Організація позакласної роботи з теми “ М’яка іграшка” в початкових класах

В основному зшивається іграшка навиворіт, потім розправляється на лицьову сторону. Наступним кроком є набивання іграшки ватою. Та йому може передувати виготовлення металевого каркасу чи картонного. При вирізуванні картонного каркасу слід слідкувати за тим, що краї були рівними. Діти повинні засвоїти, що взагалі нечітко вирізані деталі іграшок треба переробити, бо саме від цього залежить якість виготовленої іграшки. В деякі іграшки, для надання їм форми, вставляють каркас з проволоки. Для цього треба взяти проволоку визначеної довжини, зігнути її посередині, а кінці загнути петелькою, щоб проволока не проколола тканину. Такий каркас вставляють у зшиту деталь іграшки. Потім іграшка набивається.

Для набивки зшитих деталей можна використовувати вату чи залишки хутра. Набивають форму за допомогою олівця, невеличкими шматочками, заповнюючи спочатку кінці деталей, а потім інші деталі. Дітям слід запам’ятати, що не можна при набиванні іграшки використовувати замість олівця чи ручки ножиці, бо ними можна поранити руки та зіпсувати іграшку.

Наприкінці роботи займаються оздобленням іграшки, а саме пришивають чи приклеюють носик, вушка, хвостик, оченята, різні прикраси тощо. Очі та носик іграшок, звичайно, роблять з чорних ґудзиків, бусинок, шматочків шкіри чи плівки, а можна, навіть, просто намалювати їх на папері. Взагалі, оздоблення іграшки  повинно вимагати від дитини особистісного творчого підходу. Керівник може лише наштовхнути дитину на певний вид оздоблення, але ні в якому разі він не повинен сам виконувати роботу чи змушувати дітей до однотипного виготовлення іграшок.

Отже діти повинні знати послідовність виготовлення іграшки, з усіма її правилами. Вони повинні чітко засвоїти, що якість їхнього виробу буде залежати від точності дій та акуратності при викроюванні деталей, їх вирізуванні, зшиванні і, взагалі, від того, з якою старанністю вони виконували роботу. Задачею керівника є розвивати ці якості в дитині, зацікавити її до виконання роботи.

На всебічний розвиток дитини впливає і середовище і матеріальне та методичне забезпечення, обов’язковим є дотримування правил техніки безпеки.

4.3. Заходи безпеки на заняттях гуртка, правила ТБ.

Однією з вимог до керівника висувається така вимога, як забезпечення повного дотримання правил охорони праці учнів. А саме, перед початком занять керівник разом зі старостою перевіряють  приладдя. Заняття в гуртку  дозволяється проводити лише в присутності керівника та під його наглядом. Керівник не має права залишити дітей самих навіть на короткий час. Він повинен спостерігати за підтриманням чистоти в приміщенні – бруд треба виносити після кожного заняття. І, звісно, керівник гуртка повинен систематично нагадувати учням про правила безпечного виконання робіт та слідкувати за їх дотриманням. На заняттях учні постійно користуються ножицями, голками, праскою, тому керівник повинен з першого заняття ознайомити дітей з їх правильним використанням, з їх місцеположенням під час роботи та по її закінченню. Особливу увагу треба приділити правильному користуванню праскою. Правила безпеки праці треба оформити у вигляді плакату та вивісити в кабінеті на видному місці, щоб діти постійно їх бачили. На кожному занятті керівник повинен нагадувати їх дітям. Окрім загальних правил, діти повинні знати правила роботи з окремими інструментами, особливо ножицями та голками.

Правила роботи з ножицями:

-               Працюй добре заточеними та відрегульованими ножицями;

-               Постійно слідку за рухами лез під час різання;

-               Під час роботи клади ножиці справа, кільцями до себе;

-               Не залишай ножиці розкритими після роботи;

-               Передавай ножиці кільцями вперед, із зімкнутими лезами;

-               Не грайся ножицями, не махай ними перед обличчям, слідкуй, щоб вони не падали на підлогу, бо можеш поранитися;

-               Використовуй ножиці  за призначенням.

