Денежный рынок и механизм его функцыонирования

– забезпечення консолідованого догляду за фінансовими  ринками та ринком капіталу шляхом об’єднання державних органів в  єдиний мегарегулятор з метою  уникнення дублювання функцій різних регуляторів, повноважень при прийнятті рішень, зменшення ризику втрати ефективності нагляду за фінансовою стабільністю;

– проведення інституційної  реформи ринків капіталу, що передбачає утворення нових потужних спеціалізованих  фінансових інституцій (інвестиційних  банків; інституцій для фінансування інноваційного розвитку), підвищення ролі інститутів спільного інвестування, пенсійних фондів та страхових компаній для акумуляції інвестиційних ресурсів та їх спрямування в реальний сектор економіки;

– консолідація біржової системи України та створення високотехнологічної єдиної платформи для торгівлі цінними паперами, яка відповідає міжнародним вимогам, забезпечує тісний зв’язок між організаторами торгівлі депозитарно-кліринговою системою з метою мінімізації ризиків;

– завершення розбудови  Національної депозитарної системи: впровадження дворівневої системи з центральним депозитарієм, вдосконалення обліку прав власності на цінні папери, запровадження міжнародних стандартів обліку прав власності на цінні папери, впровадження центральної розрахунково-клірингової палати, яка підвищить ліквідність ринку цінних паперів та інших фінансових інструментів, спростять розрахунки за договорами щодо цінних паперів, сприятиме ефективному виконанню договорів та прискорить процес інтеграції національного ринку до європейського та світового ринку, а також проведення дематеріалізації обігу цінних паперів і переведення усіх попередніх випусків цінних паперів з документарної форми у бездокументарну;

– удосконалення  системи захисту прав інвесторів, корпоративного законодавства, зокрема:

– прийняття  закону «Про акціонерні товариства», в  якому чітко визначаються права  як мажоритарних, так і міноритарних акціонерів,

– запровадження  в акціонерних товариствах, що знаходяться  під контролем держави, загальновизнаних принципів корпоративного управління,

– розширення можливості участі представників інституційних  інвесторів в органах управління товариств (наглядовій раді та ревізійній комісії), які знаходяться під  контролем держави, як важливої умови  підвищення рівня якості управління та посилення корпоративного контролю за діяльністю таких товариств.

– розширення кількості  фінансових інструментів, доступних  для інвесторів, повноцінне впровадження в обіг похідних цінних паперів; зокрема  – випуск спеціальних довгострокових державних облігацій зі строками погашення 10 і більше років та плаваючою купонною ставкою для розміщення в них коштів з накопичувальної пенсійної системи, а також сприяння виходу на фондовий ринок боргових цінних паперів широкого кола емітентів, які мають рейтинги незалежних рейтингових агентств не нижче інвестиційного рівня;

– лібералізація  валютного регулювання з метою  спрощення процедури входження  в Україну та виходу з неї іноземних  портфельних інвестицій, створення  ефективної системи розкриття інформації вітчизняними підприємствами, яке повинне реалізовуватись за трьома напрямками: поліпшення правового середовища для системи розкриття інформації, забезпечення прозорості українських емітентів, цінні папери яких перебувають у публічному обігу, та доступності інформації, що розкривається ними, для широкого кола інвесторів; удосконалення механізму контролю і нагляду за виконанням вимог щодо розкриття інформації, притягнення до відповідальності за порушення таких вимог; використання сучасних інформаційних технологій для підвищення ефективності збору, обробки, аналізу та публічного розкриття інформації;

– запровадження  міжнародних стандартів бухгалтерського  обліку з метою забезпечення прозорості фондового ринку та підвищення привабливості  вітчизняних емітентів серед  іноземних інвесторів.

Певне коло даних  проблем в Україні вирішені, але  основна маса проблемних моментів є  досі актуальними.

ВИСНОВКИ

Грошовий ринок  — це особливий сектор ринку, на якому здійснюються купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція і ціна на цей товар. Визначальний вплив зміни попиту та пропозиції грошей на ставку процента як їх ціну є свідченням підпорядкованості грошового ринку загальним закономірностям функціонування ринку взагалі.

Механізм грошового  ринку має істотні відмінності від механізму звичайного товарного ринку: продаж грошей виступає у формі надання позичок чи купівлі особливих фінансових інструментів; купівля грошей — у формі одержання позичок чи продажу таких фінансових інструментів; попит на гроші — у формі бажання економічних суб’єктів мати у своєму розпорядженні певну масу грошей на визначену дату; пропозиція грошей — у формі запасу грошей, який економічні суб’єкти готові передати у тимчасове користування; ціна грошей — у формі процента.

Визначальну роль у механізмі ринку грошей відіграє попит на гроші, під яким слід розуміти бажання економічних суб’єктів мати у своєму розпорядженні певний запас грошей на певний момент. Це явище залишку і має об’єктивний характер, оскільки визначається під впливом факторів, що діють у реальній економіці — зміни обсягу ВНП, рівня цін, швидкості обігу грошей, рівня процента тощо.

