Аналіз стану ринку і визначення ринкових перспектив підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Октября 2011 в 21:13, курсовая работа

Краткое описание

У даній курсовій роботі проводиться дослідження поводження споживачів, стану і перспектив розвитку ринку, поводження виробників у визначених умовах. Також розглянуті фактори порушення ринкової рівноваги і способи її відновлення.

Содержание работы

Перелік умовних позначень………………………………………………...4
Вступ…………………………………………………………………………5
1Аналіз стану споживача……………………………………………………6
2Аналіз ринкової ситуації………………………………………………….10
3Визначення стану та ринкових перспектив виробника…………………25
Висновки…………………………………………………………………….27
Список джерел інформації………………………………………………….28

Содержимое работы - 1 файл

Курсова робота.doc

— 1.24 Мб (Скачать файл)

Смаки і уподобання споживачів визначаються звичаями, рекламою, модою, освітою  і здатні змінювати попит в  обох напрямках за незмінної ціни та інших рівних умов.

Очікування споживачів. Очікування зміни цін є фактором попиту. Цей фактор особливої актуальності набуває за умов інфляції Очікування підвищення цін у майбутньому спричиняють зростання попиту у поточному періоді за інших рівних умов.  
 
 
 

   2 Аналіз ринкової ситуації

Визначимо параметри ринкової рівноваги завдяки  знайденій функції попиту, підставивши  в неї значення бюджету та розрахувавши, і заданій функції пропозиції

S= - 12+6P; Таким чином, прирівняємо функції попиту та пропозиції і знайдемо рівноважну ринкову ціну .

D=1344

грошових одиниць - рівноважна ціна ринка

Також визначимо рівноважний ринковий об’єм товару, підставивши значення рівноважної ціни у функцію попиту:

 - рівноважний обсяг продажів продукції на ринку за даною ціною.

Визначивши  рівноважну ціну, розрахуємо допоміжні значення попиту та пропозиції. Для цього вирахуємо значення шагу ціни. Шаг у 0,1 ціни складатиме грошових одиниць. . Тому для визначення допоміжних значень попиту та пропозиції необхідно використати такі рівні ціни:

1) 4,05+0,405=4,455 6) 4,05-0,405=3,645

2) 4,455+0,405=4,86                           7) 3,645-0,405=3,24

3) 4,86+0,405=5,265                           8) 3,24-0,405=2,835

4) 5,265+0,405=5,67                           9) 2,835-0,405=2,43

5) 5,67+0,405=6,075                           10) 2,43-0,405=2,025

Тобто по п`ять значень ціни у бік збільшення та зменшення з шагом у 0,1 рівноважної ціни.

Підставивши ці значення ціни у відповідні функції, розрахуємо обсяги попиту та пропозиції. Результати розрахунків представимо у вигляді таблиці.

Таблиця 2.1 –  Кількісні значення попиту та пропозиції за розрахованими цінами

Р, ціна 2,025 2,43 2,835 3,24 3,645 4,05 4,455 4,86 5,27 5,67 6,075
Д, попит 24,691 20,576 17,637 15,432 13,717 12,346 11,223 10,288 9,497 8,818 8,23
S,пропозиція 0,15 2,58 5,01 7,44 9,87 12,3 14,73 17,16 19,59 22,02 24,45
 

Попит, D:

;                                                         

                                          

                                        

                                       

                                                    
                                           
 

Пропозиція, S:

                                     

                                      

                             

                                          

                                             

                                                                                   

Розрахунок  коефіцієнтів цінової еластичності попиту та пропозиції здійснюємо за формулами  точкового коефіцієнта

  ;          (2.1)

  .          (2.2)

Для цього  використовуємо визначені раніше цінові інтервали з шагом у 0,1 рівноважної ціни. Результати розрахунків представляємо у вигляді таблиці :

Таблиця 2.2. Коефіцієнти еластичності попиту та пропозиції на розрахованих цінових інтервалах

Цінові  інтервали 2,025 - 2,43 2,43 - 2,835 2,835 - 3,24 3,24 - 3,645 3,645 - 4,05 4,05 - 4,455 4,455 - 4,86 4,86 - 5,265 5,265 - 5,67 5,67 - 6,075
Коефіцієнт  еластичності попиту    -0,8333 -0,8571 -0,875 -0,8889 -0,9 -0,9091 -0,9167 -0,9231 -0,9286 -0,9333
Коефіцієнт  еластичності пропозиції 81 5,651 3,395 2,613 2,216 1,976 1,815 1,699 1,613 1,545

Коефіцієнт еластичності попиту, :

Коефіцієнт  еластичності пропозиції, :

Еластичність  попиту — це показник, що показує зміну об’єму попиту, при однопроцентній зміні ціни на товар. Попит на товар А є нееластичним, тобто при зміні ціни на 1%, обсяг попиту зменшується менш, ніж на 1%. Можна зробити висновок, що цими товарами є товари першої необхідності. Тут головну роль грає не ціна. При незначному збільшенні чи зменшенні ціни покупець не куплятиме набагато більше чи менше товару, він його куплятиме стільки, скільки його потрібно. За таких умов і надалі попит еластичним не стане.

Еластичність  пропозиції – це показник, що характеризує зміну обсягу пропозиції при однопроцентній зміні ціни. Пропозиція на товар А є еластичною протягом даного часового інтервалу, тут при зміні ціни на 1%, обсяг пропозиції змінюється на більше значення. Еластичність пропозиції залежить і від часового чинника, коли виробник не в змозі швидко реагувати на зміни ціни, оскільки для додаткового виробництва товару необхідний значний час. При збільшенні ціни на товар А кількість виробників на ринку даного товару збільшиться, і пропозиція, відповідно, зростатиме. В цьому випадку потрібно стежити за рівнем попиту, бо зріст цін може призвести до негативних наслідків. В нашому ж випадку при збільшенні ціни пропозиція зменшується, що надалі може зробити пропозицію нееластичною.

Отже, основним фактором еластичності пропозиції є фактор часу.

Тепер зобразимо криві попиту та пропозиції графічно у системі координат  P-Q та виділимо на графіках ділянки еластичного та нееластичного попиту(пропозиції). 
 

При побудові графіків дотримуємось правил побудови графіків економічного змісту. 

Рисунок 2.1 Криві  попиту та пропозиції

Попит на товар А є нееластичним на всьому інтервалі цін, на всій кривій попиту, а пропозиція є еластичною протягом усього цінового інтервалу, тобто на всьому графіку кривої пропозиції.

Визначимо розміри  надлишків продавця та покупця продукції. Для розрахунку кількісних значень  надлишків скористаємося графічним  методом.

                  

                                                                      

                                                                                 

                                              

 Рисунок 2.2 Графічне зображення поточної ринкової ситуації

Тепер визначимо  розмір надлишку споживача. На даному малюнку його значення дорівнюватиме площі трикутника :

Визначимо розмір надлишку продавця, що відповідає площі трикутника :

Звідси знайдемо значення загального виграшу ринку, що дорівнюватиме сумі цих показників:

Далі  визначимо ознаки, за якими виділяються  відповідні надлишки.

Надлишок  споживача – це інтегральна різниця між ціною, котру згоден сплатити покупець за дану одиницю товару , та ціною, встановленою ринком. Іншими словами, ціна попиту на товар визначається граничною корисністю кожної одиниці товару, а рівноважна ринкова ціна товару - взаємодією попиту та пропозиції. В результаті цієї взаємодії товар продається по ринковій ціні . Відповідно, споживач купує товар по ринковій ціні, хоча міг би платити за неї більше. Тому споживач виграє, купуючи товар дешевше, чим він міг за нього заплатити. Цей виграш дорівнює площі трикутника . Розміри надлишку споживача характеризують рівень його добробуту, також на його значення впливає державне регулювання цін, політика дотацій та податків.

Надлишок  виробника - це інтегральна різниця між ціною, по якій згоден реалізувати товар продавець, та ціною ринку. Значення граничних витрат (МС) дозволяє визначити виграш виробника, бо мінімальна ціна, за якою фірма може без втрат продавати одиницю продукції, не повинна бути нижча граничних витрат. Перевищення ринкової ціни одиниці продукції над її МС буде означати ріст прибутку фірми, і надлишком споживача буде величина, що перевищує ціну реалізації (ринкової ціни) над граничними витратами виробництва. В нашому випадку це площа трикутника .

Ну і, відповідно, сума надлишків продавця та покупця називається надлишком або вигодою ринку, а об’єм продажів від 0 до   вважається ефективним сектором ринку.

Информация о работе Аналіз стану ринку і визначення ринкових перспектив підприємства