ЗМІСТ

ВСТУП              3

Розділ 1. Суть та функції податків         4

      1.1. Історія виникнення податку         4

      1.2. Податки як державний дохід         7

      1.3. Функції податків           8

      1.4. Віди податків           12

Розділ 2. Відповідальність за порушення податкового законодавства   21

2.1. Поняття  та підстави застосування відповідальності  за порушення податкового законодавства         21

2.2. Види  відповідальності за порушення  податкового законодавства   24

2.3. Особливості  застосування фінансових санкцій за порушення  податкового законодавства         28

Розділ 3. Оподаткування в Україні – проблеми та шляхи вдосконалення   32

ВИСНОВОК             34

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ           35

ДОДАТОК              37

       

 

      ВСТУП

      Провідна  роль у забезпеченні виконання державою функцій щодо регулювання економічних процесів належить податкам. Саме податково-бюджетна і кредитно-грошова політика є ефективними методами державного регулювання ринкової економіки, що застосовуються в більшості західних країн протягом багатьох десятиріч.

      Податки - це обов’язкові платежі фізичних та юридичних осіб до центрального і місцевого бюджетів, здійснювані  у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами тієї чи іншої  країни.

      Найповніше  сутність податків характеризують виконувані ними функції-фіскальна і регулююча.

      В усіх державах на різних етапах їхнього  історичного розвитку податки виконували перед усім фіскальну функцію, тобто забезпечували централізацію певної частини ВНП в державному бюджеті з метою фінансування державних витрат.

      Протягом  останніх двох десятиліть значного розвитку набула регулююча функція податків. Сутність її полягає у впливі податків на різні аспекти діяльності платників їх. Ця функція заснована на тому, що, вилучаючи за допомогою податків певну частку доходів економічних суб’єктів, можна стимулювати або стримувати їх діяльність у відповідних напрямах, а отже, регулювати соціально-економічні процеси в країні використання регулюючої функції податків здійснюється через податкову політику.

      Метою цієї роботи є аналіз податків як інструмента державного регулювання економіки,  проаналізувати функції, види податків, розглянути  історію їх виникнення та розробити рекомендації для удосконалення оподаткування в Україні.

 

Розділ 1. Суть та функції  податків

1.1. Історія виникнення податку

     Податки в тій формі, в якій ми з ними стикаємось в сучасних умовах, склалися відносно недавно, хоча основні елементи механізма оподаткування зароджувались  ще в давнині.

     Перехід від натурального господарства до грошового, зародження і формування держави стали головними причинами появи податків.

     Податки є невід’ємною частиною економічних  відносин в суспільстві  з моменту  винекнення держави. Розвиток та зміна  форми державного устрою завжди супроводжується  реформуванням податкової системи.

     Так, уже в стародавній Греції діяв оброк на комуни, в Римській імперії  стягувалися податки на майно. Аугустус (63р. до н.е. - 14 р н.е.) ввів прямі податки  з обороту - оподаткуванню підлягали  обороти від купівлі рабів. Ферпасіан (9-79 р.н.е.) ввів податок на громадські туалети. Існуванням цього податку докоряв імператору його син Тітус, на що Ферпасіан відповідав відомою до наших днів фразою: “Гроші не пахнуть”¹.  У Київській Русі основним доходом влади (9-12ст.) була данина (натуральна рента). Сплачувалась данина натурою: медом воском, цінними хутрами, а в більшості зерном і сіном. Така данина називалась “дякло”. Починючи із середини 15ст. на українських землях під владою Польщі та Літви стала поширюватись відробітна рента. До кінця 15ст. була встановлена норма барщини - один день на тиждень, а в першій половині 16ст. - два дні на тиждень.

     Сама  назва “податок” визначалась  згідно сучасних соціальних і економічних  умов, які склалися в тих чи інших  країнах, тому вона неодноразово змінювалась.

     В Древньому Єгипті та інших ранніх державах податки стягувались у вигляді плати за користування землею, яка була вланістю керівника держави, в ранніх феодальних державах податки часто виступали у вигляді подарунків феодалам, в Англії в середині століття податок так і називали gift - дарунок². У нас в Україні слово податки походить від слова - подати, що означає подати, віддати на утримання державі. Податки, як обов’язкові внески громадян, для утримання влади, виникають з поділом суспільства на класи і появою держави.

     В рабовласницькому суспільстві і  при ранньому феодалізмі в умовах панування натурального господарства податки мали форму натуральних  зборів.

     Одним із самих древніх об’єктів оподаткування  виступала земля, тому із самих перших податків були подушний і поземельний податок.

     В нашій країні за часів Київської  Русі вперше подушні податки були введені при правлінні Ярослава Мудрого - це були: винні збори, збори  з рибної ловлі, вуликів, лазень, домовини, водопоїв, з весілль з представниками іншої віри, за носіння старомосковського одягу. З розвитком продуктивних сил, форм власності економічна диференціація населення не стоїть на місті, а поступово змінюється.

     При незначному розвитку торгівлі та промислової  діяльності, багатство зостереджувалося в поземельному володінні, а останнє знаходилось в осіб титульованих - князів, єпископів, бояр, баронів. У 1379 році в Англії, а потім в інших державах вводиться поголовний податок, який сплачується в залежності від рангу платників. Але градація суб’єктів оподаткування по рангах стає для фіксу недостатньою, так як із розвитком економічних відносин, титулу не завжди відповідало майнове та матеріальне становище.

     Все більше розвивається клас багатих, хоча і не титульованих осіб. Виходячи з  цих умов держава продовжує порангове  оподаткування, в той же час поділяє населення, яке не вписується в рангові рамки по їх матеріальному забезпеченню на класи і починає оподатковувати кожний з них окремою квотою.

