Методи дослидження економичних процесав и явищ

Спосіб абсолютних різниць:

Розрахунки, які проводяться в  таблиці ланцюгових підстановок, можуть бути спрощені, якщо в кожній підстановці  змінити абсолютне значення фактора, що розраховується відхиленням його фактичної величини від базової (планової).

Спосіб відносних різниць:

Цей спосіб ґрунтується на обчисленні різниць у відсотках. Величина впливу кожного фактора визначається множенням  різниці в суміжних індексах (відсотках) на плановий обсяг узагальнюючого показника.  Хоча всі розглянуті способи елімінування відрізняються методикою розрахунків, проте вони дають однакові наслідки, оскільки ґрунтуються на одному й  тому самому принципі.

У практиці економічного аналізу найчастіше використовують спосіб абсолютних різниць, найменш трудомісткий і надійний. Що стосується підрахунків резервів, то, як правило, до кількості резервів можна включати від'ємно діючі фактори. Крім того, слід пам'ятати, що будь-який розрахунок трьох і більше факторів завжди можна спростити до пошуку двох факторів, один із яких завжди буде кількісний, а другий — якісний. У цьому випадку, якщо застосовувати прийом абсолютних різниць, величина кількісного фактора буде дорівнювати добутку зміни кількісного фактора на планову (незмінну) величину якісного; величина якісного — це добуток зміни якісного фактора на фактичну величину кількісного фактора. Сума впливу цих двох факторів завжди має дорівнювати відхиленню узагальнюючого показника на який вони сумісно здійснювали дію

 

4.6. Статистичні  методи

 

Серед статистичних методів, що використовуються в аналізі, чільне місце посідає  табличний метод. Таблиці служать  накопиченню, опрацюванню і зберіганню цифрової інформації. Форму таблиць і їхній майбутній зміст слід передбачати заздалегідь, тобто до початку аналізу явищ. Від усіх інших таблиць аналітична, як правило, відрізняється відносно нескладною будовою, компактністю і наочністю. Вона повинна мати не лише основну, а й додаткову для порівняння інформацію (планові і середні показники, дані за минулі періоди), а також проміжні підсумки, відхилення, відсотки. У процесі збору цифрової інформації та заповнення таблиць виникає низка технічних складностей, якщо її занадто багато. З метою забезпечення компактності таблиць вихідну інформацію:

1) спрощують чи закруглюють (до  тисяч, мільйонів та ін.);

2) скорочують або частково відкидають  другорядні дані;

3) об'єднують у групи, проміжні  підсумкові показники, передають  через середні показники;

4) комбіновано показують частину  показників у деталізованому  вигляді, а інші розміщують  разом в одному рядку (як  інші);

5) поділяють на кілька самостійних  сукупностей із наступним складанням  кількох більш простих таблиць  із вузьким змістом.

Таблиці можуть виконувати роль програми і переліку питань, що вивчаються. Між  тим, не слід перебільшувати значення таблиць: це важливий, однак здебільшого  технічний бік аналізу. Динамічні  ряди — це порівняння не двох, а кількох  предметів, показників. Розрізняють  інтервальні й моментні динамічні  ряди. Аналіз їх дає змогу визначити:

1) напрям зміни показників (зростання,  зменшення, сталість або нестабільний  характер, його розхитаність);

2) наявність тенденцій у зміні  показників;

3) середній рівень показників  і варіації.

Серйозною проблемою для дослідження  є порушення у динамічних рядах. Це пов'язано з неоднаковими інтервалами  часу, а також із неоднорідними  показниками, які потрапили до загальної  сукупності даних. Нарешті, виникають  перерви в динамічному ряду у  зв'язку з браком інформації. Широкого використання набули також вибірковий метод і групування, кореляційний метод, середні й відносні показники, а також графічні методи. Ці методи у поєднанні з комп'ютерами  забезпечують більшу наочність наслідків  аналізу.

