Економічна ефективність використання землі та шляхи її підвищення у СВК ім. Б. Хмельницького

Міністерство  аграрної політики України

Уманський національний університет садівництва 
 
 

Кафедра економіки 
 
 
 
 

                                                  

студентка 31-ф  групи

Афанасієва  Алла Олександрівна 

Економічна  ефективність використання землі та шляхи її підвищення у СВК ім. Б. Хмельницького 

Курсова робота з економіки підприємства 
 
 
 
 

Керівник :

професор,

завідувач кафедри 

«Економіки»    

Семенда Д.К.     
 

Умань 2010

Зміст 

     Вступ……………………………………………………………………..    3                                                                                                                                                                                                                      

     1. Земля як основний ресурс сільськогосподарського  виробництва.     

          Необхідність здійснення земельної реформи…………………………..   5                                                  

            1.1. Роль і місце  землі серед виробничих ресурсів  підприємства  

                     різних галузей економіки………………………………………….5                                                                                                                                                   

            1.2. Склад і структура  земельних ресурсів України та       

                    характеристика їх природних властивостей………………………7                                                      

          1.3. Земельна реформа в Україні, етапи та механізми її  

                    здійсненя…………………………………………………………….10                                                                                                                                                                                             

         2. Оцінка і факторний аналіз досягнутого рівня ефективності землі…..16    

     2.1. Економічна характеристика об’єкта дослідження…………..16              

            2.2. Обгрунтування  показників інтенсивності та  ефективності  

                    використання земельних ресурсів…………………………………22                                                               

            2.3. Факторний аналіз ефективності використання земельних

                    ресурсів……………………………………………………………...27                                                                                                                 

     3. Шляхи підвищення ефективності  використання земельних ресурсів у

                підприємстві…………………………………...…………………...30                                                                                                             

               3.1. Впровадження прогресивної системи землеробства та

                    раціоналізація структури посівних площ…………………………30                                                   

               3.2. Застосування хімічної меліорації, протиерозійних заходів та   

                    використання новітніх технологій……………………………….32                                                               

     Висновки  та пропозиції …………………………………………………42                                                                         

     Список  використаної літератури ……………………………………….44                                                               
 
 
 
 

     Вступ

     У даній курсовій роботі пропонується розглянути питання, пов'язані з ефективністю використання земельних ресурсів підприємства. Серед матеріальних умов, необхідних для життя і виробничої діяльності населення, земля займає особливе місце. Вона зі своїми ґрунтами, надрами, лісами, водними екосистемами, внаслідок прикладання до неї живої та уречевленої праці, стає основною продуктивною силою. Місце і роль землі в галузях матеріального виробництва важко переоцінити. Власне наявність землі є першочерговою умовою налагодження господарських процесів на підприємстві і саме цим пояснюється вибір даної теми роботи.

     Необхідність  дослідження і пошуку нових шляхів підвищення ефективності використання землі є тим більш важливою в період переходу України до цивілізованих ринкових відносин, оскільки не зважаючи на офіційне визнання нашої країни державою з ринковою економікою, потрібно ще багато працювати, щоб відповідати статусу розвинутої аграрної країни. Як мінімум, для цього слід навчитися правильно використовувати ті природні блага, що є на території нашої країни. Цими причинами підтверджується актуальність вибраної теми курсової роботи.

     У сільському господарстві земля є  основним засобом виробництва і  головною продуктивною силою, завдяки своїй родючості, тобто здатності забезпечувати рослини всіма необхідними поживними речовинами, обмеженості в розмірах, просторовості. Земля вимагає особливого підходу до організації її використання. Маючи обмежені розміри, вона є предметом конкуренції різних галузей господарського комплексу.

     За  даними Держкомзему України в 2000 році загальна площа земель становила 60 354,8 га, з них: сільськогосподарських угідь 41 827 га в тому числі ріллі 32 563 га, сіножатей 2 388,6 га,пасовищ 5 521,3 га. Метою даної курсової роботи є дослідження економічної ефективності використання основних виробничих ресурсів господарства – земельних фондів на конкретному прикладі підприємства, а також виявлення шляхів її підвищення.

