Бюджетний дефіцит: суть, управління, наслідки

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ

1. Сутність бюджетного дефіциту

1.2. Причини виникнення дефіциту Державного бюджету

1.3. Запозичення,  як один із шляхів вирішення  проблеми бюджетного дефіциту…....9

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ДЕФІЦИТУ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ ЗА 2006-2008 РОКИ

2.1. Динаміка виконання Державного бюджету України за 2006-2008 роки

2.2. Динаміка  бюджетного дефіциту України за 2006-2008 роки

2.3. Характеристика політики уряду у сфері покриття державного дефіциту за роки незалежності України

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВРЕГУЛЮВАННЯ ДЕФІЦИТУ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

3.1. Основні  наслідки існування бюджетного  дефіциту

3.2. Методи погашення дефіциту держбюджету………………………………………19

3.3. Концептуальне врегулювання бюджетного дефіциту……………………………21

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………….32

СПИСОК ВИКОРСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ…………………………………………………………...35 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

     Бюджети і бюджетне регулювання існують в будь-якій соціально-економічній системі і притаманні економіці як ринкового, так і неринкового типу. Однак, характер бюджетного упорядження, способи формування, затвердження, використання бюджетів мають принципову відмінність. Особливо це стосується державного бюджету.

     Одним з показників ефективності бюджетної  політики є сальдо державного бюджету. Активне сальдо свідчить про ідеальне виконання державного бюджету. Воно має місце тоді, коли державні видатки цілковито покриваються доходами й утворюється бюджетний надлишок — явище досить рідкісне у практиці господарювання. Останніми роками майже всі країни світу мали пасивне сальдо, якому відповідає дефіцит Державного бюджету, що означає перевищення видатків над доходами. Як наслідок, типовою стала тенденція до зростання бюджетного дефіциту відносно ВВП. Тому сьогодні проблема дефіциту Державного бюджету є надзвичайно актуальною для нашої держави.

     Мета даного дослідження полягає у визначенні пріоритетних шляхів врегулювання та зниження рівня дефіциту Держбюджету в Україні на основі теоретичних та практичних аспектів визначеної проблематики.

     Відповідно  до визначеної мети, потрібно вирішити ряд завдань:

1. визначити сутність та причини дефіциту бюджету;
2. виявити основні інструменти скорочення бюджетного дефіциту;
3. дослідити, яким чином дефіцит бюджету впливає на економічний розвиток країни;
4. визначити зміни розподілу бюджетного дефіциту в Україні.

          Об’єктом дослідження є бюджетний дефіцит, а предметом – тенденції розвитку дефіциту Держбюджету в Україні.

         Для досягнення поставленої у дослідженні мети використовувались такі методи як формація, дедукція, індукція, аналіз, синтез, а також аналітичний та графічний методи.

РОЗДІЛ 1

     ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ 

1. Сутність  бюджетного дефіциту

 

     Бюджетний дефіцит є досить поширеним явищем у більшості країн.

     Дефіцитом бюджету у традиційному розумінні  є перевищення видатків над доходами [2]:

     Дефіцит = Видатки – Доходи                                  (1.1)

     Розмір  дефіциту бюджету залежить від правильного  віднесення операцій органів державного управління до основних категорій статистики державних фінансів, що складають її аналітичну, концептуальну  основу, тобто до доходів, видатків та фінансування.

     Сучасна економічна думка пропонує багато концепцій  бюджетного дефіциту, за допомогою  яких визначається ефективність фіскальної політики та її вплив на економічну систему. Найважливіші з них такі [8]:

• загальний дефіцит бюджету, який називають також “фактичним” чи “касовим”, утворюється державними витратами, які перевищують державні доходи та субсидії;
• зовнішній дефіцит дорівнює зовнішнім видаткам держави за винятком державних надходжень від зовнішніх джерел;
• внутрішній дефіцит – це загальний дефіцит “мінус” зовнішній дефіцит;
• операційний дефіцит визначається як загальний дефіцит за винятком інфляційної частки  процентних платежів;
• первинний дефіцит є різницею між величиною загального дефіциту і сумою всіх процентних платежів;
• поточний бюджетний дефіцит (надлишок) утворюється поточними державними доходами за винятком поточних видатків.

     При здійсненні економічного аналізу фахівці оперують різними за змістом визначеннями дефіциту бюджету. Частіше використовують поняття традиційного (звичайного) або первинного дефіциту, рідше – операційного, поточного чи структурного.

       Бюджет повної зайнятості (структурний  бюджет) визначається рівнем сальдо бюджету, який мав би місце за поточного реального рівня державних видатків і податкових ставок в умовах потенційного рівня випуску в економіці. Зміна бюджету повної зайнятості показує напрям, у якому фіскальна політика буде впливати на зміну сукупного попиту в економіці [9].

     Циклічний бюджет відбиває вплив ділового циклу на Державний бюджет, тобто показує, яким чином фаза економічного циклу впливає на доходи, видатки і сальдо бюджету.

     Фактичний дефіцит Державного бюджету складається  під впливом дискреційної бюджетно-податкової політики (структурний дефіцит) і циклічних коливань в економіці (циклічний дефіцит).

       Структурний дефіцит визначається як бюджетний дефіцит при діючих податкових ставках і потенційному рівні випуску. Перевищення фактичного дефіциту над структурним дає циклічний дефіцит, а перевищення структурного дефіциту над фактичним – циклічний надлишок. Зміна абсолютного розміру циклічного дефіциту визначається змінами в структурі податків і державних витрат, автоматична зміна яких відповідає змінам реального обсягу виробництва, інфляції та безробіття залежно від фази економічного циклу [9].