 

4.7.  Соціологічний метод

 

В аналізі досить часто використовують методи оптимізації програми робіт, завантаження устаткування або розподілу  ресурсів. Це насамперед симплексний метод, транспортна задача, методи мереж у плануванні. Такі методи передбачають використання комп'ютерної технології та належних програм. У практиці економічного аналізу дедалі ширше застосування знаходять соціологічні методи дослідження, насамперед анкетний, опитування, співбесіди та ін. Анкетний метод — це письмове опитування працівників, причетних до якихось проблем або виробництва з метою з'ясування певних питань. Анкетне опитування потребує багато зусиль і часу. Тому частіше звертаються до простішого усного опитування (інтерв'ю). Проте і це теж вимагає старанної підготовки і кваліфікованої стратегії спілкування з тими чи іншими виконавцями або свідками подій. Знання психології людей, їхньої готовності до співпраці, можливості одержання інформації в неперекрученому вигляді — дуже важливі моменти у проведенні досліджень за допомогою соціологічних методів діючого показника, на який вони сумісно здійснювали дію.

 

4.8. Логічний  та історичний методи

 

Важливе місце в дослідженні  економічних явищ і процесів займають історичний і логічний методи. Вони не протистоять один одному, а застосовуються в єдності, оскільки вихідний пункт історичного дослідження збігається, загалом і в цілому з вихідним пунктом логічного дослідження. Проте логічне (теоретичне) дослідження економічних явищ і процесів не є дзеркальним відображенням історичного процесу. У конкретних умовах тієї або іншої країни можуть виникнути економічні явища, які не є обов'язковими для пануючої системи господарювання. Якщо фактично (історично) вони мають місце, то в теоретичному аналізі їх можна ігнорувати. Історик же не може ігнорувати такого роду явища. Він повинен їх описати. Використовуючи історичний метод, економіка досліджує господарські процеси і явища в тій послідовності, в якій вони в самому житті виникали, розвивалися і змінялися одні іншими. Такий підхід дозволяє конкретно і наочно представити особливості різних економічних систем. Історичний метод показує, що в природі і суспільстві розвиток йде від простого до складного. Стосовно предмета економіки це означає, що у всій сукупності економічних явищ і процесів необхідно виділити в першу чергу найбільш прості, виникаючі раніше інших і складові основу виникнення складніших. Наприклад, в аналізі ринку таке економічне явище — обмін товарів.

 

 

Висновок

 

Методи   дослідження економічних  процесів та явищ практично використовують від моменту  цієї спеціальної  системи знань. Їх визначають як традиційні, базові, основні, спеціальні, логічні. Йдеться про  найпоширеніші, ключові моменти,  без яких аналітичні  дослідження практично неможливі. Існують різні класифікацію логічних методів,  і найпоширеніша така:

• аналітичний метод - дає змогу пізнати його окремі сторони, процеси, елементи, існуючи зв'язки і факторні взаємодії, дати проміжні оцінки виробничим подіям та роботі окремих підрозділів
• деталізація - розкладання підсумкових показників дає змогу побачити серйозні відмінності і різноманітність первісних показників. Тому виникає потреба йти від загальних показників до деталізованих, послідовно розчленовуючи загальні показники на складові.
• порівняння - це метод, за допомогою якого предмет (явище), що вивчається, характеризується через співвідношення, вимірювання, зіставлення з іншими одноякісними предметами або явищами.
• балансовий метод ґрунтується на обмеженості, кінцевості величини матеріальних ресурсів і жорстких взаємозв'язках між окремими елементами сукупності, які у зв'язку з цим виникають. У процесі аналізу в цьому курсі вивчають баланс товарної продукції, усілякі баланси окремих відхилень, узгодженість дії факторів.
• суть методу елімінування  полягає у тому, що, абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів.
• серед статистичних методів, що використовуються в аналізі, чільне місце посідає табличний метод. Таблиці служать накопиченню, опрацюванню і зберіганням цифрової інформації.
• соціологічний та інші методи передбачають використання комп'ютерної технології та належних програм. У практиці економічного аналізу дедалі ширше застосування знаходять такі соціологічні методи дослідження, як анкетний, опитування, співбесіди та ін.
• Логічний та історичний методи - використовуючи історичний метод, економіка досліджує господарські процеси і явища в тій послідовності, в якій вони в самому житті виникали, розвивалися і змінялися одні іншими. Історичний метод показує, що в природі і суспільстві розвиток йде від простого до складного.