Пропозиція  грошей полягає в тому запасі грошей, який економічні суб’єкти готові надати в тимчасове користування позичальникам. Це більш екзогенне явище, ніж попит на гроші. Вона формується на базі наявної маси грошей в обороті й емісійної діяльності банків. Тому банки, регулюючи пропозицію грошей, повинні орієнтуватися на зміну попиту на гроші, а не навпаки.

Зрівноваження попиту і пропозиції на ринку грошей визначає об’єктивний рівень ставки процента, за якого досягається стабілізація кон’юнктури цього ринку. Взаємозв’язок між попитом, пропозицією і ціною грошей на цьому ринку реалізується відповідно до загальних закономірностей функціонування ринку: попит на гроші впливає на рівень процента прямо пропорційно, а пропозиція грошей — обернено пропорційно.

Дослідження грошового  ринку є складовою більшості  монетарних теорій, що пов'язано з  його важливою роллю в економічних  процесах.

Сучасні моделі грошового ринку розвиваються в межах, окреслених, з одного боку, кейнсіанцями, з другого - монетаристами. Неокейнсіанці та представники неокласичного синтезу намагаються поєднати переваги державного регулювання економіки з можливостями ринкових сил в оптимізації функціонування механізмів грошового ринку.

Становлення та розвиток грошового ринку в Україні  можна розглядати у контексті  трансформаційних процесів, що пов'язано  із синхронним розвитком ринкових механізмів та основних ринкових інститутів: банківської  та грошової систем, розвитком ринку цінних паперів та платіжної системи. 

В системі ринкових механізмів стан реформування грошового  ринку України виступає одним  з найбільш адекватних індикаторів  глибини трансформаційних перетворень. Фінансово-економічна стабілізація таким чином, пов'язана з використанням потенціалу можливостей сучасного грошового ринку, а стабільність внутрішньої та зовнішньої вартості національних грошей є передумовою макроекономічної стабільності.

Державні заходи стабілізації грошового ринку в перехідній економіці України мають поєднувати довгострокове, стабілізаційне, а також тактичне або короткострокове регулювання. Стабілізаційне регулювання виходить за сферу компетенції НБУ і може реалізовуватися у складі урядових програм та має узгоджуватися із заходами бюджетно-фіскальної та валютно-курсової політики.

До цільових пріоритетних орієнтирів регулювання  грошового ринку відносяться  формування динаміки монетарних процесів, спроможних забезпечити існування  ринкового середовища, яке адекватно  реагує на заходи грошово-кредитної політики.

Поглиблення трансформаційних процесів пов'язано із поступовим зменшенням масштабів застосування методів  прямого або адміністративного  впливу та розширенням можливостей  регулювання грошового ринку  ринковими методами, в основі яких покладене використання механізму попиту та зміни пропозиції грошей.

Ринкові методі регулювання грошового ринку  в перехідній економіці України  представлені такими інструментами: визначення норм обов'язкових резервів, процентна  політика, операції на відкритому ринку, політика рефінансування комерційних банків. Проте, більшість ринкових методів та інструментів регулювання грошового ринку застосовуються в обмеженому або деформованому вигляді порівняно з можливостями їх використання в сучасних ринкових економіках.

Така обмежена або низька ефективність державного регулювання грошового ринку  обумовлена недостатнім розвитком  ринкового середовища, низьким рівнем монетизації економіки, що не забезпечує адекватну реакцію на заходи грошово-кредитної  політики. В широкому розумінні ефективність регулювання грошового ринку пов'язана з можливістю досягнення певних цільових орієнтирів: розміру процентних ставок, параметрів грошової маси, грошових агрегатів та обмінного валютного курсу. В міру відхилення отриманих результатів від цільового орієнтиру регулювання грошового ринку можна визнати низько ефективним або неефективним.

Низька ефективність процентної політики НБУ пов'язана  з неспроможністю зміни облікової  ставки впливати на динаміку кредитних  операцій комерційних банків і стимулювати економічну активність. В сучасних умовах ринкової трансформації найбільш суттєвий дефект регулювання грошового ринку пов'язаний з відсутністю достатньої кореляції між зміною пропозиції грошей та динамікою цін.

В умовах довгострокової політики НБУ на ревальвацією української гривні зростає значення ефективності валютно-курсової політики, яка пов'язана із забезпеченням цінової стабільності. Актуальною є розробка довгострокової програми забезпечення стабільності грошового ринку та збереження реальної купівельної спроможності національних грошей.

