Організація позакласної роботи з теми “ М’яка іграшка” в початкових класах

7

1.   Роль і місце викладача у трудовому вихованні школярів.

Формування особистості в  процесі праці відбувається не само собою, а лише при певній організації трудової діяльності школяра.                                                      Під організацією труда розуміється його узагальнення, надання йому певної систематичності, планомірності. При організації трудової діяльності треба враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей, та закономірності їх розвитку. В процесі праці відбувається розвиток естетичних та фізичних якостей дитини.

Таку організацію труда повинна забезпечити доросла, спеціально підготовлена людина. Такою людиною є педагог. У Законі України “Про позашкільну освіту” зазначено, що педагогічним працівником позашкільного навчального закладу повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну освіту чи іншу фахову освіту, стаж не менше трьох років, належний рівень професійної підготовки. Він здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки. Педагогічним працівником може бути також народний умілець з високими моральними якостями за умови забезпечення належної результативності навчально – виховного процесу.  

Взагалі, від педагога вимагається бути особистим прикладом для дітей. Він повинен вивчати сильні та слабкі сторони своїх підлеглих, організовувати їх трудову діяльність і багато – багато іншого входить до зобов’язань викладача.

Викладач встановлює відповідність між змістом і формами труда та педагогічними цілями, направляє трудову діяльність таким чином, щоб вона вимагала від вихованців появи тих чи інших якостей, спостерігає за діяльністю учнів та робить висновки про ефективність використання виховних та навчальних методів. Психологічний аспект діяльності викладача при вихованні за допомогою праці міститься в особистому прикладі педагога перед учнями, у керуванні процесом виховання особистості через середовище в якому вона виховується, а також у керуванні трудовою діяльністю учня. Також однією з задач вчителя у трудовому вихованні є допомогти учню підвищити свій авторитет у однолітків.

У трудовому навчанні багато учнів досягають значно кращих результатів ніж в загальноосвітніх предметах. У зв’язку з цим, у дитини виникає потреба у тому, щоб її визнали як особистість, як творця. Якщо дитини досягає підвищення свого авторитету, то її активність підвищується і в інших видах діяльності. Однією з головних задач вчителя є  своєчасно розпізнати цю активність, сформувати і направити її в правильний бік.

Виготський Л.С. зазначав, що “викладач з наукової точки зору – це організатор соціального виховного середовища, регулятор та контролер взаємодії між цим середовищем та кожним учнем”.

2.   Вплив роботи гуртка на всебічний розвиток особистості.

Виховання. Під цим терміном розуміється ціленаправлений розвиток кожної людини як неповторної людської індивідуальності, забезпечення росту і вдосконалення моральних та творчих сил цієї людини, через постановку такої суспільної практики, в умовах якої те, що у дитини знаходиться в початковому стані, перетворюється в дійсність. Процес виховання - це активне ціленаправлене формування особистості.

Формування особистості відбувається на основі таких аспектів, як фізичне, естетичне, моральне, розумове виховання, а також трудове.  Найефективнішим є поєднання фізичної та розумової праці: розумна, освічена, культурна людина може зробити будь яку працю більш  творчою та радісною. Отже дуже важливою умовою розвитку особистості у колективі і самого колективу є, обов’язкова для всіх, фізична праця.

Труд дозволяє найбільш повно і яскраво розкрити природні задатки і здібності дитини. Аналізуючи готовність дитини до трудового життя, треба враховувати не тільки те, що може дати вона для суспільства, а й те, що труд дасть особисто  цій дитині. В кожній дитині спочивають задатки якихось здібностей. Ці задатки як порох: щоб запалити, необхідна іскра. Сутність гармонійного всебічного розвитку особистості лежить у нерозривному зв’язку трудового виховання з іншими видами виховання – морального, естетичного, інтелектуального, фізичного.

Праця і всебічний розвиток особистості.

На даний час перед нашим суспільством постала велика мета виховання нової особистості, вільної, здатної до активної, творчої діяльності в усіх сферах життя. Тобто, виховання всебічно розвинутої особистості. Ця робота починається ще в молодшому дошкільному віці і триває на протязі всього людського життя. Велике значення у розвитку особистості має труд.

Труд благотворно впливає на розумовий розвиток особистості. В процесі трудової діяльності розвиваються розумові здібності людини, її творчість, мислення тощо. В праці людина пізнає інформації, робить багато відкриттів для себе, збагачує свій досвід.

Практична трудова діяльність благотворно впливає на фізичний розвиток людини. Фізіологічні спостереження довели, що фізичний труд, пов’язаний з рухами і м’язовими вправами, з перебуванням на свіжому повітрі, зміцнює сили людини і її здоров’я,  збільшує життєву енергію і розумову працездатність. Л.Н.Толстой в свій час писав: “При сидячій розумовій праці, без рухів одне горе. Не походи я, не попрацюй я ногами та руками хоча б один день, ввечері я вже ні на що не спроможній: ні читати, ні писати, ні, навіть, уважно слухати інших, в голові паморочиться, а в очах якісь зірки, і ніч проходить без сну”.

Виключно велике значення труд має при моральному вихованні особистості. Багато педагогів пов’язували трудову діяльність з розвитком громадянської свідомості школярів, патріотичних почуттів і розумінням свого суспільного обов’язку.  Кожна вихована людина готується стати членом трудового колективу. Її значення та цінність як громадянина суспільства будуть залежати від його вміння працювати і приносити користь собі та людям.

Труд як фактор виховання сприяє життєвому самовизначенню і правильному виборі майбутньої професії. К.Д. Ушинський зазначив, що “виховання повинно не тільки розвивати розум людини і надавати йому певний обсяг знань, а ще й повинно запалювати в неї бажання до серйозної праці, без якої життя її не може бути гідним та щасливим.

Отже, труд є важливим фактором, який має вплив на всебічний розвиток особистості

2.1 Психологія і трудове виховання.

Як і в будь якій справі, в процесі виховання ще є невичерпані резерви. Над їх розкриттям працюють педагогічні колективи, вчені, соціологи. Особлива роль в цьому відношенні належить такій науці як психологія.

У психологічних знаннях в узагальненому вигляді відображені вже відомі психологічні закономірності навчання і виховання, формування особистості дитини на різних вікових етапах в умовах різних видів діяльності (гра, навчання, праця), істотні зв’язки у сфері педагогічних та психологічних явищ. Психологічній науці відомо багато цінних фактів, використання яких зможе збагатити зміст і організацію трудової праці школяра, більш повно використовувати резерв його особистості, забезпечити у трудовому вихованні систему і тим самим збільшити його виховну цінність. Розглядаючи психологію в області трудового виховання виділяють окремі проблеми для їх дослідження.

Перш за все виділяють проблему головного психологічного “ядра” у трудовій підготовці школярів. Таке “ядро”, як зазначили психологи Кудрявцева Т.В., Ферапонова Е.А., складають формування загально трудових навичок інтелектуального характеру, вміння виконати задачу не тільки індивідуально, а і в умовах спільного труда, розвиток позитивної мотивації праці школярів, їх творчих здібностей і інших якостей особистості, важливих для професійного самовизначення школярів. Оскільки творчість є найбільш значним проявом людини, психологи шукають оптимальні шляхи залучення школярів до творчого труда.

Особливо важливим у трудовому навчанні школярів є мотиви, які змушують дітей трудитися. Саме з мотивами пов’язано формування ставлення дитини до  праці. Механізм ефективності шляхів навчання та виховання починається саме з мотиву, а далі вже йдуть бажання, інтерес, самооцінка.

Педагогу слід засвоїти загальні закономірності розвитку особистості. Особистість формується під впливом виховання, соціалізації та самовиховання . Особистість – результат взаємодії зовнішніх впливів з внутрішніми умовами індивідуума, до яких відноситься його направленість, здібності, характер та інші особистісні якості.

