Проблеми та перспективи розвитку споживчого кредитування в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Декабря 2011 в 00:39, контрольная работа

Краткое описание

Споживче кредитування з кожним роком набуває все більшої актуальності. Це пов’язано з тим, що всі ланки суспільства прагнуть ефективно функціонувати, а без розвитку банківської інфраструктури, насамперед споживчого кредитування, неможливий нормальний розвиток суспільства, а саме: всіх його верств населення.

Содержимое работы - 1 файл

ГОТОВ РАБОТА ГРОШІ.doc

— 352.50 Кб (Скачать файл)

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Національний  авіаційний  університет

Інститут  економіки і менеджменту  
 
 
 
 
 
 

Індивідуальне домашнє завдання з дисципліни:

«Гроші  та кредит» 

На  тему: Проблеми та перспективи розвитку споживчого кредитування в Україні. 
 
 
 
 
 

                                                                            

                                                                             

                                                                                

                                                                             

  
 
 

                   .         

Київ  2010

     ВСТУП 

     Споживче  кредитування з кожним роком набуває  все більшої актуальності. Це пов’язано  з тим, що всі ланки суспільства  прагнуть ефективно функціонувати, а без розвитку банківської інфраструктури, насамперед споживчого кредитування, неможливий нормальний розвиток суспільства, а саме: всіх його верств населення.

     Сьогодні  в Україні більшість населення  не може собі дозволити купувати товари тривалого користування за рахунок  поточних доходів. Для цих категорій  людей, а також пенсіонерів, інвалідів та інших малозабезпечених громадян придбання товарів тривалого користування стає неможливим. У цих умовах актуальність набуває вироблення концепції розвитку споживчого кредитування в Україні в умовах ринкової економіки.

     Особливо  актуально це питання стоїть перед молодим поколінням, для проживання якому відразу хотілося б мати власне житло та можливість його обладнати. Кажучи про це, маються на увазі не предмети розкоші, а елементарні засоби для існування, необхідні для нормального проживання як молодих сімей, так і інших верств населення. Ідеться про квартиру, телевізор, меблі, холодильник та інші речі тривалого користування, які людині вкрай необхідні для нормального існування в суспільстві. Якщо ми хочемо побудувати багату і високорозвинуту країну, то це можливо лише за тієї умови, що кожен член нашого суспільства житиме в добробуті. Цю проблему в деякій мірі можна розв’язати за допомогою такого банківcького продукту як споживчий кредит.

     Економічна  сутність кредиту є найскладнішою  категорією товарно-грошових відносин. Багато років вчені прагнули з'ясувати значення кредиту в економіці і суспільстві, але й нині продовжуються наукові дослідження щодо економічної суті, принципів і ролі кредиту. Споживче кредитування населення є одним із основних видів кредитування та входить до складу важливих активних операцій комерційних банків. В економічній літературі існують різні трактування споживчого кредиту і кожне з цих трактувань є вірним. Узагальнивши різноманітні трактування поняття «споживчий кредит», можна прийти до висновку, що споживчий кредит – це надання позичок фізичним особам комерційними банками та іншими небанківськими фінансовими установами на придбання споживчих товарів, а також на оплату різноманітних витрат приватного (особистого) характеру на умовах платності, строковості, забезпечення та цільового характеру. Об’єктом кредитування може бути практично кожний предмет споживання (товар або послуга). Кредитують купівлю житла, побутової і оргтехніки, автомобілів, оплату навчання, відпочинку, медичного лікування, проведення ремонту квартир і будинків. Розвинутість такого виду кредиту характеризує рівень життя населення. Надання споживчого кредиту населенню підвищує їх платоспроможний попит, життєвий рівень, прискорює реалізацію товарів, тобто цивілізованих відносин на споживчому ринку країни.

     Кредитна  діяльність в Україні протягом останніх декількох років була і лишається  на сьогодні самою нестабільною і  ризиковою з усіх форм банківських  операцій. Проте, за інших рівних умов, кредитування - один із найбільш ефективних та перспективних видів банківської діяльності. Отже, на сучасному етапі економічного розвитку важливе місце у пошуку шляхів виходу України з кризового стану займає подальше удосконалення форм кредиту, вироблення зважених підходів до реалізації банківськими установами кредитної політики, формування продуктивної кредитної системи та ефективне управління її ризиками.

