Міжбюджетні відносини та їх регулювання в Україні

    По-перше, необхідно удосконалити розподіл зобов’язань по видаткам між різними видами бюджетів. Такий розподіл повинен якнайкраще відповідати розподілу функціональних повноважень. Як видатки, так і повноваження щодо прийняття відповідних рішень мають належати одному й тому ж рівню влади. Це дозволить встановити чітку відповідальність органів влади за надання соціальних послуг і використання коштів, а також здійснювати належний контроль за цими процесами.

    По-друге, у зв’язку з відсутністю взаємозв’язку  між обсягом податків, що збираються на певній території та доходами відповідних місцевих бюджетів, що є антистимулом для місцевих органів влади, необхідно визначити і розподілити повноваження щодо податкових ставок і спрямування конкретних видів податків до відповідного бюджету.

    По-третє, потребує удосконалення порядок планування міжбюджетних трансфертів. Трансферти із державного бюджету призначені для вирівнювання бюджетної забезпеченості адміністративно-територіальних одиниць і не вимагають виконання якихось спеціальних умов ні до, ні після їх одержання. Для розподілу трансфертів територіальними органами Державного казначейства відкриваються рахунки Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, обласним фінансовим органам, фінансовим органам міст Києва і Севастополя. Із цих же рахунків здійснюється розподіл трансфертів міським і районним бюджетам. Контроль подальшого їх цільового й ефективного використання не представляється можливим, оскільки вони зараховуються на поточні рахунки (де акумулюються усі джерела надходжень вищезгаданих бюджетів) і використовуються на розсуд регіональної влади. Існуючий в Україні механізм практично унеможливлює здійснення контролю цільового й ефективного використання трансфертів.

    Контроль  можливий тільки на стадії розподілу  трансфертів органами Державного казначейства щодо питань повноти перерахування регіональним бюджетам, а такі елементи міжбюджетних відносин, як бюджетні позички різних видів, списання (відстрочки) боргів і взаємні розрахунки з державним бюджетом, є непрозорими взагалі. 
 
 
 

Висновки за розділом 3 
 

Місцеві податки та збори адмініструються  податковими адміністраціями, які  ставлять їх на останнє місце за важливістю. Натомість місцеві органи влади, зацікавлені в надходженнях від цих податків, докладатимуть  всіх зусиль для сумлінного їх адміністрування.

Модель  реформи міжбюджетних відносин на основі податкової реформи передбачає прямий зв’язок між розміром витрат місцевих бюджетів на соціальну сферу і  задоволенням потреб населення та пропонує наступні можливостіі розширення бази податкових надходжень місцевих бюджетів:

податок на нерухомість, податок на платні розважальні  заходи, місцевий податок на доходи фізичних осіб.

     Висока централізація бюджетних коштів може бути виправдана їх обмеженістю. У цьому випадку органи місцевої влади повинні відповідати за вирішення обмеженого кола  питань, а в усьому іншому – бути виконавцями централізованих рішень. Така система міжбюджетних відносин вимагає розробки чітких критеріїв оцінки виконання делегованих функцій для здійснення контролю за цільовим і ефективним використанням державних коштів. Важливою передумовою ефективного витрачання цільових трансфертів є участь одержувача у витратах за рахунок власних коштів. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки 
 

       Власна  система міжбюджетних відносин на Україні  в умовах становлення самостійної бюджетної системи, побудованої на принципах децентралізму, формується не завжди послідовно та раціонально, чим викликає дискусії з приводу її вдосконалення на всіх рівнях влади . Суперечливість процесу становлення та реформування бюджетної системи та законодавчої бази формування місцевих бюджетів на Україні  було висвітлено в першій частині даної роботи. Виявлено, що протягом майже десяти років існування незалежної України питанню міжбюджетних відносин не приділялось належної уваги. Навіть саме поняття таких відносин не було законодавчо визначено. Аналіз літературних джерел з питання міжбюджетних відносин показує, що досі на Україні не має належної теоритичної бази та фундаментальних наукових праць у галузі науки про місцеві фінанси.

    Аналіз динаміки місцевих бюджетів показує, що їх частка в ВВП протягом останніх десяти років скоротилась майже вдвічі. Як наслідок - знизилися стандарти якості життя людей, деградує соціально-культурна сфера. Поглиблюється суперечність між тими завданнями, що покладаються на місцеві органи самоврядування та місцеві органи виконавчої влади і їхніми фінансовими можливостями.

      Нагальною стала необхідність вирішення наступних проблем бюджетної політики в частині міжбюджетних відносин:

- створення  власної стабільної дохідної бази місцевих бюджетів;  
- відповідність обсягів податкових надходжень власним і делегованим повноваженням місцевих бюджетів;  
- утвердження самостійності бюджетів адміністративно-територіальних одиниць;  
- збільшення прозорості місцевих бюджетів шляхом посилення контролю за їхнім виконанням, переходу від стратегії дотацій до стратегії субвенцій, введення єдиної методики планування доходів і видатків.

     Проведений аналіз динаміки та структури показників міжбюджетних відносин за 2007-2009 роки засвідчує, що з прийняттям Бюджетного кодексу  проблеми міжбюджетних відносин досить залишаються істотними. Так триває зменшення їх дохідної бази та частки у ВВП. Залишаються неврівноваженими регіональні диспропорції фінансування окремих регіонів України. Не відбувається реального перерозподілу фінансових ресурсів від багатих областей менш розвинутим областям. Постійний перегляд складових трансфертної Формули унеможливлює порівняння умов різних місцевих бюджетів та середньострокове планування.

     Особливу увагу в ході аналізу різних видів місцевих бюджетів привернули бюджети районів, які не мають власної дохідної бази, крім офіційних трансфертів, та не можуть впливати та рівень дотацій з бюджету, які законодавчо прив’язані до показників області, а не певного району.

     Отже, в Україні процес реформування міжбюджетних відносин зводився лише до відокремлення місцевих бюджетів від Державного і забезпечення самостійності первинних суб’єктів місцевого самоврядування. Досвід останніх років переконує, що реформування міжбюджетних відносин потрібно проводити на рівні чіткого визначення функціональних повноважень  всіх  суб’єктів міжбюджетних відносин,  закріплення за ними  рівня доходів у відповідності до їх повноважень.

     Важливим напрямком вдосконалення міжбюджетних відносин, який розглянуто в останній главі цієї роботи, є розширення дохідної частини місцевих бюджетів шляхом реформування податкового законодавства, а також перекладанням певної частини видатків місцевих бюджетів на кінцевого користувача, що надасть змогу вивільнити значну частину бюджетних коштів для фінансування програм соціального та економічного розвитку регіонів. 
 
 
 
 
 
 
 

Список  літератури 

1. Конституція України від 26 червня 1996 р.
2. Бюджетний кодекс України від 16.04.2009
3. Закон України „Про державний бюджет України на 2009 рік” від 07.12.2008
4. Закон України „Про державний бюджет України на 2008 рік” від 20.12.2007
5. Закон України „Про державний бюджет України на 2007 рік” від 26.12.2006
6. Закон України „Про місцеве самоврядування”
7. Європейська хартія місцевого самоврядування
8. Наказ Міністерства фінансів України 24 лютого 2008 р. № 156 “Про затвердження Типової відомчої класифікації видатків місцевих бюджетів”
9. Постанова ВРУ „Про основі напрямки бюджетної політики на 2009 рік (Бюджетна резолюція)” від 21.06.2008
10. Постанова  КМУ „Про затвердження Порядку розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання, субвенцій, коштів,що передаються до бюджету вищого рівняя) та нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів на 2009 рік” від 29.12.2008
11. Постанова КМУ „Про основні засади складання проекту Державного бюджету України на 2009 рік” від 28.05.2008
12. Альвианская Н.В. Местные бюджеты: понятие, механизм функционирования.// Финансы.-2005.-№9.-с.7-11.
13. Буряк П.О. Міжбюджетні відносини та перспективи формування місцевих бюджетів// Фінанси України.-№6,2006
14. Буряченко А.Є. Палій М.П. Удосконалення фінансового механізму місцевих бюджетів/Фінанси України, № 8, 2005
15. Вейн Серск. Вибір ступеня вирівнювання у формулі для обчислення трансфертів, що застосовується в Україні // Бюджетний і податковий огляд, серпень 2007, сс. 46 – 48
16. Виговська О. Фінансова смерть регіонів провокується з центру. www.part.org.ua
17. Гушта О.В. Шляхи зміцнення бюджетів органів місцевого самоврядування.//Фінанси України.-2007.-№2.-с.69-73.
18. Каун.О.В. Концептуальні засади формування механізму міжбюджетних відносин в Україні.-Фнанси Украіни, № 6, 2004
19. Кириленко О.П. Міжбюджетні відносини: Стан і проблеми удосконалення// Фінанси України.-2005,-№6
20. Коваленко Л.О. Управління бюджетними ресурсами регіону// Фінанси України.-№12,2002
21. Кравченко В. Місцеві фінанси. Навчальний посібник.-К.: Знання,2007.
22. Кравченко В. Фінансові проблеми місцевих органів влади України.//Фінанси України.-2008.- №1.-с.61-63.
23. Кузьменко Н.А. Удосконалення міжбюджетних відносин.// Фінанси України.-2005.-№1.-с.26-27.
24. Кульчицький М.І. Місцеві бюджети і механізм їх формування// Фінанси України.-№9, 2006
25. Луніна І. Місцеві бюджети України: пошук нових підходів до проведення реформ.// Економіка України.-2006 .-№3.-с.31-41.
26. Луніна І.О. Районні бюджети у контексті ефективної системи міжбюджетних відносин. Економіка України.2005-№ 5
27. Мельник С., Криниця С. Про формування місцевих бюджетів.// Економіка України.-2005.-№2.-с.17-23.
28. Мойсеєнков В. Роль місцевих органів самоврядування у формуванні та використанні місцевих бюджетів.// Економіка Украіни.-2006.-№5.-с.25-28.
29. Опарін В.М., Малько В.І., Кондратюк С.Я. Бюджетна система:Навч.-метод.посібник для самостійного вивчення дисципліни.-К.:КНЕУ.-2006.-с.17
30. Падалка В.М., Михайлик Ю.О., Крапивка В.І. Економетричні моделі як засіб прогнозування доходів регіональних бюджетів.//Фінанси України.-2007.-№6.-с.8-17.
31. Полозенко Д. Межбюджетніе взаимотношения – составляющая механизма опережающего экономического развития// Экономика Украины.-№2, 2005
32. Проект підтримки економічної та фіскальної реформи. Освітній семінар для ЗМІ та громадських організацій на тему: “Реформа податку на доходи фізичних осіб та місцеві бюджети: проблеми та перспективи”
33. Семеко Г.В. Государственное субсидирование и выравнивание местных бюджетов во Франции.// Финансы.-2005.-№.4.-с.52-59.
34. Сидорець О.В. Деякі аспекти фінансового вирівнювання соціально-економчного розвитку регіонів// Фінанси України.-№09, 2004
35. Терьохін С. Розкіш надмірної централізації.//Українські ділові новини.-2006.- №11.-с.3.
36. Чирка Д.М. Напрямки збалансування місцевих бюджетів.//Фінанси України.-2008.-№1.-с.22-25.
37. Чугунок І.Я. Вплив бюджету на економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць// Фінанси України.-№12,2007.