Щоб все-таки з’ясувати, що являє собою  податок потрібно визначити його принципові ознаки:

• Це вид платежу, який вноситься юридичними та фізичними особами.
• Платіж, який регулюється актом компетентного органу державної влади.
• Сума, яка стягується за  допомогою податкового механізму, вноситься до бюджету (державного або місцевого), або до державного цільового фонду.
• Перераховані в бюджет суми не мають цільового призначення. Надходячи до бюджету, фактично втрачається важливість від якого суб’єкта вони надійшли і на які цілі вони будуть використані.
• Податкові платежі перераховуються в бюджет безвідплатно і безумовно, незалежно від отримання будь-яких послуг чи благ зі сторони держави.
• Податок вноситься періодично, в чітко встановлені законом строки.
• Має обов’язковий характер. За ухилення від сплати передбачається відповідальність, можливість примусового виконання платежу.

      Отже, податок – це встановлений вищим органом державної законодавчої влади обов’язковий платіж, що сплачується юридичними та фізичними особами до бюджету відповідного рівня або до державного цільового фонду в розмірах і строках, що визначаються законами про оподаткування.

      Виділяють різні класифікації податків в залежності від їх характерних ознак: 

1. В залежності від об’єкта оподаткування податки поділяються на:

       - податки на майно (податок  з власників транспортних засобів);

       - податки на доходи (прибутковий  податок з громадян).

2. За методом стягнення є такі податки:

        - прямі це платежі, які встановлюються на доходи і майно фізичних та юридичних осіб, котрі безпосередньо здійснюють їх сплату.       

          - непрямі це податки, закладені в ціні реалізованого товару чи                    наданої послуги. Ці податки сплачуються споживачем.

3. В залежності від органу, який стягує податок і розпоряджається цими коштами податки поділяються на:

• загальнодержавні – ті, які встановлюються і стягуються центральними органами державної влади і управління, і які надходять, в основному до державного бюджету.

• місцеві це платежі, які встановлюються органами місцевого самоуправління та надходять до місцевих бюджетів.

4. В залежності від порядку використання поділяються  на:

• загальні податки – позбавлені індивідуальності платежу, які надходять в державний бюджет і використовуються на загальнодержавні цілі.
• спеціальні (цільові) податки – надходять до бюджетів різних рівнів і використовуються для певних цілей.

      5.  В залежності від платника  існують:

• податки, які сплачуються фізичними особами,
• податки, які сплачуються юридичними особами,
• податки, які сплачуються і фізичними і юридичними особами.

      6.  За формою стягнення є такі  види податків:

• грошові податки,
• натуральні податки (на даний момент в Україні не існує).

      Розрізняють дві основні функції податків: фіскальну і регулюючу. Фіскальна функція полягає в тому, що податки мають забезпечити гарантоване й стабільне надходження доходів у бюджет. Суть регулюючої становить використання податків з метою впливу на різні сторони соціально-економічного розвитку суспільства. Фіскальна і регулююча функції податків діють взаємопов’язано, їх не можна протиставити одна одній. Не можна також поділяти податки на чисто фіскальні чи регулюючі, бо без фіскальної дії не може бути й регулюючої.

      Оскільки  навряд чи можливо, щоб в одному податку повністю реалізовувались обидві функції, система доходів бюджету насамперед повинна включати такі, які забезпечували б сталу фінансову базу держави. Без таких податків держава не може гарантувати безперебійне фінансування своїх видатків.

      Кількість податків, на які покладаються насамперед регулюючі функції, повинна бути досить значною. Це пояснюється дуже просто: неможливо за допомогою одного чи двох податків впливати на всі сторони  господарської діяльності підприємств, на всі сфери суспільно-економічного життя. Наскільки різноманітне наше життя, настільки ж різноманітною повинна бути система фінансових інструментів.

 

РОЗДІЛ 3. Відповідальність за порушення податкового законодавства

3.1. Поняття та підстави застосування відповідальності за порушення податкового законодавства

      Інтенсивний розвиток ринкових механізмів вимагає  перетворення всіх елементів системи оподаткування. З'являються нові податки, механізми їх обчислення і сплати, конкретизуються повноваження органів влади різноманітних рівней і компетенції

      Діяльність  контролюючих органів пов'язана  з наглядом з боку держави за виконанням платником податків своїх зобов'язань перед державою з повного і своєчасного внесення податкових платежів у відповідні бюджети чи фонди. Проте туди не завжди поступають кошти в тій кількості, на яку розраховували при плануванні бюджету. Бюджети позбавляються надходжень за рахунок двох процесів: відхилення від сплати податків і правомірного обходу податку.

      Правомірний обхід податку.

      В даному випадку платник податку використовує прогалини законодавства.

      Ухилення  від сплати податку.

      Правомірний обхід податку доповнюється відхиленням  від сплати податку, що являє собою  досить різноманітну групу податкових правопорушень. Зміст цих правопорушень  полягає в неналежному виконанні зобов'язань платника перед бюджетом.