     Зараз банківські установи дещо уповільнили свою діяльність на ринку споживчого кредитування, одже є потреба в подальшому дослідженні кредитування населення на споживчі потреби. При цьому слід визначити які фінансові інструменти і механізми для цього слід застосовувати, опрацювати методику кредитування населення на окремі споживчі цілі. Це дозволить, з одного боку, сприяти максимально ефективному задоволенню споживчих потреб населення, а з іншого – кредиторам одержати додаткові прибутки. Ув’язку з цим актуальною є розробка концепції розвитку ринку банківського споживчого кредитування в України в нових економічних умовах. На особливу увагу заслуговує глибинний аналіз чинників, які спричинили появу кризових явищ на ринку банківського споживчого кредитування, а також розробка рекомендацій щодо вирішення основних проблем, які обумовлені великим впливом світової фінансової кризи та наслідками поточних політично-економічних тенденцій. 

 

     Сутність  споживчого кредиту 

     Споживчий кредит - досить поширений вид кредитування, який виступає важливим сегментом фінансово-кредитного ринку, вигідним для кредиторів в особі фінансових установ. Банківський споживчий кредит має багато специфічних рис, пов’язаних із особливостями сфери особистого споживання громадян.

      По-перше, цей вид позики відображає відносини між кредитором і позичальником, сутність яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання , на відміну від позик, які надають суб`єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості (наприклад, акцій, облігацій тощо). 

     По-друге, на відміну від інших видів кредиту, якими користуються переважно суб`єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як правило, фізичні особи .

     По-третє , споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика прискорює отримання певних благ (товарів, послуг, робіт), які вони могли б мати (придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхідні для купівлі цих товарно-матеріальних цінностей або послуг і робіт з будівництва тощо. Надання споживчих позик населенню, з одного боку, підвищує їх платоспроможний попит, життєвий рівень у цілому, а з іншого – прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів.

     По-четверте , всі види споживчого кредиту мають соціальний характер , оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем – підвищенню життєвого рівня населення (передусім із низьким та середніми доходами), утвердженню принципів соціальної справедливості. Саме з цієї причини споживче кредитування здебільшого регулюється державами особливо ретельно.

     Головними параметрами споживчого кредиту  є: 1) доступність кредиту; 2) величина відсоткової ставки; 3) строки надання і погашення; 4) здатність позичальника повернути кредит.

     До  споживчих кредитів відноситься  надзвичайно широкий набір видів  позик. У самому загальному плані  виділяють товарні і грошові споживчі кредити.

     Товарний  споживчий кредит пов'язаний із продажем товарів тривалого користування в кредит (з розстрочкою платежу). Послуги Банків з видачі кредитів на покупку товарів тривалого користування надаються зазвичай у торгових точках, де, власне, і отримується необхідний товар. Покупець отримує товар, не сплачуючи його вартість (за нього це робить Банк), і несе зобов'язання тільки перед Банком.

     Продаж  товарів у розстрочку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу  товарів у розстрочку, який укладається за визначеною формою між кредитором і фізичною особою (покупцем), відповідно до якого кредитор зобов'язується передати обумовлений товар, а покупець провести розрахунки за товар у строки і у розмірах, передбачених цим договором.

     Під час продажу товарів у розстрочку з покупців на користь Банку від наданого кредиту справляються відсотки, розмір яких встановлює Банк, але не вище чинних на момент продажу товарів річних ставок за фінансові кредити банку, що обслуговує суб'єкта господарювання, який здійснює продаж товарів у розстрочку. Сума кредиту дорівнюється ціні покупки товару або послуги мінус перший внесок особи, що бере кредит. Його розмір коливається від 0 до 25% в залежності від виду товару (послуги), банку та інших факторів. Сьогодні у більшості банків розмір першого внеску не перебільшує 10-15% суми кредиту.

     Документи для оформлення кредиту: паспорт  або документ, який його замінює; довідка  з місця роботи про доходи за останні  пів року-рік. Деяким банкам необхідна  копія свідоцтва про шлюб, свідоцтва народження дітей. Окрім документів банк може потребувати від клієнта відкрити в нього поточний рахунок, з якого цей клієнт зможе вести розрахунки по кредиту

     Грошовий  споживчий кредит - це надання банківськими або небанківськими кредитними установами позик фізичним особам на задоволення їхніх споживчих потреб. Тобто, головна перевага такого споживчого кредиту отримати від банку просто гроші, а не товари. Головною умовою Банку при видачі нецільового кредиту є надання в якості забезпечення ліквідного майна. Як правило, це:нерухомість, власником якої є Позичальник або Поручитель; і транспортні засоби, віком не старше 5 років.

     На  практиці залежно від цільового  характеру (призначення) використовуються різні види грошових позик.

     Інвестиційні  позики. Це кредит на будівництво і реконструкцію житла, будівництво садових будинків, благоустрій садових ділянок тощо. Даний вид споживчого кредиту є довгостроковим. Довгострокові споживчі інвестиційні позики, як правило, надаються комерційними банками під заставу нерухомості — квартир, будинків, дач, земельних ділянок, гаражів та ін.

     Позики  на розвиток індивідуальних господарств. Позичальник може звертатися до комерційного банку за отриманням таких кредитів: короткострокових (строком до 12 місяців) — на витрати поточної виробничої діяльності (оплату товарно-матеріальних цінностей і послуг, запаси готової продукції та інші сезонні витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції); довгострокових (строком більше 12 місяців) — на будівництво, розширення, реконструкцію об'єктів виробничого призначення; придбання сільськогосподарської техніки, транспортних засобів та ін.

     Позики  на купівлю споживчих товарів  або оплату послуг. Йдеться про  дорогі товари і послуги тривалого  користування: автомобілі, побутові прилади, електротехніку, меблі, оплату медичних послуг, відпочинку та ін. Така позика в силу своєї соціальної спрямованості має бути доступною в необхідних обсягах для більшості громадян.

     Цільові позики окремим соціальним групам населення (наприклад, молодим сім'ям, студентам). Ці позики використовуються, як правило, в рамках загальнодержавних програм соціального захисту найуразливіших верств населення. Вони надаються на пільгових умовах: під низьку відсоткову ставку, за спрощених умов оформлення та ін.

     Позики  на нецільові споживчі (нагальні) потреби. Йдеться про позики, необхідність в яких виникає у зв'язку із особливими обставинами непередбаченого характеру в житті громадян. Особливістю такого виду споживчого кредиту є те, що він надається готівкою у сумі, що залежить від доходу (заробітку) позичальника і без зазначення цілей його використання. Відсотки за користування даною позикою диференціюються залежно від строку кредитування. Нецільові споживчі готівкові позики надаються також ломбардами під заставу майна, касами взаємодопомоги, окремими господарськими організаціями.

     Також видами грошових банківських споживчих позик вважаються чековий кредит і банківські кредитні картки.

     Чековий кредит — це вид споживчого кредиту, при якому надання позики здійснюється при відкритті окремого чекового рахунка. В банківській практиці використовуються два основні різновиди чекового кредиту — кредитування з овердрафтного рахунка (при від'ємному сальдо на поточному рахунку) та кредитування на основі використання спеціального чекового рахунка і спеціальних банківських чеків.

     Овердрафт - це кредитування банком особистого банківського рахунку клієнта за відсутності або недостатності на ньому коштів Величина позики за овердрафтом визначається під час відкриття рахунка і не може перевищувати наперед визначеної суми. При овердрафтному чековому рахунку наперед обумовлюється автоматичне надання банком кредиту в момент вичерпання залишку на рахунку. Позики з овердрафтного чекового рахунка погашаються, як правило, в процесі надходження на рахунок нових додаткових коштів.

     Найпоширенішим  в сучасних умовах у західних країнах  є такий вид банківського споживчого кредиту, як кредитування за допомогою  кредитної картки. Основна перевага кредитної картки, яка й робить її надзвичайно популярною серед населення, є зручність у практичному користуванні. Кредитна картка — це іменний (з ідентифікатором власника) грошовий оплатно-розрахунковий банківський документ, який використовується для надання споживчого кредиту. Сьогодні кредитні картки в грошовій сфері замінили готівку і чеки: розрахунки за товари і послуги проводяться позичальником в рахунок своєї кредитної картки. Використання кредитних карток значно полегшує умови надання споживчого кредиту. Кредитні картки випускаються банком-емітентом для своїх платоспроможних клієнтів за певну плату. Для кожної з карток встановлюється ліміт кредитування і призначені вони переважно для споживчого кредитування в роздрібній торгівлі при придбанні недорогих товарів.  

Информация о работе Проблеми та перспективи розвитку споживчого кредитування в Україні