У даній курсовій роботі можна зробити  висновок, що методи дослідження краще  застосовувати комплексно, щоб чіткіше  побачити результат. 

Знання економічної теорії передбачає не тільки володіння методологією аналізу  реальних економічних процесів, розуміння  сутності економічних законів та категорій, а й уміння знаходити  кількісне вираження їх і користуватись  точними статистичними методами для управління економікою.

Сьогодні людина не може вважати  себе залученою до освіти і культури, якщо вона не вивчила і не зрозуміла  законів суспільного розвитку, не опанувала знання економічної теорії. Адже економічна теорія - це не набір  правив про те, як стати багатим. Вона не дає готових відповідей на всі питання. Теорія - лише інструмент, спосіб осмислення економічної дійсності. Володіння цим інструментом, знання основ економічної теорії може допомогти кожному зробити правильний вибір в багатьох життєвих ситуаціях. Тому не потрібно зупинятися на досягнутому знанні, а постійно шукати дороги вдосконалення цих знань. На додаток хочеться привести слова Дж. Кейнса про те, що "ідеї економістів і політичних мислителів і коли вони мають рацію, і коли помиляються, - мають набагато більше значення, чим прийнято думати. Насправді лише вони і правлять світом".  Звідси слідує,  що проблеми економічної організації суспільства - це серйозні речі, які вимагають вивчення і до яких не можна відноситися легковажно.

 

Список  використаної літератури:

 

1. Абрютіна М.С. Економічний аналіз торговоЇ діяльності. Навчальний посібник. – М.: « Дело и сервис», 2000;
2. Агапова Т.А. Макроекономіка. – М: “Дело и сервис”, 2001;
3. Баканов М.І. Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - Н.: Підручник  Фінанси і статистика, 1997;
4. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки. — К.: Либідь, 1995;
5. Економічна теорія. /під з.ред. проф. Є. М. Воробйова. - Київ – Харків. 2001;
6. Економічна теорія. Політекономія. Підручник./ за ред. В. Д. Базилевича. –Київ: Знання – Прес, 2001;
7. Економічна теорія: макро- та мікроекономіка /за ред. Ватаманюка З. Та Панчишина С. – Львів: Інтереко, 1998;
8. Ефімова О. В.  Фінансовий аналіз. – М.: «Бухгалтерский учет», 1998;
9. Є. В. Мних. Економічний аналіз: Підручник.-Київ: Центр навчальної літератури, 2003;
10. Загуменов М. М. Макроекономічні показники та їх вплив на доходи і видатки бюджету. // Ж: Фінанси України.-2002.-№3;
11. Кемпбелл Р., Макконнелл, Стенли Л., Брю «Економікс: Принципи, проблеми і політика». – Москва, «Республика», 1992, ч.1;
12. Крупка М. І. Основи економної теорії. – К.: Атака, 2001;
13. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. – К.: Видавничий центр “Академія”, 1998;
14. Ніколенко Ю. В. Основи економічної теорії. – К.: ЦУЛ, 2003;
15. Основи економічної теорії / за ред. Предборського В.А. – К.: Кондор, 2002;
16. Основи економічної теорії / за ред. Рибалкін В.О. – К.: Академія, 2002;
17. Основи економічної теорії / За ред. С.В.Мочерного. – Тернопіль, 1999;
18. Радіонова І.Ф. Макроекономіка та економічна політика. – К.: Таксон, 1996;
19. Ріполь-Сарагосі Ф.Б. Фінансовий та управлінський аналіз. –М.: Приор, 1999;
20. Рішар Жак. Аудит і аналіз господарської діяльності підприємства. –М.: Аудит. ЮНИТИ, 1997;
21. Савіцька Г. В.  Аналіз господарської діяльності підприємства АПК: Навчальний посібник. – Мн.: ИП «Екоперспектива», 1999;
22. Семуельсон П. Макроекономіка. – К.: “Основи”, 1995;
23. Чепінога В. Г. Основи економічної теорії. – К.: Юрінком Інтер, 2003;
24. Шеремет А. Д. Комплексний економічний аналіз діяльності підприємства. – М.: Экономика,1974;
25. Шеремет А. Д., Негашев Е. В. Методика фінансового аналізу. – М.: Инфра – М, 1999.