     Україна багата на земельні ресурси. Починаючи з післявоєнних років збільшувалися посівні площі, а відтак зростала розораність її території. На початку 2002 р. сільськогосподарська освоєність території України досягла 70 %, а розораність — 55,4 %. У складі сільськогосподарських угідь орні землі нині становлять 79,6 %. Така ситуація говорить про те, що необхідно вміти правильно господарювати на цих землях, щоб отримувати прибуток і забезпечити можливість працювати на українській землі ще багатьом поколінням. Предметом дослідження даної роботи є ефективність використання земельних ресурсів, тоді як за об’єкт дослідження вибрано підприємство СВК імені Б. Хмельницького на основі фінансових показників якого проводиться дане спостереження. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. Земля як основний  ресурс сільськогосподарського виробництва. Необхідність здійснення земельної реформи

     1.1. Роль і місце  землі серед виробничих  ресурсів підприємства різних галузей економіки 

     Суспільне виробництво базується на використанні природних ресурсів, які є не чим  іншим, як елементами природи, які використовуються як джерело засобів існування людського суспільства. Вони поділяються на земельні, водні, мінерально-сировинні, кліматичні, біологічні та інші і складають основу матеріального виробництва. В наслідок прикладання до них живої і уречевленої праці вони стають природними продуктивними силами. Серед всіх природних ресурсів найважливіше значення має земля. Серед факторів виробництва (земля, праця, капітал, інформація), земля має специфічне значення, оскільки є повністю унікальним ресурсом, який не має аналогів, штучно який створити неможливо.[6,C. 45]

     Серед матеріальних умов, необхідних для  життя і виробничої діяльності населення, земля займає особливе місце. Вона зі своїми ґрунтами, надрами, лісами, водними  екосистемами, в наслідок прикладання до неї живої і уречевленої праці, стає основною продуктивною силою. Місце і роль землі в галузях матеріального виробництва різні. В промисловості, за винятком добувної, вона є фундаментом, просторовою базою для розміщення її галузей і окремих підприємств, в гірничій промисловості вона є коморою мінерально-сировинних ресурсів, арсеналом засобів і предметів праці. У сільському господарстві земля є основним засобом виробництва і головною продуктивною силою, завдяки своїй родючості, тобто здатності забезпечувати рослини всіма необхідними поживними речовинами, обмеженості в розмірах, просторовості. Земля вимагає особливого підходу до організації її використання. Маючи обмежені розміри, вона є предметом конкуренції різних галузей господарського комплексу. Тому проблема їх оптимального розподілу між ними набуває особливо важливого значення.    [9, C.78]

     Про розміри різних видів земельних  угідь, їх співвідношення і напрями  використання можна судити з даних  таблиці 1.1.

     Таблиця 1.1

     Розподіл  земельних ресурсів на кінець 2002р., тис. га

     Україна є високорозвиненою і урбанізованою  країною. Тому багато земель знаходяться  під забудовою (3,9%) об'єктами промисловості (0,6%) і транспорту (0,8%). Значна частина  земель представляє собою так  звані малопродуктивні землі (1,9%), які ще не використовуються в сільському господарстві. Це піски, балки, яри, зсуви, закислені засолені та інші землі. Землі під водою займають 4% території. [1, C.26] 

     1.2. Склад і структура  земельних ресурсів  України та характеристика їх природних властивостей 

     Відповідно  до статті 19 Земельного кодексу України  від 25.10.2001 № 2768-Ш [5] до земель України  належать усі землі в межах  її території, в тому числі острови  та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

     Стаття 19 Кодексу встановлює вичерпний  перелік із дев'яти категорій  земель, а саме: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; є) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Окремо зазначено, що земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. [1. C.9]

     Певним  недоліком сучасного поділу земель на категорії можна вважати його “розімкненість”, що обумовлена назвою останньої, дев'ятої категорії земель – “землі промисловості, транспорту ... та іншого призначення”. Таке формулювання, на практиці, дає широке поле для “творчості” органів державної влади та місцевого самоврядування при прийнятті рішень щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок. При цьому, некоректно сформульоване цільове призначення ділянки, в результаті унеможливлює ефективний державний контроль за використанням та охороною земель, адже віднайти у чинній нормативно-правовій базі нормативи раціонального землекористування, що відповідають “екзотичному” цільовому призначення, як правило, дуже складно або взагалі неможливо.

     Структурно-динамічний аналіз земельного фонду України показує, що із загальної площа земель 60 354,8 га, сільськогосподарські угіддя займають 69,3%, в т. ч. рілля – 54,8%, багаторічні насадження – 1,6%, луки і пасовища – 12,9%. Площа лісів охоплює 0,172% земельної площі.

     Характерною особливістю землі є її родючість  тобто спроможність забезпечувати  врожайність сільськогосподарських  культур, рівень якої залежить як від  природних властивостей самих грунтів  так і від розвитку культури землеробства та екологічних умов. Родючість – це продукт тривалого економічного, екологічного та історичного розвитку як самої землі так і сільськогосподарського виробництва. Родючість визначається здатністю ґрунту нагромаджувати й утримувати вологу та забезпечувати нею рослини, нагромаджувати і трансформувати поживні речовини в доступній для рослин формі, а також забезпечувати доступ кисню в зону кореневої системи рослин, тобто здійснювати аерацію. Проте ці визначальні для родючості ґрунту фактори ніколи не бувають однаковими і мають різне співвідношення між собою, що безпосередньо позначається і на рівні родючості. Розрізняють такі види родючості землі: