Шпаргалка по "Уголовному праву"

Об'єктивна  сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - ухилення від сплати податків, зборів, інших  обов'язкових платежів, що входять  до системи оподаткування; 2) суспільно  небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних  цільових фондів коштів у значних (ч. 1), великих (ч. 2) або особливо великих (ч. 3 ст. 212 КК) розмірах; 4) причинний  зв'язок між діянням і наслідками. Способи ухилення можуть бути різними  і на кваліфікацію не впливають. Склад  злочину - матеріальний. Обов'язковий  наслідок - ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах. Під значним  розміром коштів слід розуміти суми, які  в тисячу і більше разів перевищують  встановлений законодавством неоподатковуваний  мінімум доходів громадян.

Суб'єкт злочину - спеціальний, службові особи підприємств, установ, організацій незалежно  від форм власності, на яких покладені  обов'язки щодо ведення та подання  документів для обрахування та сплати обов'язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів.

Суб'єктивна  сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює суспільну  небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно небезпечних  наслідків.

Кваліфікуючими  ознаками злочину є вчинення його: 1) групою осіб; 2) особою, раніше судимою  за вчинення такого злочину (чч. 2, 3 ст. 212 КК)

54. Порушення законодавства про  бюджетну систему України.

Основний  безпосередній об'єкт злочину - встановлений законодавством порядок виконання  державного і місцевих бюджетів, порядок  використання бюджетних ресурсів, покликаних з фінансового боку забезпечувати  виконання державними органами та органами місцевого самоврядування покладених на них завдань та функцій. Додатковим обов'язковим об'єктом злочину  виступають конституційні права  і законні інтереси громадян, порядок  здійснення службовими особами службових  повноважень. Предмет злочину - бюджетні кошти у великих розмірах, що включаються  у бюджети всіх рівнів незалежно  від джерела їх формування. Великим  розміром бюджетних коштів відповідно до примітки 2 до ст. 210 КК вважається сума, що в тисячу і більше разів перевищує  неоподатковуваний мінімум доходів  громадян.

Об'єктивна  сторона злочину можлива у  чотирьох формах: а) використання бюджетних  коштів усупереч їх цільовому призначенню; б) використання цих коштів в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків; в) недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено  чинним бюджетним законодавством; в) недотримання вимог щодо пропорційного  фінансування видатків бюджетів усіх рівнів. Склад злочину - матеріальний. Перші дві форми вчинюються шляхом дій - недотримання встановлених бюджетним  законодавством вимог; третя і четверта - можуть полягати як у діях, так і  у бездіяльності службової особи.

Суб'єкт злочину - спеціальний, службова особа, на яку  покладено виконання функцій  розпорядника бюджетних коштів.

Суб'єктивна  сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює суспільну  небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно небезпечних  наслідків.

Кваліфікуючими  ознаками злочину є вчинення його: 1) в особливо великих розмірах; 2) повторно; 3) групою осіб (ч. 2 ст. 210 КК).

55. Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів.

Об'єкт злочину - встановлений законодавством України  порядок випуску (емісії) цінних паперів, порушення якого може призвести  до дестабілізації ринку цінних паперів, погіршення загальної економічної  ситуації, заподіяння майнової шкоди  громадянам та юридичним особам. Предмет  злочину: 1) цінні папери, випуск (емісія) яких має здійснюватись у формі  відкритого розміщення за умови реєстрації випуску уповноваженими державними органами; 2) документи, які подаються  для реєстрації емісії цінних паперів.

Об'єктивна  сторона злочину полягає у  випуску (емісії) громадянином або службовою  особою суб'єкта господарської діяльності цінних паперів у формі їх відкритого розміщення без реєстрації емісії у  встановленому законом порядку. Злочин вважається закінченим за ч. 1 цієї статті з моменту здійснення випуску  цінних паперів без реєстрації у  встановленому законом порядку  та передачі емітентом чи торговцем  цінними паперами покупцеві хоча б одного сертифіката незареєстрованих документарних цінних паперів. Злочин за ч. 2 цієї статті є закінченим з  моменту заподіяння великої матеріальної шкоди інвестору. Склад злочину - матеріальний.

Суб'єкт злочину - загальний, а також службова особа. Його співучасниками, крім службових  осіб юридичної особи - емітента цінних паперів, можуть бути і відповідні працівники юридичної особи, яка веде реєстр власників цінних паперів, якщо вони внесли до реєстру дані про власників  цінних паперів, знаючи, що ці цінні  папери випущені без належної реєстрації.

Суб'єктивна  сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює суспільну  небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно небезпечних  наслідків. Мотив - корисливий.

Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його із заподіянням великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 223 КК).