Отчет по практике в Ніжинському міськрайонному суді

Заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, може вимагати від заявника подати додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим за розмір ціни позову.

Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і  підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Залежно від обставин справи суд  може забезпечити позов повністю або частково.

У разі постановлення ухвали без  повідомлення особи, щодо якої просять  вжити заходи забезпечення позову, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.

Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог  статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про забезпечення позову звертається до виконання негайно після внесення предмета застави в повному розмірі.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє  виконання цієї ухвали.

Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

7. Кримінальне судове провадження, оскарження вироків і рішень суду

Порядок кримінального провадження  на території України визначається виключно кримінальним процесуальним законодавством. Завданнями кримінального провадження є забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином, у тому числі за рахунок держави, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальне провадження на території  України здійснюється з підстав  та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.

Кримінальне провадження здійснюється щодо будь-якої особи, крім випадку, щодо особи, яка користується дипломатичним імунітетом: може здійснюватися за правилами цього Кодексу лише за згодою такої особи або за згодою компетентного органу держави (міжнародної організації), яку представляє така особа, у порядку, передбаченому законодавством України та міжнародними договорами України, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України. Згода на здійснення кримінального провадження запитується через Міністерство закордонних справ України.

8. Практика перегляду рішень у зв’язку з виявленням нових і винятковими обставинами

Підстави перегляду судових  постанов у зв'язку з нововиявленими обставинами закріплені в систематизованому вигляді в ст. 347 ЦПК. Ними є:

1) істотні для справи обставини,  що не були і не могли  бути відомі заявникові;

2) завідомо неправдиві показання  свідка, завідомо неправильний висновок  експерта, завідомо неправильний  переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягло за собою постановлення незаконного рішення, встановлені вироком суду, що набрав законної сили;

3) злочинні дії сторін, інших  осіб, які беруть участь у справі, або їх представників чи злочинні  діяння суддів, вчинені при розгляді даної справи, встановлені вироком суду, що набрав законної сили;

4) скасування рішення, вироку  або ухвали (постанови) суду чи  постанови іншого органу, що стали  підставою для постановлення  даного рішення, ухвали;

5) визнання неконституційним закону, який був застосованийсудом при вирішенні справи.

Перегляд рішення за нововиявленими обставинами – це факультативна  стадія цивільного процесу під час  якої суд, який ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили, переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі у зв‘язку із виявленням істотних обставин, що існували але не були їм відомі на час вирішення справи.

2. Під нововиявленою обставиною  мається на увазі фактична  обставина, яка має істотне  значення і яка об’єктивно  існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі та суду.

Прикладом такої обставини може бути виявлення заповіту після судового поділу майна в порядку спадкування  за законом, виявлення факту, що одна з сторін була недієздатною на час розгляду справи, встановлення факту недійсності угоди чи актового запису, недійсність розірваного судом шлюбу.

Нова обставина, що з’явилася або  змінилася після розгляду справи не є підставою для перегляду  справи в порядку встановленому  ст.361-366 ЦПК. Наприклад погіршення майнового стану відповідача після винесення рішення про стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі є підставою для пред’явлення позову про зниження розміру платежів, а не для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини – це факти від, яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав іобов’язків  осіб, що беруть участь у справі.

Не вважаються нововиявленими обставинами  нові докази, які виявлені після  постанвлення рішення суду.

Заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня:

- встановлення обставин, що мають  істотне значення для справи, що не були і не могли  бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою. При цьому така заява може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили, інакше суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами незалежно від поважності причини пропуску трирічного строку;

- набрання законної сили вироком  суду у кримінальній справі, яким  встановлені завідомо неправдиві  показання свідка, завідомо неправильний  висновок експерта, завідомо неправильний  переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення, а також вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

- набрання законної сили судовим  рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду;

- ухвалення Конституційним Судом  України відповідного рішення  у випадках встановлення неконституційності  закону, застосованого судом загальної  юрисдикції при вирішенні справи правового акта в цілому чи його окремого положення, але у разі, якщо рішення суду ще не виконане.

Заяви про перегляд судового рішення  у зв'язку з нововиявленими обставинами  за формою і змістом повинні відповідати  вимогам ЦПК щодо оформлення заяв до суду першої інстанції і серед іншого містити: дату ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву; нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд, і дату їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність таких обставин. Крім того, до заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, а також документ про сплату судового збору.

Якщо заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами оформлена у відповідності до вимог ЦПК, суддя протягом трьох днів з дня після надходження заяви до суду вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами та призначає дату і час судового засідання.

У разі якщо заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами оформлена з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми і змісту такої заяви, подання відповідної кількості її копій або сплати судового збору, ця заява залишається без руху, про що судом постановляється ухвала (статті 121, 364¹ ЦПК). У такому разі про підстави залишення без руху повідомляється заявник і йому надається строк для усунення недоліків поданої заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання заявником ухвали.

Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виправить  недоліки поданої заяви і подасть  її до суду, така заява вважається поданою  в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною  і повертається заявнику.

