Безробіття:причини,форми та методи подолання

    Крім  цього, він попросив не "занадто  голосно оспівувати" це досягнення адміністрації."Чимало наших сусідів, друзів і членів сім’ї усе ще не мають роботи", - політкоректно нагадав Обама й підкреслив, що в найближчі місяці дані щодо безробіття ще будуть змінюватися.[16]

    Американські експерти очікували, що за підсумками січня показник безробіття в країні становитиме 10,1%. Однак у доповіді Мінпраці США називається цифра 9,7%, що на 0,3 відсотка нижча за показник попереднього місяця.[17]

    Торік у першому півріччі був спад річного  показника росту економіки, але  впродовж кількох останніх місяців 2009 року економіка США зростала міцними темпами на рівні 5.7%.Хоч американська економіка знову піднімається, але безробіття, як передбачають, далі залишатиметься на 10% рівні мабуть до кінця року, що є найвищим показником за майже останніх 26 років. При цьому скорочення кількості робочих місць у несільськогосподарських галузях країни в січні 2010 року порівняно з попереднім місяцем становить 20 тисяч, тоді як аналітики прогнозували приріст на 5 тисяч. При цьому зазначалося, що скорочення кількості робочих місць у грудні становило 150 тисяч, а не 85 тисяч, як повідомлялося раніше.

    Щойно оприлюднені цифри вказують на наявність  протиріч: деяке поліпшення рівня  безробіття по країні і одночасну  втрату робочих місць. Це пояснюється  надходженням інформації із двох різних джерел. Так рівень безробіття визначається на підставі досліджень, якими охоплено 60 тисяч американських сімей; а кількість робочих місць - опитуванням 375 тисяч людей. Інвестори здебільшого орієнтуються на більші цифри і масштабніші дослідження.[18] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    4.Стан  безробіття в Україні. 

      Громадяни України хочуть почути від керівників країни правду: «Скільки громадян змушені виживати без роботи?» Влада у відповідь оперує цифрами, які дуже далекі від правди.

    Уряд  не визнає, що саме через відсутність  роботи 7 мільйонів наших співвітчизників виїхали за кордон на заробітки. Він не включає до складу безробітних ні 2 мільйони селян, які живуть лише із присадибного господарства, ні тих, котрі працюють на «чверть ставки», ні тих, що мають тимчасові підробітки. За допомогою статистичного шахрайства нам демонструють фальшиве благополуччя, яке приховує справжній масштаб безробіття. [19]

         У країнах, де влада чесна зі своїми громадянами, безробітними вважаються всі, хто хоче працювати й не може знайти роботу. У Росії таких – 9,2%, у Польщі – 19,2%, у Чехії – 7,8%, в Італії – 8,2%, у Португалії – 8,7%. В Україні декларується рівень безробіття у 3,6%, і влада запевняє громадян, що відбувається небачене в Європі «економічне диво».

    Уряд  правління в Україні звітує, що 2006 року економіка зросла на 14 %. Але робочих місць побільшало тільки на 1%. [20]

        Рівень безробіття є досить диференційованим по окремих регіонах України. Нині найвищий рівень зареєстрованого безробіття характерний для західних областей республіки — Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської. Найнижчі показники рівня безробіття склалися в Одеській області, м. Києві та Севастополі.

         Враховуючи демографічну ситуацію, яка склалася в різних регіонах України, можна передбачити, що при нинішньому рівні створення нових робочих місць у західних областях і природному прирості населення рівень безробіття в майбутньому набуде в цьому регіоні ще більшої гостроти.

    Впровадження  ринкових механізмів господарювання вимагає від держави, регіональних органів управління завчасної розробки та реалізації соціальних гарантій у сфері зайнятості населення працездатного віку. Тим більше, що значна частина населення зараз перебуває в умовах вимушеної неповної зайнятості. Лише чисельність працюючих в режимі неповного робочого тижня (дня) перевищує 2 млн. чоловік. [21]

        Впровадження ринкових реформ повинно мати чітке узгодження з розробкою загальнодержавними та місцевими органами влади запобіжних заходів щодо зайнятості населення.