За якими  ж показниками судить психолог про зміни, які відбулися у особистості під впливом праці? Перш за все про зміни судять за діями і вчинками людини, за зміною виробництва його праці, за відношенням до праці, до свого колективу, за змінами його інтересів, самооцінки.

Психіка працюючої людини, особливо її ставлення до праці, дуже помітно проявляється в продуктах її діяльності, тобто у її виробах. Якщо  оцінка якості виготовленого продукту висока, то школяр задоволений своєю роботою, а якщо оцінка не задовольняє його, то він або буде намагатися досягти кращого рівня, чи у нього може зникнути інтерес до праці і, навіть, бажання працювати далі. Це залежатиме від особистості.

Перед початком написання курсової роботи я визначила такі задачі: розробити послідовність проходження теми “М’яка іграшка” з урахуванням вікових особливостей дітей, спробувати узагальнити педагогічний досвід гуртка “М’якої іграшки” ЗОШ № 81 м. Донецька. я провела з гуртківцями 12 занять. На першому занятті та на останньому я провела тестування. Тестів було 2: з теми “Матеріал та тканина” та “Поєднання тканини, види швів”. Тестування дало результати, що зображені у діаграмах.

Тест 1. “Матеріал та тканина”

Тест 2. “Поєднання тканини, види швів”

За допомогою тестування можна дізнатися не тільки про знання дітей, а й визначити риси характеру, інтереси та нахили дітей. Для вивчення спрямованості особистості, її мотивів діяльності можна скористуватися проективним  способом (тести на завершення речень, зображень тощо).

Отже, ціленаправлене формування особистості людини передбачає проектування, але не на основі загального для всіх людей шаблону, а у відповідності з індивідуальним для кожної людини проектом. Створюється цей проект при вивченні фізіологічних та психологічних особливостей людини.

2.2 Залучення школярів до самовиховання.

Активна участь самого школяра у навчанні, праці та перетворенні своєї особистості – важлива мета навчання та виховання. А для досягнення цієї мети через трудове виховання треба спочатку сформувати у учнів потребу до праці, бережне ставлення до матеріальних цінностей суспільства та особових речей взагалі. В свою чергу, потреба до праці формує такі особові якості, як працелюбність та бережливість. Коли учень глибоко пізнає суспільне та особисте значення праці, та свої обов’язки, у нього формується психологічна установка до активної трудової  діяльності, до виконання будь – якої роботи самостійно.

У статті “Психологічна наука та праці виховання” С.Л. Рубинштейн писав: “Педагогічний процес, як діяльність учителя формує розвиваючу особистість дитини по мірі того, як педагог керує діяльністю дитини, а не підміняє її”. Формування особистості відбувається,  головним чином, в процесі власної самостійної діяльності, власних вчинків дитини.

Отже важливо так організувати педагогічний процес, щоб вихователь керував діяльністю дитини, стимулюючи його активне самовиховання через низку самостійних та відповідальних вчинків. Педагог - вихователь зобов’язав допомогти дитині пройти через цей шлях – завжди унікальний і самостійний – шлях морального і соціального розвитку.

Все зводиться до одного – важлива роль самої дитини у формуванні її особистості, бо дитина має свої інтереси, здібності, наміри. Дуже часто можна зустріти таку ситуацію, коли головна роль у формуванні особистості належить дорослим людям (батькам, викладачу), а не самій дитині. В цьому випадку, різниця між планами дорослих і самої дитини викликає великі труднощі у процесі виховання. Звідси, основною задачею педагога зробити так, щоб роль самовиховання у формуванні особистості була як можна більшою.

Оптимальним періодом для самовиховання вважається старший шкільний вік, коли у дітей виникає своєрідне бажання до самовиховання. Проте, не варто забувати, що задатки до цього бажання виникають і починають формуватися ще з раннього дитинства.

Я вважаю, що під час роботи у гуртку, дитина має можливість спілкуватися з дорослими планувати виконання своєї роботи по етапам, спокійно працювати за власним планом. Кожна дитина самостійно чи з своєчасною допомогою досягати позитивного результату у своїй діяльності.