Сучасні проблеми розвитку грошового ринку в Україні  переходять з площини інституційного становлення, пов'язаного з розвитком  ринкового середовища, яке поступово  стає все більш чутливим та прогнозованим для впливу ринкових методів регулювання в площину ринкового регулювання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України
2. Закон України “Про Національний банк України”. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 29, ст.238 )
3. Артус М. Гроші та кредит: Навчальний посібник/ Мирослав Артус,; Європейський ун-т. - К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2004. - 161 с.
4. Бюлетень Національного банку №3 2011 (216)
5. Вдовиченко В.М. Особливості становлення та розвитку грошового ринку в перехідній економіці. /Фінансовий ринок України. – 2010. - №4. – С.5-10
6. Гроші та кредит: Підручник/ За заг. ред. М.І. Савлука,; М-во освіти України. Київський нац. економ. ун-т. - К.: КНЕУ, 2003. - 602 с.
7. Гальперин В.М. Микроэкономика. – СПб.: Экономическая школа, 1999. - 349с
8. Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи. — 2001. – 234 с.
9. Гриценко О.Г. Гроші та грошова політика. – К. : Основи, 1996
10. Гриценко А., Кричевська Т. Монетарна стратегія: шлях до ефективної грошово-кредитної політики // Вісник Національного банку України. – 2009. – №7. – с.56-59.
11. Грищенко А. А. Проблеми забезпечення стабільності грошової одиниці України // Фінанси України. — 2007. — № 9. — С. 88–97.
12. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. Б. С. Івасіва. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 510 с.
13. Демківський А.В. Гроші і кредит : Навчальний посібник / К.: Дакор, 2007.- 528 c.
14. Дорошенко І.В. Сучасні теоретичні концепції розвитку фінансових ринків капіталу / Економічна наука. – 2009. - №6. – С. 37-39
15. Економічна теорія: Політекономія: Підручник /За редакцією В.Д. Базілевича.  – К.: Знання , 2006. – 631 с.
16. Економічна теорія : Навч.посіб. / Л.Ю.Мельник, А.М. Карпенко, М.Х. Корецький та інші. – Дніпропетровськ: Січ, 1998. – 579с.
17. Івасів Б. С. Гроші та кредит. - Тернопіль: Карт-бланш, Київ: Кондор, 2008. - 528 с.
18. Иванов В. М. Деньги и кредит: Курс лекций. — 3-е изд., испр. и доп.  - К.: МАУП, 2003. — 288 с.: ил.
19. Коваленко Д. І. Гроші та кредит: теорія і практика: Навч. посібник. 3-тє вид. допов. та перероб. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 352 с.
20. Кораблін С. О. Валютно-курсова політика України: стабілізаційні ефекти та можливі перспективи розвитку // Фінанси України. — 2007. — № 9. — С. 112–123.
21. Корнєєв В. Еволюція і перспективи фінансового ринку в Україні // Економіка України. — 2007. — № 9. — С. 21–29.
22. Коновалова С. О. Специфіка кредитно-грошової політики в умовах світової фінансової кризи / С. О. Коновалова // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – №8. – С. 47-48
23. Лагутін В. Проблеми побудови ефективної системи грошово-кредитних відносин в Україні//Вісник Тернопільської академії народного господарства.№14/ В.Лагутін, Т.Кричевська.– 2007
24. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін [Текст] / за ред. В. С. Стельмаха. – К. : Центр наукових досліджень Національного банку України, УБС НБУ, 2009. – 404 с.
25. Мишкін Ф. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків // Пер. з англ. Г.Стеблій та in. — К.: Основи, 1998. - 963 с.
26. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник за ред. А. М. Мороза, М. Ф. Пуховкіної. — К.: КНЕУ, 1998; 1999.
27. Основи економічної теорії. Підручник / За ред. Ю.В. Ніколенка. – 3-тє вид. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 540 с.
28. Основні засади грошово-кредитної політики на 2012 рік [Електронний ресурс] Рада НБУ від 26.04.2012 №7. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007500-12
29. Про окремі питання регулювання грошово-кредитного ринку [Електронний ресурс] : постанова Правління НБУ від 20.04.2010 № 210. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua.
30. Словарь современных экономических и правовых терминов [Текст] / под ред. В. Н.Шимова и В. С. Каменкова. – Мн. : Амалфея, 2002. – 816 с.
31. Річний звіт Національного банку України з 2011 рік. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/doccatalog/
32. Фишер С., Дорнбуш Ш., Шмалензи Д. Экономикаю – М. : Дело, 1993. – 740 с. (580-595. 653-667)
33. Центральний банк та грошово-кредитна політика: Підручник / Кол. авт.: А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, М. І. Савлук та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза і канд. екон. наук, доц. М. Ф. Пуховкіної. — К.:  КНЕУ, 2005. — 556 с.
34. Чухно А.А. Розвиток теорії грошей та практики регулювання грошового обігу : Спецкурс /  Київ, ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 1994. – 116 с.
35. Школьник, І. О. Фінансовий ринок України: сучасний стан і стратегія розвитку [Текст] : монографія / І. О. Школьник. – Суми : УАБС НБУ, 2008. – 348 с.
36. Ющенко В.  Ключові проблеми монетарної та валютно-курсової політики в Україні. // Вісник НБУ. – 2000. - №2
37. Экономическая теория: Учеб. для студ. высш. учеб.заведений / Под ред. В.Д. Камаев. — 8-е изд .,перераб. и доп. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС,2002. — 640 с : ил.
38. Экономическая теория: учебник для студентов вузов, обучающихся по экономическим специальностям. /под ред. И.П. Николаевой. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008 – 527 с.