Підстави  застосування відповідальності за порушення податкового законодавства

      Підставою податкової відповідальності є правопорушення, що відрізняється відповідними ознаками. Докладно ми не будемо зупинятися на їхній характеристиці, оскільки вони традиційні для будь-якого правопорушення:

      а) протиправність виражається в порушенні  певних податкових норм;

      б) караність, особливістю якої в податкових санкціях є відрив (у деяких випадках) стягнення (покарання) від провини платника (на цьому ми зупинялися вище);

      в) винність (у формі дії або бездіяльності);

      г) причинний зв'язок між протиправною дією і наступили в результаті його негативними наслідками.

      Податкове правопорушення — протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність) особи, зв'язана з невиконанням або неналежним виконанням обов'язків по сплаті податку, за яке встановлена юридична відповідальність. Відповідальність у цій галузі не обмежується невиконанням тільки фінансових зобов'язань, адже несвоєчасна здача звіту платником теж тягне за собою штраф, а це можна з дуже великою натяжкою віднести до фінансових зобов'язань.

      Критерії  класифікації податкових правопорушень:

      В основі подібної класифікації лежать дві групи критеріїв, які і  дозволяють віднести конкретне правопорушення до певного виду:

      1. Кількісні:

      - термін відхилення, непредставлення;

      - розмір несплачених, прихованих  сум податків, зборів.

      2. Якісні — обставини, що характеризують суспільну небезпеку правопорушення. Одним з основних критеріїв у цій галузі законодавець звичайно виділяє форму провини. Так, навмисне непредставлення, відхилення від подачі податкової декларації карається відповідно до карного законодавства. Ненавмисне (через недбайливість і т.д.) припускає більш м'які санкції.

2.2. Види відповідальності за порушення податкового законодавства.

      Попередження  податкових правопорушень не завжди досягає своєї мети, тому особливу важливість здобуває регулювання покарання  за здійснення податкових провин і  злочинів. Застосування санкцій можна  класифікувати по декількох підставах:

      А. По характеру впливу:

      1. Безпосереднє покарання — санкції, що впливають безпосередньо на платника, його майновий стан (позбавлення волі, штраф, конфіскація об'єктів обкладання і т.д.):

      2. Опосередковане покарання — санкції, що безпосередньо не заподіюють майнових утрат платнику, але зменшують його надходження в перспективі або обмежуючі його діяльність (арешт рахунка, призупинення діяльності підприємства і т.д.).

      Б. По галузевому характеру:

      1. Кримінальна відповідальність

      Карні санкції застосовуються за податкові  злочини. Передбачається законодавче  закріплення восьми складів податкових злочинів при прийнятті Податкового  кодексу. В даний час подібні  діяння регулюються ст. 148² Кримінального кодексу України (ухиляння від сплати податків); ст. ст. 162² і 163³ (кримінальна відповідальність за приховання доходів (прибутку) або інших об'єктів оподатковування у великих і особливо великих розмірах або особою, що раніше вже вчинила цей злочин).

      2. Адміністративна  відповідальність

      Адміністративні санкції становлять міри адміністративного  впливу за допомогою адміністративно-правових норм, що містять осуд винного та його вчинку і що припускають негативні наслідки для правопорушника. Особливостями адміністративних санкцій є: відсутність важких правових наслідків; застосування по відношенню до менш тяжких податкових правопорушень (проступків); не тягнуть судимості.

      3. Фінансові санкції  — покарання уповноваженим органом платника податків за вчинення податкового правопорушення в порядку, встановленому фінансово-правовими нормами, з метою реалізації суспільних інтересів по забезпеченню грошових надходжень в бюджетФінансова відповідальність за порушення податкового законодавства виступає в формі:

      — стягнення всієї суми укритого або заниженого платежу в бюджет в формі податку;

      — штрафу (що накладається податковими органами);

      — пені, що стягується із платника за затримку внесення податку.

      4. Дисциплінарні санкції становлять форму впливу адміністрації підприємств, установ та організацій за вчинення дисциплінарних проступків, зв'язаних з податковими правопорушеннями. Дані правопорушення знаходяться на перетині адміністративної та дисциплінарної відповідальності, в основі яких лежить невиконання чи неналежне виконання обов'язків по сплаті податку платником, як робітником конкретного підприємства, установи, організації. При невиконанні ним особистих податкових зобов'язань відповідальність наступає у встановленому законом порядку.

2.3. Особливості застосування фінансових санкцій за порушення  податкового законодавства.

      Фінансово-правові  санкції — це застосування уповноваженими на те державними органами і їхніми посадовими особами до платників  податків (юридичним і фізичним особам) за здійснення податкового правопорушення у встановленому адміністративними і фінансово-правовими нормами порядку примусових заходів, що виражаються в грошовій формі і перечисляемых у бюджет, з метою забезпечення суспільних і державних фінансових інтересів, відшкодування недоотриманих бюджетом і позабюджетними фондами грошових надходжень, а також покарання порушників.

      За  законодавством України до фінансових санкцій відносяться стягнення не внесених у встановлені строки податків, податкового кредиту та інших платежів до державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, якщо для цих платежів законодавством не передбачені спеціальні правила стягнення. Зазначені платежі стягуються незалежно від будь-яких строків давності.