Слід навчити дітей користуватися при роботі цими правилами. А ось правила користування голками.

Правила роботи з голкою:

-               Зберігай голку завжди в гольниці;

-               Не залишай голку на робочому місці без нитки;

-               Передавай голку другу в гольниці та з ниткою;

-               Не бери голку в рот, не грайся з нею;

-               Не втикай її в свій одяг;

-               Під час роботи користуйся наперсником;

-               Не використовуй іржаві голки, бо вони пошкодять тканину;

-               До та після роботи перевір кількість голок;

-               Після закінчення роботи втикай голку в гольницю;

-               Не відволікайся під час роботи з голкою, будь уважним.

Особливим на заняттях гуртка м’якої іграшки є використання праски. Керівник повинен навчити дітей правилам безпечного користування праскою.

Правила користування праскою:

-               При вмиканні та вимиканні праски треба братися не за дріт, а за виделку;

-               Праска ставиться на спеціальну жаростійку підставку;

-               Не відволікайся при роботі з праскою, не залишай її увімкнутою без нагляду;

-               Температуру вибирай відповідно до типу тканини;

-               Слідкуй за тим, щоб під час роботи дріт не перекручувався, не потрапляв під праску;

-               При несправній роботі праски вимкни її та звернись до керівника;

-               По закінченню роботи вимкни праску, дай їй повністю охолонути, змотай дріт. Поклади праску на її спеціальне місце з намотаним дротом на ручці.

У гуртку повинні бути встановлені діючи правила внутрішнього характеру.

Правила внутрішнього розкладу та особистої гігієни:

-               Працюй в спеціальному одязі;

-               Слідкуй за чистотою свого робочого місця;

-               Слідкуй за інструментами та приладдям, використовуй їх за призначенням;

-               Після роботи прибери своє місце;

-               Інструменти віддай черговому;

-               Закінчивши роботу, добре вимий руки з милом.

При виконанні цих правил робота йде швидше та точніше. Діти повинні усвідомити, що дотримання правил безпеки є гарантом успішної та якісної роботи.

5.   Організація виставок гуртка.

Наглядне уявлення про результати праці, виконаної у гуртку, дається на виставках дитячої творчості. Проведення виставок дитячої творчості викликає  в учнів бажання до художньої освіти, самостійної творчої діяльності, організації свого  вільного часу.

Кожна виставка дитячої творчості є не абиякою подією в культурному житті міста чи районну. Організація та проведення міських виставок сприяють розширенню дитячих художніх колективів, вдосконаленню якості їх роботи, збільшенню їх ідейно – художнього змісту. Велика увага суспільності і немала кількість відвідувачів різного віку говорить про збільшення інтересу до таких виставок. Сама виставка є засобом ідейно – виховного впливу, масової інформації та наочної демонстрації роботи гуртків.

На міському фестивалі мистецтв приймають участь всі бажаючі гуртки, з учнями віком від 7 до 17 років. Відбір робот на міську виставку спочатку відбувається в рамках районних колективів. На міську виставку висуваються найкращі творчі роботи гуртківців, які перемогли на районних виставках. Роботи на міську виставку відбираються спеціально призначеною комісією, до складу якої входять керівники гуртків, члени методичної та художньої рад.

Успішне проведення виставки закладається ще в період її підготовки, а саме : вияву, відбору і систематизації великої кількості експонатів. На виставку приймаються кращі роботи гуртківців, в яких відображено народні художні звичаї, національні мотиви свого краю, сучасна діяльність, дитяча тематика. При відборі та оцінюванні робот велику увагу члени комісії звертають на новизну та актуальність теми, на оригінальність її рішення, якість виконання іграшки, художні засоби створення образу, використання нових матеріалів, на внесок елементів уяви та винахідливості. Ще неодмінно враховується вік дитини, яка виконувала роботу, та тривалість навчання його в гуртку.

Всі часники міської виставки нагороджуються дипломами першого, другого та третього ступенів та свідоцтвами про участь у виставці, кращі гуртки – Почесними грамотами.

