Основні підкласи покритонасінних флори Чернігівщини та можливості їх введення в культуру

Підклас Rosidae. Родина Rosaceae

              Родина розові. Родина Rosaceae налічує 100 родів і понад 3000 видів, розповсюджених по всій земній кулі, в основному в регіонах з помірним кліматом північної півкулі. Це листопадні й вічнозелені дерева, кущі, багаторічні (рідше однорічні) трави, іноді ліани. Листки цих рослин чергові, рідко супротивні, прості і складні, з прилистками, які рано опадають або зберігаються, зростаючись з основою листка (рахіса). Квітки поодинокі і в суцвіттях, актиноморфні (рідко зигоморфні), п'ятичленні, рідше чотири- або шестичленні. Квітколоже випукле, плоске, увігнуте або келихоподібне. Чашечка роздільнолиста (іноді здається зрослолистою, якщо чашолистки відходять від розширеної дисковидної основи квітколожа), іноді з підчашем. Віночок майже завжди розвинений, яскраво забарвлений, рідко він недорозвинений, малопомітний або відсутній. Андроцей циклічний. Кількість тичинок може відповідати кількості пелюсток, але частіше вдвічі, вчетверо і більше перевищує її. Маточка одна або багато, утворена одним або кількома плодолистками. Гінецей простий і складний, апокарпний або ценокарпний. Зав'язь одно-, дво- або багатогнізда, верхня або нижня. Характерною особливістю для видів родини розові є наявність гіпантія, що утворюється при зростанні основ чашолистків, пелюсток і тичинок з квітколожем. Форма гіпантія може бути різноманітною: блюдце -, дзвонико-, глечикоподібною. У видів з нижньою зав'яззю гіпантії зростаються з нею і при дозріванні плодів стають соковитими (соковита частина плодів яблуні, груші); іноді гіпантій стає твердим, здерев'янілим. Плоди прості і складні, апокарпні або ценокарпні: горішки, кістянки, яблука, полуничини, цинародії. Насіння немає ендосперму. Родину поділяють на чотири підродини: таволгові — Spiraeoideae, розові — Rosoideae, яблуневі — Maloideae, сливові — Prunoideae, які розрізняються головним чином будовою квітки, гінецея і плода.

              Підродина таволгові. Spiraeoideae об'єднує види з невеликими квітками, зібраними в моноподіальні суцвіття, з плоским або трохи увігнутим квітколожем. На краю останнього містяться 5—6 чашолистків, 5—6 пелюсток і 5—30 тичинок, розміщених колами. Внутрішні кола тичинок у деяких видів перетворюються на залозисті стамінодії. Маточок 5 і більше, кожна з них утворена одним плодолистком. Зав'язь верхня. Плід апокарпний — складна листянка.

              Підродина розові. Характерна особливість видів Rosoideae полягає в тому, що їх листки складні, мають прилистки, які приростають до черешка (рахіса) листка. Квітки поодинокі або в суцвіттях, досить великі, чашечка часто з підчашем, гіпантій блюдцеподібний, келихоподібний або конічний, бере участь в утворенні складних плодів. Плоди прості або складні, апокарпні: суничина (фрага), цинародій, складна кістянка, складний горішок.

              Підродина яблуневі. Види Maloideae характеризуються нижньою зав'яззю, соковитими плодами — “яблуками”, що утворюються при розростанні гіпантія і зростанні його із зав'яззю.

              Підродина сливові. Prunoideae об'єднує дерева й кущі з простими черговими листками з опадаючими прилистками. Будова квіток у них однотипна. Зав'язь одногнізда. Плід — соковита або суха кістянка.

              Підклас Rosidae. Родина Fabaceae

              Родина бобові. Fabaceae, або Leguminosae, об’єднує близько 650 родів і 17000 видів. Це одно- і багаторічні трав'янисті рослини, кущі, дерева й ліани. На коренях бобових є бульбочки з бульбочковими бактеріями, які здатні засвоювати атмосферний азот, збагачуючи ним ґрунт. Листки складні (рідко прості), чергові (рідко супротивні), з прилистками. Останні можуть рано опадати, перетворюватися на колючки чи луски або сильно розростатись і виконувати функції листка. Квітки бобових мають приквітки й зібрані в суцвіттях китиця, волоть, рідше головка або зонтик. Квітки двостатеві (рідко одностатеві), зигоморфні або актиноморфні з подвійною оцвітиною. Чашечка складається, з п'яти (рідше чотирьох або трьох) зрослих чашолистків; віночок — з п'яти або чотирьох вільних пелюсток. Тичинок звичайно десять, але кількість їх може варіювати від однієї до багатьох. Андроцей буває вільним, дво- і однобратнім. Гінецей монокарпний з верхньою одногніздою зав'яззю (рідко зав'язь двогнізда). У деяких видів розвивається гіпантій. Плід монокарпний: одно-, дво- або багатонасінний біб, розкривний, нерозкривний або членистий,: насіння без ендосперму. Поживні речовини містяться в сім'ядолях зародка. Ними можуть бути білок, крохмаль, жирна олія. У багатьох видів цієї родини знайдені біологічно активні речовини, що зумовлює застосування їх у медицині. Родина бобові поділяється на три підродини: цезальпінієві — Caesalpinioideae, мімозові — Mimosoideae і метеликові —Papilionoideae, або бобові — Faboideae.

