Публічна обіцянка винагороди

     Переможцем  конкурсу є особа, яка досягла найкращого результату. Переможець конкурсу має право вимагати від його засновника виконання свого зобов'язання у строки, встановлені умовами конкурсу. Якщо предметом конкурсу був результат інтелектуальної, творчої діяльності, засновник конкурсу має право подальшого його використання лише за згодою переможця конкурсу.

     Засновник конкурсу має переважне право перед іншими особами на укладення з переможцем конкурсу договору про використання предмета конкурсу (ст. 1156 Цивільного кодексу України).

     Результати  конкурсу можуть бути оскаржені заінтересованою  особою до суду (ст. 1154 Цивільного кодексу України).

     Оцінювання  результатів інтелектуальної, творчої діяльності, поданих на конкурс. За наслідками оцінювання результатів інтелектуальної, творчої діяльності, поданих на конкурс, засновник конкурсу (конкурсна комісія, журі) може прийняти рішення про:

     1) присудження усіх призових місць  та нагород (премій), що були визначені умовами конкурсу;

     2) присудження окремих призових місць, якщо їх було встановлено декілька, та нагород (премій);

     3) відмову у присудженні призових  місць, якщо жодна із робіт, поданих на конкурс, не відповідає його вимогам;

     4) присудження заохочувального призу  та (або) нагороди (премії).

     Речі, подані на конкурс, засновник конкурсу зобов'язаний повернути учаснику (ст. 1157 ЦК України), оскільки подання учасником конкурсу речі на конкурс не припиняє його право власності на цю річ.

     Умова конкурсу, за якою засновник конкурсу не повертає його учаснику річ, подану на конкурс, є нікчемною.

     Засновник конкурсу може залишити у себе річ, подану на конкурс, лише за згодою учасника конкурсу. Якщо учасник конкурсу протягом місяця від дня оголошення його результатів не пред'явив вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс, вважається, що засновник конкурсу має право подальшого володіння нею.

     Учасник конкурсу має право у будь-який час пред'явити вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс.

     Якщо  річ, подана на конкурс, не була подарована засновникові конкурсу або куплена ним, він може набути право власності на неї відповідно до положень законодавства щодо набувальної давності (ст. 344 Цивільного кодексу України).

 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ

     В ході проведення дослідження ми визначили, що на сучасному етапі тема даної курсової роботи в юридичній літературі висвітлена не досить повно. Також під час вивчення деяких матеріалів ми прийшли до висновку, що хоча поняття публічної обіцянки винагороди не є новим, але воно дещо відмінне від цього ж поняття існуючого до 01.01.2004 р. (до прийняття нового Цивільного кодексу України).

     Особливістю нового цивільного законодавства, що регулює  зобов’язання, які виникають в  результаті публічної обіцянки винагороди, у порівнянні зі старим, є те, що воно не ототожнює публічну обіцянку винагороди й оголошення конкурсу, а передбачає правила як для публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу, так і спеціальні правила для публічної обіцянки винагороди через конкурс.

     Також, в даній курсовій роботі ми визначились  з основними поняттями, такими як:

1. Зобов’язання - один з найбільш поширених різновидів цивільних правовідносин, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від неї, а кредитор вправі вимагати від боржника виконання цих дій. 3обов’язання можуть виникати на підставі договорів, що укладаються учасниками цивільного обороту, внаслідок заподіяння шкоди, з публічного обіцяння винагороди та з інших причин.
2. Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди – це зобов'язання, за яким одна сторона (організація, яка влаштувала конкурс або будь-яка фізична особа, яка пообіцяла винагороду) в результаті публічної обіцянки спеціальної винагороди (за результатами конкурсу чи без нього) бере на себе обов'язок прийняти, оцінити результати виконаної роботи і видати винагороду за її виконання, а інша сторона (учасник конкурсу або виконавець дії, за яку оголошено винагороду) має право вимагати виконання цього обов'язку.
3. Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди за результатами конкурсу – це зобов'язання, по якому одна сторона (організація, яка влаштувала конкурс) в результаті публічної обіцянки спеціальної винагороди (оголошення конкурсу) бере на себе обов'язок прийняти, оцінити результати виконаної роботи і видати винагороду за її виконання, а інша сторона (учасник конкурсу) має право вимагати виконання цього обов'язку.

      Отже  в результаті проведеного  дослідження ми виконали такі завдання:

1. Визначили, що таке зобов’язання та основні види зобов’язань у цивільному праві;
2. Дали визначення поняттям: зобов’язання в цивільному праві, зобов’язання, які виникають в результаті публічної обіцянки винагороди, зобов’язання, які виникають в результаті публічної обіцянки винагороди за результатами конкурсу та ін.
3. Визначились до якого виду зобов’язань відносяться зобов’язання, які виникають в результаті публічної обіцянки винагороди як за результатами конкурсу, так і без оголошення конкурсу.
4. Визначили, що таке публічна обіцянка винагороди.
5. Вказали на відмінності між зобов’язаннями, які виникають в результаті публічної обіцянки винагороди за результатами конкурсу та без оголошення конкурсу.
6. Визначили зміст завдання, строки виконання завдання та умови публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу.
7. Визначили умови проведення конкурсу, права переможця та особливості оцінювання результатів інтелектуальної, творчої діяльності, які подані на конкурс.

     Також особлива увага була приділена порівняльному  аналізу старого та нового законодавства  України (до і після 01.01.04 р.).

     Отже  в результаті виконаної роботи ми з упевненістю можемо сказати, що мета даного дослідження досягнута  – визначили межі та порядок виникнення зобов’язань в результаті публічної  обіцянки винагороди як за результатами конкурсу, так і без оголошення конкурсу.

     В ході дослідження розкрито зміст  публічної обіцянки винагороди з  різноманітних позицій. Вказано  на суттєві недоліки (прогалини) у  цивільному законодавстві, що стосується вищеназваної теми, визначено шляхи  їх подолання та вказано на деякі позитивні моменти в новому законодавстві в порівнянні з новим.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ЛІТЕРАТУРА:

1. Боброва Д. Недоговірні  зобов'язання у проекті Цивільного кодексу України // Українське право. – 1997. – № 1. – С. 93-100.
2. Смирнов В. Т. Публичное обещание награды // Гражданское право / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М., 1997. – Ч. 2. – С. 681-689.
3. Зрделевский А. Публичный конкурс // Законность. – 2000 – № 8 – С. 13-16.
4. Каган Е., Сухадольский Г. Правовая природа конкурса. – М., 2001.
5. Брагинский М. Й. Публичный конкурс (глава 57) // Гражданский кодекс Российской Федерации. — Ч. 2. Текст, комментарии, алфавитно-предметный указатель / Под ред. О. М. Козырь, А. Л. Маковского, С. А. Хохлова. – М., 1996. – С. 572-574.
6. Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. А. Довгерта. – К.: Український центр правничих студій, 2000. — 336 с.

     ДОДАТОК 1

 

     Оголошення  конкурсу з газети «Aviso»

 

     ДОДАТОК 2

 

     Оголошення на веб-сторінці Міністерства освіти і науки України

 

ДОДАТОК 3

 

Система зобов’язального  права