // Економіст. — 1998. —№ 7-9. С. 120-123.
8. Государственное регулирование зкономики в современных условиях. Т.2 / РАН, Ин-т экономики. - М., 1997.
9. Державне управління: теорія і практика / За ред. В. Б. Авер'янова. — К.: Юрінком Інтер, 1998, С. 98-117.
10. Єпіфанов А. О., Сало И. В., Д'яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. — К.: Наук. думка, 1999.
11. Зелтынь А.С. Структурная политика: усиление регулирующей роли государства // ЭКО: Экономика и орг. пром. пр-ва. - 1997.- № 12. - С.30-38.
12. Караваева И. В. Налоговое регулирование рыночной экономики. — М.: ЮНИТИ, 2000.
13. Леслі А. П. Анализ государственной политики. — К.: Основы, 1999, С. 54-64.
14. Мельник О. Инфляция: теория и практика регулирования. —К.: Знание, 1999.
15. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога 3. Державне регулювання економіки. - Львів: Укр. технології, 1999.
16. Панасюк Б. Я. Прогнозирование и регулирование развития экономики. — К.: Полиграфкнига, 1998.
17. Стеченко Д. Державне регулювання економіки — К.: МАУП, 2000.
18. Стиглиц Дж. Ю. Экономика государственного сектора. — М.: Изд-во Моск. ун-та. — ИНФРА-М, 1997.
19. Стратегическое планирование / Под ред. Э. А. Уткина. — Г.: ЭКМОС, 1998.
20. Украина: поступь в XXI столетие. Стратегия экономической и социальной полі-ики на 2000—2004 гг.: Послание Президента Украины к Верховной Раде страны. 2000 год // Правительственный курьер. — 2000. — № 34. — С. 5-12.
21. Фінансове право: Підруч. / За ред. Л. К. Воронової. — Харків: Консум, 1998.
22. Ходов Л. Г. Основы государственной эк-кой политики. — Г.: БЕК, 1997.
23. Черныш Э. А., Молчанова Н. П., Новикова А. А., Салтанова Т. А. Про-гнозирование и планирование. — М.: ПРИОР, 1999.
24. ЧерникД. Г. Налоги в рыночной экономике. - М.: ЮНИТИ, 1997, С. 148-156.
25. Чистов С. М  Державне регулювання економіки. — К.: КНЕУ, 2002.
26. Чистов С. М., Никифоров А. Е., Куценко Т. Ф. и др. Державне регулювання економіки — К.: КНЕУ, 2000, С. 341-348.
27. Шамхалов Ф. Государство и зкономика. Основы взаимодействия. — М.: Экономика, 2000.
28. Экономика / Под ред. А. С. Булатова. — Г.: БЕК, 1995, С.472-501.
29. Юткина Т. Ф. Налоги и налогообложение: Учеб. - М.: ИНФРА-М, 1998.
30. Юткина Т. Ф. Налоговедение от реформы к реформе. - М.: ИНФРА-М, 1999

 

       Додаток А

Терминологический словарь 

     Бюджет  — план формирования и использования финансовых ресурсов для обеспечения задач и функций, которые осуществляются органами государственной власти, на протяжении бюджетного периода.

     Бюджетная программа -- систематизированный перечень мероприятий, направленных на достижение единой цели и задач, выполнения которых предлагает и осуществляет распорядитель бюджетных средств в соответствии с возложенными на него функциями.

     Бюджетная система Украины  — основное звено финансовой системы. Состоит из государственного бюджета, бюджета АР Крым и местных бюджетов.

     Государственный бюджет Украины  - план образования и использования финансовых ресурсов для обеспечения функций, которые осуществляются государственными органами Украины.

     Государственный долг - общая сумма задолженности государства, которая состоит из всех выпущенных и непогашенных долговых обязательств, включая долговые обязательства государства, которые вступают в действие в результате выданных гарантий по кредитам, или обязательств, которые возникают на основе законодательства или договора.

     Государственные доходы — денежные отношения по поводу распределения ВВП; часть ВВП, которая используется государством для осуществления своих функций.

     Государственные потребности  — потребности государства в продукции, необходимой для решения социально-экономических проблем, поддержания обороноспособности страны и ее безопасности, создания и поддержания на надлежащем уровне государственных материальных резервов, реализации государственных и межгосударственных ЦКП, обеспечения функционирования органов государственной власти.

     Денежно-кредитная  политика — комплекс мероприятий в сфере денежного обращения и кредита, направленных на регулирование экономического роста, сдерживание инфляции и обеспечение стабильности денежной единицы, обеспечение занятости население и выравнивание платежного баланса.

     Дотации— вид ассигнований из государственного бюджета, используемый для сбалансирования доходов и расходов местных бюджетов и покрытия кассовых убытков отдельных государственных предприятий.

     Налог -- обязательный платеж, который взимается в бюджет от юридических и физических лиц.

     Налоговая база — часть объекта налогообложения, на которую начисляется налог.

     Налоговая система — совокупность налогов, сборов, других обязательных платежей в бюджеты и взносов в государственные целевые фонды, а также совокупность государственных налоговых органов и их компетенция. Состоит из системы налогообложения и системы налоговых органов.

     Налогоплательщик  — юридическое или физическое лицо, на которое в соответствии с действующим законодательством возлагается обязанность платить налоги.

     Объект  налогообложения  — количественно измеренный экономический феномен, который подлежит налогообложению.

     Распорядители бюджетных средств  — бюджетные учреждения в лице их руководителей, уполномоченные на получение бюджетных ассигнований, взятие бюджетных обязательств и осуществление расходов из бюджета.

     Сводный баланс финансовых ресурсов — баланс, который отражает объемы финансовых ресурсов государства и направления использования их для финансирования удовлетворения общегосударственных потребностей.

     Сводный бюджет Украины  — совокупность всех бюджетов, которые входят в состав бюджетной системы Украины.

     Ставка  налога — часть налоговой базы (%), которая изымается в виде налога.

     Ставка  рефинансирования — плата за кредиты (%), которые предоставляются Национальным банком коммерческим банкам.

     Субвенция— один из видов государственной финансовой помощи центральным или местным органам исполнительной власти, которая предоставляется на конкретные цели, а также для санации предприятий, которым угрожает банкротство.

     Субсидия  — вид помощи, которая выплачивается из государственного бюджета с целью поддержки население, а также определенных видов предпринимательской деятельности, сфер и отраслей национальной экономики.

     Финансовая  система Украины — совокупность денежных отношений по образованию и использованию денежных фондов. Состоит из государственного бюджета, бюджета АР Крым, местных бюджетов, финансов предприятий, централизованных государственных и других фондов, фондового рынка.