              Підродина метеликові, або бобові. Раріїіоnoideae, або Faboideae, налічує близько 12000 видів, розповсюджених по всій земній кулі. Це трав'янисті рослини, кущі, ліани і рідко дерева. Їх квітки зигоморфні, з приквітками, подвійною оцвітиною, з п'ятилистою зрослою або роздільнолистою чашечкою і віночком метеликової форми. Тичинок десять вільних, одно- або двобратніх. Плоди — сухі боби, рідко соковиті. Насіння без ендосперму, і лише у деяких видів зберігається його невелика кількість (один — п'ять шарів).

              Родина зонтичні, або селерові. Родина Umbelliferae, або Аріасеае, об'єднує близько 300 родів і 3000 видів, поширених майже по всій земній кулі, але головним чином у північній помірній зоні (менше - в горах тропіків). Це в основному багаторічні трав'янисті рослини, іноді дуже великі - заввишки 3 м, інколи однорічні, напівкущі або види, що утворюють щільні подушковидні дерновини. Підземним органом деяких видів є коренеплід. Стебла мають порожнисту серцевину, часто ребристі або борозенчасті. Листки прості, чергові, з розчленованою (часто до нитковидних ділянок) пластинкою, рідше цільні з ясно помітною розрослою піхвою. У всіх частинах рослин знаходяться ефіроолійні канальці, а в стеблах - добре розвинена коленхіма, завдяки чому вони можуть досягати значної висоти. Квітки дрібні, в складних, рідше в простих зонтиках або головках, дуже рідко поодинокі або в дихазіях. Біля суцвіть можуть знаходитися приквітки, що утворюють обгортку і обгорточки. Квітки актиноморфні (у деяких видів квітки, що розташовані по краю суцвіття, можуть бути зигоморфними), двостатеві (іноді одностатеві, тоді рослини дводомні), з подвійною оцвітиною. Чашечка часто залишається у вигляді невеликих зубчиків або окраїни. Пелюстки мають загнуті всередину верхівки. Тичинок п'ять з довгими тонкими тичинковими нитками, що чергуються з пелюстками. Гінецей ценокарпний, складається із двох плодолистків і нижньої зав'язі, на якій знаходиться нектарниковий диск. Плоди ценокарпні: вислоплідники (двосім'янки), рідко кістянки. Мерикарпії відзначаються п'ятьма поздовжніми головними реберцями, між якими можуть міститися вторинні реберця. В головних реберцях проходять судинно-волокнисті пучки (жилки), а в оплодні - ефіроолійні канальці, кількість яких і форма є видовими діагностичними ознаками. Насіння звичайно з ендоспермом і невеликим зародком, але іноді спостерігається формування насіння без ендосперму. Форма ендосперму на поперечному розрізі може бути плоскою, випуклою, вігнутою, серцевидною, що також є видовою ознакою. До складу родини входять види, що застосовуються в медицині, сільському господарстві та інших галузях.

              Родина хрестоцвіті, або капустяні. Родина Cruciferae, або Brassicaceae, об'єднує 380 родів (близько 3000 видів), що розповсюджені по всій Землі, але найбільша їх різноманітність характерна для країн помірного клімату північної півкулі. Хрестоцвіті - це трав'янисті (одно- і багаторічні) рослини, рідко кущі й кущики. Підземні органи деяких видів потовщені, утворюють коренеплоди. Листки прості, чергові, без прилистків, часто з розчленованою пластинкою. У деяких видів нижні листки утворюють прикореневу розетку. Стебло, листки й чашолистки часто вкриті зірчастими, двокінцевими або щитковидними волосками. Квітки актиноморфні, двостатеві, в суцвіттях китиці або волоті. Будова квіток майже у всіх видів родини однотипова. Оцвітина подвійна, рідко проста, чотиричленна. Чашолистки зібрано в двох колах, вільні; пелюсток також чотири, розміщені хрестовидне. Тичинок шість, андроцей чотирисильний: дві короткі тичинки утворюють зовнішнє коло, чотири довші — внутрішнє. Маточка одна, з двох плодолистиків, гінецей ценокарпний. Зав'язь верхня, двогнізда, з великою кількістю насіннєзачатків, що розташовуються на поздовжній перетинці. На квітколожі біля коротких тичинок знаходяться нектарники. -              Плід ценокарпний: стручок (іноді членистий) або стручечок (рідко горішок), розділений вздовж перетинкою, на якій розміщується насіння. Останнє не має ендосперму, часто містить слизові клітини в насінній шкірці. Серед видів родини багато овочевих, олійних, лікарських рослин, є декоративні види.

Підклас Caryophyllidae.

Родина гвоздичні. Родина Caryophyllaceae об'єднує 80 родів і понад  2000 видів, розповсюджених головним чином у країнах північної півкулі з помірним кліматом. Це трав'янисті рослини, рідко напівкущі, кущики і ще рідше кущі, з простими супротивними листками. Останні відзначаються вузькою нерозчленованою листковою пластинкою. Прилистків немає (рідко є лусковидні). Вузли стебла здуті, і по них стебло ламається. Квітки в суцвіттях дихазій, рідше поодинокі, двостатеві, рідко одностатеві (тоді рослини дводомні). Оцвітина подвійна, рідше проста. Чашолистки (їх чотири-п'ять) вільні або зрослі в трубку. У деяких видів (рід гвоздика — Dianthus) є приквітки, що щільно прилягають до чашечки. Пелюсток чотири-п'ять. Вони добре розвинені і диференційовані на нігтик, привіночок і відгин (рідко відсутні або редуковані до пелюстковидних утворень). Тичинок десять у двох колах по п'ять або чотири-п'ять в однім колі. Маточка одна із двох — п'яти плодолистиків. Гінецей ценокарпний. Зав'язь верхня, одногнізда з центральним насіннєносієм. Стовпчиків два — п'ять. Плід — коробочка, що розкривається на верхівці. Насіння багато, воно дрібне із зігнутим навколо перисперму зародком. Види родини багаті на сапоніни.

              Серед лободових переважають трав'янисті рослини, рідше зустрічаються кущі, збо навіть невеликі дерева Для багатьох лободових характерна членистість пагонів (солонець, саксаул та інші) Листкорозміщення чергове, рідше супротивне Листки, як правило, цілісні, без прилистків, різноманітної форми, від великих овальних і широких до дрібних лінійно-циліндричних і шилоподібних, нерідко спостерігається редукція листків Квітки дрібні, непоказні, одно- або двостатеві, з простою зеленуватою або жовтуватою оцвітиною (іноді оцвітина відсутня), зібрані у цимоідні суцвіття, що мають вигляд клубочків Клубочки, в свою чергу, зібрані у волотисті, китицеподібні або колосоподібні суцвіття Листочків оцвітини 5, 4 або 3, рідко 2-1, вони вільні, залишаються при плодах і можуть розростатися та нерідко забарвлюватися, надаючи рослинам декоративності Тичинок звичайно така ж кількість, як і чашолистків Маточка з 2, рідше 3-4 і навіть 5 плодолистків з вільними або більш-менш зрослими стилодіями, зав'язь верхня, рідко напівнижня (буряк) Для лободових характерна гетерокарпія і гетеро спермія. Родина Лободові має дуже важливе значення у формуванні рослинних угруповань в аридних областях Землі, зокрема в пустелях Америки, Африки, Ази, та на засолених і солончакових ґрунтах всіх континентів (в Україні по узбережжю Сиваша). Велика роль належить родині і в господарській діяльності людини Саме до лободових належить цукровий буряк, з якого сьогодні одержують третину всього цукру у світі. Україна — один з найважливіших регіонів світу по вирощуванню цукрового буряка Неабияке значення мають також столові і кормові буряки для харчування людини та для тваринництва

Важливою овочевою культурою є шпинат городній (Spinacia oleracea L), що містить в собі вітаміни А, В, С, фосфор, залізо, білки (за кількістю білків шпинат поступається лише м'ясу) Як овочеві рослини використовуються також лобода біла (Chenopodium album L), лобода міська (С urbicum L), лутига списовидна (Atnplex hastata L) та деякі інші Серед лободових багато лікарських рослин, які використовуються як у офіційній, так і в народній медицині (Beta vulgaris L, Chenopodium ambrosioides L ) Є серед лободових красильні (Chenopodium album L.), кормові (Anabasis sp, Kochia prostrata L, Salsola passenana Bunge) і бур'янові (Chenopodium album L, Atriplex tatarica L) рослини

Підклас Lamiidae.

