Шпаргалка по "Уголовному праву"

32. Квалифицирующие признаки  корыстных посягательств на собственность,  связанных с противоправным оборотом  имущества или других предметов  в пользу виновного или других  лиц. Общими признаками, которые объединяют различные преступления этой группы, являются: 1) незаконное, безвозмездное обращение чужого имущества в пользу виновного или других лиц; 2) корыстный мотив - стремление, побуждение к незаконного обогащения за счет чужого имущества.

Обращение как обязательный признак  объективной стороны преступлений этой группы предусматривает активное поведение (действие) - изъятие чужого имущества из владения, распоряжения, пользования собственника или лица, которому оно вверено на законном основании, в пользу виновного или  других лиц и обогащения его или  других лиц за счет этого имущества.С  объективной стороны большинство  преступлений, связанных с незаконным бесплатным обращением чужого имущества  в пользу виновного или других лиц, относятся к преступлениям  с материальным составом: кроме деяния необходимым признаком их объективной  стороны является последствия - материальный ущерб: владелец лишается имущества, возможности  владеть, пользоваться, распоряжаться  им. Субъективная сторона всех этих преступлений характеризуется прямым умыслом, корыстными мотивом и целью: лицо осознает, что оно посягает на чужую собственность, не имея права  на нее, предусматривает материальную вред владельцу (государству, коллектива, частному лицу) и желает наступления  этого следствия, преследуя цель незаконного обогащения.Субъект  корыстных преступлений - кражи, грабежа, разбоя, вымогательства - любое лицо, достигшее 14-летнего возраста. В  других случаях - лицо, достигшее 16-летнего  возраста. В случае присвоения, растраты имущества или завладение им путем  злоупотребления служебным положением специальный субъект - лицо, которому имущество вверено или находилось в его ведении или должностное  лицо, которая завладевает чужим  имуществом путем злоупотребления  служебным положением.

33. Кража. Объект кражи - экономические отношения собственности по владению, пользованию и распоряжению государственным, коллективным и частным имуществом. Предметом любого похищения (в т.ч. и кражи) признается имущество, которое обладает следующими признаками: а) материальный признак (вещь материального мира); б) социальный признак (в имущество вложен определенный человеческий труд); в) экономический признак (имущество должно обладать потребительской стоимостью ); г) юридический признак (имущество должно принадлежать собственнику на праве собственности). Субъективная сторона характеризуется виной в форме прямого умысла.Субъект преступления - физическое вменяемое лицо, достигшее 14-летнего возраста. Мотив преступления - корыстный, лицо действует с целью обращения чужого имущества в свою собственность.

34. Грабеж. Грабеж - это умышленное противоправное открытое завладение частным, государственным или коллективным имуществом с целью распорядиться им как своим. Объектом грабежа является экономические отношения собственности по владению, пользованию и распоряжению имуществом. Объективная сторона преступления характеризуется открытым похищением имущества, когда потерпевший, а равно лицо, в ведении или под охраной которого находится имущество, или другие лица сознают, что происходит незаконное завладение чужим имуществом, при этом похититель сознает характер своих действий, понимает, что совершает похищение явно, на глазах у других.  Субъектом грабежа может быть физическое, вменяемое лицо, достигшее 14-летнего возраста. С субъективной стороны грабеж совершается с прямым умыслом при наличии корыстного мотива, а также цели виновного - распорядиться похищенным имуществом как своим собственным.

35. Разбой. Разбой - это умышленное противоправное нападение с целью завладения частным, государственным или коллективным имуществом, соединенное с насилием опасным для жизни или здоровья лиц, подвергшихся нападению, или с угрозой применения такого насилия. Объектом разбоя являются экономические отношения частной, государственной или коллективной собственности по владению, пользованию или распоряжению имуществом, а также может иметь место дополнительный объект этого преступления - жизнь и здоровье граждан. Объективная сторона разбоя существенно отличается от кражи и грабежа. Одна из таких особенностей заключается в способе совершения преступления - нападении, соединенном с насилием, опасным для жизни или здоровья потерпевшего или с угрозой применения такого насилия. Также для признания разбоя оконченным преступлением необязательно похищение имущества путем нападения, а достаточно самого нападения с целью завладения имуществом. Субъективная сторона разбоя характеризуется виной в форме прямого умысла, корыстного мотива и целью завладеть, а затем распорядиться похищенным имуществом как своим собственным. Виновный сознает, что чужое имущество похищается им путем нападения и что применяемое при этом насилие опасно для жизни или здоровья потерпевшего. Он предвидит также, что своїми действиями наносит имущественный ущерб потерпевшему и создает опасность для жизни или здоровья лица, подвергаемого нападению, и желает наступления этих последствий. Субъект преступления - физическое вменяемое лицо с 14 лет.

36. Похищение путем демонтажа  и другими способами електических  сетей, кабельный линий святи  и их оборудования.    Предметом преступления являются элктрические сети, кабельные линии связи, и их оборудование (столбы, изоляторы, различные агрегаты и др.). Объективная сторона преступления выражается в похищении указанных предметов путем демонтажа (получение кабельных линий путем их снятия со столбов, изоляторов и т.п.). Преступление признается оконченным с момента изъятия указанных предметов и появления возможности у виновного воспользоваться ими по своему усмотрению. Квалифицирующими обстоятельствами данного преступления являются: совершение его по предварительному соглашению группой лиц либо лицом, ранее осужденным за такое преступление или в крупных раз мерах, а также совершение тех же действий организованной группой или повлекших особо тяжкие последствия. С субъективной стороны преступление характеризуется умышленной формой вины и корыстным мотивом (стремление продать, поменять похищенное, использоватьи т.п.).  Субъект преступления - физическое вменяемое лицо с 16-летнего возраста.  

37. Мошенничество. В отличие от других форм похищений, при мошенничестве виновный использует обман или злоупотребление доверием потерпевшего, после чего он завладевает чужим имуществом либо приобретает право на такое имущество.Предметом мошенничества может быть не только имущество, но и право на него.  Мошенничество обладает определенными признаками, которые позволяют отграничить данное преступление от других форм похищения: 1) лицо, которое передает виновному имущество (право на имущество), заблуждаясь, считает, что получение - передача имущества является правомерной, и оно добровольно его передает виновному, 2) лицо, передающее виновному имущество, не осознает факта преступления, 3) вместе с передачей имущества (права на имущество) виновному передаются и все полномочия собственника (или их часть). Мошенничество отличается от кражи тем, что при совершении кражи виновный также может использовать обман, но для облегчения доступа к имуществу (например, к охраняемому имуществу), а при мошенничестве обман необходим для непосредственного получения имущества. Преступление признается оконченным с момента фактического перехода имущества или права на имущество в пользу виновного. Субъективная сторона преступления характеризуется прямым умыслом, корыстным мотивом и целью завладения чужим имуществом или правом на имущество. Субъект преступления - физическое вменяемое лицо с 16 лет.

38. Присвоение. Присвоение как способ совершения преступления выражается в умышленном противоправном удержании вверенного имущества и обращения его в свою пользу. При совершении этого преступления похищаемое имущество находится в правомерном владении лица, получившего его для определенного назначения. Поэтому похищение чужого имущества, совершенное лицом, которое не было наделено определенными полномочиями в отношении похищенного имущества, но по роду своей деятельности имело лиш доступ к этому имуществу. Субъективная сторона пре ступлений выражается в форме прямого умысла и корыстной целью  незаконного обращения государственного или коллективного имущества в свою пользу или использования такого имущества по своему усмотрению. Субъект преступления - только должностное лицо.

38. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Об'єкт  злочину - право власності, а також нормальна службова діяльність в окремих ланках службового апарату незалежно від форм власності. Предмет злочину - будь-яке майно або цінності, що були у віданні винного, стосовно якого ця особа мала певні повноваження.

Об'єктивна  сторона злочину може виявлятися у формі: а) привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні; б) розтрата такого майна зазначеною особою (ч. 1 ст. 191); в) привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК). Привласнення - незаконне безоплатне утримання майна, що було ввірене особі або перебувало в її віданні на законній підставі. Утримання майна - невиконання вимог повернути майно у строк, що був встановлений, і володіння ним як власним. Розтрата - незаконне безвідплатне відчуження, використання або розтрачання майна, що було ввірене особі. Склад злочину - матеріальний.

Суб'єкт  злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16 років і якій майно, що є предметом цього злочину, було ввірене чи перебувало в її віданні. Суб'єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК) може бути лише службова особа.

Суб'єктивна  сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно небезпечних наслідків. Мотиви - корисливі.

Кваліфікуючими  ознаками злочину (чч. 2-5 ст. 191 КК) є вчинення його: 1) шляхом зловживання службовою  особою своїм службовим становищем; 2) повторно; 3) за попередньою змовою групою осіб; 4) у великих розмірах; 5) в особливо великих розмірах; 6) організованою групою.

39. Заподіяння майнової шкоди шляхом  обману або зловживання довірою.

1. Заподіяння  значної майнової шкоди шляхом  обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства, - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців. 2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. Примітка. Відповідно до цієї статті майнова шкода визнається значною, якщо вона у п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах — така, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Безпосередній об'єкт злочину - відносини власності в галузі використання майна, що належить власнику, а також відносини, які випливають з різного роду договорів і зобов'язань, внаслідок яких власник мав би отримати дохід (прибуток), — відносини з формування фондів власності.

Предмет злочину - чуже майно, що незаконно використовується всупереч інтересам власника, а також грошові суми (кошти), які мали б надійти в розпорядження власника на підставі тих або інших операцій, договорів, правових приписів тощо, - не одержаний прибуток (упущена вигода).

Об'єктивна сторона  злочину характеризується відсутністю ознак шахрайства (ст. 190 КК). Особа, яка вдається до обману або зловживання довірою, не заволодіває чужим майном, не обертає його на свою або інших осіб користь, не отримує права на таке майно. Власник не позбавляється реально належного йому майна, воно не вибуває з його фондів. Заподіяння майнової шкоди може виявлятися в таких формах: 1) незаконному використанні чужого майна (незаконне користування); 2) ухиленні від сплати обов'язкових платежів; 3) обертанні на власну користь грошових коштів, які на підставі тих або інших договорів і зобов'язань мають надійти на користь власника.

Незаконне використання чужого майна являє собою протиправне безоплатне використання чужого майна всупереч інтересам власника для отримання майнових вигод.Злочин вважається закінченим з моменту настання суспільне небезпечних наслідків - заподіяння значної майнової шкоди.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, що поєднаний з корисливими мотивом і метою.

Суб'єкт злочину - будь-яка особа, яка не є службовою. Такі самі дії службової особи слід кваліфікувати за ст. 364 КК — зловживання владою або службовим становищем (див. коментар до ст. 364 КК).

40. Умисне знищення або пошкодження  майна.

1. Умисне  знищення або пошкодження чужого  майна, що заподіяло шкоду у  великих розмірах, - карається штрафом  до п'ятдесяти неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загально-небезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років.

Безпосереднім об'єктом цього злочину є відносини власності з належності матеріальних благ (при знищенні майна) і використання матеріальних благ (при пошкодженні майна). Додатковим об'єктом умисного знищення чи пошкодження чужого майна, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК є життя і здоров'я людини.

Предмет злочину - майно, що належить державним, комунальним організаціям, а також приватне майно. Воно може бути рухомим і, на відміну від викрадення, заволодіння і привласнення чужого майна, нерухомим - будівлі, споруди, обладнання тощо. Майно як предмет злочину повинне мати товарну, мінову вартість. При цьому воно повинне бути для особи, яка вчиняє цей злочин, чужим — тобто належати на праві власності іншій особі і на це майно винний не має ні дійсного, ні передбачуваного права.

 Об'єктивна сторона цього злочину полягає у знищенні або пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах. Знищення чужого майна - протиправний руйнуючий вплив на майно. Пошкодження чужого майна - протиправний вплив на предмет, внаслідок якого він частково, не в повному обсязі, втрачає свої споживчі властивості та економічну цінність і при цьому істотно обмежується можливість його використання за призначенням. Суспільна небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони злочину полягають у шкоді у великих розмірах (поняття оціночне, яке уточнюється у кожному конкретному випадку, з урахуванням матеріального становища потерпілого, вартості майна, його цінності тощо.