Розгляд заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами здійснюється у судовому засіданні за правилами, встановленими ЦПК для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання, разом з тим неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

Також варто звернути увагу на те, що Законом України від 20.12.2011 р. № 4176-VI положення статті 21 ЦПК доповнено новою частиною п'ятою, відповідно до якої закріплено неможливість повторної участі судді у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо суддя брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України.

За результатами розгляду заяви  суд може:

- скасувати судове рішення, що  переглядається, і прийняти нове  судове рішення;

- залишити заяву про перегляд  судового рішення за нововиявленими  обставинами без задоволення.

 

3. ВИСНОВКИ

 

Я проходила виробничу практику в Ніжинському міськрайонному суді Чернігівської області.

За час проходження практики я закріпила та поглибила отримані теоретичні знання по юридичним дисциплінам, ознайомилась з практичним досвідом роботи судових органів, здобув професійні навики та уміння, необхідні для самостійної роботи по спеціальності. Цікаво було вивчати конкретні кримінальні та цивільні справи, прийняті до розгляду. Приймала участь в досудовій підготовці справ, а також була присутнім в судових засіданнях при їх розгляді судом. В процесі розгляду судових справ складала проекти вироків та рішень. За час практики я ознайомилась з практикою розгляду справ про адміністративні правопорушення. Приймала участь в прийомі позовних заяв, ознайомився з методикою підготовки справ до слухання та вирішення справ на різних етапах судового розгляд, була присутнім в судових засіданнях по кримінальним, цивільним та адміністративним справам. Складала проекти протоколу судового засідання та відповідних процесуальних документів. Ознайомилась з порядком внесення апеляційних скарг та апеляційних подань на рішення, ухвали, вироки та інші рішення суду. Складала проекти відповідних процесуальних документів. По конкретним кримінальним, цивільним та адміністративним справам ознайомився зі зверненням судових рішень до виконання та вирішення судом питань, пов’язаних із їх виконанням.

Ознайомилась з процедурою прийняття  суддею рішення про арешт та здачу  санкції на проведення деяких слідчих  дій. Також, в процесі проходження  практики, я теоретично закріпила і практично освоїла такі кодифіковані законодавчі акти: Цивільний кодекс України, Цивільно – процесуальний кодекс України, Сімейний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення та ін.

За час практики я ознайомилась з правилами ведення ділової переписки, документації та архіву.  Враховуючи вимоги програми проходження практики, особливу увагу було приділено набуттю навичок розв’язання реальних завдань правового характеру, поглибленню і закріпленню теоретичних знань, одержаних під час навчання в університеті, закріплено навички з оформлення ділових паперів та ведення ділової документації. Відповідно до поставлених завдань під час стажування також було докладно охарактеризовано внутрішні акти бази практики, її процесуальні  акти, проаналізовано їх відповідність до вимог діючого законодавства.

Загалом, діяльність Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області є достатньо продуманою і майже не містить недоліків.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Конституція України.-К.:Атіка,2007.- 64с.
2. Земельний кодекс України
3. Кодекс законів про працю
4. Кримінально-виконавчий кодекс України.-К.: Парламентське видавництво,2003
5. Кримінально-процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар/За заг.ред.В.Г.Гончаренко.-К.:Юрисконсульт,КНТ,2006
6. Кримінально-процесуальний кодекс України: офіційний текст.-К.:Атіка,2007
7. Житловий кодекс України.Науково-практичний коментар станом на 05.05.2011р. кол. авторів. Амірова Ю.В., Ващенко Ю.В., Давидова Н.О., Кодинець А.О., Отраднова О.О., Радченко Л.І., Рябоконь Л.І., Сабодаш Р.Б., Цюра В.В. К.: Ліга Преміум. 2011.
8. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України.-4-те вид., переробл. Та доповн./Відп.ред.С.С.Яценко.-К.:А.С.К.,2005.
9. Закон України „Про судоустрій України” № 3018-ІІІ від 7.02.2002 року
10. Закон України „Про статус суддів” № 2862-ХІІ від 15.12.1992 року.
11. Закон України „Про доступ до судових рішень” № 3262-ІV від 22.12.2005 року
12. Закон України «Про державну службу»
13. Закон України «Про виконавче провадження»
14. Указ Президента України «Про Мережу та кількісний склад суддів місцевих судів».
15. Постанова „Про судове рішення” № 11 від 29.12.1976 року.
16. Постанова пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007  N 11  «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»
17. Постанова пленуму Верховного Суду України від 12.04.85 №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»
18. Постанова пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»
19. Інструкція з діловодства у місцевому загальному суді: Наказ Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року №68
20. Інструкція про порядок передання до архіву суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівів судових справ та документів діяльності суду
21. Положення про автоматизовану систему документообігу суду
22. Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції
23. Про затвердження змін і доповнень до Інструкції з діловодства у місцевому загальному суді: Наказ Державної судової адміністрації України від 26 вересня 2006 року №100