              Родина пасльонові (Sоlanaceae) об'єднує близько 90 родів, 2900 видів, розповсюджених досить широко, але найбільші концентрація і різноманітність їх характерні для Центральної і Південної Америки й Австралії. Це в основному багаторічні трави, напівкущі, рідше кущі і навіть невеликі дерева (в тропіках), їх листки прості, чергові, без прилистків. Квітки актиноморфні або трохи зигоморфні, в цимоїдних суцвіттях, які іноді редуковані до однієї квітки. Квітки досить великі, з подвійною п'ятичленною оцвітиною. Чашечка зрослолиста, часто залишається при плодах, а у деяких видів сильно розростається. Віночок зрослопелюстковий. Тичинки (їх п'ять, рідко дві — чотири) приростають до трубки віночка і чергуються з його лопатями. Гінецей ценокарпний і складається із двох плодолистиків. Зав'язь верхня, двогнізда або внаслідок розвитку поперечних перетинок чотиригнізда. Стовпчик один з головчастою або дволопатевою приймочкою. Плоди ценокарпні — ягоди, рідше коробочки. Насіння з ендоспермом. Для багатьох видів характерна наявність внутрішньої флоеми і залозистого опушення. Багато видів цієї родини отруйні, містять алкалоїди, наявність яких зумовлює застосування їх в медицині (беладона звичайна, скополія карніолійська, дурман звичайний, паслін чорний, блекота чорна).

              Родина губоцвіті (ясноткові) (Labiatae або Lamiaсеае) об'єднує 200 родів, близько 3 500 видів, поширених на всіх континентах, але найбільша їх різноманітність спостерігається в районах Середземномор'я. Це в основному трав'янисті рослини, напівкущі і кущі, нездерев'янілі частини яких вкриті звичайними і залозистими волосками з ефірною олією. Вид і будова залозок є характерними видовими ознаками, а наявність ефірної олії зумовлює застосування рослин у різних галузях промисловості. Стебла у представників родини чотиригранні. Листки прості, без прилистків, супротивні. Суцвіття — несправжні мутовки, знаходяться в пазухах листків (звичайних або приквіток), утворюючи верхівкові китиці або голівки. Іноді приквітки досить великі, яскраво забарвлені. Квітки зигоморфні, двостатеві, з подвійною оцвітиною. Чашечка складається з п'яти зрослих чашолистків, може бути зиго- і актиноморфною, двогубою або іншої форми, залишається при плодах і дещо розростається. Віночок двогубий або внаслідок редукції верхньої губи одногубий. У деяких видів він майже правильний (м'ята). Тичинок чотири, всі вони приростають до трубки віночка. Андроцей двосильний. Іноді задні тичинки редуковані (стамінодії). Гінецей ценокарпний, із двох плодолистиків, біля основи яких знаходиться нектарниковий диск. Зав'язь верхня, двома взаємно перпендикулярними перетинками ділиться на чотири частини, в кожній з яких знаходиться один насінний зачаток. Плід ценокарпний — цинобій, що розпадається на чотири плодики (ереми). Насіння без ендосперму.

              Родина шорстколисті (Boraginaceae) об'єднує 100 родів і близько 2500 видів, представлених головним чином трав'янистими рослинами, поширеними в помірній зоні і в районах Середземномор'я. Листки у видів цієї родини прості, з цільною листковою пластинкою, чергові, без прилистків, часто з цистолітами. Рослини вкриті шорсткими щетинистими волосками, що знаходяться на багатоклітинних виростах епідерми. Квітки зібрані в цимоїдних суцвіттях (завиток, тирс), актиноморфні, рідко зигоморфні, двостатеві, з подвійною чотири- або п'ятичленною оцвітиною. Чашечка зрослолиста, розростається при плодах, а іноді опадає разом з ними. Віночок зрослопелюстковий, воронковидний, або трубчастий. Його пелюстки в бутонах складені черепитчасто або скручені. Забарвлення пелюсток змінюється протягом цвітіння (рожеві на початку цвітіння пелюстки пізніше стають блакитними, а жовті або білі — червонуватими). У зіві віночка розвиваються лусочки або чубчики волосків (привіночок). Тичинок п'ять, вони зростаються тичинковими нитками з трубкою віночка. Гінецей ценокарпний, складається із двох плодолистків. Зав'язь верхня; двома взаємно перпендикулярними перетинками вона ділиться на чотири гнізда, в кожному з яких знаходиться один насінний зачаток. Стовпчик один, він виходить із місця перехрещування перетинок. і Навколо зав'язі знаходиться нектарниковий диск. Структура квіток майже однакова для видів всієї родини. , Плоди — цинобії (сухі, що розпадаються на чотири частки — (окремі плодики ереми), часто вкриті гачковидними щетинками, що сприяє їх поширенню, рідше плодами є кістянки.