Денежный рынок и механизм его функцыонирования

Агрегат М2 –  це гроші в агрегаті М1 + кошти  на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладів  та інших спеціальних рахунках.

Агрегат М3 охоплює  гроші в агрегаті М2 + кошти на вкладах за трастовими операціями банків.

Показник грошової бази не є ще одним агрегатом грошової маси. Це якісно інший показник, що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі  центрального банку. Тому цей показник інколи називають ще грошима центрального банку, який їх безпосередньо контролює і регулює, впливаючи в кінцевому підсумку і на загальну масу грошей .

Після запровадження  української гривні набуло ваги стабілізаційне регулювання для подолання спаду  виробництва, зниження темпів інфляції та безробіття. Заходи стабілізаційного регулювання грошового ринку виходять за сферу компетенції лише НБУ і мають здійснюватися у складі запровадженої урядової програми, де узгоджуються зі структурою, бюджетно-фіскальною та валютно-курсовою політикою. В період початку економічного зростання у 2000-2001 рр. виникла потреба доповнення заходів стабілізаційного регулювання системою тактичних методів та інструментів і корекції економічної кон'юнктури. Аналіз встановив, що на дестабілізацію грошового ринку в Україні впливає зміна швидкості обертання грошей та низький попит на гроші. Структура грошової маси і поведінка її структурних складових постійно змінюються, що позначається на структурі грошових агрегатів (табл.3.1)[4, c.19]

Таблиця 3.1.

Грошові агрегати

Загальний обсяг  грошової маси на кінець січня 2011 року в Україні збільшився до 601.2 млрд. грн., а темп його приросту – до 25.3% у річному обчисленні (у грудні 2010 року – 22.7%). Основний приріст грошового агрегату М3 у річному обчисленні було забезпечено за рахунок збільшення всіх видів депозитів: переказних у національній та іноземній валютах, а також інших депозитів. Готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями (М0) зменшилися до 176.2 млрд. грн., а темп приросту становив 15.1% у річному обчисленні порівняно з 16.5% на кінець грудня 2010 року. Грошовий агрегат М1 хоча і зменшився у номінальному виразі порівняно з груднем до 286.7 млрд. грн., темпи його зростання прискорились у річному обчисленні. Приріст становив 26.3% порівняно з 24.0% на кінець грудня 2010 року. Це визначалось як динамікою готівкових коштів, так і  збільшенням переказних депозитів у національній валюті на 49.3% у річному обчисленні (внаслідок прискорення зростання депозитів сектору нефінансових корпорацій до 72.5%). Грошовий агрегат М2 зріс до 599.4 млрд. грн., а темп його приросту – до 25.5% у річному обчисленні (у грудні 2010 року – 23.1%). Його динаміка визначалась як зміною грошового агрегату М1, так і зростанням переказних депозитів в іноземній валюті та інших депозитів – на 24.8% у річному обчисленні. Це було обумовлено прискоренням зростання за депозитами сектору домашніх господарств – до 30.7%.[4, c.20-21]

Проаналізуємо стан грошового ринку України  в 2011 році. Макроекономічна ситуація упродовж 2011 року характеризувалася  неоднорідністю, що безпосередньо зумовлювало особливості реалізації грошово-кредитної політики в окремі його періоди.

У першому півріччі 2011 року макроекономічне середовище реалізації грошово-кредитної політики характеризувалося сприятливими зовнішньоекономічними  умовами.

Зростання зовнішнього  та внутрішнього попиту на продукцію української промисловості зумовлювало її прискорене зростання (8,7% за перше півріччя 2011 року).

За зростаючої динаміки світових цін на товари українського експорту та активних зовнішніх запозичень у першому півріччі минулого року платіжний баланс був зведений з позитивним сальдо – 1,8 млрд. дол. США.

У результаті підвищення пропозиції іноземної валюти Національний банк України мав змогу поповнювати  міжнародні резерви та вживати заходів  щодо лібералізації валютного ринку.

У той самий час прискорення цінової динаміки на світових товарних ринках разом з підвищенням адміністративно регульованих цін та тарифів створювало певні ризики для розвитку інфляційних процесів в Україні. У цей період Національний банк проводив помірно жорстку грошово-кредитну політику, яка полягала не стільки в посиленні параметрів тих або інших монетарних інструментів та механізмів, скільки в утриманні від їх послаблення.

У другому півріччі 2011 року умови функціонування економіки  суттєво погіршилися. Насамперед це було пов’язано з проявами рецесії в масштабах світової економіки, що мало наслідком падіння попиту на продукцію українського експорту, а також загостренням боргової кризи в країнах Європи та США, що ускладнило доступ українських позичальників до світових ринків капіталу.

Як наслідок, зведене сальдо платіжного балансу  в другому півріччі 2011 року було від’ємним (“-” 4,2 млрд. дол. США). Погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури  безпосереднім чином відобразилося  на уповільненні темпів зростання промислового виробництва (у грудні його обсяг знизився на 0,5% уперше з жовтня 2009 року).

Зазначені фактори  були причиною виникнення дисбалансу між попитом та пропозицією на валютному ринку. Додатковим фактором підвищення попиту на іноземну валюту виступало погіршення очікувань населення через поширення песимістичних оцінок щодо перспектив розвитку світової економіки, що також призводило до коливань депозитної активності вкладників банків.

У цей період, з метою нівелювання дії ризиків  для економічного розвитку України Національний банк своєчасно вживав превентивні заходи і вдався до проведення жорсткої грошово-кредитної політики.

За допомогою  заходів грошово-кредитного регулювання  Національному банку вдалося  зв’язати значну частку вільної ліквідності  банківської системи, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку, збільшенню внутрішньої вартості гривні та покращенню ринкових очікувань та в результаті – зменшенню інфляції.

Зокрема, приріст  індексу споживчих цін за 2011 рік  становив 4,6%, що є найнижчим показником за останні дев’ять років. Більш низький показник інфляції порівняно з прогнозованим урядом на 2011 рік (8,9%) забезпечив збереження вартості заощаджень населення та позитивно вплинув на динаміку реального ефективного обмінного курсу і створив підґрунтя для подальших сприятливих зрушень у макроекономічній сфері та на фінансовому ринку.

Розвитку позитивних тенденцій у реальному секторі  економіки та на грошово-кредитному ринку сприяло збереження прогнозованої  ситуації на валютному ринку. У 2011 році обмінний курс гривні щодо долара США на міжбанківському валютному ринку знизився на 0,84% – до 8,0284 грн./дол. США.

Динаміка грошової пропозиції була адекватною макроекономічній ситуації. Зростання грошової маси за 2011 рік становило 14,7% і відбувалося на фоні помірного підвищення пропозиції базових грошей з боку Національного банку – монетарна база зросла на 6,3%.

Водночас проведення жорсткої грошово-кредитної політики за рахунок збереження вартості гривні та покращення очікувань сприяло  збільшенню обсягу банківських депозитів, загальний обсяг яких за 2011 рік збільшився на 18,2%. Акумуляція банками коштів вкладників дала змогу активізувати процеси кредитування реального сектору економіки. Загальний обсяг кредитів протягом 2011 року збільшився на 9,6% порівняно зі зростанням на 0,9% у 2010 році.

Покращення  очікувань та нарощування банками  ресурсів для кредитування економіки  України позитивно відображалося  на її розвитку.

У 2011 році основні  показники економічного розвитку України  демонстрували позитивну динаміку. Зокрема, приріст реального ВВП за підсумками 2011 року становив 5,2% порівняно зі зростанням на 4,1% у 2010 році. Економічне зростання характеризувалося інвестиційною спрямованістю – інвестиції в основний капітал у 2011 році збільшилися на 22,4% порівняно зі зниженням на 0,6% роком раніше.

Становлення та розвиток грошового ринку в Україні  можливо розглядати в контексті  трансформаційних процесів. У системі  ринкових механізмів грошовий ринок  є одним з найбільш точних індикаторів  глибини трансформаційних перетворень. Грошовий ринок спроможний ефективно виконувати властиві йому функції лише в умовах фінансової та економічної стабільності та сформованих механізмів взаємодії попиту та пропозиції на гроші. Становлення грошового ринку пов'язано з синхронним розвитком основних ринкових інститутів: банківської системи, національної грошової системи, платіжної системи та повноцінного ринку цінних паперів.

4. Проблеми та перспективи розвитку грошового ринку України

Державні заходи стабілізації грошового ринку в перехідній економіці України мають поєднувати довгострокове, стабілізаційне, а також тактичне або короткострокове регулювання. Стабілізаційне регулювання виходить за сферу компетенції НБУ і може реалізовуватися у складі урядових програм та має узгоджуватися із заходами бюджетно-фіскальної та валютно-курсової політики.

До цільових пріоритетних орієнтирів регулювання грошового  ринку відносяться формування динаміки монетарних процесів, спроможних забезпечити  існування ринкового середовища, яке адекватно реагує на заходи грошово-кредитної політики.

Поглиблення трансформаційних процесів пов'язано із поступовим зменшенням масштабів застосування методів  прямого або адміністративного  впливу та розширенням можливостей  регулювання грошового ринку  ринковими методами, в основі яких покладене використання механізму попиту та зміни пропозиції грошей.

Ринкові методі регулювання грошового ринку  в перехідній економіці України  представлені такими інструментами: визначення норм обов'язкових резервів, процентна  політика, операції на відкритому ринку, політика рефінансування комерційних банків. Проте, більшість ринкових методів та інструментів регулювання грошового ринку застосовуються в обмеженому або деформованому вигляді порівняно з можливостями їх використання в сучасних ринкових економіках.

Така обмежена або низька ефективність державного регулювання грошового ринку  обумовлена недостатнім розвитком  ринкового середовища, низьким рівнем монетизації економіки, що не забезпечує адекватну реакцію на заходи грошово-кредитної  політики. В широкому розумінні ефективність регулювання грошового ринку пов'язана з можливістю досягнення певних цільових орієнтирів: розміру процентних ставок, параметрів грошової маси, грошових агрегатів та обмінного валютного курсу. В міру відхилення отриманих результатів від цільового орієнтиру регулювання грошового ринку можна визнати низько ефективним або неефективним[4, c. 47-48].

Низька ефективність процентної політики НБУ пов'язана  з неспроможністю зміни облікової  ставки впливати на динаміку кредитних  операцій комерційних банків і стимулювати економічну активність. В сучасних умовах ринкової трансформації найбільш суттєвий дефект регулювання грошового ринку пов'язаний з відсутністю достатньої кореляції між зміною пропозиції грошей та динамікою цін.

В умовах довгострокової політики НБУ на ревальвацією української гривні зростає значення ефективності валютно-курсової політики, яка пов'язана із забезпеченням цінової стабільності. Актуальною є розробка довгострокової програми забезпечення стабільності грошового ринку та збереження реальної купівельної спроможності національних грошей.

Грошовий ринок - це особливий сектор ринку, на якому  здійснюються купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція і ціна на цей товар. Визначальний вплив зміни попиту та пропозиції грошей на ставку процента як їх ціну є свідченням підпорядкованості грошового ринку загальним закономірностям функціонування ринку взагалі.

Сучасні проблеми розвитку грошового ринку в Україні  переходять з площини інституційного становлення, пов'язаного з розвитком ринкового середовища, яке поступово стає все більш чутливим та прогнозованим для впливу ринкових методів регулювання в площину ринкового регулювання[5, c.88].

Модернізація  грошового ринку України повинна  ґрунтуватися на вирішенні наступних завдань: