Економічна ефективність використання землі та шляхи її підвищення у СВК ім. Б. Хмельницького

 

       Для нормального функціонування господарство повинно бути забезпечене земельними і трудовими ресурсами. Основні  ресурси в сільськогосподарському виробництві – трудові ресурси.

     Трудові ресурси – це сукупність здатних  до праці людей, які мають необхідний фізичний розвиток, знання та практичні навички, приймають або можуть приймати участь у виробництві духовних і матеріальних благ.

     З даних таблиці видно, що структура сільськогосподарських угідь протягом останніх років практично однорідна і не має тенденції щодо різкої зміни. Однак, з кожним роком зростає навантаження на робітників, оскільки зменшується кількість зайнятих у сільськогосподарському виробництві. Це видно з таблиці 2.2.  

     Таблиця 2.2

     Структура і склад трудових ресурсів у СВК ім. Б. Хмельницького за останні роки

 

     Чисельність працівників сільськогосподарських підприємств України в сучасний період традиційно характеризується стійкою тенденцією до скорочення. Не стало винятком і наше досліджуване підприємство, при чому тут є свої особливості: скорочується кількість працюючих лише в галузі рослинництва, майже в 2 рази, тоді як в галузі тваринництва зростає майже на 17 %.Загалом середньорічна чисельність працівників у підприємстві з кожним роком знижується, так у 2007 році чисельність працівників становила 135 чоловік, а в 2009 вона знизилась на 63 чоловіка, що становить 46,67%. При чому скорочення відбувається переважно в галузі рослинництва, на 52,85%. А чисельність працівників в тваринництві протягом двох перших років залишалася незмінною, а в 2009 році збільшилась на 2 працівника, 16,67%.

     Розглянемо детальніше виробничу сферу досліджуваного підприємства в таблиці 2.3 
 

     Таблиця 2.3

Структура товарної продукції в  підприємстві СВК ім. Б. Хмельницького  

 

Проаналізувавши структуру товарної продукції можна побачити, що найбільше підприємство отримує дохід від реалізації озимої пшениці, соняшнику, озимого і ярого ячменю та ріпаку, а найменше з реалізації меду, жита і гречки. 

     Розглянемо  забезпеченість підприємства фондами, визначемо, що впливає на ефективність використання ресурсів. Дані наведені в таблиці 2.4. 

     Таблиця 2.4

     Забезпеченість фондами  у СВК ім. Б. Хмельницького за 2009 рік

 

     Оборотних засобів на підприємстві значно менше  норми, оскільки оборотних має бути хоча б в 2 рази більше, ніж вартість основних, а показники фондозабезпеченості і фондоозброєності теж нижчі, ніж у середньому по Україні. Це зумовлено неперспективністю розвитку галузі сільського господарства в нашій країні, а особливо ситуація загострилася в період світової фінансової кризи, що не могло не мати відповідних наслідків.

     Розглянемо  загальні показники ефективності використання виробничих ресурсів на підприємстві.

                                                                                                                 Таблиця 2.5

Загальні  показники ефективності використання основних фондів у СВК ім. Б. Хмельницького за 2007-2009 роки

 

     Показники ефективності свідчать про таке: фондовіддача 0,31 грн. показує, що 1 грн. основних фондів дозволяє отримати прибуток 31 коп., фондоємність 3,22 грн. – щоб виробити 1 грн. валової продукції треба „запустити ” у виробництво 3,22 гррн. основних фондів, а норма прибутку свідчить про те, що підприємство в перспективі може отримати.

     Розглянемо  детальніше ефективність використання земельних ресурсів в наступному розділі. 

     2.2. Обгрунтування показників інтенсивності та ефективності використання земельних ресурсів 

     На  кожному аграрному підприємстві з урахуванням його конкретних умов (типів ґрунтів, їх механічного складу, конфігурації земельних ділянок, кута їх нахилу, спеціалізації виробництва тощо) необхідно розробити і впровадити систему агрономічних, зооветеринарних, технічних і організаційно-економічних заходів, що забезпечують ефективне використання земельних ресурсів. Важливе місце займають заходи, спрямовані на підвищення потенційних можливостей підприємства щодо збільшення виробництва сільськогосподарської продукції з кожного гектара угідь. Такі можливості значно залежать від рівня інтенсивності використання земельних ресурсів. Порівняльна оцінка показників інтенсивності в динаміці та в різних підприємствах дасть змогу виявити деякі напрями подальшого поліпшення використання землі.

     Рівень  інтенсивності використання земельних  ресурсів визначають за такими показниками:

     ступенем  господарського використання землі, яка  розраховується діленням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;

     ступенем  розораності, що обчислюється як частка від ділення площі ріллі і  багаторічних культурних насаджень  на площу сільськогосподарських  угідь;

     ступенем  меліорованості як відношення площі меліорованих земель (зрошуваних, осушених) до загальної площі сільськогосподарських угідь;

     питомою вагою інтенсивних культур (цукрових буряків, льону, картоплі, овочів, соняшнику, зернової кукурудзи, коноплі) у загальній  посівній площі підприємства;

     коефіцієнтом  повторного використання землі, який визначається відношенням посівної площі разом  з площею повторних посівів до посівної площі господарства.

     При аналізі й оцінці цих показників слід пам’ятати, що завдяки трансформації  земельних угідь і вдосконаленню їх структури, підвищенню (зниженню) частки ріллі, багаторічних культурних насаджень і меліорованих земель у загальній площі сільськогосподарських угідь, а інтенсивних культур — у структурі посівів, підвищенню коефіцієнта повторного використання землі до оптимальних рівнів можливості підприємства щодо збільшення обсягу виробництва продукції (за інших однакових умов) зростатимуть. Але тут важливо не вийти за раціональні межі кожного з названих показників, оскільки це може призвести до погіршення використання землі, втрати її родючості. Наприклад, надмірне розорювання сільськогосподарських угідь у багатьох господарствах призвело до інтенсивного розвитку вітрової та водної ерозії з усіма відповідними негативними наслідками.

     Про економічну ефективність використання землі судять на основі системи натуральних і вартісних показників. До натуральних показників відносять: урожайність сільськогосподарських культур; виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь, виробництва окремих видів продукції рослинництва на 100 га ріллі. Покажемо ці показники у вигляді таблиць. 

                                                                                                         Таблиця 2.6

     Використання  землі на основі співставлення врожайності основних сільськогосподарських культур за 2007-2009 рр.,ц/га