Традиційні міські виставки – фестивалі творчості дітей, які проводяться раз в два роки, звичайно присвячені важливим подіям в житті держави, міста. Місцеві виставки можуть бути присвячені , наприклад, таким темам: боротьба за мир, охорона природи і оточуючого середовища, національні традиції, спорт тощо.

Зустріч з художньою творчістю дітей – це радість відкриття краси оточуючого світу, радість творчої праці у виготовленні виробів декоративно – прикладного характеру. Ось чому міська виставка дитячої творчості – це не тільки важливий доклад про виконану роботу, але й свято як для гуртківців, так і для відвідувачів виставки.

Велике значення в емоційному впливі на відвідувачів має  художнє оформлення виставки, активність сприйняття якого в певній мірі буде залежати від того, наскільки воно цікаво дітям. Тут важливо не тільки те, що показано, але і як саме воно показано. Прийшовши на виставку м’якої іграшки дитина повинна потрапити у атмосферу казки та гри. Скільки радощів отримають діти, зустрівшись із знайомими героями улюблених казок, літературних творів. Жодна виставка не проходить без героїв мультфільмів та казок.

Серед тематичних композицій певне місце займають роботи, в яких відображено національні звички, традиції народного мистецтва. До них можна віднести  серію ляльок в костюмах різноманітних держав чи областей нашої держави. Поєднують цих ляльок на одному стенді з вишитими серветками та рушниками.

Загальне оформлення виставки і кожного розділу треба добре розпланувати. Для цього треба розробити тематико – експозиційний план,  виділивши головне та підпорядковане, послідовно розмістивши весь матеріал виставки.

Сучасне оформлення дитячої виставки повинно бути зручним для роздивляння експонатів, гарним за пропорціями та кольором. При максимальному використанні приміщення розміщення вертикальних площин, декоративних монтажей дозволяє збільшити експозиційну площу приміщення. Для розміщення іграшок можна використовувати різноманітні конструкції з кубів,  циліндрів, трикутників тощо. При оформленні стендів можна використати різні графічні малюнки та схеми.

Кожний виставочний експонат, звісно, повинен мати етикетку з ім’ям та прізвищем автора, назвою гуртка, віком дитини та даними про керівника гуртка. Треба пам’ятати, що дуже часто вигляд стенда та цікаві самі по собі роботи втрачають свою художню цінність через неохайні етикетки, ще й неправильно приколоті.

З метою закликання більшої кількості відвідувачів, організаторам виставки необхідно заздалегідь підготовити інформаційний матеріал про експонати, афіші, оформити повідомлення. До підготовки слід активно залучати гуртківців, вони добрі помічники як в оформленні виставок, так і організації чергування на ній, в проведенні необхідних консультацій. З найбільш активних гуртківців можна підготовити екскурсоводів.

Але, необов’язково організовувати виставки таких великих розмірів. Можна і, навіть, треба керівнику організовувати невеликі виставки в приміщенні гуртка. Тут гуртківці є основними організаторами, керівник тільки слідкує за правильністю підготовки.

Однією з основних задач проведення виставок декоративно – прикладного мистецтва є естетичне виховання підростаючого покоління, формування у дітей художнього смаку, тому треба вести наполегливу боротьбу з відсутністю у дітей цього смаку. Також, виставки сприяють широкому ознайомленню учнів з різними видами та жанрами мистецтва, які відображають сучасну дійсність, найкращі художні традиції народу, демонструвати високу майстерність виконавців робот.

Виставка – це місце обміну досвідом педагогів, художників, методистів з метою поліпшення роботи над естетичним вихованням учнів засобами декоративно – прикладного мистецтва. На виставці представляються роботи не керівників, а самих дітей. Та краще - це зовсім не об’єкт для повторення. Тому набуття досвіду з виставки, наврядчи, можна буде назвати творчим, якщо воно на практиці буде зводитися до простого копіювання бачених експонатів.

Основна мета кожної виставки з одного боку, є в підведенні підсумків роботи гуртка, а з іншого – у визначенні подальшого розвитку та вдосконалення виховної роботи, того чи іншого виду творчості дітей та підлітків.