    Дані,які наведено нижче, узгоджені з матеріалами вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності та не включають інформацію щодо інституційного населення. Основні показники економічної активності населення 2002-2009р перераховані у зв'язку з приведенням їх у відповідність до нової демографічної структури населення, отриманої за результатами Всеукраїнського перепису населення 2009р.[33] (див.Додаток Д)

      Для вирішення хоча б частини проблеми уряд міг би розглянути хоча б таку перспективу: зарплати й пенсії збільшити до прожиткового мінімуму.        Це дозволить людям заробляти й купувати товари та послуги, розширить внутрішній ринок. Та наш патріотичний уряд йде протилежним шляхом. Він зменшив мінімальну зарплату із 237 до 205 гривень і відтягнув її збільшення до виборів, коли зростання цін давно «з’їло» підвищення. Через незаконні маніпуляції з розрахунком пенсій кожен пенсіонер щомісяця втрачає 30-40 гривень. Із подачі Кабміну Президент наклав вето на законопроект, який передбачав виплати вчителям згідно зі статтею 57 Закону «Про освіту». Через безвідповідальність уряду заборгованість із зарплати два роки тримається на позначці 2 млрд. гривень. [22]

           Система заходів щодо регулювання безробіття в Україні включає: розвиток розгалуженої системи державної служби зайнятості, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів; надання підприємцям субсидій, премій та податкових пільг для найму додаткової робочої сили або переведення частини працівни-ків на скорочений робочий день; державну підтримку нетрадиційним сферам зайнятості; стимулювання підприємців до навчання, перекваліфікації й по-дальшого працевлаштування додаткової робочої сили; залучення приватного (як вітчизняного, так й іноземного) капі-талу в райони зі стійким рівнем безробіття; регулювання можливості працевлаштування за кордоном, приєд-нання України до міжнародного ринку праці; стимулювання осіб, що отримують державну допомогу, до по-шуку робочих місць; збільшення кількості стажистів у системі професійної освіти; введення в дію запасів невстановленого устаткування та підви-щення коефіцієнта змінності його в цілому; заходи щодо квотування робочих місць для представників най-уразливіших груп на ринку праці, безвідсоткові кредити, що на-даються безробітним, які започатковують власний бізнес; організацію регіональними або місцевими органами влади у кооперації з окремими підприємствами або закладами соціальних (громадських) робіт тощо. Механізм соціальної допомоги безробітним становлять різні види компенсацій при втраті роботи; особливі гарантії працівникам, які втратили роботу в зв'язку зі змінами в структурі виробництва й організації праці стипендії на час професійної підготовки та пере-підготовки, виплати допомоги по безробіттю. В Україні допомогу по безробіттю виплачують з одинадцятого дня після реєстрації громадянина у державній службі зайнятості до вирішення питання про працевлаштування, але не більш як 12 міс. протягом наступних трьох років, а для осіб передпенсійного віку - 18 міс. Розмір допомоги гарантується не менш як 50 відсотків се-редньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, проте не нижче встановленої законодавством мінімальної заробітної плати. Громадяни, які шукають роботу вперше або після перерви більше одного року, одержують допомогу в розмірі не нижче ніж 75 від-сотків мінімальної заробітної плати. Система соціального захисту населення у сфері зайнятості повинна охоплювати три взаємопов'язаних рівні -макрорівень, регіонально-галузевий і первинний - з властивими для них функціями і механізмами реалізації їх. У моделі управління системою зайнятості повинні дістати відображення всі фактори, що впливають на поповнення ринку робочої сили, і мотиви, які формують поведінку населення допрацездатного віку, працюючого, працездатного не-працюючого і непрацездатного.                             Суспільне виробництво України в умовах переходу до ринкових відносин перенасичене робочою силою. За підрахунками спеціа-лістів, потенціальний надлишок її - надзайнятість - становить 18-20 відсотків. Це означає, що з кожним роком процеси вивіль-нення робочої сили торкатимуться все більшого числа людей і ці-лих колективів, інтереси яких можуть і не збігатися. Головне завдання системи захисту від безробіття в цих умовах боротьба із соіальним утриманством, стимулювання людини до пошуків роботи і перенавчання, а також надання їй необхідної при цьому до-помоги.          В цілому безробіття, як економічне і соціальне явище ринкової економіки, є виявом відносного перенаселення, появою відносно зайвих людей. Проте це не абсолютне перенаселення, а тільки від-носно потреб у робочій силі для прибуткового ведення підприємницького господарства. Безробіття може мати двоякі суперечливі наслідки: як благо і як втрати.[23]

    Безробіття  призводить до таких негативних соціально-економічних наслідків:

    - відповідно до закону Оукена  відбувається відставання фактичного  рівня обсягу ВВП порівняно  з тим обсягом, якого б суспільство  могло досягти за умов повної  зайнятості;

    - відбувається нерівномірний розподіл втрат від безробіття серед різних соціальних верств населення;

    - під час кон'юнктурного безробіття  втрачається кваліфікація робітників, що може згодом зумовити значне  зниження заробітної плати чи  нові звільнення;

    - безробіття призводить до погіршення фізичного і психологічного стану робітників, підвищується рівень їх захворювання тощо;

    - безробіття веде до прямого  занепаду раніше досягнутого  рівня життя. Допомога по безробіттю  завжди менша від заробітної  плати, має тимчасовий характер;

    - зростання безробіття знижує купівельний та інвестиційний попит, скорочує обсяг заощаджень у населення, веде до спаду виробництва, скорочує пропозицію;

    - незайнята робоча сила означає  недовикористання економічного  потенціалу суспільства, прямі  економічні втрати, які є наслідком природного і фактичного безробіття (і відповідно зайнятості);

    - безробіття призводить до громадського  і політичного безладдя.

    Безробіття  завдає державі значних економічних  збитків. Згідно з оцінками експертів, збільшення безробіття на 1% призводить до втрати близько 2% обсягів річної продукції. Головна проблема від безробіття - не випущена продукція. Чим вищий рівень безробіття, тим значнішим буде відставання ВВП.[24]

    Безробіття  як благо:

    - безробіття - це резерв незайнятої  робочої сили, який можна задіяти при розширенні виробництва чи при структурних перебудовах;

    - наявність безробіття обмежує  агресію профспілок, їх вимоги  до підвищення заробітної плати  і тим самим посилює стимули  до підприємництва;

    -страх  втратити роботу і стати безробітним - найкращий організатор дисципліни.

    Ринок праці в сфері зайнятості не може бути саморегулюючою системою. Більш  повна і ефективна зайнятість досягається завдяки її державному регулюванню.

    Існують різноманітні методи боротьби з безробіттям. Часто вони випливають з тієї концепції, якої ті або інші сучасні економісти дотримуються при поясненні причин безробіття. Так, прихильники теорії Мальтуса вважають, що засобами усунення безробіття можуть бути тільки війни, епідемії, свідоме обмеження народжуваності та ін. Прихильники класичної теорії ринку праці -знизити заробітну плату.[25]

    На  думку кейнсіанців, ліквідувати  безробіття в короткостроковому  періоді можна за рахунок збільшення інвестицій держави на розширення громадських  робіт; в довгостроковому періоді - за допомогою державних замовлення приватному сектору, стимулюючи інвестиційний попит, при цьому особливе значення надається зниженню позичкового відсотка, встановлення гнучкої грошової політики. Монетаристи ж дещо по-іншому розглядали цю проблему і пропонували такі методи боротьби з безробіттям: суворо контрольоване зростання грошового обігу, жорстка грошова і стабільна фіскальна політика, бюджетна рівновага.

    Боротися  з безробіттям, на думку прихильників технологічної теорії, слід шляхом обмеження, сповільнення технологічного прогресу.

    У даний час в період трансформації  економічної системи в нашій  країні склалася така ситуація, коли традиційні методи подолання безробіття мало ефективні  чи не ефективні взагалі. [26]

    Розглянемо  традиційні заходи для вирішення  проблеми безробіття:

    Створення нових робочих місць паралельно з уже існуючими.

    Розширення  сфери послуг. Через значне падіння  рівня життя попит на послуги  скорочується. Ростуть лише послуги  державного сектора, що є негативним явищем.

    Дотації на створення робочих місць, пільги при найманні, допомога малому і середньому бізнесу.

    Перенавчання  або підвищення кваліфікації кадрів. Ці заходи допомагають, коли одні галузі вгасають, а інші розвиваються, тобто  при структурній перебудові господарства. Зараз же йде спад у всіх галузях, що обумовлений суспільною кризою.

    Інвестиційні фонди міністерств і відомств. Для зменшення рівня безробіття держава може застосовувати різні заходи.

    Різноманіття  форм безробіття робить задачу її скорочення надзвичайно складною. Оскільки єдиного способу боротьби з безробіттям не існує, в будь - якій країні для рішення цієї проблеми доводиться використовувати різні методи, заходи як на рівні держави, так і на рівні підприємств.[27]

    Уряди розвинутих країн намагаються знизити  природну норму безробіття шляхом зменшення масштабів фрикційного та структурного безробіття. Державні служби зайнятості поширюють інформацію про вільні робочі місця, щоб полегшити пошук роботи тим, хто її потребує. Державні програми з професійної перепідготовки сприяють переходу працівників із депресивних галузей економіки в прогресивні. Для пом'якшення економічних наслідків безробіття в розвинутих країнах використовують страхування на випадок безробіття. [28]