Держбюджет і проблема бюджетного дефіциту

 
 
 
 
 

Курсова робота

з дисципліни: «Політекономія»

на тему:

"Держбюджет і проблема бюджетного дефіциту" 
 
 
 
 

 

Зміст 

Вступ...........................................................................................................................3

Розділ  1. Суть та механізм формування і використання держбюджету...............5

           1.1 Історичні відомості. Суть та значення держбюджету...........................5

           1.2 Доходи і видатки держбюджету...........................................................14

Розділ  2. Держбюджетний дефіцит. Причини та наслідки..................................25

Розділ 3. Шляхи запобігання і вирішення проблеми держбюджетного дефіциту.....................................................................................................................31

Висновки....................................................................................................................36

Список  використаної літератури.............................................................................38 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

Актуальність  теми дослідження. ХХ століття визначилось значним розвитком суспільства і, як результат цього, розвитком держави взагалі. Однією з найважливіших передумов розвитку та існування сучасної демократичної держави є фінансова стабілізація, яка неможлива без корінної перебудови державних фінансів у цілому, а також державного бюджету як їх центральної ланки. Тема "Державний бюджет і проблема бюджетного дефіциту” досить актуальна в наш час.

При досліджені даного питання значну увагу слід приділити розумінню суті державного бюджету та його значенню для проведення державою своєї економічної політики, бо саме бюджет являється інструментом бюджетної політики держави. Не меншої уваги потребує і розгляд проблеми бюджетного дефіциту. Потрібно визначити методи подолання бюджетного дефіциту, виходячи з чинників, які призводять до нього. Бюджетний дефіцит – негативне явище, яке впливає на економічне зростання. Він повинен бути вирішений і тим самим гарантувати те, щоб державний бюджет слугував розвитку економіки.

Об’єкт  дослідження: держбюджет і держбюджетний дефіцит як макроекономічне явище.

Предметом дослідження:є процес створення та функціонування держбюджету, його роль в економічному розвитку держави.

Метою дослідження: є вивчення формування дербюджету, дослідження причин виникнення дефіциту, і знаходження шляхів його подолання.

Завдання  дослідження:

• проаналізувати сутність держбюджету;
• дослідити дербюджетний дефіцит;
• знайти шляхи вирішення проблеми держбюджетного дефіциту;
• систематизувати, розширити, закріпити теоретичні знання з дисцепліни "Політекономія";
• зробити узагальнюючі висновки.

Обсяг та структура роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, які в свою чергу діляться на підрозділи висновків та списку використаної літератури.Розділи становлять основу роботи. Заголовки розділів несуть в собі інформацію, що визначає зміст кожного з них: в першому розділі – історичні відомості про бюджет, суть та значення держбюджету, механізм формування і використання; в другому визначені причини виникнення бюджетного дефіциту; в третьому розділі розглядається механізм вирішення проблеми держбюджетного дефіциту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Розділ 1. Суть та механізм формування держбюджету.

                1.1 Історичні відомості. Суть та значення держбюджету. 

     Держава повинна забезпечувати виконання своїх функцій. Функції держави – це основні напрямки діяльності держави, що характеризують її призначення у суспільстві. Функції держави поділяються на зовнішні і внутрішні. Зовнішніми функціями держави є: участь у міжнародному співробітництві, у розв’язанні загальнолюдських проблем, у реалізації загальновизнаних принципів міжнародного права, встановленні дипломатичних відносин з іншими державами, захист своєї країни від зовнішнього нападу. Внутрішніми функціями держави є: економічна, соціальна, культурна, науково-організаторська функції, охорона і захист конституційного ладу, прав і свобод кожного громадянина та інші.

     Для виконання своїх функцій державі потрібні достатні грошові фонди, які вона одержує за рахунок перерозподілу внутрішнього валового продукту (ВВП). Найважливішим засобом, через який держава здійснює розподіл і перерозподіл ВВП, є державний бюджет [1, c.20].

     За останні десятиріччя стало характерним посилення ролі держави, активне здійснення нею широкого кола економічних та соціальних заходів. Економічна функція держави перетворилася в одну з найважливіших сторін її діяльності. Бюджет став інструментом економічної політики [2, c.364].

     Перш ніж проаналізувати суть та значення бюджету, цікаво дізнатися деякі факти з його історії.

     Саме слово “бюджет” походить від норманського “bouqe bouqtte”, що означає “кишеня”, “торба”, “шкіряний мішок”. Пізніше це слово перейшло до Англії. Англійці змінили його на “budgeti”. Спершу визначили його як “шкіряний мішок”, у якому приносили до парламенту різні документи, де йшлося про державні прибутки та видатки [3, c.113]. Потім словом budget стали називати промову канцлера скарбу, яку він влаштував у парламенті.

     Відносно  складання в стародавніх державах кошторисів державних прибутків і видатків не залишилося ніяких слідів, щоб вказували на існування в ті часи таких кошторисів.

     Автор статті "З історії бюджету" Кухарець А.В. вбачає теоретичні вказівки на необхідність кошторисів у творах стародавніх мислителів: в творі Платона “Про закони” й Арістотеля “Риторика”.

     Автор аналізуючи роботу Арістотеля виділив такі його думки: "Що хто хоче міркувати про фінанси, той мусить знати:

     а) прибутки держави, щоб збільшувати  і зменшувати їх залежно від потреб;

     б) всі видатки, щоб непотрібні –  скасувати, а занадто великі –  зменшити, бо не одним лише збільшенням  існуючого можна багатіти, але  й зменшенням видатків."

     Також підтверджує,що деякі історичні дані свідчать, що у Римі за часів республіки було досить багато матеріалів, потрібних для складання кошторисів прибутків та видатків. Так відомі були прибутки від контрибуції із новозавойованих територій, від податків із провінцій. Видатки ж не перевищували сум прибутків. Із державної скарбниці виплачувалися видатки на утримання сенату, цензури, судів, театрів, цирків, поліції та інших установ.

     Маючи такі матеріали уряди не складали нових кошторисів і обмежувалися розрахунками найважливіших прибутків і видатків на п’ятиріччя. Так тривало до кінця міжусобних воєн, які зовсім виснажили державу.

     Такий розлад в економічному житті та фінансах змусив римського імператора Августа  здійснити кадастр – перепис  усього населення і зробити оцінку усього майна. Матеріальну основу його влади становили прибутки з підпорядкованих  особисто йому провінцій і соціально затверджена казна – фіск.

     Імператор Август зробив перепис свого державного майна, в якому зазначалися також  суми податків і оплати, що стягувалися  з населення і становили прибуток та дані про видатки на імператорську  родину, військо, флот.

     Кухарчук  у своїй праці стверджує, що за часів імператора Августа було складено перший державний кошторис, що вміщував видатки на військо, центральну й місцеві адміністрації, на театри, а також прибутки від регалій і подушного податку від провінцій.

     У середні віки фінансове господарство спочатку складалося з податків у  натурі, з різних повинностей, служби за користування землею.

     Пізніше уряди окремих держав, ставали  на шлях кадастрування й оцінки майна, як державного так і приватного. Такі кадастри було складено 812 р. за часів Карла великого. До них були вписані двори, будинки, одяг, хлів, худобу, фруктові дерева. З ХІІІ ст. існували подібні переписи в австрійських землях. В Англії у ХV ст. для парламенту було складено рахунки прибутків і видатків корони. В Росії також в ХV – XII ст. існували “Писцовые книги” – зведені описи господарств міст (церкви, садиби, крамниці і цілі орні землі, сіножаті, пасовиська). Уряди дбали про фіскальні інтереси скарбу, однак спершу не пристосовували даних до певних періодів часу. Вони дбали про збільшення прибутків і особливо про зміцнення платіжних зобов’язань населення. Користуючись підготовчим матеріалом для складання бюджету, уряди незабаром перейшли до складання бюджетів на певні періоди часу.

     Дослідники  істричного розвитку бюжету зафіксували перші спроби складання бюджету у Франції за Філіппа Гарного у 1302 р., але згодом, після значної перерви, у Франції мало звертали увагу на необхідність складання бюджету. Повернулись до цього за часів міністра фінансів Франції Сюллі (1599-1611 рр.). інший міністр фінансів Неккер (1777-1781 рр. і 1788-1790 рр.) продовжив складання кошторисів прибутків і видатків. Саме Неккер створив фінансові основи, на яких пізніше базувалися правила складання бюджету, що існують донині. 

     Майже вся економічна література дає однозначне визначення бюджету. Найвлучніше висловлено в підручнику економічна теорія за ред. З.Г. Ватаманюка та С.М. Панчишина: бюджет – це баланс грошових доходів (надходжень) і витрат (використання), який складається для держави, місцевих органів управління, суб’єктів господарювання або окремих громадян на певний термін [5, c.379]. Під державним бюджетом розуміють річний план державних витрат і джерело їхнього фінансового забезпечення. Державний бюджет – це централізований грошовий фонд, що акумулюється головним чином за рахунок податків і витрачається державою для здійснення її функцій і завдань [2, c.364].

     Державний бюджет перебуває в розпорядженні  уряду. Звичайно він розраховується на один рік.

     Іванов  В.М. стверджує, що бюджет – це детальна, розписана по місяцях програма дій, яка забезпечує досягнення результатів по першому року плану [17, c.8].

     Бюджет  відображає:

     1) вибір уряду у забезпеченні  або незабезпеченні певних видів  послуг;

     2) пріоритети у фінансуванні окремих категорій витрат;

     3) відносну пропорцію у виборі  рішень, зроблених на користь  місцевих або загальних цілей;

     4) забезпечує механізм звітності  перед громадянами, які бажають  знати як уряд витрачає їхні  кошти;

     5) переваги громадян щодо різних  форм оподаткування та різних рівнів оподаткування;

     6) на національному рівні бюджет  впливає на економіку;

     7) відносну силу впливу різних  груп на бюджетні наслідки.

     Проект  бюджету щорічно обговорюється  і приймається законодавчим органом  – парламентом країни.

     Повторення заходів в бюджетному та видатковому процесах називається бюджетним циклом. Він включає в себе чотири основні стадії. Початковою стадією є підготовка бюджету, наступною є його затвердження, потім – виконання бюджету і заключною стадією бюджетного циклу є облік, аналіз і оцінка бюджету.

     Після прийняття бюджету, враховують оптимальні та песимістичні шляхи розвитку подій. Оптимальний план визначає ті результати, які можуть бути досягненні при умові, що все виконується по плану, використані всі переваги і можливості, перешкоди подолані з найменшими витратами. Песимістичний план показує потенційні результати при найгірших умовах.

     Добре організований, розроблений бюджет дозволяє досягнути оптимальної  мети управління.

     В державному бюджеті відображаються виробничі відносини, економічні закони його розвитку, його природа і функції та природа і функції держави в цілому.

     Розглядаючи бюджет як економічну категорію можна  визначити, що він чітко розкриває  об’єктивно існуючі виробничі відносини, які матеріалізуються у ВВП держави та його відтворенні. У бюджеті, який безпосередньо відтворює відносини розподілу і перерозподілу ВВП, відбувається однобічний рух грошової маси як самостійної форми вартості, непов’язаної з рухом товарної маси, тобто відокремленої від неї.