     Але із розподілом власного господарства оподаткування розподіляється на окремі види: оподаткування промислів, торгівлі, споруд та будівль. З появою рухомого капіталу з’являється майнове оподаткування за об’єктами. Під впливом цих процесів розвивається поземельне оподаткування з складною системою кадастрів; промислове та інше оподаткування.

     Міжнародний розподіл праці впровадив до життя  податки на експортно-імпортні операції у вигляді мита. Спочатку з’явились  приватні мита, які сплачувались особами, що ввозили товари при в’їзді в  місто, де проходив процес купівлі-продажу. В період феодальної держави поширювались внутрішні мита, які стягувались феодалом з товарів, які ввозились, вивозились чи перевозились через кордон держави. В Українській Козацькій державі (17 століття ) для українського уряду основним джерелом прибутків було мито з привозного краму.

     Великою віхою в розвитку оподаткування  було притягнення в якості об’єктів оподаткування предметів споживання. В Україні оподаткування предметів  споживання проходило за часів Запорізької  Січі.

     З розвитком товарно-грошових відносин акцизна форма, тобто оподаткування предметів споживання, стає провідною. Використовувались різні способи оподаткування: з площі землі, на якій вирощувалась сировина для виробництва підакцизних товарів, пізніше з сировини та напівфабрикатів і накінець з готових виробів, що стали головним об’єктом оподаткування.

     Але прогресуючий розподіл праці, різнородний  асортимент виробництва споживчих  товарів вимагали введення нового виду акцизу. Ним став - універсальний  акциз, яким обкладається валовий оборот, тобто всі товари, які підлягають реалізації і надходять в продаж. У нас на Україні, згідно податкової реформи в СРСР в 1939 році було введено податок з обороту³.

     Універсальний акциз може існувати в трьох основних формах: податок з продажу, податок  з обороту, податок на добавлену вартість. В нас в Україні, згідно з постановою КМУ від 22.12.91р. “Про податок на додану вартість”, та “Про перелік товарів, на які встановлюються акцизний збір та ставки цього збору” з 1 січня 1992р. також почали функціонувати специфічні акцизи та універсальний акциз у вигляді податку на добавлену вартість.

     Відповідно  до розвитку державності відбувалось  постійне вдосконалення оподаткування  і починаючи з примітивних  податків у натуральній формі  до технічно відшліфованих систем оподаткування  в ринкових економічно високорозвинутих країнах. З розвитком суспільства відбувається постійне вдосконалення податковї системи.  

1.2. Податки як державний  дохід

     Податки — це плата суспільства за виконання  державою її функцій. Це ціна, яку ми сплачуємо за можливість жити у цивілізованій країні. Ми користуємося суспільними благами. Кожен з нас покладається на державу, яка має забезпечувати національну безпеку, громадянський мир, добрі дороги, доступ до освіти і охорони здоров'я та безліч інших послуг, охороняти навколишнє середовище, захищати країну від зовнішньої експансії. Для виконання своїх функцій державі потрібні кошти, значна частина яких формується за рахунок податкових надходжень. Податками зазвичай називаються обов'язкові платежі, які справляються державою з юридичних і фізичних осіб. Доходи держави складаються з різних видів виплат, зборів, відрахувань.

     Плата здійснюється за використання ресурсів, які належать державі. Розмір плати залежить від розміру ресурсів, що використовуються. Якщо держава втрачає право власності на них, то вона втрачає і ці доходи.

     Відрахування  передбачають цільове призначення  платежів. Наприклад, підприємства здійснюють відрахування на дорожні роботи, соціальне страхування, у фонд зайнятості, у фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Ці гроші мають використовуватись суворо за призначенням.

     У доходах бюджету виділяється  також група так званих неподаткових платежів. Наприклад, доходи від реалізації конфіскованого майна, від приватизації державного майна, відсотки за користування тимчасово вільними бюджетними коштами, надходження дивідендів від діяльності підприємств, утворених за участю держави .

1.3. Функції податків

      Податки є частиною загальної фінансової системи як держави в цілому, так  і окремих її суб’єктів. Крім того, вони виступають однією з категорій ринкової економіки.

      Податки існують у сфері виробничих відносин, оскільки є вилученням частини виробленого  продукту (в грошовій формі) в дохід  держави. Але податки — це нестійка категорія. Вони постійно змінюються. Змінна й сфера їх дії.

      Сутність  податків, як економічної категорії, проявляється через ті функції, які  вони виконують. Виділяють три головні  функції податків (рис. 25).

      1. Фіскальна функція.  її сутність полягає в забезпеченні надходження коштів до державного бюджету. В будь-якому суспільстві ця функція послідовно реалізується. За її допомогою відбувається формування фінансових ресурсів держави, призначених для покриття витрат, пов'язаних із виконанням державою своїх функцій — економічних, соціальних, оборонних, охорони здоров'я, екологічних тощо.

      

У свою чергу, ця функція поділяється на дві (деякі  економісти та вчені виділяють їх окремо): контрольну та розподільчу.

      1.1. Контрольна функція.  Вона полягає в обліку кількості податків і розміру кожного з них, а також в оцінці ефективності кожного каналу надходження податків. Це передбачає не тільки здійснення контролю за отриманням податків, а й застосування різних санкцій до порушників. Крім того, виконання цієї функції передбачає також внесення постійних змін у систему оподаткування з метою підвищення її ефективності, яка залежить від існуючої в державі податкової дисципліни, законослухняності платників податків та їх ставлення до держави. Основна мета цієї функції — досягнення своєчасної і повної за обсягом сплати податків.