     Отже, як правило, бюджетний дефіцит виникає внаслідок незбалансованості бюджету, тобто нестачі бюджетних коштів у порівнянні з потребою в них для фінансування всього необхідного обсягу державних видатків. Тимчасова незбалансованість бюджетів, в основному, пов’язана з циклічним характером виробництва а також надзвичайними подіями, мала місце й у домонополістичний період розвитку суспільного виробництва.  

     1.2. Причини виникнення дефіциту Державного бюджету 

     Бюджетний дефіцит може як стимулювати економіку  країни, так пригнічувати її, тому для  прогнозів впливу дефіциту Державного бюджету на економічний стан країни, необхідно визначити причини  виникнення даного явища.

     Сучасні економісти визначають ряд причин появи  бюджетного дефіциту, і основними  з них є наступні:

     - падіння доходів в умовах кризового стану економіки, тобто населення країни може заробляти менше, ніж за нормального функціонування економіки держави;

     - зменшення приросту національного  доходу – дана причина є безпосередньо пов’язаною з попередньою, адже на приріст національного доходу прямо впливає загальна сума доходів населення, а якщо вона в умовах кризового стану зменшується, то, відповідно, і приріст національного доходу зменшується;

     - зменшення акцизних податків, які  надходять до бюджету;

     - збільшення бюджетних виплат  також безпосередньо впливає  на виникнення та розмір дефіциту  Державного бюджету, оскільки  якщо ці виплати зростають, то видатки бюджету також зростатимуть і за інших рівних умов це зумовить виникнення або збільшення дефіциту Держбюджету;

     - непослідовна і невиважена фінансово-економічна  політика уряду, яка підвищує рівень дефіциту Державного бюджету;

     - збільшення оборонних видатків, що, в свою чергу, зумовлює зростання державних витрат і виникнення бюджетного дефіциту;

     - зростання витрат по виплаті державного боргу враховуючи вплив інфляції;

     - збільшення трансфертних платежів.

     Свідомий  бюджетний дефіцит пов'язаний з  проведенням політики так званих «позикових» фінансів. Формування доходів бюджету може здійснюватись на основі «податкових» чи «позикових» фінансів. Політика «податкових» фінансів виходить з повного забезпечення доходів бюджету за рахунок податкових надходжень. Це створює стабільну дохідну базу, адже податки не треба повертати. Політика «позикових» фінансів ґрунтується на необхідності обмеження рівня оподаткування і забезпечення частини бюджетних видатків через позики. Якщо вимушений бюджетний дефіцит є наслідком дефіциту фінансових ресурсів у країні, то свідомий, як правило, можливий саме за наявності вільних ресурсів, що їх фізичні та юридичні особи можуть надати державі у тимчасове користування. Це дефіцит тільки бюджету держави, фінансовий стан підприємств і громадян у цілому може бути задовільний або й дуже добрий. Обмеження рівня оподаткування сприяє розвиткові виробництва і зростанню доходів у суспільстві.

     Отже, з’ясування причин бюджетного дефіциту надзвичайно важливе для його оцінки. Сам по собі дефіцит бюджету не можна вважати негативним явищем і хибною фінансовою політикою. Так само як неправильно стверджувати, що дефіцит зовсім нешкідливий. Не існує абсолютної оцінки бюджетного дефіциту як фінансового явища. Можна давати лише його відносну характеристику з огляду на причини виникнення дефіциту. 

1.3. Запозичення, як один із шляхів вирішення проблеми бюджетного дефіциту 

     Звичайно, бюджетний дефіцит потребує фінансування, і, як правило, це фінансування проводиться за допомогою запозичень, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Безсумнівно, іноді уряди удають і до інших методів фінансування, серед котрих найбільше згубним для економіки в цілому є інфляційне фінансування.

     Державний кредит [11]- сукупність економічних відносин між державою в особі органів влади та управління з одного боку та фізичними і юридичними особами з іншого, за яких держава є позичальником, кредитором та гарантом. Головне призначення державного кредиту в тому, що він є засобом мобілізації державою додаткових фінансових ресурсів і у випадку дефіцитності державного бюджету використовується на покриття різниці між видатками і доходами.

     Форми державного кредиту[2].

     Державний кредит ділиться на основні такі дві  форми:

     - державні позики;

     - ощадна справа;

     Проте ці дві форми можуть бути  формами лише внутрішнього кредиту. Міжнародний або зовнішній кредит виступає у формі державних позик шляхом залучення прямої позики або реалізації на зовнішньому ринку цінних паперів. Державні позики – залучення тимчасово вільних коштів населення, підприємств та організацій на фінансування суспільних потреб через випуск і реалізацію облігацій та інших цінних паперів.

     Облігація – державне боргове зобов’язання, яке надає право його власнику після закінчення певного терміну  отримати назад суму боргу і проценти.

     Казначейське  зобов’язання(векселі) – мають характер боргового зобов’язання, спрямованого на покриття бюджетного дефіциту. Його власник також має право після закінчення терміну дії одержати суму боргу та проценти [2].

     Тобто державний борг (борг АРК чи борг місцевого самоврядування) - загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави, включаючи боргові зобов’язання, що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов’язаностей, що виникають на підставі законодавства або договору [2].

     Державний борг (DG-Debt) – це, по іншому, загальний розмір накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків.